Створили артоб'єкти зі знахідок в інституті автоматики: у Києві відкрили виставку "Інституалізація"

У київській галереї Imagine Point відкрили виставку робіт молодих художників "Інституалізація". Представлені картини, відео та інсталяції київських митців, які входять до об'єднання "Інститут автоматики". Обладнали майстерні в приміщенні колишнього радянської науково-виробничої інституції в Києві. Самі себе називають "тусівкою". Частина робіт, які представили на виставці – пов'язані з місцем створення.

Фото: Тарас Подолян

"Коли Радянський Союз розпався – Інститут автоматики став не потрібний в Україні. Приміщення довгий час стояли порожніми. Ми з другом у 2015 вирішили винайняти там майстерню. В молодих художників з цим завжди проблеми – майстерні від Спілки (Спілка художників України - Gazeta.ua) зайняті, а інші підходящі приміщення - винаймати дорого. В Інституті автоматики працювати комфортно – висока стеля, великі вікна, зручний простір для створення картин.Зробили пост на Facebook, протягом 5 років до нас приєднались більше 50 художників. Фактично жодна мета або концепція нас не об'єднує. Назвали себе "Інститутом автоматики" - за приналежністю до місця, яке нас гуртує. Всі молоді й цікаві. Деякі наші роботи взяли в музеї сучасного мистецтва", - розповідає художник, куратор виставки Олександр Богомаз.Першу виставки "тусівки" поза майстернями назвали "Інституалізація". Термін має кілька значень. Одне з них: становлення наукових інституцій - в ході перетворення наукових досліджень у спеціалізовану суспільну діяльність.Експозицію готували близько 2 місяців."Виставка - знакова для нас і для галереї Imagine Point – стала першою подією в їх новому приміщенні. Для нас важливо, бо вже давно думали, як нам вийти за межі стін Інституту автоматики. Там легко робити проєкти, щось придумувати, маємо виставковий зал. Проводимо дні відкритих дверей в Інституті. У суботу запрошуємо бажаючих завітати в гості, подивитись нашу "кухню", де створюються картини. Тепер вирішили "вийти до людей", себто показати себе в іншому просторі", - зазначив Олександр Богомаз.Куратор розповів про роботи на виставці, на які надихнуло переосмислення приміщення, в якому вони створювались."Більшість робіт, які представлені на виставці, були створені в приміщенні Інституту. Вписуються в контекст. Середовище, будівля, сад, дирекція впливає на нас - ми певним чином рефлексуємо. Одна робота мене як художника й куратора заділа за живе. Відповідає самому духу Інституту. Мисткиня зафільмувала кадри наших приміщень, змонтувала відео, а потім "наклала" на них зображення тварин, яких навряд чи можна було би побачити в стінах інституції.Пінгвін, качка, олень – з'являються в кабінетах, коридорах, вбиральні. Здається, що ця робота відповідає нам як тусовці. Будівля Інституту автоматики абсолютно нам непритаманна. Коли розбирали деякі приміщення – знаходили апаратуру, розвіддані про "проізводітельность на 1984 рік". А тут хоп - і у 2022 в цій будівлі з'явились художники – чим вам не олень, вовк, коза або кінь. Дивно виглядає зовні. Перший час так і почувались у будівлі – як чужорідний елемент.Працює з папером і фарбою. Бере наукові дані з Інституту і перетворює їх на картини. На основі одних знань – робить інші.Художниця працює в техніці колаж. Знайшла в Інституті старі радянські шпалери 1980-х років, підібрала давні фото приблизно того ж часу. Повирізала обличчя на цих світлинах і наклала на фон. У них зовсім інший, непритаманний цій ситуації вигляд. Дуже кльово оформила свої колажі. Кічово, але зі смаком, на перетині вульгарності й краси. І теж тут переопрацювання, переосмислення історії – тогочасної й сьогоднішньої. Додає сучасну думку до того, що вона знайшла в давньому приміщенні.Попрацював не з самим Інститутом, а з контекстом тогочасного життя. Виставив роботи з попередньої серії. Брав порцелянові вироби радянського часу, переносив структуру порцеляни на полотно. Напевне, хотів показати значимість історії з "фарфором" в радянський час. Тоді порцеляна була творча, авторська і дуже професійна. Художника надихнула пластика, сенс і професійність виробів.Стару радянську тумбочку знайшов в Інституті. На ній стоїть програвач для платівок, на якому встановив замість платівки - шестерню. На ній прикріплена біла керамічна рука, яку колись використовували для виготовлення хірургічних рукавичок. Коли запускаєш – рука безкінечно крутиться. Художник назвав роботу "Вічний привіт". Поряд із інсталяцією - велика 2-метрова живописна картина з зображенням руки. Доповнює "привіт".Ніколи не працював з темою Інституту автоматики. Мої роботи присвячені суто внутрішній ідентифікації. Інститут став для нас будинком свободи, коли ми отримали дійсно майстерню. Нещодавно переїхав – вікна нової майстерні виходять на будівлю бібліотеки Вернадського. Створив картину, яка започаткувала нову серію "Вигляд з вікна". Вважаю, що бібліотека Вернадського – прекрасний символ архітектури радянський часів. Як монументаліст можу вас запевнити, що це потрясний будинок. Викликає суцільне захоплення. Давно не наважувався працювати в стилі кубофутуризм. Але він мені був цікавий. Перша робота експресивна – зроблена за 1, 5 години.Будинок-завод - був зроблений з розумом, поміркований. Все це притаманно стилю. Кубофутуризм виник в індустріальну епоху. Коли художники почали реагувати на зміну часу, пейзажу, зміну способу життя. Почали з'являтись нові речі - дим від найближчої фабрики. Індустріалізація сильно вплинула на життя людства. Художники не могли не відреагувати на цю історію.Бачу чітку паралель з цивілізованим світом – Європою, Америкою. Коли у них все склалось, а в нас зараз – все рухається. Подивіться на розбудову Києва – рухається вгору, вперед. Займаються нові місця. Кожного дня з вікна бачу будівлі, що виростають, або будинки, які вже виросли - і це нагадує величезний мурашник, в якому працюємо, живемо. До нас ця зміна прийшла через 100 років після Європи й США. Це той процес, який я бачу зараз, він триває", - розповів Олександр Богомаз.В суботу, 19 лютого 2022 у Imagine Point відбудеться зустріч із художниками тусівки "Інститут автоматики". В межах зустрічі буде обговорення про чорний колір у мистецтві. Початок - о 15.00.У рамках проекту "Інституалізація" в галереї представлені роботи Ольги Заремби. У своїй серії Fears художниця вивчає тему страхів та різних станів, які вони викликають. "Цими образами я хотіла передати почуття внутрішньої напруженості, що породжуються переживанням реальної чи уявної загрози". У роботі Mandragora досліджує сприйняття навколишнього світу: "у дитячій ізостудії нам якось дали завдання намалювати дерево в образі людини. Цей досвід звернув увагу на аналіз сприйняття навколишнього світу. Апелюючи до цього дитячого спогаду я звернулася до образу мандрагори та використала його як наріжний камінь, що втілює дуалізм людського сприйняття реальності".