«Не грайтесь із нашим космосом!». Огляд політичних токшоу за 31 січня—4 лютого 2021 року

«Свобода слова», ICTV, 31 січня

В ефірі «Свободи слова» високопосадовці та дипломати обговорювали нагальні безпекові проблеми України: російську загрозу (й міжнародну підтримку) та боротьбу з пандемією. Більшість промов спікерів зводилася до запевнень, що влада контролює ситуацію і піддаватися паніці не варто. Гостями токшоу стали секретар РНБО Олексій Данілов, міністр внутрішніх справ Денис Монастирський, міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, колишній заступник генерального секретаря НАТО Александр Вершбоу, заступниця міністра оборони Ганна Маляр, політологи Юрій Романенко і Володимир Фесенко, журналісти Ольга Мусафірова та Сергій Щербина, виконавчий директор фонду «Відродження» Олександр Сушко. Загалом 10 гостей, вісім чоловіків і дві жінки.

Першим виступав Олексій Данілов. І найбільше запам’яталися дві його тези: критика мінських домовленостей («для нашої країни це дуже небезпечна річ») і твердження, що Україна не має їх виконувати («угоди, підписані під дулом російського автомату, не можуть бути чинними»). Разом із тим, політик звернув увагу, що переговорний процес — у сфері відповідальності Офісу президента, а не РНБО.

Родзинкою ефіру стала заява секретаря РНБО, що пандемія коронавірусної хвороби є «біологічною світовою війною». Трохи пізніше, у відповідь на питання ведучого, Данілов підтвердив: він вважає, що коронавірус має штучне походження. Втім не знає, який злий геній стоїть за пандемією, а це твердження є лише його особистою точкою зору. Секретар РНБО апелював до того, що науковці поки що не змогли остаточно довести, що коронавірус має природне походження. Ця ситуація — ще одне свідчення, що коментаторам на токшоу варто триматися в межах своєї компетенції й не дискредитувати себе та свої відомства. Нагадаємо, що хоча походження коронавірусної хвороби справді не вивчене остаточно, наукова спільнота не ставить під сумнів природне виникнення вірусу та не має жодних доказів його «втечі з лабораторії».

Журналістка Ольга Мусафірова звертала увагу Данілова на проблеми прикордонної частини Чернігівської області: безлюдні села, неукріплений кордон, відсутність українських телеканалів. Політолог Юрій Романенко сперечався із секретарем РНБО щодо доречності проводити в Києві тренування з цивільної оборони із використанням, зокрема, сирен. Данілов використав цю тему як можливість покритикувати «неугодного» владі мера Києва (саме він пропонував ці навчання).

Наступним спікером став американський дипломат Александр Вершбоу. Він запевнив, що США вивезли дипломатів з України через протокольні вимоги, але саме посольство продовжує надавати нашій державі активну допомогу. А також критикував Німеччину за «позицію, що розбиває союз Альянсу (ідеться про НАТО. — “ДМ”)» .

Закінчилося токшоу виступом Віктора Ляшка. Міністр охорони здоров’я закликав не викликати швидку, якщо не маєте серйозних проблем зі здоров’ям; обіцяв запровадити ковідний сертифікат після бустерної вакцини наприкінці лютого та стверджував, що зняття карантинних обмежень можливе лише після того, як в Україні суттєво зросте кількість вакцинованих.

«Пульс», 1 лютого, UkrLive

На токшоу обговорювали міжнародну підтримку України, свободу слова та справу проти Петра Порошенка. Почалася програма із сольного виступу нардепа від «Опозиційної платформи — За життя» і власника каналу Нестора Шуфрича. Із ним насамперед обговорили «річницю сумної дати [...] дня знищення свободи слова». Йшлося про річницю накладення санкцій на «три незалежні телеканали», так ведучі називали пропагандистські медіа Медведчука. Вони ж запевняли, що закриття медіа кума Путіна «засудив увесь світ». Шуфрич повідомив, що зараз займається оформленням ліцензії на ще один телеканал після закриття Ukrlive. Далі політик став відпускати іронічні коментарі: «Хочу подивитись, як нас закриють у шостий раз» та «завдяки владі вартість ліцензії стала у рази меншою, тому можемо купляти шосту, сьому, восьму». Раніше практично те саме Шуфрич говорив в ефірі «Українського формату».

