Вторжение в Украину: что произойдет, если Путин таки примет решение атаковать

Возможное вторжение путинских армий в Украину не возродит Российскую империю или бывший СССР. Однако может иметь катастрофические последствия для агрессора. Если новая фаза войны начнется, у Москвы гораздо больше шансов стать жертвой собственных имперских амбиций, чем закрепить за собой роль одного из ведущих мировых государств.

Казкові мрії Путіна

Нікому точно невідомо, чи наважиться Росія на військові дії проти України і в якому форматі. Можливо, точної відповіді на це питання не знає навіть сам Путін. У світі, де гібридна війна стала повноцінним елементом стратегії, доводиться сумніватися в будь-чому. У чому точно можна не сумніватися, то це у наявності в кремлівського вождя фантазій про відродження російської імперії.

У Путіна сформований власний погляд на історію, в якій розпад СРСР і втрата впливу на держави Центрально-Східної Європи – найбільша геополітична катастрофа Москви. Кремлівський авторитарний вождь живе і марить минулим. І чим він довше перебуває при владі, тим більше його поглинає ностальгія за минулими часами. Путін ніяк не може змиритися з подіями, які сталися у 1989 – 1991 роках. Внутрішньо він переконав себе, що головна мета його діяльності – спробувати виправити минуле. Повернутися до часів, де світ був поділений на сфери впливу, а великі держави на власний розсуд диктували, що робити меншим, вводили свої війська і нарізали кордони.

Про що мріє Путін? Про нову державу з столицею у Москві. Про приєднання до новітньої російської імперії як мінімум кількох держав колишнього СРСР. А якщо вдасться, то і більшої частини. Про виведення військ НАТО з території усіх країн Центрально-Східної Європи та Прибалтики, які були прийняті в Альянс після розпаду Радянського Союзу. Про відновлення російського домінування на територіях, які раніше входили до складу Організації Варшавського Договору.

Те, що у інших націй та держав може бути власна думка на минуле і інші плани на майбутнє, Кремль мало цікавить. Москва ніколи особливо не рахувалася з чужим суверенітетом. Крім того, Путін вважає, що частина країн є штучними утвореннями і взагалі не мають існувати. Серед цього переліку є й Україна.

Зустріч Путіна з президентом Франції Емануелем Макроном підтвердила: російський лідер живе у полоні власних фантазій. Під час кількагодинної розмови Путін постійно повертався у XX століття. Кремлівський вождь скаржився Макрону, що НАТО нібито порушило свою словесну обіцянку не розширюватися, коли прийняло до свого складу держави, які раніше були у сфері російського впливу. Усі спроби французького президента повернути Путіна до реальності були марні. Важко уявити, щоб лідери сучасної Великобританії, Франції, Іспанії чи Німеччини марили відродженням своїх колоніальних імперій. Але російська влада вважає, що час можна повернути назад.

Жорстока реальність

Частина російських політиків і пропагандистів вірить, що українці зустрічатимуть російську армію мало як не визволителів. Що українська армія не буде чинити спротиву. А сама військова операція займе кілька днів. Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко навіть нафантазував вихід російсько-білоруських військ до Ла-Маншу. Та це лише пафосна риторика, яка має мало спільного з реальністю.

Путін може мріяти про швидкий бліцкриг. Що за два дні його армія буде у Києві. А він, наче імператор на білому коні, в’їжджатиме в українську столицю. Та російські війська, якщо вони наважаться вдертися в Україну, чекає зовсім інший прийом. Крим-2014 року не повториться. І як би Кремль не хотів створити ілюзію тріумфальної ходи, йому доведеться зіткнутися з іншою реальністю.

Припустимо, Росія таки вирішила здійснити військову операцію проти України. Якщо вона вирішить вдатися до повноцінного вторгнення, доведеться здійснювати ракетні та повітряні удари по об’єктам критичної інфраструктури, військовим базам, центрам управління. Такі удари неминуче спричинять людські жертви і руйнування. В інформаційну добу фото відео дій агресора моментально облетить весь світ. Незважаючи на відносну слабкість українських систем ПРО і ППО, вони все ж здатні завдати втрат агресору.

