"Буду відстрілюватись": у Києві за $2,3 млн продають дев'ятиповерхівку із мешканцями

На початку лютого з'явилася новина про те, що в Оболонському районі Києва продають дев'ятиповерховий гуртожиток разом із мешканцями.Будинок на просп. Оболонський, 34В перебуває у власності Промінвестбанку. Саме фінустанова й виставила його на продаж. За гуртожиток площею 3002,4 кв. м просять $2,3 млн. Мешканці будинку заявляють, що власник не попереджував їх про свої плани й не пропонував альтернативного житла.Гуртожиток збудував 1978 року радянський Будбанк. У кімнати заселили його працівників і робітників інших державних підприємств. За кілька років після розпаду СРСР Фонд держмайна продав дев'ятиповерхову будівлю Промінвестбанку. Туди заїхала додатково й частина його працівників, які не мали власного житла.Оскільки будинок не перебуває в комунальній власності міста, тарифи за комунальні послуги для мешканців встановлює Промінвестбанк. Раніше за кімнату 18 кв. м. стягували 1650 грн. Але нещодавно вартість підвищили до 5,6 тис. грн. Відмовилися сплачувати таку суму, бо в неї закладена вартість обслуговування всіх відділень банку та його головного офісу, пояснюють жителі гуртожитку."Тепер боїмося, що за цей штучний борг нас спробують виселити вже після продажу будинку", - говорять люди.Столичний адвокат Олексій Шевчук у Facebook заявив, що розслідуватиме законність продажу гуртожитку."Хочу нагадати Віталію Кличку, що я обіцяв берегти людей і їхні права! Жодна дружба й повага не дозволять мені піти проти громади! Роками ігнорують людей, а сьогодні Промінвестбанк , який є філією країни-агресора (понад 99% акцій банку 2008-го продали російському Внешэкономбанку. Після початку російсько-української війни на банк наклал санкції. Він почав згортати діяльність, закривати відділення та скорочувати працівників. - Gazeta.ua), вирішив продати будинок із людьми", - написав Шевчук.Кореспонденти Gazeta.ua побували в проблемному гуртожитку й поспілкувалися з його мешканцями.Гуртожиток розташований у зручному місці - від станції метро Мінська до нього йти не більш як 10 хв. Неподалік працює торговельно-розважальний центр Dream Town. Також поруч чимало кав'ярень, магазинів і супермаркетів.
Ззовні цегляний будинок майже нічим не відрізняється від звичайних дев'ятиповерхівок, збудованих у радянський час. Має тільки один під'їзд. Із нього поспіхом виходить 46-річний Віталій Петров.- Про історію будинку знаю небагато. Сам отримав тут житло у 1998 році, - відразу зізнається. - Працював в інкасації Промінвестбанку. Заїхав у квартиру разом із сім'єю. Можливості приватизувати помешкання не було.Більшість нинішніх мешканців дому колись працювали в Промінвестбанку, каже чоловік.- Тут живуть ті, які працювали в системі, але потім були звільнені чи скорочені. Я ось і зараз роботи тимчасово не маю. Інше житло теж відсутнє. Якщо захочуть виселити, то залишимось із родиною на вулиці, - додає Петров.Про виставлення будинку на продаж мешканці дізналися в інтернеті.- Сусіди побачили оголошення на OLX. Потім звідти воно зникло, але стало з'являтися на інших сайтах, - говорить Віталій. - У 2005 році мене вже намагалися виселити з квартири з трьома іншими сім'ями. Мовляв, незаконно заселилися. Може, ще тоді планували продати і хотіли подивитися, яка буде реакція. Я суд виграв і мені тоді видали ордер на житло, прописали.Жити в гуртожитку комфортно, однак узимку погано працює опалення, а в квартирах прохолодно, запевняє мешканець.- Зима холодна, а батареї просто теплі. Вони не нагріваються до тої температури, яка повинна бути. Плачу за комуналку 1650 гривень, як колишній співробітник банку. А зараз вони хотять стягувати по 5600 гривень. Видали таке розпорядження. Воно підписане, але не закріплене мокрою печаттю.Район гарний. Поруч Дніпровська набережнаКімнати в гуртожитку нині перероблені в квартири-готельки.

