Союзна рішучість-2022: військовий вишкіл, план наступу на Україну чи ядерний ляпас НАТО

Союзна рішучість 2022 – військові навчання, які влаштували Москва та Мінськ на території Білорусі, сполошили весь світ. Білоруси проводять маневри спільно з російськими військовими, наче, не вперше. Але що ж так бентежить сусідні з Білоруссю країни: Україну, США та й взагалі НАТО. Зараз про все по черзі.

Цього разу вишкіл проводять на п’яти полігонах – Доманівському, Гозькому, Обуз-Ліснівському, Брестському та Осиповичському. Також задіяні майже всі великі військові аеродроми країни.

Чому важлива географія навчань?

По-перше, тому що два з п’яти військових об’єктів розташовані не на українському кордоні, а на межі Білорусі з Польщею та Литвою. Тобто фактично Москва грає м’язами під самим носом двох членів НАТО.

Невже Путін і Лукашенко зазіхнули на найпотужніший у світі військовий союз? І так, і ні. Принаймні такої думки аналітики, з якими поговорили Факти Тижня.

— Я не прихильник сліпого відкидання версій. Але коли йдеться про баланс сил на європейському континенті, то у Росії шансів немає, – зазначив американський генерал у запасі Бен Ходжес.

Колишній військовий зазначив: якщо скласти всі економічні показники та військову силу всіх тридцяти членів союзу та порівняти з Росією, то в Заходу величезна перевага.

— Але за останній рік росіяни складали до купи різні частинки свого плану, які дають їм різні можливості. І це не лише заради максимального тиску на Україна, але й на єдність союзників НАТО.

Що ж це за пазли, які намагаються скласти росіяни? З одного боку, Путін хоче дати ляпаса Заходу за відмову виконувати ультиматум, який Кремль висунув країнам НАТО. Зокрема, йдеться про відмову в членстві Україні та Грузії, а також повернення до рубежів 1997 року.

З іншого боку – у Кремлі намагаються відволікти увагу від справжньої цілі Москви – повномасштабного військового нападу на Україну.

Але тут важливі деталі. Чим таким Росія може налякати більш технологічно розвинені західні країни? Звісно, відповідь на поверхні – це ядерна зброя. Ще у 2019 році, під час суперечки з Дональдом Трампом, Путін гримнув дверима та вийшов з договору про ліквідацію ядерних ракет середньої та малої дальності (ДРСМД). Не те щоб в Москві й до цього його дотримувались, але три роки тому росіяни заговорили про це відкрито.

Не смішіть мої Іскандери

Але який зв’язок між ядерною зброєю та спільними навчаннями росіян і білорусів? Річ у тім, що американська приватна компанія Maxar Technologies оприлюднила знімки, на яких видно скупчення цих російських ракетних установок. Ці ракети здатні нести ядерні заряди. За офіційними даними, дальність польоту ракети Іскандер до 500 км, що в принципі відповідає обмеженням вже недіючого договору про ядерну зброю зі США.

Але військові експерти неодноразово заявляли, що Москва навмисне занижує тактико-технічні характеристики цих ракет, а насправді вони можуть вражати цілі на відстані до 700 км. Це сильно змінює безпековий стан речей. Про перетягування Іскандерів до Білорусі повідомляють і розслідувачі російського незалежного проєкту Conflict Intelligence Team (CIT).

У коментарі Фактам Тижня експерт СІТ Кирило Михайлов розповів, що поки не бачить спроб Росії розв’язати масштабну ядерну війну на континенті. Мовляв, Іскандери до Білорусі стягнули з іншою метою.

— Все, що зараз є на території Білорусі 0 це фактор стримування самої НАТО. Російські штабісти розглядають можливість певного натівського контрудару в разі повномасштабного наступу на Україну, – сказав Михайлов.

А от білоруський військово-політичний оглядач Ягор Лєбядок вважає, що Іскандери прислали в Білорусь не лише для того, щоб не дати НАТО вступитися за Україну.

По-перше, ракетні установки засвітилися на супутникових знімках, тому сховати ядерні боєприпаси не так просто – для цього потрібна спеціальна інфраструктура, охорона та додаткові гроші.

Навіщо Кремлю такий головний біль? А от що має викликати справжнє занепокоєння – системи протиповітряної оборони С-400 в тандемі з бомбардувальниками ТУ-22М3.

Доречі, вони вже на білоруських військових аеродромах. Росіяни їх перекинули з Далекого Сходу, щоб вони могли “залетіти на потрібну глибину, завдати ракетні удари та полетіти”, сказав Лєбядок. А в цей час С-400 розчистять для них небо.

Байрактари проти Іскандерів?

