Союзна рішучість-2022: загроза для України або збройний ляпас НАТО

Союзна рішучість 2022 – військові навчання, які влаштували Москва та Мінськ на території Білорусі, – сполошили весь світ. Білоруси проводять маневри спільно з російськими військовими, наче, не вперше. Тоді що ж так бентежить сусідні з Білоруссю країни: Україну, США та й взагалі НАТО. Зараз про все по черзі.

Цього разу вишкіл проводять на п’яти полігонах – Доманівському, Гозькому, Обуз-Ліснівському, Брестському та Осиповичському. Також задіяні майже всі великі військові аеродроми країни.

Чому важлива географія навчань?

По-перше, тому що два з п’яти військових об’єктів розташовані не на українському кордоні, а на межі Білорусі з Польщею та Литвою. Тобто фактично Москва грає м’язами під самим носом у двох членів НАТО.

Невже Путін і Лукашенко зазіхнули на найпотужніший у світі військовий союз? І так, і ні. Принаймні такої думки аналітики, з якими поговорили Факти Тижня.

— Я не прихильник сліпого відкидання версій. Але коли йдеться про баланс сил на європейському континенті, то у Росії шансів немає, – зазначив американський генерал у запасі Бен Годжес.

Колишній військовий зазначив: якщо скласти всі економічні показники та військову силу всіх тридцяти членів союзу та порівняти з Росією, то Захід має величезну перевагу.

— Але за останній рік росіяни складали до купи різні частинки свого плану, які дають їм різні можливості. І це не лише заради максимального тиску на Україну, але й – на єдність союзників НАТО.

Що ж це за пазли, які намагаються скласти росіяни? З одного боку, Путін хоче дати ляпаса Заходу за відмову виконувати ультиматум, який Кремль висунув країнам НАТО. Зокрема, йдеться про відмову в членстві Україні та Грузії, а також повернення до рубежів 1997 року.

З іншого боку – у Кремлі намагаються відволікти увагу від справжньої цілі Москви – повномасштабного військового нападу на Україну.

Але тут важливі деталі. Чим таким Росія може налякати західні країни, що набагато краще розвинені у технологічному сенсі? Звісно, відповідь на поверхні – це ядерна зброя. Ще у 2019 році, під час суперечки з Дональдом Трампом, Путін гримнув дверима та вийшов з договору про ліквідацію ядерних ракет середньої та малої дальності (ДРСМД). Не те щоб у Москві й до цього його дотримувались, але три роки тому росіяни заговорили про це відкрито.

Не смішіть мої Іскандери

Але який зв’язок між ядерною зброєю та спільними навчаннями росіян і білорусів? Річ у тім, що американська приватна компанія Maxar Technologies оприлюднила знімки, на яких видно скупчення цих російських ракетних установок. Ці ракети здатні нести ядерні заряди. За офіційними даними, дальність польоту ракети Іскандер – до 500 км, що в принципі відповідає обмеженням нечинного вже договору про ядерну зброю зі США.

Але військові експерти неодноразово заявляли, що Москва навмисне занижує тактико-технічні характеристики цих ракет, а насправді вони можуть вражати цілі на відстані до 700 км. Це сильно змінює безпековий стан речей. Про перетягування Іскандерів до Білорусі повідомляють і розслідувачі російського незалежного проєкту Conflict Intelligence Team (CIT).

У коментарі Фактам Тижня експерт СІТ Кирило Михайлов розповів, що поки не бачить спроб Росії розв’язати масштабну ядерну війну на континенті. Мовляв, Іскандери до Білорусі стягнули з іншою метою.

— Все, що зараз є на території Білорусі, – це фактор стримування самого НАТО. Російські штабісти розглядають можливість певного натовського контрудару в разі повномасштабного наступу на Україну, – сказав Михайлов.

А от білоруський військово-політичний оглядач Ягор Лєбядок вважає, що Іскандери прислали в Білорусь не лише для того, щоб не дати НАТО вступитися за Україну.

По-перше, ракетні установки засвітилися на супутникових знімках, тому сховати ядерні боєприпаси не так просто – для цього потрібна спеціальна інфраструктура, охорона та додаткові гроші.

Навіщо Кремлю такий головний біль? А от що має викликати справжнє занепокоєння – системи протиповітряної оборони С-400 в тандемі з бомбардувальниками ТУ-22М3.

До речі, вони вже на білоруських військових аеродромах. Росіяни їх перекинули з Далекого Сходу, щоб вони могли “залетіти на потрібну глибину, завдати ракетних ударів та полетіти”, зазначив Лєбядок. А в цей час С-400 розчистять для них небо.

Байрактари проти Іскандерів?