Коли твої телеканали закривають, а ти купуєш нові

Крім того, із Шуфричем обговорили інші поточні новини. Зокрема, політик називав звинувачення проти Порошенка «надуманими та хайповими»; обурювався, що колишнього президента судять за держзраду, а не корупцію; говорив про корупційну складову «Великого будівництва»; ностальгував за економікою часів президентства Януковича; закликав Данілова піти у відставку, якщо той не згоден з умовами Мінських домовленостей. Також нардеп розповідав, як вони з колегами по ОПЗЖ відвідували парламенти Росії, Франції та Німеччини, й буцімто узгодили там врегулювання «конфлікту в Україні» на базі Мінських угод. Але українська влада нібито не захотіла слухати ефективних перемовників. Що ніхто не вповноважував партійців кума Путіна вести такі переговори, Шуфрич вирішив не згадувати. Як і що у Парижі та Берліні з нардепами зустрічались лише поодинокі маргінальні проросійські парламентарі.

Далі на зв’язок вийшла дослідниця з Інституту демографії та соціальних досліджень. Вона розповіла, як на економіку та зайнятість українців вплине продовження карантину. Але, напевно, коментар експертки здався ведучому Павлу Кужеєву недостатньо драматичним. Тому він перервав її саркастичним коментарем про українців, які не можуть заробити на смартфон, щоб зареєструватись у «Дії».

Далі почалась групова частина дискусії. Гостями «Пульсу» стали нардепи Микола Скорик (ОПЗЖ), Олексій Кучеренко («Батьківщина»), Георгій Мазурашу («Слуга народу»), «дипломат»з анульованою візою у США Андрій Теліженко, політичний хамелеон і коментатор-шоумен Михайло Чаплига, політкоментатори Наталія Землянська, Кирило Сазонов, Андрій Вігірінський, Максим Маньковський, Юлія Осмоловська, Олексій Буряченко та голова руху захисту підприємців Сергій Доротич. Всього у шоу взяли участь 13 гостей, серед них — 11 чоловіків і дві жінки.

Ведучі розпочали обговорення із тролінгу «невинного» законопроєкту про захист бджіл. У гостей запитали «Хто насправді потребує захисту в Україні?».

У програмі не стільки обговорювали можливий наступ Росії, скільки висловлювали скепсис щодо міжнародної підтримки України. Зокрема, ведучі називали київську акцію подяки союзникам «#ThanksFriends» «іспанським соромом», «шабашом» й «актом дякування». Також вони часто наголошували, що союзники України діють лише у межах власних інтересів.

Ключовим спікером цієї частини токшоу став Михайло Чаплига. Політкоментатор в унісон із російськими пропагандистами та офіційною позицією Кремля говорив про антиросійські інтереси європейських держав в Україні та захищав зовнішньополітичну позицію Росії. За Чаплигою, справжня мета Великої Британії у перемовинах — «відрізати Росію від Німеччини дугою» та отримати доступ до Чорного моря. Крім того, Британія буцімто стає «новым смотрящим» України. Загалом, європейських партнерів коментатор порівняв із «осами, які злітаються, коли сосиска без господаря». Доводив, що європейські держави винні чи не в усіх проблемах України: зруйнували освіту та медицину, «відняли Нафтогаз», «вчать руйнувати профспілки». А от позиція Росії, натомість, не викликала у Чаплиги жодних нарікань. Коментатор навіть був задоволений тим, що Путін «вигнав компрадорів із країни». Так «експерт» описав від’їзд  другорядних співробітників деяких західних посольств із Києва. 

