Боротьба за відкриті списки: чому виборцям важливо відстояти реформу?

Військова агресія Росії ставить багато питань на порядок денний. Зокрема нам важливо обирати владу за чесними правилами, які допоможуть формувати якісний парламент. А він нам дуже потрібний за даних умов.

«Слуга народу», ЄС, «Батьківщина» та інші політичні партії обіцяли громадянам запровадити відкриті списки під час виборів, аби змінити нечесну систему закритих списків та мажоритарну систему.

Це означає, що парламент мав провести виборчу реформу. Парламент проголосував за Виборчий кодекс, і за новими правилами ми навіть встигли провести місцеві вибори. Цей кодекс, звісно, вимагає доопрацювання, і є робоча група, яка напрацьовує зміни. Але проти нового року Давид Арахамія заявив, що у Верховній Раді є 300 голосів, щоб зламати правила, які мали б бути незворотною демократичною зміною.

Майже 50 громадських організацій та політичних партій спільно з Рухом «Чесно» наголосили на необхідності зберегти відкриті списки. Всім зрозуміло, чому закриті списки партій для українців невигідні. Тут партії, а не виборці вирішують, хто буде під яким номером у списку.

Фігуранти антикорупційних розслідувань, які люблять засівати округи гречкою, щоб отримати перепустку до Верховної Ради і доступ до ресурсів, прагнуть залишити собі шанс потрапити до парламенту. Їхня мета – зберегти мажоритарку. Саме тому вони сакралізують стару систему виборів.

Рух «Чесно» за 10 років роботи провів чимало досліджень і акцентує увагу виборців на ключових аргументах, чому мажоритарна система себе не виправдовує.

Мажоритарка – це коли мільйони виборців не представлені в раді

Коли вибори відбуваються за мажоритарною системою в округах, перемагає той, хто набрав більшу кількість голосів. Сотні тисяч голосів пропадають.

Всі ми пам’ятаємо вибори на Франківщині 2021 року, де змагалися «слуга народу» Василь Вірастюк, Олександр Шевченко від «За майбутнє» та «свободівець» Руслан Кошулинський. Тоді зникли близько 500 бюлетенів. І про ці 500 бюлетенів говорила вся країна.

Насправді тоді пропало понад 32 тисячі голосів. Це 68% (!!!) голосів виборців. Саме стільки виборців віддали голоси не за Вірастюка. А якщо така сама ситуація у 225 округах? Пропасти можуть голоси мільйонів. То яка ж це представницька демократія?

Або чи можна говорити про справедливість за мажоритарної системи, коли в окрузі Донеччини Юхим Звягільський набирав менше 1500 голосів і перемагав через низьку явку тоді, коли інші кандидати набирали понад 20 тисяч голосів і програвали в інших округах.

Тому можна відверто радіти, що зараз відбуваються чи не останні довибори за мажоритарною системою на Чернігівщині (206-й округ). Чи краща нова виборча система? На місцевих виборах був прохідний бар’єр, як у парламенті, – 5%, і вперше задіяли відкриті списки. У деяких округах недопредставництво (відсоток виборців, голос яких був відданий за партії, які не пройшли до ради) сягає 3–4%. Щоправда, є значно вищі показники, максимум — 35%.

Мажоритарка – це коли перемогу купують за гречку

Перемогу в окрузі депутат дуже часто здобуває за допомогою «гречки». Зразків такого підкупу виборців багато в Музеї агітації та виборчого трешу. Цьому присвячена, зокрема, і виставка «Великодня гречка». Ще гірше, коли політики використовують дітей, щоб отримати голоси дорослих.

Є просто хрестоматійні випадки, коли депутат жбурляв новорічні подарунки дітям, як собачатам, а вони підстрибували і ловили. А інша кандидатка додумалася піти до інтернату, стати під час виборчої кампанії хрещеною для сиріт і виклала фото напівоголених дітей у мережу.

Є не менш принизливі випадки гречкосійства, коли мажоритарник дає виборцям «два курячі стегенця за паспорт». Загалом таких випадків десятки тисяч, але Рух «Чесно» зібрав інформацію про 1500 найяскравіших кейсів гречкосійства.

