Гарантії безпеки в обмін на ядерну зброю: про що йдеться в Будапештському меморандумі

Тема гарантій безпеки для України за Будапештським меморандумом знову спливла в інформаційному просторі завдяки спільному зверненню трьох колишніх українських президентів – Леоніда Кравчука, Леоніда Кучми та Віктора Ющенка.

На тлі можливої нової хвилі агресії з боку Росії вони звернулися до країн-підписантів документа та закликали виконати взяті зобов’язання.

Про що ж йдеться в Будапештському меморандумі, який закріпив без’ядерний статус України в обмін на гарантування безпеки – далі в матеріалі.

Хто і коли підписав Будапештський меморандум

Підписанню Будапештського меморандуму передувало приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Це сталося 16 листопада 1994 року.

А вже 5 грудня 1994 року був підписаний сам меморандум. Це сталося в Будапешті (Угорщина), звідки й назва документа.

Підписи під ним поставили: другий президент України Леонід Кучма, президент США Білл Клінтон, прем’єр Великої Британії Джон Мейджор, а також президент Росії Борис Єльцин.

У Будапештському меморандумі був задекларований без’ядерний статус України. В обмін на це три ядерні держави – США, Велика Британія та Росія зобов’язалися поважати незалежність та існуючі кордони України.

Згодом до меморандуму приєдналися ще дві держави, які володіють ядерною зброєю, – Франція і Китай.

Про що йдеться в тексті Будапештського меморандуму

Повна назва документа – Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

У ньому всього шість пунктів. Так, Україна зобов’язалася ліквідувати всю ядерну зброю, яка на той момент знаходилася на її території (а це був третій за розміром ядерний арсенал у світі).

Натомість країни-підписанти меморандуму:

1. Зобов’язалися поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони нашої держави.

2. Зобов’язалися утримуватися від загрози силою чи використання сили проти територіальної цілісності, політичної незалежності України. У меморандумі зазначається, що ніяка зброя країн-підписантів ніколи не буде використана проти України, окрім цілей самооборони.

3. Взяли на себе зобов’язання утримуватися від економічного тиску на нашу державу, “спрямованого на те, щоб підкорити своїм власним інтересам здійснення Україною прав, притаманних її суверенітету”.

4. Зобов’язалися вимагати негайних дій від Ради Безпеки ООН для надання Україні допомоги в разі акту агресії або погроз агресією з використанням ядерної зброї.

5. Підтвердили своє зобов’язання щодо України не застосовувати ядерну зброю.

6. Вирішили проводити консультації в разі виникнення ситуації, яка стосуватиметься викладених у меморандумі зобов’язань.

У результаті Україна відмовилася від свого ракетно-ядерного потенціалу – третього за розміром у світі (після США та РФ). Це, зокрема, 220 одиниць стратегічних носіїв (міжконтинентальні балістичні ракети та стратегічні бомбардувальники, оснащені крилатими ракетами), а також 2 500 одиниць тактичної ядерної зброї.

А вже в 2014 році одна з держав-підписантів Будапештського меморандуму – Росія – порушила взяті на себе зобов’язання, захопила український півострів Крим та розв’язала війну на Донбасі, яка триває вже вісім років.

Варто зазначити, що існує відмінність між мовними версіями Будапештського меморандуму.

Так, якщо українська та російська версії документа містять у назві словосполучення “гарантії безпеки”, то в англійському варіанті говориться про “безпекові запевнення” (“security assurances”, а не “guarantees”).

Саме варіантом, у назві якого вживається “assurances”, послуговуються США та Велика Британія. У зв’язку з цим у Вашингтоні заявляли, що Україна отримала “запевнення щодо безпеки, а не гарантії”.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба також визнавав, що “запевнення” щодо безпеки та “гарантії безпеки” є різними юридичними термінами.

Про передумови підписання Будапештського меморандуму, відмінності між його мовними версіями, позицію української влади, а також про ядерний арсенал України та процес відмови від нього – детальніше читайте в матеріалі.