Більшість спікерів обговорювали зовнішню політику у подібному ключі, хоча й висловлювались не настільки радикально. Активно опонував проросійським заявам Чаплиги лише Максим Маньковський. Він обурювався сарказмом щодо підтримки України та пригадував, як нардепи з іншого табору їздили в Москву та «цілувалися в ясна» із російськими політиками. 

Також у програмі висвітлювали протести руху #SaveФОП проти нового податкового законодавства. Їй приділяли чимало уваги в сюжетах, а самих мітингувальників підтримували коментатори та ведучі. Зокрема, присутній у студії лідер руху Сергій Доротич звинувачував владу у «знищенні мікробізнесу — фундаменту держави, на якому базується економіка».

Вже не вперше у студії був «слуга народу» Георгій Мазурашу. Вимкнення каналів Медведчука рішенням президента не зупинило любителя участі у проросійських токшоу. Нардеп пояснював свою присутність тим, що його «не цікавить, хто власник того чи іншого каналу, аби не Порошенко». Й узагалі називав п’ятого президента «другий біглий». Виступи Мазурашу звучали переважно в унісон із позицією більшості спікерів каналу. Зокрема, представник монобільшості стверджував, що європейські країни «не хочуть бачити Україну сильною».

Обговорення обшуків у ексголови «Нафтогазу» Андрія Коболєва звелось до запевнень, що справа виявиться «пшиком», як сформулював Микола Скорик. Також цей нардеп від ОПЗЖ та його колега з «Батьківщини» Олексій Кучеренко традиційно критикували діяльність наглядових рад за участі іноземців та закликали купляти газ у Росії.

Закінчився ефір обговоренням такої «надважливої» новини, як чергова оголена акція руху «Фемен». Цього разу — проти військового обліку жінок. Коментатори критикували формат протесту, але не втратили нагоду дорікнути владі через рішення, яке вважають не досить продуманим. 

«Токшоу №1», «Україна 24», 2 лютого

У «Токшоу №1» обговорювали російську загрозу та міжнародну підтримку України, а також справу «слуги народу» Олександра Трухіна. Ведучий Василь Голованов модерував дискусію дистанційно, оскільки знаходиться на коронавірусній ізоляції.

У першій частині ефіру політик із досвідом роботи в системі МВС Геннадій Москаль коментував справу Олександра Трухіна та інші поточні політичні новини. Він закликав очільників МВС і ДБР піти у відставку. Запевняв, що поліцейські точно бачили кадри, які потрапили до «Української правди», та точно доповіли про них своєму керівництву. Також Москаль стверджував, що саме Трухін був «касиром» монобільшості — роздавав у парламенті зарплату в конвертах.

Коментуючи інші політичні новини, ексголова Закарпатської ОДА звинувачував владу в енергетичному колапсі, тиску на свободу слова та національні меншини, наїздах на «великий бізнес» задля наповнення «чорної каси» перед виборами (не забули пригадати і про обшуки у холдингу «Метінвест» Ахметова); стверджував, що Путін переграв Зеленського та Кулебу.

Групова частина дискусії також звелась до синхронної критики влади з боку політиків і політкоментаторів. Гостями цієї частини ефіру стали нардепи Іванна Климпуш-Цинцадзе («Європейська солідарність»), Сергій Рахманін («Голос»), Сергій Власенко («Батьківщина»), Роман Соха (колишній «слуга народу»), журналіст Юрій Бутусов, юрист Геннадій Друзенко, ексміністр та екссекретар РНБО Олександр Данилюк і політкоментатор Борис Тізенгаузен. Всього протягом випуску гостями програми стали 10 людей — 8 чоловіків і дві жінки.

