"Показуємо молоді, що тоді було не класно й не прикольно": в прокат виходить кримінальна драма "Носоріг" Олега Сенцова про буремні 90-ті

17 лютого в український прокат виходить друга повнометражна картина режисера Олега Сенцова "Носоріг". За жанром фільм – кримінальна драма. Розповідає про життя молодих бандитів в Україні 1990-х. Перший варіант сценарію Олег Сенцов написав у 2012, ще до того, як його незаконно арештували і ув'язнили в РФ. За 10 років сюжет і повороти сценарію не змінились. У картині – присутні сцени насильства, сексу і лайка. "Носоріг" уже отримав ряд нагород на міжнародних фестивалях. Днями стало відомо, що права на показ картини придбав стрімінговий сервіс Netflix. Фільм став популярним і обговорюваним до виходу. Його згадували як завдяки постаті самого режисера-сценариста, нагородам і відзнакам, так і через асоціації з російським фільмом "Брат" та серіалом "Бригада". Картини також зображують життя криміналітету у 1990-ті. Проте творці картини запевняли, що "Носоріг" - зовсім інша історія.Gazeta.ua побувала на прес-показі картині і готова відповісти на запитання, чи дійсно "Носоріг" – це не "Бригада", чим цікавий фільм та кому він сподобається.Прес-показ картини "Носоріг" відбувся у столичному кінотеатрі "Жовтень". Дія картини відбувається на початку 1990-х. У центрі історії – хлопець на прізвисько Носоріг, який у 90-ті долучається до кримінального світу. У погану історію Носоріг потрапляє за "схемою", яка була розповсюджена у "буремні роки": "Ти нам винен грошей, шукай де хочеш, працює лічильник".Далі його життя вже летить-котиться у популярній тоді "тачці" БМВ. Проте, після трагічних особистих подій, герой розуміє, що котиться воно чомусь не туди. За сюжетом, про все це Носоріг згадує в розмові з загадковим пасажиром у власному авто. Який виступає чи то совістю героя, чи то втілює режисера, який намагається краще зрозуміти свого персонажа.Картина починається кадрами з дитячих років Носорога. Дитинство майбутнього бандита нічим не відрізняється від ранніх років будь-кого з нас. Він так само кличе до ліжка маму, плаче, коли помирає родич. Носоріг навіть умовно православний - на поминках рідних він чемно тримає запалену свічку, а протягом усієї картини періодично намагається "прийти до Бога". Сценарні повороти сюжету Олег Сенцов списав із реальної людини – свого знайомого."Я ніколи не хотів знімати кіно саме про 90-ті роки. У будь-якій історії для мене важлива людина. Сценарій написав під враженням розмови зі своїм знайомим, якого потім назвав "Носорогом". Знав його з одного боку – у 1990-х він був у тому бандитському русі. Але потім відкрився для мене з іншого боку. Та розмова вразила, вирішив, чого би не зняти про нього кіно. Про ту, людину, на яку можна подивитись із різних боків.Вона усвідомлює, що з нею сталось, або не усвідомлює...кається. Цікаво було, чи зможемо її зрозуміти ми з вами. І пробачити. Це була головна тема фільму. Щось я брав від цього прототипа, щось від інших. Зображував саме такі ситуації, щоби Носоріг став об'ємним, правдоподібним. Фрази, які говорить герой у автівці своєму загадковому пасажиру - частково брались від прототипа. Показали людину, яка періодично впадає в пафос. З одного боку видно внутрішні переживання Носорога, з іншого – людина завжди хоче себе показати краще, ніж вона є. От у фіналі картини так і виходить, оскільки там він, по суті, спілкується сам із собою. Сам від себе ти не можеш утекти", - розповідає Сенцов.Цікаво було, чи зможемо Носорога зрозуміти ми з вамиНа головну роль – бандита на прізвисько Носоріг Олег Сенцов запросив непрофесійного актора Сергія Філімонова. Він - лідер радикального руху "Гонор". Підозрюваний у справі про погроми перед Офісом президента торік 20 березня - вийшли на підтримку ексглави одеського "Правого сектору" Сергія Стерненка. У вересні 2021, коли фільм "Носоріг" показували у Венеції – Філімонов прилетів на світову прем'єру картини попри заборону на виїзд з України. У тому ж вересні отримав премію як кращий актор на 15-му Міжнародному фестивалі артхаусного кіно в Батумі, Грузія.