/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F28%2Fb1211071940f5a1d003d8c19d679a7d4.jpg)
Протидія Covid-19 в Україні: старі стратегії у 2022 році вже не діють
Кількість смертей у 2021 році була набагато вищою, ніж фіксувала офіційна статистика
У 2022 році у перебігу пандемії відбудуться значні зміни. На початку пандемії основною стратегією країн Європи було «вирівняти криву» захворюваності шляхом жорстких карантинних обмежень. У 2021 – країни прагнули досягти колективного імунітету завдяки вакцинації та зупинити поширення вірусу у межах своїх кордонів.
Проте лише невелика частина країн змогла вакцинувати більше ніж 70% населення. Для них поширення менш агресивних штамів, таких як омікрон, вже не буде загрозою. Імунний захист їхніх громадян утримує на низькому рівні показники важких випадків та смертей від хвороби. Для них зʼявилася потенційна перспектива переходу від епідемічного до ендемічного поширення коронавірусу вже у 2022 році.
З іншого боку, у країнах з низьким рівнем імунізації кампанії з вакцинації досягли межі своїх можливостей. Перехід до ендемічного поширення у цих країнах затримається щонайменше до 2023 року.
В Україні кампанія з вакцинації поступово завмирає і не в змозі охопити навіть 50% населення. Не вдалося захистити і найбільш вразливі групи, рівень імунізації яких нижчий, ніж серед загальної популяції.
Від 12 до 19 мільйонів українців залишаються без природного або вакцинного захисту від вірусу, серед них – велика кількість громадян віком 60+ та людей з супутніми хворобами. Більшість з них буде здобувати свій імунний захист через перенесення хвороби, ризикуючи здоровʼям та життям.
Український центр охорони здоров’я (UHC) пропонує визначити таку стратегію протидії Covid-19 для України на 2022 рік: мінімізація втрат від Covid-19 серед вразливих груп населення, які не мають імунного захисту під час транзиту до ендемічного поширення вірусу.
Чотири стратегічні завдання, які допоможуть Україні втілити мету на 2022 рік:
Пандемія у 2021 році
У 2021 в Україна пройшла через дві хвилі поширення вірусу. Їх спричинили штами альфа та дельта. У пікові періоди першої зимово-весняної хвилі (коли домінував альфа) у середньому виявляли близько 15 тисяч нових випадків на день, а середньодобові госпіталізації сягали близько 4-4,5 тисяч людей з максимальним значенням у 5587 госпіталізованих.
Осіння хвиля, спричинена більш агресивним варіантом дельта, стала рекордною за всіма показниками. Середньодобові виявлені випадки становили вже понад 20 тисяч, щодня госпіталізували в межах 4-5 тисяч людей (максимум – 5925 за добу). Одночасно в лікарнях знаходилося понад 53 тисячі пацієнтів. У розпал хвилі через Covid-19 за добу в середньому помирали близько 500-700 людей з максимом у 838 летальних випадків.
Однак офіційні показники повною мірою не показують тягар цих двох хвиль. Кількість смертей у цей час була набагато вищою, ніж зафіксувала офіційна статистика.
У першу хвилю (лютий-квітень) додатково до офіційних смертей внаслідок ковіду, сталося майже 18 тисяч «надлишкових» смертей. У другу (вересень-листопад) – майже 22 тисячі. Це летальні випадки, які ймовірно були спричинені ковідом, чи були тим чи іншим чином повʼязані з ним. Наприклад, через неможливість отримати медичні послуги у перевантажених пацієнтами лікарнях.
Загалом за 2021 року в Україні офіційно зареєстрували майже 86,5 тисяч смертей через коронавірус.
Відповідь уряду: адаптивний карантин та ковід-сертифікати
На початку 2021 року уряд запровадив «карантин зимових канікул». Це були останні суворі обмеження на рівні усієї країни для боротьби з поширенням вірусу. Надалі основною тактикою був адаптивний карантин – впровадження зон епідемічної небезпеки, що передбачали чотири рівні обмежень. Саме їх продовжують використовувати й до сьогодні.
У жовтні 2021 року до обмежень адаптивного карантину додали обовʼязкову наявність ковід-сертифікатів (про вакцинацію, одужання від хвороби або негативний тест) для відвідування громадських місць.
Провал вакцинації як основної стратегії
Навесні 2021 уряд і президент почали наголошувати, що саме вакцинація є пріоритетним інструментом боротьби з поширенням вірусу.
На початку року МОЗ України затвердив Дорожню карту імунізації населення проти Covid-19 з метою охопити вакцинацією 70% дорослого населення до кінця 2021 року. Спочатку передбачалося щеплення пріоритетних груп з подальшим поширенням кампанії на усе доросле населення.
Кампанія стартувала в кінці лютого, однак до початку літа рухалася дуже кволо.