Російські системи ППО також мають іншу мету. Річ у тім, що ударні дрони турецького виробництва Байрактар здатні легко знищити батарею Іскандерів, яких у Білорусі поки що нарахували 12 штук. В арсеналі України Байрактарів достатньо, щоб завдати удар, але саме С-400, за задумом росіян, якраз і мають стримати українські безпілотники.

Аналітик Національного інститут стратегічних досліджень Микола Бєлжсков розповів, що, звісно, Іскандери можуть дати ефект, але вони працюють лише у комплексі як елемент глибокого бою чи військової операції. Це серйозні відмінності цих навчань, якими не можна нехтувати, якщо порівнювати із навчаннями Захід-21 (проводилися восени минулого року).

Таємниця за сімома замками

Традиційно такі навчання, як Союзна Рішучість готуються тривалий час, тому про них відомо заздалегідь. Навіть Захід-21 анонсували майже за рік до початку. Про Рішучість Путіна і Лукашенка на кордоні з трьома незалежними державами стало відомо мало не за місяць – все трималось у таємниці.

Навіть кількість російського контингенту ніхто не називає. Приховують і кількість білоруських вояків на цих навчаннях. Колишній начальник Генерального Штабу, головнокомандувач Збройних Сил України, генерал Армії України, Віктор Муженко розповів, що є інформація про зосередження від 5 до 8 тисяч.

— І процес накопичення триває, під кінець кількість росіян може бути близько 20-30 тисяч.

У НАТО вже нарахували близько 30 тис. російських військовослужбовців на території союзної Білорусі. Такі самі цифри називають і незалежні військово-політичні оглядачі.

Щоб продемонструвати прозорість, зазвичай на військові вишколи запрошують іноземних спостерігачів. Про такі правила давно домовилися всі країни на континенті включно з Росією та Білоруссю.

Начальник Генерального штабу ЗС Білорусі Віктор Гулевич провів брифінг для військових аташе західних країн. Під час цього заходу він намагався переконати закордонних військових дипломатів, що Білорусь та Росія проводять виключно оборонні навчання “на тлі агресивних провокацій деяких країн”.

Щодо кількості учасників вишколу він обмежився лише формулюванням: не перевищує порогу інформування, передбаченого Мінським документом від 2011 року та двосторонніми домовленостями з Республікою Польща та Україною. Гулевич намагається переконати всіх: нічого особливого не відбувається, всі країни тренують своїх солдатів захищати власні кордони.

Нічого особливого, окрім того, що Союзна Рішучість 2022 відбувається під пильним контролем російського військового керівництва. До Білорусі приїхали міністр оборони РФ Сергій Шойгу та начальник Генштабу Валерій Герасимов. Про шо це може свідчити?

— Це фактично стратегічні навчання Росії, щонайменше – з перекидання військ. На всіх стратегічних навчаннях Російської Федерації завжди присутнє вище керівництво – чи то Шойгу, чи то Герасимов, – відповів на наше запитання білоруський експерт Ягор Лєбядок.

Мету цьогорічної Рішучості озвучує у притаманній йому манері сам Олександр Лукашенко.

— Якщо, збожеволівши, якісь нацики в Україні не влаштують провокацію, ми воювати не будемо. Але людям треба казати, хто ми, щоб вони розуміли, що в будь-який момент…

Про будь-який момент в один голос говорять військові розвідки світу. І поки в білоруському небі розсікають російські винищувачі та бомбардувальники, а ракети та танки у повній бойовій готовності, з Києва масово евакуйовуються дипломати, а МЗС різних країн закликають своїх громадян якомога швидше залишити Україну.

Закінчитися навчання мають 20 лютого разом з Олімпіадою в Пекіні. Проводячи паралелі з 2014 роком, коли Путін напав на Україну одразу після Ігор в Сочі, багато хто називає саме цю дату для початку великої війни в Європі.

Після завершення Союзної Рішучості 2022 росіяни обіцяють вивести більшість військ із територій Білорусі. Для Заходу це стало б сигналом про початок деескалації. Та поки у це ніхто не вірить, адже минулого року в Кремлі вже заявляли, що відвели війська від України. Але нині влаштували гру м’язами з іще більшим розмахом.

— Зрештою, сьогодні ні з боку України, ні з боку НАТО немає серйозних угруповань, які б виправдовували  проведення таких навчань, особливо після того, як минулої осені країни-союзниці вже відпрацювали чимало елементів, – переконаний військовий експерт Микола Бєлєсков.

Які насправді плани у Путіна в голові – вгадати не береться ніхто. Але така військова дружба із Білоруссю на тлі дипломатичних ультиматумів Заходу та погроз Україні точно не свідчить про бажання Кремля домовитись про щось мирно.

Фото: Офіс президента, Depositphotos, Міноборони РФ