Шукали серед футбольних фанатів, військових, в'язнів або спортсменів, хто пережив специфічні умови, мав негативний досвід"Герой отримав прізвисько, бо схожий на носорога. Тварина ця товстошкура, несеться вперед, нікого не боїться. А при його швидкості та силі - це вже проблема оточуючих. Герой теж несеться, всіх зносить і не думає про це. Це більше його внутрішній стан. Щоби втілити свого Носорога – шукав специфічну людину. Знав, що такого актора у нас нема. Треба його знайти десь серед непрофесіоналів.Шукали серед футбольних фанатів, військових, в'язнів або спортсменів. Хто пережив специфічні умови, мав негативний досвід. Багато хто з них тримав зброю, або бачив убивства на вулицях. Шукав тих, хто "бачив смерть". Це одразу видно в обличчі. Філімонов не був фаворитом у цьому кастингу, але він працював наполегливо, показав, що дуже швидко прогресує як актор. Набрав вагу, яку треба було для ролі – і в фінальному кастингу переміг. Я задоволений його роботою, без нього цей фільм був би іншим", - наголосив Сенцов.У картині приділили прискіпливу увагу, щоби правдоподібно передати епоху, життя молодих чоловіків, які потрапили у кримінальну сферу в 1990-х. Попри відсутність у кадрі засилля малинових піджаків (хоча товсті ланцюжки на шиї присутні. - Gazeta.ua), "кортежів із бумерів" і стереотипної атрибутики – ти точно переносишся у 1990-ті. За попередніми відгуками, атмосферу оцінили й ті, хто застав епоху "під ким ходиш?", так і ті, хто знає про неї з розповідей старших."Коли вибудував у сценарії певний кримінальний сюжет – було завдання показати більш широко 90-ті, і те, як вони "починаються з 80-х років". Як ми заходимо в цей час, як із нього виходимо, як він на нас впливає зараз. Зняти кримінальну драму просто не цікаво би було – мене цікавила драма людини. І влив часу на суспільство. 1990-ті сильно вплинули на нас. Досі багато членів нашого суспільства живе по поняттям, а не за законом. Це дійсно наша проблема як держави загалом. У мене було завдання показати все реалістично – сцени насилля, сексу, і картини життя людей. Мої герої - вони не хороші хлопці. Не вірю в фільми про хороших хлопців. Нема там їх.Зняти кримінальну драму просто не цікаво би було – мене цікавила драма людиниБо коли ти вже заходиш у цей "дорослий" світ (герой картини в монолозі говорить про те, що в дитинстві людина дивиться на світ по-іншому, а всі дорослі "ламаються під умови дорослого світу" - Gazeta.ua) – то вже маєш робити певні речі, і ти змінюєшся. Коли ми показали епоху чесно – у глядачів виник ефект певної деромантизації часу й насильства, яке було йому притаманним. Починається все весело, прикольно, бігаємо там, все класно - а потім ти вже виходиш у розуміння, що романтики тут немає. Це перш за все такий соціальний посил для молодшого покоління. Багато хто, хто не застав 1990-ті, живе з думкою, що тоді було класно й прикольно. Я їм показую, як це було і вони вже самі роблять ці висновки", - наголосив Сенцов.Олег Сенцов допомагав художникам по костюмах відтворювати атрибутику 1990-х в кадрі. Також він підібрав музичне оформлення, яке відносить до буремних років. На тлі поїздок хлопців "на справу" за кадром звучать пісні "трендового" у 1990-х шансон'є Михайла Круга, а на дискотеці – "А тепер усе інакше" гурту Аква-Віта і "Дим сигарет с ментолом" гурту Ненсі. Також у кадрі є впізнавані замальовки - наприклад, примірка одягу на газетці на ринку."Ніколи не займався бандитизмом, у мене інше виховання. Працював на ринку, тому знаю, як цей бізнес виглядає. То був час, коли ти вийшов з дому - і вже ризикуєш. А друзі були різні. У 90-ті роки бути бандитом не вважалося якимось зазорним. Вони не були маргіналами, не вважались якимись злочинцями. У 1990-ті вони були всюди, все контролювали. Це була нова влада. Це були просто люди поруч з тобою, як зараз айтішники.Машина стала на світлофорі - а водія і боса одного з кланів застрелилиУ нас в Криму були перестрілки, постійно вбивали один одного, чіпляли людей, які не пов'язані. Тому дійсно було страшно йти по вулицях і бачити стрілянину, підриви. Це були серйозні війни. Ти розумієш, що в цьому живеш, воно поруч відбувається. Коли вчився в інституті, бачив, як на сусідню вулицю приїхали "рєбята" майже так, як в "Носорозі". Машина стала на світлофорі - а водія і боса одного з кланів застрелили. Тому ці сцени я знімав так, як я це чув і бачив. Перед кількома показами першими питаннями ставили: хто консультував режисера. "Занадто багато знаєш, як воно там все було"... Ну... знаю", - розповів Сенцов.