Говорять по-медведчуківськи. Моніторинг теленовин 7–12 лютого 2022 року

Питання російської агресії лишається номером один на порядку денному новинних випусків. Цього тижня це відобразилося на ще більшій присутності міжнародної політики. До цього доклалися й постійні заяви лідерів держав НАТО, і моніторинг ситуації на кордоні України з Росією та Білоруссю, і візити європейських політиків в Україні, а також окремі виступи, як-от акції на підтримку України у світі, чи жест українського скелетоніста Владислава Гераскевича на олімпіаді в Пекіні. У новинах також побільшало сюжетів про військові навчання або ж вишколи територіальної оборони, що мали б засвідчувати готовність українців до спротиву російській агресії. А от спротиву інформаційному, зокрема санкціям проти каналу «Наш», значної уваги в теленовинах не приділили. На тлі загострення зовнішньої загрози питання внутрішньої політики виглядали не таким помітними. 

Інформаційна оборона

П'ятничне засідання Ради національної безпеки і оборони 11 лютого стало особливим для теленовин із кількох причин. Саме засідання було виїзним у Харкові, а крім низки питань, пов'язаних з обороноздатністю країни, рада затвердила й санкції щодо каналу «Наш». Найдокладніше це питання висвітлював канал «Україна». Ще 9 лютого з посиланням на джерела у випуску новин анонсували, що питання про санкції для «Нашого» можуть розглянути на п'ятничному засіданні РНБО; у п'ятницю згадали про це рішення без подробиць, а в суботу ще раз повернулися до теми. У короткому повідомленні після коментаря секретаря РНБО Олексія Данілова, який пояснив запровадження санкцій поданням СБУ, дали коментар Савіка Шустера, озвучений під час його п'ятничного токшоу. Шустер був занепокоєний цим рішенням, наголошував на його недостатній аргументованості: «Мне лично такой подход к работе журналистов вообще очень-очень не нравится и настораживает». Хоча канал «Наш» і журналістика — поняття настільки ж близькі, як Крим і Росія. Ось голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим'юк назвала контент каналу «системною "скабєєвщиною"», а ось детальний розбір, що не так із цим каналом, від Ярослава Зубченка. 

Також коротко про санкції розповіли в новинах СТБ, «Інтера», «UA: Першого», 5 каналу і СТБ. На ICTV лише згадали про засідання РНБО, але не дали інформації про санкції проти каналу «Наш». Завадити цьому міг брак часу: праймовий випуск «Фактів» на ICTV виходить о 18:45 — лише за годину після початку брифінгу Данілова. На «Інтері» результати засідання кореспондентка переповідала у прямому включенні, зосередившись на питанні морської безпеки, і лише побіжно згадали про рішення щодо «Нашого» як «найбільш сенсаційне». На СТБ та 5 каналі також про санкції йшлося короткою згадкою наприкінці сюжету. До речі, тільки СТБ, «UA: Перший» та 5 канал сказали, що «Наш» належить Євгенію Мураєву. Ця інформація важлива для аудиторії, оскільки Мураєв — політик, у лютневому опитуванні Київського міжнародного інституту соціології його партія входила у п'ятірку найпопулярніших серед виборців в Україні. Втім про акцію протесту представників «Нашого» перед засіданням РНБО в жодному з повідомлень не згадували, позбавивши глядачів об'ємнішої картини. На Суспільному до коментаря Данілова додали слова ведучого Макса Назарова про політичну розправу. А на 5 каналі приділили увагу іншому пікету — вимогам до Зеленського перепросити через заяви про можливу окупацію Харкова. 

Взагалі нічого не згадували про засідання РНБО на Першому незалежному. Натомість там випуск 11 лютого розпочали шестихвилинним сюжетом про миротворця-Медведчука (а загалом випуск тривав 10 хвилин). Здавалось би, нічого незвичного. Крім того, що лише цей сюжет з усього випуску виходив російською мовою. Це виглядало так, наче виступи Медведчука не підлягають перекладу українською, а сам матеріал адресований якійсь іншій аудиторії (можливо, за межами України?), на відміну від решти випуску, який продовжився українською. Наступного дня ситуація повторилася, але вже восьмихвилинний сюжет наприкінці випуску розповідав про ті ж мирні ініціативи голови політради «ОПЗЖ» Віктора Медведчука. Начебто з його подачі на обговорення ситуації в Україні в Парижі зібралися політики з Франції, Німеччини та Росії, а також депутати «ОПЗЖ». Медведчук та російські парламентарі в унісон звинувачували українську владу в недотриманні мінських домовленостей. Зокрема, ось як висловився депутат російської Держдуми Леонід Слуцький: «А вот реалии Юго-Востока и особенно реалии официального Киева, который уже вслух отказывается выполнять Минские соглашения». А кореспондентка за кадром озвучила: «Попытки воздействовать на официальный Киев и принудить его исполнять Минские соглашения, к сожалению, не увенчались успехом, поскольку украинская сторона упорно продолжает отказываться от диалога с представителями отдельных регионов Донецкой и Луганской областей». 