У квітні, аби прискорити темпи, уряд офіційно затвердив Національний план вакцинації на 2021 рік, де задачу сформулювали – вакцинувати «більшість» дорослого населення.
Однак відставання від плану постійно збільшувалося, і у червні уряду довелося відкрити доступ до вакцинації для усього населення. До цього моменту двома дозами вдалося вакцинували лише 3% громадян. Кампанія дещо прискорилася, однак темпи вакцинації і далі залишалися найнижчими серед країн Європи. Вони прискорилися у жовтні, під час осінньої хвилі пандемії, коли уряд зробив обовʼязковою наявність ковід-сертифікатів у транспорті та публічних місцях. Проте уже за два місяці показники щеплень повернулися до значень червня 2021 року.
За 2021 рік 36% населення було вакциновано хоча б однією дозою та 33% – двома.
Це один з найнижчих показників серед європейських країн.
Цілі, поставлені у Дорожній карті та Національному плані вакцинації, також не були досягнуті. Станом на кінець грудня 2021 року повністю вакциновано було 40% дорослого населення. Не вдалося забезпечити вищий рівень захисту для вразливих груп. Наприкінці грудня у категорії 60+ повний курс вакцинації отримало 32%, порівняно з 43% у когорті до 59 років.
Станом на початок лютого 2022 року групи ризику все ще залишається однією з найменш захищених когорт.
На початку 2022 року охочих вакцинуватися стає все менше. У січні кількість щеплених першою дозою зменшилася удвічі порівняно з груднем, і упʼятеро – з листопадом 2021 року. Бустерну дозу за січень зробило трохи більше ніж 1% населення країни.
Така динаміка вказує на те, що вакцинація в Україні досягла «скляної стелі». Це означає, що кампанія вичерпала ентузіазм прихильної до вакцинації частини населення і тепер переходить до когорти тих, хто скептично налаштований до щеплень.
Це явище можна спостерігати й у багатьох інших країнах. Минулої зими світовим лідером з вакцинації був Ізраїль. За три перші місяці кампанії там вакцинували двома дозами 50% населення (нагадаємо, в Україні 3% населення за три місяці). За наступні дев’ять місяців – лише трохи більше ніж 10% людей. Польща провакцинувала половину своїх громадян до кінця літа 2021 року. Але з того часу до січня 2022 – лише 5% населення. У Сербії та Румунії кампанія завмерла на позначці близько 40%, у Болгарії – менш як 30% повністю щеплених.
Covid-19 у 2022 в Україні: прогноз
У 2022 році на Україну очікують щонайменше дві хвилі Covid-19. Перша, у якій домінує штам омікрон, розпочалася у січні й вийде на пік у лютому цього року. Друга, імовірно, прийде восени. Між двома хвилями очікуємо на період «затишшя» протягом теплої частини року. Затишшя буде, якщо в цей період не зʼявиться новий варіант вірусу з новими властивостями.
Темпи вакцинації у 2022 році будуть залишатися низькими. У разі активних зусиль уряду до кінця року вдасться щепити близько 50% населення двома дозами та 30% – бустерною дозою.
Через низький рівень імунного захисту перебіг пандемії в Україні буде відрізнятися від країн з високим охопленням вакцинацією. У цих країнах значний рівень поширення інфекції не буде супроводжуватися зростанням госпіталізацій та смертей. Існує ймовірність, що після літньої паузи пандемія уже не повернеться до цих країн у вигляді звичної сезонної хвилі, а поступово перейде до ендемічного поширення.
В Україні нові хвилі пандемії призведуть і до збільшення госпіталізацій, і до значного зростання летальних випадків. Хоча летальність (відношення смертей до випадків) буде нижчою, але значні масштаби інфікування, спричинені варіантом омікрон або його імовірним наступником, будуть призводити до значного навантаження на медичну систему та збільшувати тягар захворюваності та смертності.
2022-2023 роки: перехід до ендемії
На сьогодні найбільш обговорюваним сценарієм майбутнього пандемії коронавірусу є перехід від епідемічного до ендемічного поширення. Це означає постійну присутність вірусу у популяції при низьких показниках його поширення та допустимому тягарі захворюваності та смертності.
ВООЗ застерігає, що говорити про ендемічне поширення коронавірусу у всьому світі ще зарано. Водночас стає зрозуміло, що повністю викорінити Covid-19 принаймні у найближчому майбутньому не вийде. Таким чином ендемічне поширення перетворюється із можливого сценарію на стратегічну мету для країн. Особливо це стосується країн з низьким охопленням вакцинацією, до яких належить і Україна.
На перехід до ендемічного поширення впливають два процеси.