Якщо ж Росія відмовиться від повітряних і ракетних атак перед початком фази вторгнення, їй доведеться мати справу з сухопутними частинами ЗСУ. В цьому протистоянні переваги агресора можуть виявитися значно менш очевидними. В українських військових є чимало смертоносної зброї, здатної нанести серйозних втрат: «Джавеліни», «Стінгери», ПЗРК, ракетні комплекси. Щодня західні союзники постачають Києву озброєння і боєприпаси.

Сучасний потенціал української армії – це не сумна реальність 2014 року, коли в ЗСУ боєздатними були 6 тисяч солдат. А російська армія зовсім не виглядає такою непереможною, як це намагається показати кремлівська пропаганда. У Сирії російська техніка та військові кілька років воювали проти повстанців з досить слабким озброєнням. І зазнали втрат. В Україні їх буде значно більше.

Як буде російська влада боротися з реальністю, в якій гинуть її військові, послані у чужу країну заради втілення примарних ілюзій диктатора про новий світовий порядок?

Геополітична катастрофа для Росії

Внаслідок гіпотетичного повномасштабного вторгнення в Україну Росія ризикує зазнати таких збитків, які серйозно обмежать її геополітичні амбіції. І навіть можуть стати спусковим механізмом до розвалу самої Російської Федерації. У своєму нав’язливому прагненні повернути під свій контроль Україну та принизити Захід, Кремль не враховує контексту. Якщо Путін дійсно прийме рішення активізувати бойові дії чи вдатися до провокацій, це може підштовхнути до розвалу саму Росію.

Звучить цинічно, але Захід і Китай можуть бути зацікавлені у тому, щоб Росія почала масштабну війну в Україні. Це – прямий шлях до її ослаблення. Легкою прогулянкою на кілька днів вторгнення для російської армії не стане. Війна – це завжди смерть, кров і втрати. Вона потребує величезних матеріальних ресурсів. Російське суспільство звісно накачане агресивною пропагандою. Але чи не дасть ця пропаганда тріщину після перших втрат, коли в країну піде потік вантажу-200?

А ще російську економіку накриє потужна хвиля санкцій. Різко зростуть антиросійські настрої по всьому світу. Кремль остаточно постане як агресор і ворог усього вільного світу. Військові та економічні втрати ослаблять РФ. Обтяжена внутрішніми проблемами, в погоні за фальшивою метою відродити мертву імперію, Росія все більше відставатиме від Заходу та Китаю. А разом з тим остаточно розтануть її мрії про реставрацію імперії.

Навіть гіпотетичне завоювання нових територій мало що дасть Путіну. Зате принесе Росії безліч проблем: від диверсійних дій партизанських груп до тліючого конфлікту, який викачуватиме ресурси Москви. Ніхто не визнає територіальні надбання агресора чи нові маріонеткові утворення. Україна може зіграти для Росії роль наживки, яку вона не зможе проковтнути і врешті-решт подавиться. Тільки чи усвідомлює це лідер держави-агресора?

У Кремлі даремно покладають надії на щиру дружбу з Китаєм після остаточного розриву з Заходом. Цей союз більше нагадує тимчасову дружбу Гітлера та Сталіна, ніж альянс справжніх союзників. Насправді Китай для Росії більш небезпечний, ніж НАТО і США. Пекін не заморочується сентиментами про міжнародне право і суверенітет. Якщо КНР побачить, що Росія слабшає, він допоможе їй в цьому процесі. У разі чого, обгрунтує свої претензії історією.

Економіка Китаю у 10 раз потужніша за російську: 16,8 трлн доларів ВВП проти 1,6 трлн. У 2022 році витрати Пекіна на армію становитимуть 252 млрд доларів, тоді як Москви – лише 62 млрд. Китаю вигідно, щоб Росія загрузла у війні проти України і у протистоянні з Заходом. Кожен день такого протистояння ослаблюватиме Кремль. А значить Китай зможе розраховувати на ще вигідніші торгові контракти з РФ. На все більше проникнення в російську економіку та освоєння її територій.

В один прекрасний день китайські лідери можуть вирішити, що настав час виставити серйозніші рахунки своєму ослабленому самотньому «другу». За дружбу ж потрібно платити. Навіть територіями і частиною суверенітету. Вибравши ризикований шлях вторгнення в Україну та протистояння з Заходом, Росія може і не відчути як опиниться у все більш тісних обіймах свого небезпечного і надто сильного друга.

Святослав Ворон, Новости Украины - From-UA.com