Майже всі герої Сенцова у картині говорять українською, також суржиком. Російською спілкуються поліцейські, кримінальні авторитети та коханка головного героя. Стосовно регіону, у якому відбувається дія картини - режисер зазначив, що воліє не називати точку на мапі - адже така ситуація була по всій Україні.Кримінальний світ говорив і досі говорить російською"Я не прив'язую фільми до Криму чи будь-якого іншого регіону. Завжди уникаю прив'язки до міста. Роблю асоціацію з епохою. Це українське місто, промислове. І все. Більше інформації Вам не треба, щоби зрозуміти цю історію. Я хочу знімати українською – бо це просування мови, наша культурна зброя, у тому числі й проти агресії нашого сусіда. Проблема в тому, що кримінальний світ не розмовляє українською. Він говорив і досі говорить російською. Там є таке поняття – спілкуватись так, як всі розуміють.Тому російська мова криміналу – це правда. Навіть у західних областях. Але я цього не хотів і змінив навмисно. Але деякі словечки "фені" (тюремний сленг - Gazeta.ua) дуже важко було перекласти. Відсоток російської не перевищує десяту частину, як має бути в українській картині. Німецька мова є, я її не перекладав. Були кілька акторів з Кривого Рогу, і вони українською не розмовляли, тому лишили російською", - розповів режисер.У картині присутні відсилки до 1990-х, які можуть зрозуміти лише глядач з пострадянських територій. За словами авторів картини, за кордоном "Носоріг" не втрачає свого основного меседжу. Також, в інших країнах фільм Сенцова не порівнюють із російськими картинами про кримінальні 1990-ті."Для когось це кіно занадто брудне, брутальне, а хтось навпаки скаже, що воно про наше життя. Для мене було важливо, як саме українці на це подивляться. Європейці багатьох моментів не розуміють. Наприклад, радянські пісні. В одній зі сцен герої йдуть зі зброєю під радянську пісню "Если с другом вышел вдруг". Це такий котрапункт, що ці "хлопчики" були "октябрятами", піонерами – іх Совєти виховували. А потім "совок" рухнув – а вони стали бандитами. Це показує з одного боку людську сутність, а з іншого - природу Радянського союзу, який творив свою історію на обмані. Коли він завалився – це перестало працювати. Те саме про Алана Чумака, його банки (цілитель у 1990-ті, який в прямому ефірі на ТБ "заряджав" воду для лікування різних хвороб - Gazeta.ua). У Європі не розуміють, що це означає. А люди це пили. Думали, лікуються. Тут цей меседж зчитуються, а за кордоном - ні. Але загалом іноземці розуміють це кіно. Запитання ставлять ті ж самі. Нема там якогось іншого світу.А потім "совок" рухнув – і піонери стали бандитамиНормально всі його сприймають. Один хлопець казав, що найкраще кіно за його життя, а жінка в Польщі казала: "Навіщо ви це зняли, навіщо я його подивилась". Дуже широка палітра відгуків. І це класно бо кіно не залишає байдужим. Для мене кращі компліменти – що це не "Брат", і не "Бригада". Дехто з цими картинами порівнював, бо ще не бачили "Носорога", вони ж не знають. А потім будуть з "Носорогом" порівнювати. Найбільш вражає, що "Носоріг" подобається молодим жінкам - і для мене це якось страшно, знаєте. Оскільки цей фільм задумувався як "чоловіче" кіно. Жодного сексизму - просто я знав, що знімаю "жорстке" кіно для чоловіків. А коли бачу відгуки від жінок - дивуюсь. Хтось жив у той час - то більш-менш пригадує. А молоді дівчата коли дивляться, пишуть: нам це цікаво", - розповів Сенцов.На запитання журналіста, чи змінив Олег Сенцов ставлення до героя, за час свого ув'язнення, режисер відповів, що ні:"Те, що виніс із в'язниці – окрім специфічних "словечок" для своїх героїв - це розуміння, що люди не вважають себе винними. Знав багато людей, які вбили двох-трьох ні в чому не винних. І вони не каялись, шукали виправдання. Людина шукає виправдання.