Інформаційний тиск: чому прочитане в новинах варто перевіряти

Якщо слово – це зброя, то інформаційна гігієна – броня. На фронті захист не менш важливий, ніж зброя чи вміння атакувати. Те ж стосується і фронтів інформаційних. Вміння аналізувати, критично оцінювати будь-які дані з будь-яких джерел робить кожного з нас захищеним. Адже маніпуляції, фейки, дезінформація існують для однієї мети – посіяти розбрат і паніку.

Західна преса знає краще?

Новинами про начебто "напад" РФ на Україну переповнений увесь інформпростір: телебачення, блоги, соцмережі, газети. Такої масової інформаційної істерії не було давно. Підкріплюється вона ще й аргументами, мовляв, "про це повідомляє західна преса".

Нагадаю, журналістські стандарти діють по всьому світу. Просто є ЗМІ, які їх дотримуються, а є ті, що ні. Незалежно від країни, де працює ЗМІ.

Не забуваємо і про людський фактор й про специфічні формати деяких ЗМІ. До прикладу сумнозвісна карта "окупації України", яку опублікувало Bild. Здавалося б, німецьке видання мало б бути надійним як німецькі автівки. Але ж ми знаємо, що Bild – це жовта преса, яка існує за рахунок переглядів і вірусних новин. А таблоїдам притаманно публікувати чутки, фейки та занадто емоційні новини. Бо питання – в заголовках та залученості аудиторії. Я б це назвав "50 відтінків жовтого".

Слід пам’ятати, що країні-агресору вигідно розкачати інформаційне поле в іншій країні, а достатньо для цього лише підкинути журналістам "смажених фактів"

Тепер про людський фактор. Медіа може мати гарну репутацію, як от The New York Times, The Independent, BBC тощо. Але й там бувають помилки, як, наприклад, нещодавно сталося з CNN. Варто зазначити, що ми в Україні живемо в іншому контексті, ніж західні ЗМІ. Для них ця тема "гаряча", звідси і постійні спроби триматись на ній в ТОПі, "підживлюючи" її новими фактами.

Крім того, слід пам’ятати, що країні-агресору вигідно розкачати інформаційне поле в іншій країні, а достатньо для цього лише підкинути журналістам "смажених фактів". І далі, цитуючи один одного, ЗМІ перетворять новину на інформаційну лавину.

Чому це небезпечно для нас?

Українці вже восьмий рік знають, що таке війна на Сході нашої країни. І тому напруженість населення від новин про наступ від РФ – цілком обґрунтована.

Однак, емоційність і є тим, що потрібно ворогу. А наші з вами реакції у соцмережах чи обговорення за вечерею – дозволяють вкидам спецслужб паразитувати в інформаційному просторі.

Наразі пряма небезпека для нас – це нестабільна економіка країни. І саме від цього українці в першу чергу мають бути захищені. Можливим це стане завдяки критичному мисленню, вмикати яке потрібно задля збереження власного спокою. А ще необхідно працювати над тим, щоб тренувати свою емоційну стійкість.

Ви можете піддавати сумніву новину, якщо бачите відверте оперування абстрактними поняттями замість конкретних

Ми маємо вчитися відділяти фейки від фактів та навчитись шукати першоджерело. Перевіряти те, що читаємо. Бо це найнадійніший варіант, який не дозволить паніці взяти контроль над здоровим глуздом. А ще розвивати власну медіаграмотність.

Ви можете піддавати сумніву новину, якщо бачите відверте оперування абстрактними поняттями замість конкретних. Або ж якщо у тексті використовують оцінку дій. Наприклад, замість "порушив домовленості" – "він зрадник".

Звертайте увагу на дату публікації. Новини можуть бути опубліковані повторно, щоб спровокувати штучний ажіотаж.

Докази чи аргументи у вигляді статистики чи фото – не привід довіряти. Сфальсифікувати чи підтасувати можна все. Тому завжди звіряйте факти додатково перевіряючи інфо в інтернеті.

Важливо розуміти, що незалежно від того ви представляєте ЗМІ, чи є простим дописувачем фейсбуку/телеграму – не жартуйте з поняттям "війна" і не використовуйте його, як трігер до заохочення переглядів та коментарів у соцмережах.