Перший – поступова адаптація вірусу SARS-Cov-2 до людської популяції. Нові мутації будуть мати кращу здатність до поширення, але ймовірно не будуть настільки летальними, як оригінальний штам та його більш агресивні варіанти альфа та дельта. Цей процес не обовʼязково буде лінійний або швидкий, але на сьогодні він видається найбільш імовірним.
Другий процес – це вироблення захисту від вірусу у людській популяції через вакцинацію або перенесену хворобу. Швидкість та ефективність цього процесу залежить від наших зусиль. Доки вірус має високу летальність, слід прагнути, щоб якомога більше людей отримали захист саме через щеплення. У пріоритеті мають бути особливо вразливі до вірусу групи – літні люди та особи із серйозними супутніми хворобами.
Проте у 2021 році ми зрозуміли, що вакцинація не є самодостатнім засобом для того, щоб зупинити поширення вірусу. Однак, вона довела високу ефективність у зниженні кількості випадків з тяжким перебігом та смертей. Під час останньої хвилі, спричиненої варіантом омікрон, країни з високим охопленням вакцинацією реєстрували рекордні показники захворюваності, але помірні показники тяжкого перебігу та смертей. Ці країни перейдуть до ендемічного поширення першими, можливо вже у 2022 році.
В Україні, як і в інших країнах з низьким охопленням вакцинацією, основним шляхом здобуття імунного захисту буде природне перенесення хвороби. Це створює ризик надмірної смертності серед вразливих груп – навіть за умови домінування більш «м’яких» варіантів вірусу.
Люди старшого віку та люди з супутніми хворобами у 2022 році будуть ще більш вразливі, ніж раніше. Рівень вакцинації серед них занадто низький. Гірше того, більшість з цих людей не отримали і природного імунітету – багато з них уникали контактів і не хворіли, а ті, що хворіли, на жаль, часто помирали внаслідок хвороби.
На графіках нижче – шлях країн з різним охопленням вакцинами. Наприклад, Данія та Британія, обидві зі значним охопленням населення двома та бустерними дозами, поступово і впевнено рухаються у напрямку ендемічного поширення вірусу. Вони вже мають значно менше втрат навіть при великій кількості інфекцій. Зокрема оголосили про зняття епідемічних обмежень найближчим часом. Україна та Румунія, які мають одні з найнижчих показників вакцинації серед країн Європи, переживатимуть хвилі 2022-го року набагато важче – з високою кількістю госпіталізації та смертей.
Нова стратегія протидії Covid-19 у 2022 році
2022 рік для України буде роком транзиту від епідемічного до ендемічного поширення коронавірусу, на яке слід розраховувати не раніше 2023 року.
На початок року від 30% до 45% українців залишаються без імунного захисту проти Covid-19, тобто не мають повного курсу вакцинації і не хворіли раніше. Серед них значна частина людей з вразливих категорій населення. Важливою характеристикою цих громадян (крім дітей) є те, що вони скептично ставляться до вакцинації. Лише незначна частка з них отримає щеплення трьома дозами. Таким чином, у 2022 році основним способом отримання імунного захисту від коронавірусної хвороби у незахищеній когорті населення буде не вакцинація, а природне перенесення хвороби. Це створює ризик значних людських втрат серед людей старшого віку та людей з супутніми хворобами, які не мають імунного захисту.
Головною метою уряду повинна стати мінімізація втрат від Covid-19 серед вразливих груп населення під час транзиту до ендемічного поширення вірусу протягом 2022 року.
Для цього необхідно зосередити зусилля кампанії з вакцинації саме на вразливих групах. Щодо решти населення, слід перейти до тактики максимального стримування поширення вірусу. Сьогодні уряд застосовує лише засоби попередження контакту з вірусом (масковий режим, обмеження масових заходів). До них слід додати заходи з припинення поширення вірусу від уже інфікованих людей. Це масове тестування та ізоляція хворих та контактних осіб.
Для реалізації цієї мети необхідно реалізувати такі завдання:
Нові заходи необхідно впроваджувати додатково до політик, які вже діють. Важливо продовжувати політику обовʼязкового використання медичних масок та з більш суворою перевіркою ковід-сертифікатів у місцях масового перебування людей.
Вакцинація проти Covid-19 вразливих груп
У 2022 році слід відмовитися від ідеї забезпечення колективного імунітету для усього населення як головної мети кампанії з вакцинації.
Уряд України у 2021 році вичерпав більшість засобів для стимулювання вакцинації. У 2022 будь-які нові заходи – примусові або заохочувальні – будуть малоефективними.
У цьому році стратегія вакцинації повинна спиратися на такі положення:
- Для населення старше 60 років, а також людей з інших вразливих категорій, головною метою кампанії варто визначити охоплення 70% двома дозами та щонайменше 50% бустерною дозою.