Коментуючи скандал із Трухіним, Іванна Климпуш-Цинцадзе розповіла про пропозицію «Європейської солідарності» про відставку голови ДБР; Сергій Власенко розмірковував про знищення професіоналізму в роботі правоохоронних органів і їхню, мовляв, повну політизацію; Юрій Бутусов стверджував, що ДБР мусить порушити справу проти МВС за приховування доказів. Також гості обговорювали порушення процедур під час виключення нардепа з партії (одноосібне рішення про це прийняла голова партії Олена Шуляк). А Сергій Рахманін і Роман Соха натякали, що Трухін був задіяний у корупційних «договорняках» «Слуги народу»: називали його людиною, яка «вирішує питання», коли монокоаліції не вистачає голосів.

Далі присутні обговорювали підготовку до нової російської агресії та зовнішню політику України. Климпуш-Цинцадзе вимагала підняти рівень забезпечення військових та критикувала монобільшість за парламентську відпустку. Данилюк обурювався риторикою президента на нещодавній пресконференції, яка буцімто «шокувала західних партнерів». Роман Соха стверджував, що лідери європейських держав більше турбуються про нас, ніж наше власне керівництво. Бутусов критикував указ Президента про підвищення обороноздатності, називаючи його «піар-ходом, який нічого не робить». Друзенко засуджував окремі кадрові призначення влади у військовій сфері, зокрема заступника голови Офісу президента Романа Машовця та керівників деяких батальйонів територіальної оборони.

Закінчилась програма ще одним сольним виступом. Цього разу гостею студії була Олеся Бацман, редакторка видання «Гордон» та дружина Дмитра Гордона. Першим ділом ведучий із гостею пропіарили нове онлайн-шоу Гордона. Зокрема, журналістка хвалилася, що програму подивилося багато людей, та анонсувала другий випуск. Решта ефіру викликала почуття дежавю: із Бацман обговорювали ті ж новини, що й із Геннадієм Москалем. Остання година шоу мало чим відрізнялася від першої. У відповідь на більшість запитань Олеся Бацман переважно лила воду та критикувала владу. Медійниця часто поверталася до тези про зарплати «слуг народу» в конвертах. Називала мир через мінські домовленості «дуже поганим сценарієм для України» та пафосно закликала українців «триматись разом».

У програмі також підтримали проросійський телеканал «Наш». Зокрема, Василь Голованов услід за редакцією «Нашого» назвав людей, які вийшли на акцію протесту до студії телеканалу, «радикалами». А Олеся Бацман стверджувала, що мітинг — це частина тиску влади на Євгенія Мураєва, адже той буцімто відмовився продавати владі «свій успішний медіаактив».

«Право на владу», «1+1», 3 лютого

Перший у новому сезоні випуск «Права на владу» під назвою «Війна за мир» був повністю присвячений протидії російській агресії. Іншу топтему тижня, — скандал за участю «слуги» Трухіна, — «Плюси» проігнорували. Також ведуча Наталя Мосейчук презентувала нову студію. Особливу увагу модераторка приділила спеціальному круглому столу, за яким люди із протилежними поглядами мають шукати консенсус. Втім у цьому ефірі його не використали.

Ведуча презентувала випуск третього лютого як майданчик, на якому обговорять ключові переговорні позиції України у розв’язанні конфлікту з Росією напередодні нової зустрічі в рамках нормандського формату. Коментаторами були секретар РНБО Олексій Данілов, головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін, нардепи Олена Шуляк («Слуга народу»), Кіра Рідик («Голос») та Дмитро Лубінець («За майбутнє»), політик і дипломат Роман Безсмертний, голова партії «Свобода» Олег Тягнибок, економіст Михайло Кухар. Загалом 10 гостей, вісім чоловіків і дві жінки.

Дмитро Кулеба запевняв, що в України сьогодні найсильніші дипломатичні позиції з 2014 року, а Росія відчуває, що «цей раунд програє» і «шанси знайти дипломатичне рішення для деескалації дуже непогані». Коментуючи пресконференцію президента для іноземних журналістів, Наталія Мосейчук повторила тезу Зеленського про «втому від того, як чинять наші партнери з нами». Кулеба гаряче підтримав цю думку та закликав не боятися бути чесними з міжнародними партнерами. Роман Безсмертний натомість застерігав від риторики «Захід нам не потрібний».