Більше того, під час виборчих перегонів у мажоритарних округах ми можемо спостерігати, як місцеві політики, які мають доступ до бюджетів, вирішили балотуватись до парламенту.

Тому вони займаються бездумним бюджетним гречкосійством. Так, під час своєї кампанії на Київщині фігурант антикорупційних розслідувань Володимир Карплюк захопився створенням парків, які могли б бути фотозоною для кампанії. Але ці парки змило першим же дощем.

Це було марнотратство за кошти громади. Ці гроші треба було витрачати в інший спосіб, на ті проєкти, які дійсно могли б принести їй користь.

Саме завдяки мажоритарці проходять у парламент такі гречкосії та кнопкодави, як Антон Яценко, який у своєму окрузі набрав рекордні 69% голосів.

Мажоритарка — це нечесна гра

Саме в мажоритарних округах процвітає ганебне явище клонування. У бюлетені може бути і два, і три клони, які крадуть голоси. Рекордну кількість голосів на парламентських виборах — понад п’ять тисяч — вкрав клон нардепа Олександра Горобця (Київщина, 95-й округ).

З клонами ЦВК спробувала боротися під час довиборів на Черкащині. Ввели нумерацію в бюлетені. Спроба, як і передбачав Рух «Чесно», була невдалою, оскільки в останні дні агітації почали з’являтися листівки з фото реального кандидата і номером клона.

Мажоритарник не гарантує результат

Жоден народний депутат не може самостійно дати готове рішення. Для того, щоб парламент його ухвалив, потрібно 226 голосів. Саме більшість у Верховній Раді голосує за закони, формує уряд і відповідає перед всією країною.

Деякі виборці звикли до того, що мажоритарник принесе їм в округ субвенцію. Так, дійсно, депутати звикли піаритись на наших податках і заводять в округ субвенції. Рух «Чесно» робив дослідження, під час якого опозиційні народні депутати наголошували, що вони нічого не можуть отримати в округи. Тобто це роблять представники правлячої більшості.

Відповідно, коли в одному окрузі представниками громади є декілька депутатів від різних політичних сил, шанси громади залучити кошти на розвиток регіону зростають. І на наших податках не зможе зробити собі піар один кандидат-мажоритарник, а громада отримає благо. Більше того, депутати не зможуть проводити власну виборчу кампанію за кошти платників податків, як це відбувалося в 2019 році.

Є ще один міф, який слід розвінчати: зі зникненням мажоритарки нібито зникне доступ до депутатів і не буде приймалень. Ми вже обрали і Київраду, і Київську обласну раду за новою системою, і розміри округів стали майже такими, як на парламентських виборах. І депутати Київради, і депутати Київської облради у цих великих округах мають приймальні.

Більше того, якщо раніше у виборця в окрузі був один депутат, то тепер може бути кілька депутатів від різних партій. Якщо хтось із депутатів не працює, є можливість піти до іншого. А нова система – це конкуренція і демонополізація округу. Зараз законодавство спрямоване на партійне будівництво — партії мають боротися за виборців в одному окрузі, а це означає, що виборці будуть отримувати кращий сервіс від депутатів і більше уваги.

До нових парламентських виборів залишилося відносно небагато часу. Все, що мають зараз робити законотворці, — це напрацьовувати необхідні зміни до Виборчого кодексу. Рух «Чесно» оприлюднив і подав свої пропозиції на комітет, і їх чимало.

Однією з нагальних змін є зниження 25-відсоткової виборчої квоти, яка руйнує розвиток лідерства кандидатів. Адже у раду можуть пройти не ті кандидатки, які отримали в окрузі значну кількість голосів, а ті, хто має вищу позицію у списку. Але, звісно, це не єдина зміна, яку треба внести до кодексу.

Не можна повертатися в минуле, демократичні зміни мають бути незворотними. Потрібно просто мати політичну волю виконувати свої передвиборчі обіцянки і запустити чесну систему відкритих списків.

Ірина Федорів, головна редакторка Руху «Чесно»