Для мене було важливо, щоби попри все це – за нього переживав хтосьЯ навмисно робив Носорога негативним – він такий трохи тупенький. Але все одно для мене було важливо, щоби попри все це – за нього переживав хтось. Викликати емпатію. Це складний шлях, бо ти робиш негативного героя, який нічого хорошого не зробив. А вкінці хочеш, щоби його було шкода. Вийшло як вийшло – і когось це підключає. Однозначно Носоріг жертва 90-х, у нього не було майже вибору. Це складні почуття. Герой нічого хорошого не робить. Але все одно хочеться, щоби в кінці його пожаліли", - каже Сенцов.Продюсер картини Денис Іванов спростував інформацію, що під час показу картини Сєнцова у Венеції з зали масово виходили глядачі. Такі коментарі поширювались у мережі."У Венеції бачили і більш жорстокі фільми. Тут насилля не більше, аніж у Голлівудській картині, просто воно не естетизоване. Тому здається таким жорстоким. На сцену з цвяхами і я не можу спокійно дивитись. Насправді в нас ніколи ще не були екранізовані 1990-ті як історична епоха. Знімались фільми у 90-ті, знімали досить добрі деякі, але вони не знайшли широкого глядача. В українському кіно ще не було кримінальної драми за часів незалежності, яка би показала: от з низів піднімається кримінальний авторитет і що з ним потім трапляється.В українському кіно ще не було кримінальної драми за часів незалежностіЦей фільм заходить на територію, на якій ще ніхто не був. Вважається, що 90-ті були буквально "позавчора". Насправді, коли знімали, зрозуміли, що там є цілий світ, який, як Атлантида, вже йде під воду. Не могли знайти весь матеріальний світ, з чого складались 90-ті. Це вже був певний виклик. Найбільшою проблемою був пошук автівок. Тому що в 90-ті вони вони були новими, а зараз вони вже всі старі, або підрихтовані сучасними елементами, які не відповідають тому часу. Довелося їх "ремонтувати" заново, шукати старі деталі, щось підфарбовувати, щось міняти. Для команди художників це стало справжнім квестом", - розповів Іванов.Бюджет картини склав 1,6 млн. євро. Це продукція України, Польщі і Німеччини. Права на картину "Носоріг" придбав стрімінговий сервіс Netflix. Показ має відбутись в кінці весни 2022."Це показує, що фільм знаходиться не лише в локальному контексті, це не тільки наша історія. Це кримінальна драма, яка вже має певний світовий масштаб. На неї звернули увагу й бачать певний потенціал. І це не локальний продукт, це світове кіно. Наші люди ще не бачили якісних українських фільмів. В Італії "Носоріг" критики порівнюють з фільмами Мартіна Скорсезе, який знімав кримінальні драми. Ми знаходимось трішки в іншому інформаційному полі. Тому наш глядач заздалегідь порівняв "Носоріг" із "Бригадою". Люди не бачили української кримінальної драми про 1990-ті і вони порівнюють з тим, що знають. Ну, якщо люди дивились "Бригаду", а не дивились Скорсезе, ну окей. Але з іншого боку, якщо вони прийдуть у кінотеатри, то чітко зрозуміють, що це не "Бригада", не "Брат". Це щось оригінальне і воно має право на життя, залишаючись в певному жанрі при тому. Цей фільм, на відміну від іноземних картин, не такий повільний. Це кіно до глядача ставиться з певною повагою.В Італії "Носоріг" критики порівнюють з фільмами Мартіна СкорсезеДва роки тому ми випускали "Мої думки тихі" (фільм Антоніо Лукіча - трагікомедія - Gazeta.ua) - і ніхто не вірив в той фільм на момент його запуску. Всі казали – "це не так комедія", щось пороблено цій комедії. Так, але потім вона спрацювала. От зараз у нас у прокаті фільм "Стоп-Земля" (картина Катерина Горностай про підлітків, в кадрі - непрофесійні актори - Gazeta.ua). Перша українська драма про дорослішання. Це ж саме. Було багато упередження від наших партнерів, що фільм взагалі матиме якихось глядачів. Не те, що стане успішним. Але на даний момент його боксофіс наблизився до 4 млн грн. А деякі комерційні фільми, які вважаються такими, збирають менше в Україні. Думаю, що те ж саме буде з "Носорогом"", - розповів продюсер.

Світова прем'єра фільму Олега Сенцова "Носоріг" відбулася на 78-му Венеційському кінофестивалі в офіційній конкурсній програмі "Горизонти". В Україні стрічку вперше показали восени 2021 року на Київському тижні критики. Фільм нещодавно визнали найкращим на Стокгольмському міжнародному кінофестивалі.