Робимо вдих… тепер видих: як допомогти людині під час панічної атаки

Панічна атака – стан гострої надмірної тривожності, яка “накатує хвилею”, набирає максимуму протягом 10-15 хвилин та супроводжується фізіологічними і психологічними симптомами.

Психологиня Христина Живаго розповіла Фактам ICTV про те, як проявляється панічна атака, та як можна допомогти людині у такому стані.

Близько 30% людей хоча б раз у житті переживають панічну атаку.

Важливо розуміти, що панічна атака не є небезпечною.

Вона триває короткий час і пройде абсолютно безслідно.

Під час атаки не помирають.

Через страх людина іноді прив’язує причину атаки до місця або ситуації.

У деяких випадках це може призвести до уникнення, наприклад, натовпу, висоти, замкнутого простору, бути на самоті тощо.

Без лікування панічні атаки можуть тривати багато років та погіршуватися, призводячи аж до повної ізоляції вдома.

Після перших атак людина часто має бажання обстежитися, і одноразове повноцінне обстеження є правильним рішенням, оскільки тілесні відчуття під час атак схожі з такими хворобами, як інфаркт, стенокардія, мікроінсульт тощо.

Прояви панічних атак.

За словами спеціалістки, хвиля дуже швидка і різко наростають наступні симптоми:.

страх смерті;.

страх зійти з розуму (збожеволіти), втратити контроль;.

відчуття задухи, перехоплення подиху;.

страх задихнутися;.

запаморочення, відчуття нестійкості;.

припливи холоду або жару;.

прискорене сильне серцебиття;.

відчуття нестачі повітря;.

почуття болю або дискомфорту в грудній клітці;.

тремтіння або озноб;.

відчуття відсторонення (дереалізація).

Протягом 10 хвилин вони наростають до максимальної позначки.

Людині здається, що цей час тягнеться вічність.

Потім так само починає відпускати.

Ще протягом кількох годин можуть зберігатися слабкість, запаморочення, певна втома.

Неначе під час грипу.

– Не очікуйте, що атака пройде швидше за вашої підтримку, розраховуйте, що до повного заспокоєння пройде біля пів години.

Людина ще може потребувати контакту з вами навіть після цього часу через сильне відчуття відсторонення та втоми, – розповіла психологиня.

Як допомогти людині у разі панічної атаки.

Допоможіть вийти у спокійніше місце, на свіже повітря.

Якщо це неможливо, просто відійти у бік від натовпу.

Говоріть спокійним, заспокійливим голосом.

Наприклад: Ти молодець, ти справляєшся добре.

Ти сильна, ти зможеш це пережити.

Все пройде, це просто панічна атака, вона безпечна, вона повністю пройде.

Я з тобою поруч, я буду з тобою, поки тобі не стане добре.

Все під контролем, ти добре справляєшся.

Людині може бути важко зробити повний вдих, контролювати дихання, відчувати контроль над ним.

Нагадуйте про глибоке рівне дихання.

Допоможіть дихати ритмічно та, за можливості, глибше.

Показуйте свій приклад, людина почне робити, як ви.

“Я знаю, що тобі важко дихати, все добре, давай робити це разом”, “Робимо вдих….

Тепер видих…” Людина буде дивитися на ритмічні рухи вашої грудної клітки і повторювати.

Після стабілізації дихання допоможіть відновити відчуття тіла.

Попросіть, щоб доторкнулася до різних частин свого тіла: “чи можеш торкнутися свого носу, губ, вуха, коліна, поворуши пальцями рук, ніг”.

Не підганяйте, підтримуйте спокій.

Підсумуйте та підтримайте: “я бачу (чую, якщо телефоном), що твоє дихання рівне, все минуло, ти впоралася, ти молодець”.

Також протягом кількох днів опісля можете періодично писати, щоб уточнити, як її стан, і підтримати людину.

Панічні атаки у дітей.

У дітей панічні атаки реєструють вже з 6-8 років.

У такому віці атаки розвиваються у тривожних дітей і схильні до регулярних повторень.

Алгоритм допомоги той самий.

Однак дітям набагато страшніше це переживати, ніж дорослим.

Вони у цей час думають, що помирають, що не впораються, час для них тягнеться набагато довше.

Їм важко впоратися самим, тому між атаками необхідно вчити дитину стосовно загальної теорії паніки, що це не є небезпечним, що вона може впоратися.

А також кілька порад для допомоги дітям:.

Написати список, що допомагає під час атаки, кожна дитина індивідуальна.

Комусь допомагає активність – понахилятися, поприсідати, комусь – послухати спокійну музику, малювати.

Це варто обговорити з дитиною.

Вчитися ритмічному глибокому диханню, концентруванню на диханні, щоб у стані паніки дитина змогла згадати і виконувати це.

Напишіть з дитиною на картоні підтримуючі фрази, які вона зможе перечитувати в разі атаки.

Підтримуйте дитину не фразами “з тобою все добре, не накручуй себе, нічого страшного”, а “я знаю, що тобі страшно, я бачу, що тобі важко, я поруч, щоб підтримати тебе та допомогти пройти через це, атака скоро закінчиться, ти молодець, я поруч”.

Якщо дитина прибігає в атаці, підтримайте її, оберіть 1-2 активності разом та допоможіть дитині їх зробити.

Це допоможе вчитися самодопомозі під час атаки та не залежати від вашої присутності.

Діти часто уникають активностей, від яких очікують початку панічної атаки.

Допоможіть не уникати цих активностей, не обмежувати своє життя.

Можете обрати з дитиною маленький предмет, який вона носитиме в кишені та використовуватиме під час атаки для заземлення (каштанчик, камінчик, шишка тощо).

Його треба стискати в руках для збереження контакту із тілом.

Знайдіть варіанти, що дитині робити, якщо атака сталася в школі, в кафе, на дитячому майданчику тощо.

Опрацюйте якомога більше місць для відчуття безпеки.

Спочатку необхідно встановити діагноз.

Для цього потрібно звернутися до лікаря-психіатра (не займайтеся самодіагностикою).

А далі, залежно від діагнозу, лікар порекомендує, які варіанти лікування можна використати у вашому випадку.

Якщо підтверджується, що це панічні атаки, то вони повністю проходять завдяки лікуванню когнітивно-поведінковою психотерапією.

В разі суттєвого впливу на життя, формування панічного розладу або рецидивування, лікування може бути посилене за допомогою медикаментів: антидепресантів, протитривожних тощо.

Рішення про підхід у лікуванні приймають лікар та пацієнт.

Панічні атаки через Covid-19: як із ними боротись ?>.