- В мене є кімната, кухня, ванна і туалет з душем, - каже Віталій. - Але покупці все рівно знайдуться, бо район гарний. Поруч Дніпровська набережна.До сусіда підходить рудоволоса жінка з яскраво нафарбованими губами. Надіває захисну маску й шкіряні рукавиці.- Будинок перебуває і на балансі, і у власності Промінвестбанку, - долучається до розмови Лариса Ширкунова. - Ввели в експлуатацію гуртожиток у 1978 році, як будинок для малосімейних та безсімейних осіб. До 1996 року він вважався гуртожитком, але офіційних документів ми ніколи не бачили.Лариса проживає в гуртожитку з 1985-го. Згадує, що Промінвестбанк 1996 року придбав цей будинок як нібито нежитловий. Хоча всі комунікації були справними, переконує мешканка.- На нас згодом почали подавати до суду. Нібито за борги, які власники самі ж і створили - збільшили плату за прибудинкову територію, але людям не повідомили. Тому суди були на нашому боці, - продовжує Лариса.Згадує, що свого часу в гуртожиток заселяли студентів Інституту банківської справи, яким опікувався Промінвестбанк. Два роки тому вуз закрили, а студентів виселили.- У тих кімнатах зараз живуть якісь люди, але ми не питали, хто вони й звідки, - каже жінка. - Точну кількість мешканців назвати важко, бо власники в документах подають тільки зареєстрованих. Але крім них тут законно проживають і незареєстровані.Коли власники почали судитися, щоб мешканці виплатили їм борги за комуналку, люди передали їм відповідь від Міністерства регіональної політики. Там було зазначено, що вартість комунальних послуг слід нараховувати за певною формулою.- Її ніхто не використовував, - Лариса широко розплющує очі. - Якщо по Києву один квадратний метр від п'яти до 10 гривень коштує, то в нас вони рахували по 168 грн. Вони просто свої витрати по всіх відділеннях банку порахували й розділили на мешканців. Туди увійшла амортизація, хоча вона не входить у житлово-комунальні послуги. Виставляють нам рахунки за клінінгову компанію, яка обслуговувала головний офіс, за шкіряні дивани, столову для керівництва. Виходить ще із їхніх розрахунків, що в нас у кожній кімнаті стоять банкомати.У нас у кожній кімнаті стоять банкоматиЗа підвищеним тарифом більшість людей відмовляються платити.- На сходах не було світла з жовтня по грудень. Звернулася, чи будуть взагалі тут щось робити, бо дітям небезпечно ходити темними коридорами. Нам відповіли, що у зв'язку з тим, що ми не сплачуємо вказану ними суму, нічого робити не будуть. Хоча потім усе таки лампочки вкрутили. Борг Ширкунової за комунальні послуги становить понад 250 тис. грн. Такі ж розрахунки надійшли мешканцям, на чиїх поверхах не було світла.- Із тих документів, що вони надали, ми порахували дійсні витрати. Влітку це десь від 500 до 600 гривень, а взимку - 1500 грн. Така й мала би бути плата за комуналку, - веде далі Лариса. - І ще ж вони нам не дають ні субсидії оформити, ні пільги. Не надають жодних документів, а хочуть 5600 гривень.Без надання житла нас ніхто не має права звідси виселитиБанк спеціально створює штучні борги, щоб після продажу була причина вигнати людей, впевнена Лариса.- Але я точно знаю, що ми законно тут проживаємо і без надання житла нас ніхто не має права звідси виселити. Але будуть пробувати, бо ми їм заважаємо. Навряд покупець, якщо він нормальний і адекватний, захоче з людьми купувати цей будинок. Якщо ж новий власник нас залишить - будь ласка, ми не проти. Претендуємо тільки на своє житло.Місцеві зверталися до КМДА, Оболонської райдержадміністрації та навіть писали листа президенту України. Однак проблема й досі є.- Тут живуть ті, у кого немає власного житла. Якщо виселятимуть - буду відстрілюватись. Я за все життя не нажила собі квартиру. Я навіть тут не можу досі ремонт доробити, живу в умовах 1978 року, - розповідає Лариса Ширкунова. - У нас в 2005-2007 роках робили ремонт. Але у восьми кімнатах його не провели. В тому числі й моїй. Роблю щось власними силами.До входу в будинок ведуть бетонні сходи, вимощені плиткою. Двері замкнені на кодовий замок. У під'їзді під сходами стоять дитячі візочки й велосипеди.Перший поверх нежитловий. Тут містяться актова зала, яку облаштували для студентів, склад, кімната охорони й господарчі приміщення.Праворуч за пластиковими заскленими дверима в мініатюрній комірчині без вікна сидить охоронець. Літній чоловік із сивими густими вусами, одягнений у чорну робочу форму з нашивками, на голову накинув кепку. На м'якому стільці уважно дивиться на монітор комп'ютера.