Російські системи ППО також мають іншу мету. Річ у тім, що ударні дрони турецького виробництва Байрактар здатні легко знищити батарею Іскандерів, яких в Білорусі поки нарахували 12 штук. В арсеналі України Байрактарів достатньо, щоб завдати удар, але саме С-400 за задумом росіян якраз і мають стримати українські безпілотники.

Аналітик Національного інститут стратегічних досліджень Микола Бєлжсков розповів, що звичайно Іскандери можуть дати ефект, але вони працюють лише у комплексі, як елемент глибокого бою чи військової операції. Це серйозні відмінності цих навчань, якими не можна нехтувати, якщо порівнювати з навчаннями Захід-21 (проводилися восени минулого року).

Таємниця за сімома замками

Традиційно такі навчання, як Союзна Рішучість готуються тривалий час, тому про них відомо заздалегідь. Навіть Захід-21 анонсували майже за рік до початку. Про рішучість Путіна і Лукашенка на кордоні з трьома незалежними державами стало відомо ледь не за місяць – все тримають у таємниці.

Навіть кількість російського контингенту ніхто не називає, як приховують і кількість білоруських вояків на цих навчаннях. Колишній начальник Генерального Штабу, головнокомандувач Збройних Сил України, генерал Армії України, Віктор Муженко розповів, що є інформація про зосередження від 5 до 8 тис. російських військ.

— І процес накопичення продовжується, врешті кількість росіян може досягати близько 20-30 тис. військових.

У НАТО вже нарахували близько 30 тис. російських військовослужбовців на території союзної Білорусі. Такі ж цифри називають і незалежні військово-політичні оглядачі.

Щоб продемонструвати прозорість, зазвичай на військові вишколи запрошують іноземних спостерігачів. Про такі правила давно домовилися всі країни на континенті, включно з Росією та Білоруссю.

Начальник Генерального штабу ЗС Білорусі Віктор Гулевич проводить брифінг для військових аташе західних країн. Під час цього заходу він намагається переконати закордонних військових дипломатів, що Білорусь та Росія проводять виключно оборонні навчання “на тлі агресивних провокацій деяких країн”.

Щодо чисельності учасників вишколу обмежується лише формулюванням: не перевищує порогу інформування, передбаченого Мінським документом від 2011 року та двосторонніми домовленостями з Республікою Польща та Україною. Гулевич намагається переконати всіх: нічого особливого не відбувається, всі країни тренують своїх солдатів захищати власні кордони.

Нічого особливого, окрім того, що Союзна Рішучість – 2022 відбувається під пильним контролем російського військового керівництва. До Білорусі приїхали міністр оборони РФ Сергій Шойгу та начальник Генштабу Валерій Герасимов. Про шо це може свідчити?

— Це фактично стратегічні навчання Росії, щонайменше з перекидання військ. На всіх стратегічних навчаннях Російської Федерації завжди присутнє вище керівництво – чи то Шойгу, чи то Герасимов, – відповів на наше запитання білоруський експерт Ягор Лєбядок.

Щодо мети цьогорічною Рішучості її озвучує у притаманній йому манері сам Олександр Лукашенко.

— Якщо збожеволілі якісь нацики в Україні не влаштують провокацію, ми воювати не будемо. Але людям треба казати, що ми, щоб вони розуміли, в будь-який момент.

Про будь-який момент в один голос говорять військові розвідки світу. Поки у білоруському небі розсікають російські винищувачі та бомбардувальники, а ракети та танки у повній бойовій. З Києва масово евакуйовуються дипломати. МЗС різних країн закликають своїх громадян чим швидше покинути Україну.

Закінчитися навчання мають 20 лютого разом з Олімпіадою у Пекіні. Проводячи паралелі з 2014 роком, коли Путін напав на Україну одразу після Ігор в Сочі, багато хто називає саме цю дату для початку великої війни в Європі.

Після завершення Союзної Рішучості – 2022 росіяни обіцяють вивести більшість військ з територій своєї союзниці. Для Заходу це стало б сигналом про початок деескалації. Та поки у це ніхто не вірить., адже минулого року в Кремлі вже заявляли, що відвели війська від України. Але нині влаштували гру м’язами з іще більшим розмахом.

— Зрештою сьогодні ні з боку України, ні з боку НАТО немає серйозних угруповань, які б виправдовували загалом проведення таких навчань, особливо після того, як минулої осені країни-союзниці вже відпрацювали ті, чи інші елементи, – переконаний військовий експерт Микола Бєлєсков.

Які дійсно плани у Путіна в голові – вгадати не береться ніхто. Але така військова дружба із Білоруссю на тлі дипломатичних ультиматумів Заходу та погроз Україні точно не свідчить про бажання Кремля до чогось домовитись мирно.