- Для загального населення: сприяти простому доступу до вакцинації для людей, які бажають отримати щеплення. Досягти до кінця 2022 року показника щонайменше у 50% від усього населення щеплених двома дозами та 30% щеплених бустерною дозою.
Головною тактикою залучення пріоритетної групи до вакцинації повинна стати проактивна робота сімейних лікарів. За даними Національної служби здоров’я (НСЗУ), понад 8 млн людей віком 60+ мають декларацію з сімейним лікарем. Це близько 79% від усього населення у цій категорії. НСЗУ повинна виділити додаткові ресурси для того, щоб стимулювати зусилля надавачів первинної допомоги для залучення пріоритетної когорти до щеплень.
Додатково до центрів первинної допомоги, у містах вакцинацію слід організувати у аптечній мережі, яка в Україні налічує до 20 тисяч точок.
Заходи заохочення можуть передбачати й знижки на комунальні платежі та ліки (останній механізм уже почали запроваджувати через сервіс єПідтримка).
Масовий доступ до безоплатних швидких тестів
Для стримування подальшого поширення вірусу серед інфікованих уряду потрібно повернутися до методів, які він не зміг повною мірою забезпечити на початку пандемії, – масового тестування та ізоляції хворих.
Інкубаційний період для варіанту омікрон значно коротший – в середньому три дні. Це означає, що в інфікованої людини швидко з’являються симптоми, тому вона може вжити заходів, щоб припинити розповсюджувати вірус далі.
Ключовим фактором повинен стати доступ до безоплатних швидких тестів.
В Україні є достатній вибір таких тестів, у тому числі місцевого виробництва, вони наявні в багатьох аптеках, а робити тест нескладно самостійно.
При появі симптомів кожна людина повинна мати можливість отримати або зробити швидкий тест на антиген у найближчій аптеці, закладі первинної допомоги, лабораторії або приватній клініці. Держава може закуповувати або відшкодовувати вартість таких тестів для їх надавачів.
«Захворів – сиди вдома!»
Основним методом стримування вірусу у перспективі ендемічного поширення є навчання населення навичкам власної епідемічної безпеки.
Уряду слід уже тепер розпочати національну кампанію, яка буде стимулювати вироблення таких навичок. Вони включають передусім звичку залишатися вдома при появі будь-яких респіраторних симптомів, тестування швидкими тестами, повідомлення контактів про свою хворобу та ізоляція у разі контакту з інфікованою Covid-19 людиною.
У поточних умовах, коли в Україні вакцинація не є вирішальним фактором для стримування коронавірусної хвороби, такий підхід буде фактично єдиним доступним інструментом, що допоможе стримувати поширення вірусу серед населення.
У 2017 році Міністерство охорони здоровʼя та ЮНІСЕФ проводили комунікаційну кампанію «Захворів – сиди вдома!». Вона була спрямована саме на вироблення таких навичок при грипі та інших респіраторних захворюваннях. Уряду слід поновити цю кампанію, використовуючи уже впізнаваний набір повідомлень.
Амбулаторні ліки
Ще одним потенційним фактором впливу на перебіг пандемії може стати поява амбулаторних ліків, які здатні ефективно запобігати складному перебігу хвороби у людей з симптомами коронавірусу.
У разі, якщо принаймні 30% пацієнтів з підтвердженим діагнозом Covid-19, зможуть приймати такі ліки, це може щороку зменшити кількість госпіталізацій на 200 тисяч, а летальних випадків – на 20 тисяч.
Для успішного застосування цієї технології потрібні будуть такі передумови:
- Працююча система масового тестування швидкими тестами, яка забезпечить виявлення переважної частки інфікованих на догоспітальному етапі та дасть можливість людям вчасно отримати ліки.
- Ліки повинні бути широко доступні в аптечній мережі.
- Пацієнти повинні отримувати препарати без рецепту, на підставі позитивного тесту на Covid-19 (швидкого або ПЛР).
- Ліки повинні бути фінансово доступні або безоплатні для пацієнта. Необхідність платити може стати фактором відмови від лікування для малозабезпеченої частини населення.
Перспективні розробки таких препаратів активно відбуваються у різних країнах, тому уряду слід очікувати на появу таких ліків на ринку уже в середині 2022 року і планувати бюджет для їхньої закупівлі.
Над документом працювали:
Павло Ковтонюк – співзасновник Українського центру охорони здоров'я (UHC) Діана Руснак – аналітикиня Українського центру охорони здоров'я (UHC) Володимир Лотушко – аналітик Українського центру охорони здоров'я (UHC) Марія Кравченко – координаторка комунікаційних проєктів Українського центру охорони здоров'я (UHC)
Огляд підготовлено у рамках проєкту, який втілюється Лабораторією законодавчих ініціатив та Українським центром охорони здоров’я (UHC) за підтримки програми «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження».