Німеччина проти Росії: як пройшли перші переговори Шольца з Путіним

У вівторок, 15 лютого, у Москві відбулися перші переговори канцлера Німеччини Олафа Шольца з президентом Російської Федерації Володимиром Путіним. Вони відбулись на тлі російської ескалації біля українських кордонів.

Про що говорили німецький канцлер із главою Кремля і яких аспектів торкнулися Шольц з Путіним – читайте у матеріалі Фактів ICTV.

Про підсумки переговорів

Німеччина. Шольц оцінив переговори з президентом РФ як “інтенсивні та довірливі”. Він заявив, що сторонам вдалося зачепити кожну з ключових тем. Також німецький канцлер зазначив, що йому, як і іншим представникам Європейського союзу, здається “неймовірною” війна в Європі. Олаф Шольц назвав своїм і Путіна обов’язком перешкодити військовій ескалації.

Росія. Володимир Путін сказав, що його перші переговори з Олафом Шольцем проходили у діловій атмосфері. Він оцінив їх як “предметні та ґрунтовні”. Він погодився із заявою німецького колеги про те, що їм вдалося обговорити усі ключові питання.

Про війну

Німеччина. Однією з основних тем стала потреба деескалації навколо України.

Німецький канцлер наголосив, що війна не повинна початися.

– Для нашого покоління війна у Європі неймовірна. Потрібно зробити, щоб це залишалося так і в майбутньому, – наголосив він.

Шольц нагадав, що дипломатичні можливості врегулювання конфлікту Росії з Україною “наразі не вичерпані”. Він заявив, що не можна “заходити в глухий кут, який обернеться лихом для всіх”.

Росія. Володимир Путін кілька разів наголосив, що хотів би вирішити всі питання мирним дипломатичним шляхом, але не “ціною” інтересів Росії.

– Чи хочемо ми війни у ​​Європі? Звичайно, ні. Саме тому ми й висунули пропозицію про переговорний процес, результатом якої має бути домовленість щодо забезпечення рівної безпеки для всіх, включаючи нашу країну. Предметної, конструктивної відповіді на наші пропозиції ми не отримали, – заявив Путін.

Про відведення військ

Німеччина. Канцлер назвав заяву Міноборони РФ про нібито відведення деяких підрозділів військ Росії до місць дислокації “хорошим знаком” та висловив сподівання, що “ця тенденція продовжиться”.

Росія. Президент РФ заявив, що Москва діятиме “за планом”, який складається, виходячи з “обстановки на місцях”.

– Хто може відповісти, як вона складатиметься? Поки що ніхто, це залежить не тільки від нас. Але ми прагнутимемо домовлятися з питань, які нами були поставлені, дипломатичним шляхом, – стверджує Путін.

Про поновлення роботи ТКГ

Німеччина. Олаф Шольц наголосив, що відновлення роботи контактної групи щодо врегулювання ситуації на сході України є важливим.

Росія. Канцлер Німеччини додав, що російський президент також дотримується думки, що нормандський формат є найважливішим для врегулювання на Донбасі.

Про можливість “визнання” Росією “ЛДНР”

Німеччина. Шольц вважає, що такий крок Кремля означав би політичну катастрофу, а також став порушенням Москвою мінських угод. Він підкреслив, що всі сторони повинні дотримуватися цих домовленостей, а також робити свій внесок у їх реалізацію.

Росія. Путін не дав прямої відповіді про те, чи він прийняв відповідне рішення. Проте наголосив, що планує виходити, перш за все, із ще “нереалізованих можливостей мінських угод”.

Про Північний потік-2

Німеччина. Канцлер ФРН уникнув відповіді, коли журналісти запитали його про можливе введення санкцій проти Північного потоку-2 через російську ескалацію.

Росія. Путін заявив, що Північний потік-2 готовий до експлуатації, але залишається питання, яким буде рішення німецького регулятора.

Про російські “гарантії безпеки”

Німеччина. Захід і Москва мають розбіжності щодо “гарантій безпеки”, і саме тому важливо продовжувати дипломатичний діалог щодо цих рішень.

Росія. Путін стверджує, що Кремль висунув свої “пропозиції щодо безпеки” нібито тому, що “не хоче війни”. Він додав, що РФ прагнутиме до того, щоб досягти домовленостей дипломатичним шляхом. Він також назвав “питання”, за якими необхідно досягти консенсусу.

– Це нерозширення НАТО, зміщення військової інфраструктури блоку до 1997 року та нерозміщення поблизу наших кордонів бойових ударних комплексів. Все, на мою думку, зрозуміло, ясно. Ми готові говорити і з інших питань, які містяться в отриманій нами відповіді, але в комплексі з тим, що є для нас першорядною цінністю і першорядним значенням, – заявив глава Кремля.

Про вступ України до НАТО

Німеччина. Питання про українське членство в Північноатлантичному альянсі на порядку денному поки що не стоїть і в цілому на сьогоднішній день питання розширення для НАТО не є актуальним. На думку Шольца, момент вирішення цього питання навряд чи настане до кінця його каденції. Він уточнив, що Путіна це теж навряд чи торкнеться, адже він при владі “довго, але не вічно”.

Росія. За словами президента РФ, для нього неважливо, чи вступить Україна до НАТО завтра, чи післязавтра, оскільки це “нічого не змінює в історичній перспективі”. Він заявив, що хоче, щоб Україна заборонила вступ до Альянсу “ось прямо зараз, найближчим часом, мирними засобами під час переговорів”.

Він висловив побоювання, що переговорний процес може бути “необґрунтовано затягнутий” і сказав, що Москва не допустить цього, як і “погіршення свого становища”.