Лейтмотивом ефіру стала критика мінських домовленостей та згадки про необхідність їхнього перегляду. Павло Клімкін та Олександр Чалий казали, що виконання мінських угод після того, як Москва почала роздавати російські паспорти на окупованих територіях, стало неможливим. Відтак Україна має право вимагати модернізації угод через зміну політичних обставин.

У програмі навели цитату Петра Порошенка, що він особисто разом із Ангелою Меркель прописував текст мінських угод. Так у традиційній для «Права на владу» манері натякнули, що у проблемі винні попередники. До речі, про попередників: Наталія Мосейчук пригадала, що «Європейська солідарність» бойкотує ефіри її програми, та прокоментувала це сумнівним жартом: «Порох є, а тестикул немає».

Найемоційніший учасником токшоу був Олег Тягнибок (він цього ж дня побував на програмі Дмитра Гордона «Гордон»). Лідер «Свободи» читав уривки з частини мінських домовленостей про спеціальний статус Донбасу, описував катастрофічні наслідки угод для України та називав їх «капітуляцією за умовами Путіна». Також політик чи то жартома, ти то всерйоз рекомендував Зеленському призначити Порошенка головою Тристоронньої контактної групи, бо він «знає, як з’їхати із мінських домовленостей».

Тягнибок намагається сплатити мінські домовленості поглядом

На зв’язок вийшов хворий на коронавірусну хворобу Євгеній Мураєв. Ведуча іронічним тоном запитала: «Чи ви вже приміряли на себе роль гауляйтера?», натякаючи на інформацію британських спецслужб. Відкинувши звинувачення, Мураєв скористався ефіром, щоб висловити власні «зовнішньополітичні погляди». За Мураєвим, Україна має вести прямі перемовини із самопроголошеними республіками російських бойовиків без міжнародних партнерів. Особливий статус має бути не лише в Донбасу, але й у всіх регіонів України. До того ж, НАТО себе буцімто вичерпало, європейські країни надають Україні слабку підтримку, а світ стає біполярним. Тому, мовляв, Україна має орієнтуватись на членство в майбутньому Євразійському союзі.

У відповідь Наталія Мосейчук лише назвала російську пропаганду Мураєва «своєрідною думкою». Єдиною відповіддю на позицію політика став короткий коментар Данілова. Секретар РНБО сказав, що переговори з людьми, які не мають суб’єктності, — це марнування часу, а також натякнув, що Мураєв може бути російським агентом. Дивно, чому у програмі, яка так завзято бореться з російською пропагандою, дають майданчик для виступу політику із, мабуть, найбільш карикатурною проросійською позицією. А потім не лише не приділяють достатньо часу розвінчуванню його маніпуляцій, але й висміюють інформацію про можливу причетність Мураєва до російської агентури.

Також у «Праві на владу» зробили пряме включення з кількома російськими лібералами. Розмова ведучої із журналісткою Ксенією Собчак виглядала абсурдно. Українка Мосейчук розпитувала гостю про сценарії примирення російського та українського народів через кілька років. Росіянка Собчак переконувала, що в короткій перспективі примирення неможливе, бо в Україні надто багато жертв конфлікту, а в Росії немає ознак скорої зміни політичного ладу. Цей діалог виглядав би логічніше, якби українська та російська телеведучі обмінялися ролями. Втім Собчак закликала нарощувати зв’язки між нерадикальними людьми в обох країнах, а українську владу — спілкуватися з незалежними російськими журналістами. Наприкінці розмови Мосейчук і Собчак зійшлись на тезі, що всіх росіян не потрібно вважати ворогами України.

