Сонячний зонд NASA зробив унікальні фото поверхні Венери

Поверхня Венери, навіть на нічній стороні, нагріта приблизно до 860 градусів / фото NASA/APL/NRL; Magellan Team/JPL/USGS

Зонд NASA Parker Solar Probe зробив перші зображення поверхні Венери у видимому світлі з космосу.

Як повідомляється на сайті NASA, поверхня Венери зазвичай прихована від очей під густими хмарами. Але під час двох нещодавніх обльотів планети Parker використав ширококутний прилад WISPR, щоб показати всю нічну сторону в довжинах хвиль видимого спектру, видимих для людського ока, і в ближньому інфрачервоному діапазоні.

Зображення, які були об’єднані у відео, показують слабке сяйво з поверхні, що показує відмінні риси, як-от континентальні регіони, рівнини та плато. Навколо планети також можна побачити ореол кисню в атмосфері, що світиться.

"Parker продовжує перевершувати наші очікування, і ми раді, що ці нові спостереження, зроблені під час нашого гравітаційного маневру, можуть допомогти просунути дослідження Венери несподіваним чином", - сказала директор відділу геліофізики в штаб-квартирі NASA Нікола Фокс.

Зазначається, що такі зображення Венери, яку часто називають близнюком Землі, можуть допомогти вченим дізнатися більше про геологію поверхні планети, про те, які мінерали там можуть бути присутніми, і про її еволюцію. Враховуючи схожість між планетами, ця інформація може допомогти вченим у пошуках розуміння, чому Венера стала негостинною, а Земля стала оазисом.

"Венера - третій найяскравіший об'єкт на небі, але донедавна ми не мали багато інформації про те, як виглядає її поверхня, оскільки наш погляд на неї закритий щільною атмосферою. Тепер ми нарешті бачимо поверхню у видимій довжині хвилі вперше з космосу", - сказав провідний автор нового дослідження, фізик з Лабораторії військово-морських досліджень у Вашингтоні Браян Вуд.

У NASA зазначають, що перші зображення Венери приладом WISPR були зроблені в липні 2020 року, коли Паркер здійснив свій третій проліт. WISPR був розроблений, щоб бачити слабкі деталі в сонячних атмосфері та вітрі, і деякі вчені думали, що зможуть використовувати його для зображення вершин хмар, що приховують Венеру, коли Паркер пролетить повз планету.

"Мета полягала у вимірюванні швидкості хмар", - зазначив вчений проекту WISPR Ангелос Вурлідас.

Утім, WISPR також роздивився поверхню Венери. Зображення були настільки вражаючими, що науковці знову увімкнули WISPR під час четвертого прольоту повз планету в лютому 2021 року, щоб "Паркер" зміг зробити знімки всієї нічної сторони Венери.

Зазначається, що хмари перешкоджають більшій частині видимого світла, що йде від поверхні Венери, але найдовші видимі довжини хвиль, які межують з довжинами хвиль ближнього інфрачервоного випромінювання, проходять крізь них. Удень це червоне світло губиться серед яскравого сонця, що відбивається від вершин хмар Венери, але в нічній темряві камери WISPR змогли вловити це слабке світіння, викликане неймовірним теплом, що виходить від поверхні.

"Поверхня Венери, навіть на нічній стороні, нагріта приблизно до 860 градусів. Настільки спекотно, що кам’яниста поверхня Венери помітно світиться, як шматок заліза, витягнутий із кузні", – зазначив Вуд.

Зображення WISPR показують особливості поверхні Венери, такі як континентальний регіон Афродіта Терра, плато Tellus Regio та рівнини Aino Planitia. Оскільки у високогірних регіонах температура приблизно на 85 градусів за Фаренгейтом холодніша, ніж у більш низинних областях, вони проявляються у вигляді темних плям серед яскравіших низовин.

Хоча головною метою Parker Solar Probe є дослідження Сонця, обліт Венери надає захоплюючі можливості для отримання бонусних даних, яких не очікували під час запуску місії.

Як повідомляв УНІАН, Європейське космічне агентство (ESA) готується відправити космічний корабель на Венеру - шосту за величиною планету Сонячної системи. Учені хочуть з'ясувати, чому на Землі життя зародилося, а на Венері - ні. Запуск космічного апарату EnVision на Венеру відбудеться на початку 2030-х років.