Податкові новації лякають людей

Велике будівництво, мільярд дерев, «тисячі» за щось, смартфони пенсіонерам – на реалізацію цих «проєктів» потрібні гроші, і чималі. Не дивно, що влада робить щораз нові спроби поповнити скарбницю за рахунок збільшення збору податків з людей.

При цьому чиновники так поспішають, що часто озвучують ідеї та положення законопроектів задовго до того, як самі документи з’являються на світ. До чого треба готуватися українцям і що для нас зміниться, якщо «податкові ініціатори» таки доведуть розпочате до завершення?

Астрологів та психологів поставлять на контроль

Одна серед найобговорюваніших тем останнім часом – оподаткування так званих «мікрозаробітків». Нардепи під проводом голови Комітету ВР Данила Гетьманцева готують законопроект, який дозволить стягувати податки з непостійних заробітків таксистів, нянь, фотографів, орендодавців, дресирувальників собак, весільних ведучих, художників, перукарів, домашнього персоналу та інших самозайнятих громадян.

2021 року українці зняли з рахунків готівкою 5 млрд. грн., і ці гроші покинули межі банківської системи внаслідок тиску на громадян та бізнес «податкових ініціатив

Текст документа наразі не оприлюднено, але основні положення відомі. Тимчасові підробітки планують контролювати за допомогою обов’язкових касових апаратів, а надання послуг обкладатимуть податковою ставкою 5,5-18%.

Щоб сплачувати цей податок, українцям треба буде зареєструватися у податковій за місцем проживання та придбати касовий апарат. Для того, щоб потрапити під мінімальне оподаткування (5,5%), дохід від додаткової зайнятості за рік не повинен перевищувати 153 мінімальні зарплати (на сьогодні це 994 500 грн на рік, або 82 875 грн на місяць). За вищих доходів податкова ставка становитиме 18%.

Сімейне декларування

Законопроєкт про домоекономіку, який дозволяє громадянам займатися дрібним бізнесом без відкриття ФОПу та при цьому враховувати не доходи кожного окремо взятого українця, а у перерахунку на всіх домочадців, на відміну від інших ініціатив, таки було опубліковано. І експерти одразу знайшли у ньому підводне каміння.

Зокрема, експерт з питань ЖКГ Олег Попенко вважає, якщо закон буде ухвалено у нинішньому вигляді, то можна буде позбутися житла за борги одного з членів сім’ї, навіть якщо житло йому і не належить, «без суду та слідства».

А економічний аналітик Петро Драханчук вважає, що у цій ініціативі проглядається не зменшення податків, про яке говорять його автори, а їх збільшення. Крім того, через податкові декларації, куди будуть внесені абсолютно всі доходи сім’ї, багато хто може втратити вже призначені житлові субсидії.

Об’єднання трьох податків в один

У своєму інтерв’ю Д. Гетьманцев розповів про плани. За його словами, він уже розробив законопроєкт, який пропонує об’єднати ЄСВ, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір у єдиний податок із зменшенням ефективної ставки із нинішніх 37% до 30%, а у перспективі – до 25%.

За задумом законодавців, таке зниження призведе до незначного зменшення надходжень до бюджету, але при цьому і до підвищення зарплат українців. Мовляв, роботодавці, у яких знизяться податкові відрахування, все «зекономлене» виплатять як білу зарплату своїм працівникам – і в результаті економіка навіть виграє.

Треба зауважити, що в економістів подібні розрахунки викликають неймовірний подив. Українська «податкова історія» вже це проходила: за уряду Арсенія Яценюка ставка ЄСВ з 1 січня 2016 року скоротилася у півтора раза до 22%, – нагадує П. Драханчук.

- Тоді теж очікувалося, що детінізація та зростання зарплат компенсують зниження надходжень до бюджетів (яке, до речі, тоді становило майже 30%), але цього не сталося. Заощаджені податки роботодавці не роздали найманим працівникам, а просто розклали по своїх кишенях. Те саме відбудеться і цього разу. Просто дивно, до чого в нашій країні люблять наступати на ті самі граблі.

Скасування зарплатних ФОП

Незважаючи на вищеозначене, у податковому комітеті вважають, що об’єднання трьох податків і зниження ефективної ставки, про що йшлося вище, - це таке неймовірне заохочення для українців, що в деяких сферах податкову політику треба посилити. Сказано – зроблено. І ось уже платникам податків загрожує посилення фінансового моніторингу та «наступ» на зарплати ФОПів.

Відомо, що у нашій країні популярний механізм, у якому деякі роботодавці з міркувань економії не оформляють працівників, а укладають з ним договір як із фізособами-підприємцями. У цьому разі замість 37% вони сплачують лише 5% податку. Цей прийом у комітеті планують заборонити.

Гетьманцев неодноразово казав про своє негативне ставлення до зарплатних ФОП, називав це «схемою ухилення від податків у рамках чинного законодавства» і обіцяв, що подібні можливості скорочуватимуться. За його словами, сенсу знижувати ставки податків до 25%, якщо залишиться можливість платити зарплату через ФОП, просто немає. Адже навіть знижені ставки будуть все одно вищими, ніж 5%.

Думки економістів щодо зарплатних ФОП розходяться. Тоді як одні називають подібне оформлення найманих працівників шахрайством, інші вважають, що співпраця з фізособами-підприємцями є цілком законним способом оптимізації податків.

Економіст Іван Хомич нагадує, що зарплатні ФОП – це не лише «схеми», а й заходи, які, скажімо, дозволили переманити свого часу підприємців із Білорусі. За словами експерта, якщо цей механізм забрати, бізнес, насамперед IT-сектор, почне переїжджати. Тож, якщо мета податківців – позбутися платоспроможного населення, то вони на вірному шляху.

Цікаво, що єдиної думки щодо цього питання немає навіть серед чиновників. Зокрема, у своєму недавньому інтерв’ю міністр фінансів Сергій Марченко повідомив, що не підтримує цієї ініціативи голови податкового комітету. Як сказав міністр, враховуючи чутливість питання ФОПів для суспільного та політичного середовища, він би фізосіб-підприємців не зачіпав.

- Будь-яке рішення у цій сфері я б ухвалював з погляду не лише розуміння інтересів бюджету чи справедливості, а й суспільно-політичних настроїв цієї сфери, - зазначив С. Марченко.

Наостанок

Відповідаючи на споконвічне запитання «що робити?» з тіньовою економікою економісти практично одностайні: знижувати податковий тиск. Але знижувати по-справжньому, а не дати умовно кажучи гривню і при цьому забрати три. Крім того, каже президент П. Драханчук, потрібно реформувати податкову систему так, щоб вона стала джерелом розвитку держави. Платники податків повинні розуміти, куди йдуть їхні податки та бачити, що вони витрачаються ефективно.

Але, резюмував експерт, на жаль, влада продовжує бачити у бізнесі «дойну корову» для реалізації своїх численних «проєктів», а не ключового партнера. Підсумок такого ставлення цілком закономірний.

І. Хомич, цитуючи дані НБУ, дійшов висновку, що за минулий рік українці зняли з рахунків готівкою 5 млрд. грн., або 1,5% ВВП. Ці гроші покинули межі банківської системи та більше не повернулися до неї. На думку економіста, це є найяскравішим доказом зростання тінізації економіки внаслідок перманентного тиску на громадян та бізнес «податкових ініціатив Гетьманцева». І, судячи з того, що голова податкового комітету не планує пригальмувати, 2022-го ситуація тільки поглибиться.