У такі моменти ми всі — трішки Олег Тягнибок

Включення ще одного російського ліберала Марка Фейгіна розпочалось із внутрішьоросійського «міжсобойчика». Фейгін критикував Собчак, закликав не ототожнювати себе із «такими, як вона» та запевнив, що в Росії сьогодні немає незалежних журналістів. Далі Фейгін розповів про зниження готовності до інтервенції всередині оточення Путіна. Це, мовляв, пов’язано із жорсткою реакцією західних країн та загрозою нових серйозніших санкцій. «Атмосфера змінюється не на користь Москви», — підсумував росіянин.

«Свобода слова Савіка Шустера», «Україна», 4 лютого

У токшоу Савіка Шустера обговорювали справу Трухіна та зовнішню політику України. У студії переважали люди зі звичного пулу коментаторів телеканалу, а саме колишній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, колишні генпрокурори Руслан Рябошапка та Святослав Піскун, нардепи Дмитро Разумков (група «Розумна політика»), Сергій Власенко («Батьківщина»), Олексій Гончаренко («Європейська солідарність»); редакторка видання «Страна.ua» Світлана Крюкова, колишній посол України у США Валерій Чалий.

Обговорення майже не відрізнялися від аналогічних у «Токшоу №1» двома днями раніше. Опозиційні політики та спікери критикували владу за злив справи Трухіна та спроби «відмазати» нардепа. Аваков розповів, що про всі порушення закону за участю нардепів і високопосадовців невідкладно повідомляють міністра внутрішніх справ, тому Монастирський не міг не бачити відео та не знати подробиць справи. Також він розповів, як саме ДБР і МВС буцімто затягували розслідування справи, що дало можливість «стерти» плівки. Власенко перераховував корупційні та репутаційні скандали за участі «слуг народу» та розкритикував «технологію нових облич». Разумков називав ДБР і МВС співучасниками злочину. Савік Шустер задавався питанням, хто саме і яким чином злив відео із Трухіним журналістам. Олексій Гончаренко припускав, що це міг зробити інший «слуга народу» в межах внутрішньої боротьби у партії. (Із лояльних до Банкової телеграм-каналів ми знаємо, що там підозрюють у зливі передусім Авакова.)

Разумкова запитували про політичну відповідальність за те, що Трухін увійшов у передвиборчий список «Слуги народу». Ексспікер казав, що за кандидатів-мажоритарників відповідав Олександр Корнієнко. А за людей, яких у партію влади привів особисто він, Разумкову не соромно.

В ефірі «України» знов обговорювали тему зарплат у конвертах «слуг народу». Світлана Крюкова розповіла, буцімто Трухін був близьким до непублічних фінансів фракції, а знамениті 150 тисяч у спортивній сумці могли бути регіональним відкатом від голови Полтавської ОДА. Доказів медійниця не навела.

В останній частині ефіру говорили про міжнародну підтримку України, а до розмови долучились дипломати та журналісти-міжнародники. У програмі транслювали уривки з інтерв’ю Савіка Шустера з тимчасово повіреною у справах США в Україні Крістіною Квін. Вона запевнила, що мінські угоди ще не мертві, проте Росія намагається інтерпретувати їх у неприйнятний спосіб. Також дипломатка заявила, що американська сторона не нагнітає паніку щодо можливості російського нападу, а лише намагається не бути байдужою до російської загрози.

Колишній посол України у США Валерій Чалий закликав українську владу відмовитись від бравурної позиції в міжнародній політиці та працювати із західними союзниками одним блоком. Також різні спікери радили владі активніше користуватись «вікном можливостей» та добиватись інших переваг для України, крім військової підтримки. Кореспондентка «Ехо Москви» у США Карина Орлова (виходила на зв’язок) доводила, що сприятливі умови для україно-американських стосунків можуть закінчитися після наступних виборів у США.

