Неловкие моменты и выборы во Франции: что пишут СМИ о переговорах Макрона с Зеленским

Президент Франції Еммануель Макрон 8 лютого відвідав Київ та зустрівся з главою української держави Володимиром Зеленським. Це стало першим візитом французького лідера до України за 24 роки.

Перед своїм візитом президент Макрон встиг відвідати Москву, де бачився із російським колегою Володимиром Путіним.

Найближчими днями з аналогічним візитом в Україну прибуде і німецький канцлер Олаф Шольц.

Подібні візити світових лідерів до Києва вже встигли стати рутиною з початку 2022 року. Все через стягування військ Росії до українських кордонів та можливої подальшої ескалації між РФ та Україною.

Міністерство закордонних справ України вважає, що така часта дипломатія на рівні глав держав та міністрів закордонних справ країн заходу є важливою складовою стратегії стримування російської агресії.

Переговори українського лідера із президентом Франції активно висвітлювали західні ЗМІ. Які оцінки та прогнози дають журналісти та експерти – далі у матеріалі.

Криза не ослабла, але стала менш гострою

Британська радіомовна корпорація Бі-бі-сі пише, що український президент абсолютно не довіряє Володимиру Путіну, навіть попри запевнення Еммануеля Макрона, що президент РФ гарантував йому відсутність подальшої ескалації. При цьому видання наголосило, що останнім часом український президент користується зростаючою міжнародною підтримкою.

– Іноземні високопосадовці прибувають у місто і залишають його так, як Київ рідко бачив. Криза ще не ослабла, але здається, що вона стала трохи менш гострою, – йдеться в повідомленні.

Інше британське видання The Guardian пише, що переговори президента Франції з президентом Путіним та президентом Зеленським залишили по собі не проясненим питання, чи призведе два дні інтенсивної французької дипломатії до поступок з боку Москви, чи нічого подібного не станеться.

Французькі офіційні особи заявили, що після шестигодинних відвертих переговорів з Макроном Путін пообіцяв не робити жодних нових “військових ініціатив”.

– Але Кремль швидко висміяв будь-які припущення, що він пішов на поступки, – пише видання.

У The Guardian додали, що навіть якщо Кремль виведе тактичні батальйони з Білорусі, залишається незрозумілим, чи повернуться вони на свої бази на далекому сході Росії, чи залишаться поблизу України.

Видання зазначає, що Володимир Путін здобуває серію тактичних перемог у переговорах із США та західними союзниками.

– Його стратегія полягає в тому, щоб посіяти насіння розбрату, – цитує видання керівника форуму по Україні з аналітичного центру Chatham House Орися Луцевича.

Експерт додав, що ця криза може затягтися на місяці.

З оптимізмом, але без надій

Французьке Le Monde написало, що президент Макрон оголосив про оптимізм у зв’язку із частковим вирішенням конфлікту після переговорів із Володимиром Путіним. Проте видання наголошує, що президент Франції не отримав зобов’язань щодо відведення військ РФ від російсько-українського кордону.

Сам французький лідер закликав до вимогливого діалогу з Росією, оскільки це єдиний спосіб уможливити мир в Україні.

Візит Макрону до Києва – це підготовка до виборів у Франції

Американський телеканал CNN пише, що поки Володимир Путін перевіряє рішучість Заходу, Еммануель Макрон вийшов на центральну сцену, посівши місце колишнього канцлера Німеччини Ангели Меркель як провідний лідер у Європі.

– Макрон готується до перевиборів у себе вдома. Наразі Макрон із ротації головує в Європейському союзі, він кілька разів на тиждень розмовляє з Путіним, а в неділю ввечері зробив третій за тиждень телефонний дзвінок до Байдена, – пише телеканал.

При цьому видання зазначає, що прагнення Макрона спрямовані на те, щоби зупинити нарощування російських військ біля українського кордону.

Не обійшлося і без незручних моментів

Більшість західних ЗМІ звернули увагу на те, що президентові Франції довелося заперечувати, що він пропонував “фінляндизацію” України як можливу модель для відносин офіційного Києва з НАТО.

Володимир Зеленський, пише Бі-бі-сі, сприйняв це спокійно, але не був дуже цьому радий.

Термін “фінляндизація” відноситься до нейтралітету Фінляндії під час холодної війни, закріпленого в договорі з Москвою 1948 року, коли напруженість між Радянським Союзом та Заходом досягла максимуму. Договір гарантував Фінляндії, що на відміну від інших країн Східної Європи, вона не зіткнеться з радянським вторгненням, але натомість вона погодилася залишитися поза НАТО і дозволила сусідньому СРСР значно впливати на її внутрішню та зовнішню політику.

При цьому американська газета The New York Times зазначає, що Кремль чудово розуміє, що Фінляндія, колись нейтральна буферна держава між СРСР та НАТО, з моменту розпаду Радянського Союзу стала набагато менш нейтральною, сильно схилившись на бік Заходу.

Газета назвала подібні розмови в дипломатичних колах у спосіб вирішити конфлікт за спиною в України.