- Що тобі тут розказать?, - грубо відповідає на прохання поговорити про проблеми будинку. - Шо ти хочеш від мене почуть? Завдання редакції виконала, то і всьо! - показово відвертається.Під'їзд гуртожитку напрочуд охайний. Персикові стіни наче нещодавно пофарбовані, стеля якісно побілена. Підлога, перила й вікна - вимиті.Сюди їхали люди з усієї України- У 1978 році перший поверх був облаштований як зала, де проводили курси з підвищення кваліфікації. Сюди їхали люди з усієї України, - розповідає Лариса.Викликає ліфт і запрошує проїхати на четвертий поверх. Там пахне свіжоприготованими м'ясними стравами.- Ось тут жила молода пара з дитинкою, - Лариса показує на двері кімнати №407. - 10 років чоловік відпрацював у банку і згідно з чинним законодавством міг подати в суд і отримати реєстрацію в гуртожитку. Але вирішив тим не займатися і з'їхав. Може, було куди.Довгим коридором, на обох кінцях якого за скляними дверима невеликі балкони, ідемо до квартири Лариси. Вона мешкає в кімнаті №410 із дорослим сином. Зустрічаємо його на порозі - чоловік вітається, пшикає на себе парфуми й швидко виходить.Забракло грошей. РозікралиЖитло - маленьке. У коридорі під стіною стоїть дерев'яна шафа з дзеркалом, на підлозі старий килим. За білими пофарбованими дверима - ванна. На підлозі компактної кімнати стоять вазони, на вікні ростуть орхідеї. Бежеві шпалери деінде повідклеювалися.- Я до гостей не готувалася, - говорить жінка. - Он бачте - двері вони поставили і вікна нові всім, але вісім квартир залишилися без плитки, лінолеуму, нових стін, плінтусів, обоїв, - жаліється хазяйка. - Я запитувала: "Чому так?". Сказали, що забракло грошей. Розікрали.За коричневою шторою стоїть ліжко - там Лариса організувала простір для сина. Сама ж спить на розкладному дивані.- Зараз не маю постійного заробітку. У моєму віці на роботу, яка мені по силах, уже не беруть. У мене проблеми з ногами, із серцем. То ходжу підробляти - прибираю, іноді присяжною потрапляю на судові засідання.У крихітній кухні жінка розмістила холодильник, шафи з робочою поверхнею, обідній дерев'яний стіл. Над раковиною висять ножі, лопатки, ганчірки. На вбудованій полиці над дверима стоять бляшані коробки з написами "перловка", "гречка", "сахар", "соль". Залишилися ще з СРСР.- У радянські часи топили добре, а останнім часом стало погано, - розповідає Лариса про умови життя в гуртожитку. - У мене кутова квартира, а батареї ну просто тепленькі - 30 градусів! По пів року буває, що немає гарячої води. Ми гріли воду в кастрюлях і чайниках, у декого є бойлери.Мешканці гуртожитку нині винаймають адвокатів, щою допомогли їм відстояти право на житло. Ларисі безпдатно допомагає знайомий нотаріус.- У 1996-му банку купив гуртожиток за 750 тисяч гривень, а продають зараз за 2,3 мільйони доларів. Завищена вартість, - додає наостанок Лариса.Київ готовий прийняти в комунальну власність гуртожиток, якщо відповідне рішення ухвалить Промінвестбан.Про це йдеться в листі-відповіді Оболонської районної адміністрації на інформаційний запит Gazeta.ua."Будівля на просп. Оболонському, 3В, у якій розташований гуртожиток, належить банку на правах приватної власності. Звертаємо увагу, що ПАТ "Промінвестбанк" про свої наміри щодо продажу будинку в Оболонську районну в місті Києві державну адміністрацію належно не інформував", - ідеться в листі.Водночас у Департаменті житлово-комунальної інфраструктури КМДА зазначають, що не мають необхідних документів, щоб повноцінно прокоментувати ситуацію з будинком на Оболоні."Повідомляємо про встановлені Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" гарантії щодо дії заборони (мораторію) на виселення з гуртожитків його мешканців і відчуження у будь-який спосіб зазначених гуртожитків як об'єктів нерухомого майна, житлових комплексів та / або їхніх частин, окремих будівель, споруд, жилих і нежилих приміщень та іншого майна, а також відповідних земельних ділянок та їхніх прибудинкових територій на користь фізичних чи юридичних осіб приватного права. Зазначені гарантії можуть бути застосовані за наявності безумовних підстав поширення дії цього Закону на вказаний житловий будинок", - ідеться в листі, який ми отримали від Департаменту.Ми надсилали інформаційний запит і до Промінвестбанку із проханням роз'яснити ситуацію з продажем гуртожитку. На момент публікації матеріалу редакція відповіді не мала.

Поделиться сюжетом

Источник материала

Gazeta UA

Оригинальная версия

Упоминаемые персоны

Алексей Шевчук

Блогер и эксперт

У известной певицы из РФ умер ребенок: что произошло

"Буду відстрілюватись": у Києві за $2,3 млн продають дев'ятиповерхівку із мешканцями - як там живуть люди