«П’ятниця вечір», «Наш», 4 лютого

Зима-2022. Україна готується до можливого нового російського вторгнення. Західні держави надають Україні військову допомогу та намагаються зупинити Росію на дипломатичному фронті. У цей час на токшоу «П’ятниця. Вечір» на телеканалі «Наш» ведучі протягом п’яти годин транслюють антизахідну риторику, кепкують із євроінтеграційних настроїв українців та уникають будь-якої критики Кремля.

Традиційно головними дійовими особами токшоу були люди, що мали би бути його модераторами: ведучі Макс Назаров, Лана Шевчук, Антон Довлатов та Ангеліна Пичик. На початку програми вони анонсували дві головні теми тижня: скандал за участі «слуги» Олександра Трухіна та велику геополітику. Втім, як це зазвичай буває, майже весь ефір п’ятигодинного шоу витратили саме на обговорення зовнішньої політики, лишивши на резонансне ДТП близько 15 хвилин.

Зміст п’ятигодинних ефірів «П’ятниці» в одному скриншоті

Найбільше антизахідних меседжів продукував Макс Назаров. Він звинувачував лідерів США та європейських держав у тому, що вони намагаються зробити із Росії ворога й підняти таким чином власний рейтинг. Підтримував слова Міністра закордонних справ Дмитра Кулеби про втому від західних партнерів. Висміював заяву МЗС Польщі про можливість нападу Путіна під час Олімпіади. Повідомлення американської розвідки, що росіяни знімають провокативні ролики на території України, називав «фейкньюз». Нав’язував думку, що Україна нічого не робить для виконання мінських домовленостей. Виправдовував зовнішньополітичну позицію Росії та навіть називав Путіна «мудрим політиком». Екстамада навіть не намагався поводитися як нейтральний модератор і натомість кепкував із єдиного представника «Європейської солідарності» у студії та вигукував представнику «Слуги народу»: «Зеленский не сделал ни черта из обещанного! Ничего! Всё!».

Крім того, ведучі активно нав’язували ідею прямих перемовин із «представниками окупованих територій», закликали «не демонізувати мінські домовленості», виправдовували угорський уряд за блокування членства України в КіберНАТО, кепкували з того, що Україна нібито отримує від заходу «лише занепокоєння і кілька “джавелінів”». Гості програми, як завжди, губилися на фоні бенефісу ведучих. До того ж, більшість із них підтримувала істерію у студії.

Почалася програма із сольного виступу політкоментатора Вадима Карасьова, із яким говорили переважно про співпрацю Росії та Китаю та про україно-російські стосунки. Спікер передбачав занепад американоцентричного світу, пов’язував закриття ютуб-каналів Медведчука зі спробами Штатів зберегти свій вплив на Україну та виправдовував тактику невтручання Німеччини в російсько-український конфлікт.

Учасниками першої групової частини дискусії стали нардепи Тетяна Плачкова («ОПЗЖ») і Сергій Шахов (група «Довіра»), депутати Київради Юрій Федоренко («Слуга народу») та Сергій Таран («Європейська солідарність»), екснардеп і голова політради партії «Наші» Олександр Долженков та політкоментатор проросійських медіа Юрій Атаманюк. Макс Назаров розпочав дискусію із риторичного питання «Чого хоче Захід? Чого він добивається у цьому протистоянні із росіянами?». Тетяна Плачкова закликала напрацьовувати законопроєкти для виконання політичної частини мінських домовленостей і звинувачувала «червонолінійців» у зриві мирних перемовин. Долженков в унісон із ведучими закликав не порушувати питання Криму під час перемовин із Росією. Також «права рука» власника каналу Мураєва запам’ятався маніпулятивним порівнянням Євромайдану зі штурмом Капітолію у Вашингтоні.

Псевдоексперт та лукашенківський пропагандист Атаманюк допомагав ведучим принижувати партію «Європейська солідарність» та особисто її представника Сергія Тарана. Зокрема, називав чинну та попередню владу «отрепьем» і порівнював членство у «Європейській солідарності» зі «скотоложеством». У вільний від принижень час спікер звинувачував західні країни в усіх українських проблемах. Зокрема, стверджував, що всі договори України та ЄС нашій державі не вигідні, а Крим і частину Донбасу Україна втратила з вини Європи. Нардеп Шахов у студії переважно «флудив». У відповідь на будь-яке запитання ведучих він починав критикувати економічну політику уряду.

