Якщо зникне зв’язок: чим користуватись населенню та чи готові оператори до надзвичайних ситуацій

У час, коли весь світ говорить про ймовірний наступ Росії на Україну, українці все більше цікавляться, що робити, в разі проявів гібридної війни.

Військові ж експерти кажуть, ворог намагатиметься завадити комунікації влади, громадян та поширити паніку, тож зв’язок може зникнути одним із перших.

До того ж, для відімкнення мережі і війни не потрібно.

Складні погодні умови, відсутність електроенергії, технічний збій у роботі системи чи крадіжки кабелів, усе це може спонукати відсутність інтернет та мобільного зв’язку.

Під час одного із засідань РНБО у Харкові 11 лютого секретар Олексій Данілов запевнив: у разі повномасштабного вторгнення Росії влада не має наміру відключати мобільний інтернет та зв’язок.

– Ми точно ані інтернет, ані мобільний зв’язок відключати не збираємось. Більше того, ми намагаємося зробити все можливе, щоб жодного вторгнення не сталося, – зазначив секретар РНБО.

Факти ICTV розпитали найбільших операторів мобільного та стаціонарного зв’язку про готовність до надзвичайних ситуацій.

Втручання у роботу мобільного та інтернет-зв’язку

Просторий офіс компанії, у якої 19 млн абонентів. Фахівці Vodafone Україна постійно готуються до можливих загроз.

Проблеми можуть виникнути і в час складних погодних умов, і під час надзвичайних ситуацій, коли нестабільне енергопостачання.

– Мобільний зв’язок – це обладнання, базові станції, комутатори, канали зв’язку. Обладнання працює на електриці, тому, якщо немає електрики – немає джерел живлення. В такому випадку і мобільного зв’язку не буде, – зазначає піар-директорка компанії Вікторія Рубан.

На такий випадок фахівці використовують резервні канали та джерела живлення. Це дозволяє якомога швидше поновити зв’язок абонентам.

Коли два роки тому у селище Нові Санжари привезли евакуйованих громадян з Уханю, у медцентрі, де їх залишили на обсервацію, практично не було покриття.

Оператору довелось застосовувати пересувну мобільну станцію та дизель-генератори. За кілька годин евакуйовані та медики мали якісний зв’язок та швидкий інтернет.

Таку станцію можна застосовувати у місцях, де вийшло із ладу обладнання, обрив мережі, зокрема коли злочинці пошкоджують оптику, під час масових заходів, або коли обладнання не витримує навантаження і потрібне підсилення.

Це обладнання забезпечує додатковий трафік та збільшує покриття.

Але є два чинники, проти яких мобільні оператори безсилі.

Перший – це тривала відсутність електроенергії. Другий фактор – якщо ворог намагатиметься зашкодити радіосигналом.

– Мобільний зв’язок працює на певних частотах, частоти можна глушити, є певне обладнання, яке використовують різні служби, для того щоб зашкодити сигналу. Якщо сигнал глушать, зв’язку не буде. Але це обладнання має певний діаметр чи, точніше, радіус дії, – каже Вікторія Рубін.

Фахівчиня заспокоює: це означає, що ворог не зможе одночасно завадити роботі мережі на усій території країни.

– Мережа будується таким чином, щоб були резервні варіанти, наприклад, резервні канали передачі даних. Ми вміємо перерозподіляти трафік між різними базовими станціями, які розташовані дуже далеко від абонента.

Це спеціальне програмне забезпечення з використанням штучного інтелекту, воно дозволяє забезпечити дуже стабільну роботу мережі. Ми весь час в режимі онлайн аналізуємо ситуацію, моніторимо. Ми бачимо, що відбувається на мережі, ми все контролюємо, – зазначає Вікторія Рубан.

Зник мобільний зв’язок, перевіряйте стаціонарний

Жовтень-2018, розпочалися вибухи боєприпасів на військових складах в Ічні. Прикордонники інформують, що за кілька днів до надзвичайної ситуації у частині Чернігівської області було відключено усі мобільні системи зв’язку.

Аби забезпечити систему оповіщення населення щодо евакуації, залучають працівників оператора фіксованого зв’язку.

Оперативні бригади Укртелекому надають лінії для ДСНС та уряду. Зв’язком забезпечують бомбосховище в Ічні.

Фіксовану телефонію вважають стійкішою за надзвичайної ситуації. Йдеться про так звані стаціонарні телефони чи інтернет-зв’язок, коли оптику проводять безпосередньо до будинку.

– Більшість кабелів фіксованого зв’язку у містах розташовані у кабельній каналізації, фактично, під землею. Вона доволі захищена від зовнішніх втручань, бо проводиться у будівлю через підвальні приміщення. Такий зв’язок дуже важко зашкодити спеціальним радіосигналом, – зазначає речник АТ Укртелеком Михайло Шуранов.

