Чому споживачам газу не потрібні лічильники?

За даними учасників ринку зараз в Україні нараховується 1 млн домогосподарств, які споживають газ без приладів обліку.

Згідно з положеннями законодавства вони мають отримати лічильники до кінця року.

Але цього не станеться.

То ж чому мільйоні українців досі не мають лічильників і чому вони не захочуть їх встановлювати найближчим часом?.

Встановлення газових лічильників в Україні триває вже багато років.

Вочевидь, термін 1 січня 2023 року буде вчергове перенесено.

Про це свідчать поточні темпи встановлення приладів обліку, положення інвестпрограм Операторів ГРМ, в яких передбачені кошти на їх встановлення і в 2024 році.

Одразу слід відзначити, що проблема споживання газу без приладів обліку зараз залишається актуальною тільки для великих міст.

За даними НКРЕКП, по країні нараховується 935 тисяч таких домогосподарств.

З них 845 тисяч – це ті, хто використовує газ тільки для приготування їжі.

Тобто користується тільки плитою.

Вже кілька років ця цифра зменшується дуже повільно.

Чому так відбувається? Це результат багаторічних загравань політиків з електоратом.

Норми споживання газу стали засобом здобуття популярності серед виборців.

Ця історія розпочалася ще 2014 року, коли норми споживання газу було понижено з голосу без жодних обґрунтувань.

Ця історія дуже сподобалась Володимиру Гройсману, який так само знижував норми споживання газу щомісяця, обіцяючи «вжарити облгази».

Через шість років ми можемо впевнено сказати, що двом прем’єрам вдалося «вжарити» комерційний облік газу в країні та створили величезний ланцюг боргів на ринку газу, який зараз намагаються вирішити шляхом прийняття відповідного Закону.

В листопаді 2018 року Верховний суд України скасував норми споживання газу для домогосподарств без лічильників, встановлені урядом .

Йдеться про ті норми, які уряд обіцяв понижувати щомісяця на 0,01 куб метри.

З точки зору закону «норми Гройсмана» втратили чинність (3.28 куб.

м/місяць – плита газова за наявності централізованого постачання гарячої води, 5,39 куб.

м/місяць – плита газова у разі відсутності централізованого постачання гарячої води і 10,49 – плита газова та газовий водонагрівач – прим.

Зараз діючими є норми споживання газу, встановлені ще в 1996 році.

Вони є вищими, проте не застосовуються Операторами ГРМ.

З формальної точки зору, Міненерго мало б визначити обґрунтовані норми споживання газу.

Проте міністерство уникає будь-яких дій, не бажаючи чіпати неприємну тему.

На моє переконання, головним стримуючим фактором для встановлення лічильників споживачами в Україні є занижені норми споживання газу.

Зараз триває ситуація, коли вигідніше споживати газ без лічильника.

Як це можна довести? Наведу простий приклад.

Під брендом Регіональної газової компанії працює 20 газорозподільних компаній.

Серед їх клієнтів нараховується 700 тисяч домогосподарств, які споживають газ без лічильника.

До суттєвого зниження норм в 2014 році, ми отримували біля 100 тисяч заяв на встановлення приладів обліку щорічно.

Тоді клієнтам треба було чекати черги на встановлення лічильника три – чотири місяці.

Зараз кількість таких заяв обчислюється лише біля сотні на рік (!).

Окремим питанням з забезпечення стовідсотковим обліком газу є так званий загально будинковий облік газу.

Це у 2016 року влада змусила встановити такий облік газу майже у 1 млн споживачів.

Однак з часом, зважаючи на численні звернення громадян, рішенням судів та внесені зміни у нормативні документі, клієнти у яких для обліку газу використовуються будинкові лічильники почали відмовлятися від нього у різний спосіб.

Наразі на сьогодні, загальна кількість клієнтів 20 газорозподільних компаній яка відмовилась від загальнобудинкових вузлів обліку складає біля 150 тис клієнтів – тобто по суті вони теж залишаються без комерційного обліку газу.

Залишаються з таким будинковим обліком ще майже 500 тис.

Скільки ще буде відмов, як довго та за які кошти будуть встановлювати лічильники таким споживачам: всі ці питання залишаються відкритими.

Газовики фізично не можуть потрапити до цих домогосподарств через небажання власників.

Додатково ускладнює ситуацію і епідемія коронавірусу.

Одночасно, технічно цих споживачів неможна відключити, тому що вони знаходяться в багатоповерхових будинках.

І я хочу запитати, хто сплачує за цю щедрість? Це платники податків.

Кожен з нас періодично сплачує різницю у вартості спожитого «нормовиками» газу і заниженими нормами.

Лише нещодавно Верховна Рада прийняла закон про проведення астрономічного зарахування на ринку природного газу.

І спонсорами цього щедрого жесту є кожен платник податків.

Тому потрапити до домогосподарств нормовиків газовики не зможуть до тих пір, поки розмір норм не буде стимулювати споживача встановити лічильник газу.

Навіть, за власні кошти.

Жодні терміни прописані в законі, жодні перевірки і нормативні-правові акти не зможуть розкрити двері домогосподарств.

І до тих пір всі платників податків будуть спонсорувати майже мільйон домогосподарств, які мають можливість сплачувати менше за сумлінних споживачів.