Позицію представників «неугодних» каналу партій Сергія Тарана та Юрія Федоренка почути було практично неможливо. Ведучі постійно перебивали спікерів і сперечалися з ними.

На відеозв’язок зі студією виходив також спікер із Росії. Причому не умовний опозиціонер, як на «1+1», а журналіст провладного видання «Коммерсант» Максим Юсін. Він у достатньо зверхній і агресивній манері звинувачував Україну в невиконанні мінських домовленостей та в небажанні повертати Донбас. Справжнє шоу розпочалося, коли Сергій Таран запропонував спікеру відповісти на запитання «чий Крим?». Очевидно, ведучі злякалися можливих санкцій після відповіді гостя, тому поспішили «заглушити» його та перервати зв’язок.

Титри програми «П’ятниця. Вечір» як окремий вид мистецтва

Спікерами другої частини групової дискусії «П’ятниці» були нардеп від «ОПЗЖ» Олександр Лукашев, ексрегіоналка Ганна Герман, представниця української делегації у тристоронній контактній групі Тетяна Іванова, джинсовик Андрій Бузаров, політкоментатори Олег Старіков і Валерій Димов. Загалом гостями програми стали 13 людей — десять чоловіків і три жінки.

У цій частині токшоу говорили про акцію протесту біля студії телеканалу «Наш», яка відбулася 1 лютого. Тема почалася з короткого пафосного відеоролику з погрозами пікетувальникам: «Шановні бандити-пікетувальники, не грайтесь із нашим космосом!».

«Наш» бореться із протестувальниками за допомогою візуальних ефектів

Ведучі описували матеріальну шкоду, якої завдали телеканалу протестувальники, обурювались бездіяльності правоохоронців, називали ситуацію «соромом української влади». Антон Довлатов стверджував, що в закритті телеканалу зацікавлені люди, які «не хочуть, щоб Донбас повернувся в Україну». Оскільки «Наш» є нібито єдиним українським телеканалом, який дивляться на окупованих територіях (звідки це відомо — не уточнили). Ба більше, за версією ведучого, «Наш» — це єдине медіа, який не називає людей звідти «донбасятами» та «пережитками совків». Пізніше учасниця ТКГ Іванова намагалася заперечити слова Довлатова і стверджувала, що ніколи не чула таких висловів від журналістів українських телеканалів. У відповідь пропагандист стверджував, що «На пальцях двох рук може перерахувати телеканали, які точно розпалювали ворожнечу», але жодного прикладу навести не зміг.

Нардеп Лукашев коментував акцію під телеканалом так: «Влада робить картинку, що суспільство незадоволене телеканалом». Йому вторила Ганна Герман, яка нібито з облич протестувальників побачила, що вони «відпрацювали й пішли». Також запам’яталася пропозиція Герман влаштувати всеукраїнську акцію на знак підтримки телеканалу «Наш»: вимкнути телевізор на 5 хвилин «в знак спротиву проти тиску на свободу слова». Продуктивна і свіжа ідея — телеглядачів нечасто закликають вимикати телевізор. Але чому лише 5 хвилин? Можна ж і довше :)

Токшоу, що не потрапили в огляд:

«Моя Україна», Прямий канал, 4 лютого

У програмі взяли участь народні депутати Микола Величкович, Інна Совсун, Роман Соха, екснардепи Олег Купрієнко та Вікторія Пташник, коментатори Агія Загребельська, Олексій Кошель і Микола Давидюк. Загалом 8 людей — п’ять чоловіків і три жінки.

«Український формат», Ukrlive, 2 лютого

Ютуб заблокував канал Медведчука й цей випуск токшоу пішов у небуття.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews».