Оголосили збір коштів на документальний фільм про політв'язня Нарімана Джеляла

Автори:

Анна Єгорова

На постпродакшен фільму планують зібрати 120 тисяч гривень до 1 травня.

Документальна стрічка «Голос з Криму. Наріман Джелял» спробує привернути увагу глядачів до політичних в'язнів, проблем окупації і порушень прав людини в Криму, розповіли під час презентації проєкту фільму його автори. Стрічка розкаже історію Нарімана Джеляла — політика, активіста, ексжурналіста, заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу, а з вересня 2021 року — політичного в'язня Кремля.

З моменту окупації Криму 144 людини стали жертвами переслідувань за політичними мотивами, більше ста з них — кримські татари, нагадав голова правління громадської «КримSOS» Денис Савченко. Продюсерка фільму, журналістка Наталя Гуменюк розповіла, що історія Нарімана Джеляла непересічна для України, адже після заборони роботи меджлісу він залишився в Криму і впродовж років виважено розповідав про ситуацію в Криму. «Він лишався тим зв'язковим між материковою Україною та Кримом. Він міг роз'яснити кримчанам позицію Києва та розповісти тут, що насправді думають люди, які їхні переживання. Тому ми говоримо про “голос з Криму”», — пояснила вона.

Оскільки Наріман Джелял найбільше працював у Криму, у материковій Україні про нього знають мало. Тому «критично важливо» розповісти його історію, говорить Наталя Гуменюк. «Наріман Джелял після 2014 року фактично заміняв незалежні медіа, які були повністю знищені в Криму, як і інститут громадянського суспільства. Дуже мало таких людей, як Наріман Джелял, які продовжували виконувати ці функції та були чи не єдиними джерелами інформації про події в Криму. Його історія показує, наскільки цінною стає інформація в кризових ситуаціях», — додав Денис Савченко.

Фільм знімає Лабораторія журналістики суспільного інтересу за підтримки «КримSOS» і команди з Криму. Щоб підтримати проєкт на фінальному етапі (монтаж, просування, організація показів тощо), організували збір коштів на платформі «Спільнокошт». За участь від 150 гривень благодійникам даруватимуть сувеніри правозахисної кампанії «Чекаємо вдома», книгу репортажів Наталі Гуменюк із Криму «Загублений острів», запрошення на покази фільму тощо.

Наталя Гуменюк додала, що тема політичних в'язнів така ж актуальна, як і тема можливого нападу Росії. «Зараз тут, у мирній частині, ми думаємо про війну як щось апокаліптичне. Насправді ситуація з Наріманом Джелялом і іншими політичними в'язнями — це і є головна загроза, це і є реалії, яких варто боятися і проти яких варто боротися. Це картинка того, чим є окупація», — сказала вона. Кількість політично мотивованих переслідувань у Криму останніми роками збільшується, і це відповідь на законні спроби української влади та громадянського суспільства врегулювати питання деокупації мирним шляхом, відзначає Денис Савченко.

Денис Савченко коротко розповів про справу Джеляла та братів Ахметових. Нагадаємо, 3 і 4 вересня 2021 року представники окупаційної влади в Криму провели обшуки і затримали п’ятьох людей, зокрема Нарімана Джеляла, в межах справи про «диверсію на газопроводі» в селі Перевальне під Сімферополем. 6 вересня після нібито «зізнання» затриманих братів Азіза й Асана Ахметових їх і Нарімана Джеляла заарештували.

Фігурантів справи звинувачують у п. «а», «б» ч. 2 ст. 281 (вчинення диверсії організованою групою, що спричинило заподіяння значної майнової шкоди), ч. 4 ст. 222.1 (незаконне придбання, зберігання та перевезення вибухових пристроїв, скоєні організованою групою), ч. 3 ст. 226.1 КК РФ (незаконний перетин через митний кордон Митного союзу в рамках ЄврАзЕС вибухового пристрою, скоєний організованою групою) КК РФ. Джелялу за цією справою загрожує до 20 років позбавлення волі. В окупованому Криму Наріман Джелял пробуде в СІЗО щонайменше до 23 лютого 2022 року. За словами адвоката, Росія тримає Джеляла у найжорсткішій ізоляції від зовнішнього світу.

Напередодні затримання 23 серпня Наріман Джелял був у Києві на саміті «Кримської платформи». Влада України та правозахисники пов’язують затримання Джеляла, а також інших кримськотатарських активістів із помстою РФ за проведення міжнародного саміту, метою якого є деокупація Криму. Наталя Гуменюк розповіла, що пів року тому, коли Нарімана Джеляла затримали, були сподівання, що справа стане гучною та матиме швидкий прогрес, проте цього не сталося. Днями має відбутися суд, який уже двічі переносили.

За словами Дениса Савченка, затримання відбувалися з порушенням прав людини: усіх трьох піддавали психологічному та фізичному тиску, Азіза Ахметова — тортурам. «Наріман Джелял добу пробув з мішком на голові, не знаючи що з ним буде. Асана Ахметова вивозили в поле, де була викопана яма. Йому казали, що його розстріляють та обставлять це як вбивство через спробу втекти», — розповів керівник «КримSOS». Певний час наявність справи та затриманих приховували, до них не пускали адвокатів, додав Денис Савченко. Щодо Нарімана Джеляла немає жодних фізичних доказів, обвинувачення ґрунтується на показах «таємного свідка, якого може навіть не існувати», сказав Денис Савченко.

Керівник «КримSOS» закликав писати листи політичним в'язням Кремля. «Людині страшно не лише потрапити в каземати та жахливі умови. Це ізоляція, інформаційний вакуум, не розуміння, чи про ситуацію цієї людини взагалі хтось знає, крім цієї людини... Можете писати свої згадки про Крим, повідомляти новини, просто говорити про те, що ви пам'ятаєте про цю людину та бажаєте їй найскорішого звільнення та повернення до близьких. Для бранців і їхніх родичів це не менш важливо, ніж фінансова допомога», — сказав він. «Детектор медіа» раніше розповідав про кампанію з написання листівок.

Нагадаємо, у 2021 році «КримSOS» проаналізувала умови утримання кримських політв'язнів і презентувала результати. «Бранцям Кремля» присвятили мистецьку інсталяцію «Підземний безвихід» в підземному переході в центрі Києва.

З 2014 року жертвами насильницьких зникнень в окупованому Криму стали 44 людини. Пізніше 19 з них знайшли живими і на волі, трьох згодом — у місцях несвободи, одного — екстрадували, шістьох було знайдено мертвими. Про долю 15-х людей досі нічого не відомо. Їм присвятили виставку «15 викрадених життів» про зниклих у Криму активістів.