Стаціонарними телефонами наразі користуються 1,5 млн українців. Приблизно 8 млн – послугами фіксованого інтернету.

Серед важливих переваг – подзвонити можна буде, навіть якщо вдома немає жодного джерела струму.

Живлення забезпечує АТС. Завдяки резервним генераторам вдасться на певний час утримати підключення зв’язку. Такий телефон можуть використовувати у разі оповіщення населення.

– Якщо у абонента встановлений звичайний телефон, не електричний, і при цьому ми маємо можливість забезпечувати електрикою АТС, він буде працювати стільки, скільки на АТС буде живлення, – зазначає Михайло Шуранов.

Але і тут є нюанси. Найбільшим ворогом стаціонарного зв’язку наразі є крадії мідного кабелю.

Лише минулого року зафіксували до 8 тис. інцидентів з пошкодженням мережі. І досі не усім абонентам вдалося підключити зв’язок.

– Це проблема атак на мережі фіксованих операторів. Тобто зловмисники намагаються вкрасти мідний кабель, який є застарілим елементом мережі, але ще використовується й досі. Його дуже важко відновити, це дуже великі інвестиції, – зауважує Михайло Шуранов.

Яким зв’язком користуватиметься керівництво держави

Є в Україні зв’язок, який неможливо прослухати, він надійний та захищений. Саме його використовує вище керівництво держави, а забезпечує окрема структура – Держспецзв’язку.

Усі офіційні перемовини президента зі світовими лідерами забезпечує саме ця структура. Вона також налагоджує комунікацію для урядовців, апарату Верховної Ради.

– Повідомлення проходять певні перетворення, які захищають їх від прослуховування, – пояснює директор департаменту планування застосування органів і підрозділів та спеціального зв’язку адміністрації Держспецзв’язку Юрій Синяк. 

Урядовий звʼязок неможливо прослухати, його системи та мережі захищені засобами криптографічного та технічного захисту інформації. Вони мають безліч сигналізацій, за показниками яких цілодобово стежать адміністратори мереж.

У випадку спрацювань вживають невідкладних заходів, щоправда, яких саме – державна таємниця.

Цій структурі під силу організувати зв’язок не лише у кабінетах чиновників, а й у польових умовах.

З початком російської агресії підрозділи Держспецзв’язку зосереджені на передовій.

Їхнє завдання – забезпечити комунікацію президента, міністрів, голів обласних державних адміністрацій та інших державних органів із військовими підрозділами у районі проведення ООС.

– Ми працюємо 24/7, під час кризових ситуацій, надзвичайних станів, на особливий період просто визначені ще додаткові функції, завдання, які ми виконуємо. Ми за ці роки не тільки модернізували нашу систему, але й наростили її спроможності. Це дозволяє нам виконувати завдання безпосередньо без залучення українських операторів зв’язку, – запевняє генерал-майор Юрій Синяк.

У разі оголошення воєнного стану такі ж польові вузли за лічені години можна розгорнути у всій Україні, щоб під час ескалації вище керівництво змогло вести перемовини.

Комплексні апарати надають захищений радіо, супутниковий та оптоволоконний зв’язок. Якщо один із пунктів управління буде уражено, координація автоматично здійснюватиметься з іншого.

– В особливий період першочергово будуть забезпечені зв’язком посадові особи, які повинні здійснити свої функції та задачі з управління у кризових ситуаціях. Це обласні державні адміністрації, за окремими розпорядженнями – районні адміністрації, відповідні установи, наприклад, об’єкти критичної інфраструктури, – говорить Синяк.

Що робити українцям. Кілька простих правил від військового експерта

Щоб заспокоїти пересічних українців, волонтер, офіцер резерву ЗСУ Мирослав Гай для локального зв’язку радить придбати недорогі рації. Такі використовували військові на фронті і учасники АТО.

– У мене вдома їх шість. На родину, і дві запасні, які я використаю як додаткові заряджені акумулятори, а це вісім годин зв’язку. Радіус у місті 1 км, тож ви не загубитесь у натовпі. Смартгодинників та телефонів не буде. Зв’язок – це життя, як і вода. Ще потрібен звичайний радіоприймач. Я маю від Червоного Хреста. Радіоприймач повідомить, куди іти за гуманітарною допомогою, – зазначає Мирослав Гай.

Та що б не сталось, важливо не панікувати. За сучасних умов перебої зі зв’язком можуть бути нетривалими.

Не чекаючи жодних загроз ворога, цивільні оператори та військові зв’язківці продовжують перевірку власних засобів та мереж. Про подальші дії, у випадку надзвичайних ситуацій, вони готові попереджати населення.