Загалом у новинах на Першому незалежному, який, нагадаю, мовить лише на своєму сайті, оскільки заблокований у ютубі, проросійські наративи міксували з повідомленнями про марші єдності в Україні, обстріли з боку окупантів та Донбасі та заявами щодо спротиву російській агресії з боку міжнародних партнерів України. 

Політичний кримінал

Представників «Слуги народу» в новинах згадували значно частіше за представників інших парламентських фракцій. Зовсім не чути було у праймових випусках новин позиції партії «Батьківщина». Найбільше новин про «Слугу народу» стосувалися розслідувань: затримання нардепа Сергія Кузьміних, підозрюваного в одержанні хабаря, затримання за підозрою в корупції депутата Київради Владислава Трубіцина та справи Олександра Трухіна. 

У справі Трубіцина балансу було найменше. З усіх каналів, які згадували про «затримання на гарячому», тільки на Суспільному повідомили про спроби зв'язатися з представниками політика та отримали підтвердження у партії «Слуга народу» про його затримання того ж дня. Наступного дня коментарі однопартійців Трубіцина додавали до сюжетів 5 каналу та «України». 

У справі Трухіна слідство заявило про неспроможність встановити, хто саме був за кермом. А на «1+1», де минулого тижня цій резонансній справі приділили найменше уваги, повідомили «нові подробиці аварії»: «Слідчі Державного бюро розслідувань переглянули відео з понад тисячі камер спостереження на шляху його авто від Полтави до Києва, і заявляють, що весь час за кермом в автівці була людина в одязі червоного кольору». З відео з місця аварії очевидно, що це не Трухін. Хоча в цій же новині зазначають, що на самому місці ДТП камер спостереження не було. Тож хто був за кермом, можна тільки припускати, поки тривають експертизи. На 5 каналі ж не чекали і цього, 9 лютого у підводці ведучий стверджував: «У справі депутата Трухіна, який скоїв ДТП у серпні торік…»

Ще одна політична ДТП привернула увагу до Харківської області. Під Чугуєвом смертельну аварію скоїв автомобіль із кортежу бізнесмена Олександра Ярославського. У теленовинах акцентували, що самого бізнесмена, з його слів, у тій автівці не було, а зранку він вилетів із країни на заплановану завчасно зустріч із родиною в Лондоні. На 5 каналі 11 лютого включенням у студії поспілкувалися з депутатом Чугуївської міськради від «Сили людей» Дмитром Дроботом. Він розповів, що за два дні після ДТП був на місці аварії, де бачив низку не зібраних слідством речових доказів, та висловив низку зауважень до розслідування. Перед цією розмовою ведучий із посиланням на публікації редактора онлайн-видання «Цензор.Нет» Юрія Бутусова розповів, що прокурор Харківської області начебто наближений до партії «Слуга народу». Тож на 5 каналі вже стабільною є практика в кожній резонансній негативній події шукати вину влади.  

Апетит до влади

Характерно, що всі згадки про партію Петра Порошенка «Європейська солідарність» на 5 каналі протягом тижня позитивні. Більшість із них стосувалася справи Порошенка та висвітлювала лише вигідні захисту аргументи. 9 лютого з посиланням на нардепа від «ЄС» Володимира Ар'єва в новинах 5-го розповідали, що із судді Чауса начебто витискали свідчення проти Петра Порошенка. Після короткого повідомлення про це у студії детальніше проговорили з адвокатом Порошенка Іллею Новіковим. 11 лютого в сюжеті про засідання у справі Порошенка в Апеляційному суді лунали переважно голоси групи підтримки Порошенка: справу назвали безпідставною, а докази проти лідер «ЄС» — відсутніми. А далі у студії на прямому зв'язку знову спілкувалися з адвокатом Порошенка, тож версію слідства якщо й озвучували, то тільки щоб одразу заперечити.

Зі старих нових політиків у новинах «України» стабільно присутній Арсеній Яценюк. Як і фонд Пінчука, фонд Яценюка «Відкрий Україну» стає майданчиком для стратегування на теми міжнародної політики та безпеки в Європі на тлі загострення російської агресії. Вдруге з початку року в новинах каналу «Україна» проявили симпатію і до Дмитра Разумкова. Цього разу поширили заяву партії, ніби СБУ в Харкові зірвала пресконференцію колишнього голови парламенту, а нині опозиціонера. Чим це пояснили в СБУ, в редакції навіть не стали з'ясовувати, бо ключовий посил повідомлення — влада перешкоджає опозиції. 

На СТБ пропіарили участь експрем'єра та лідера партії «Українська стратегія» Володимира Гройсмана в обговоренні змін до Конституції. «Безумовно, що три гілки влади мають бути абсолютно незалежними. Але мають бути у вазі завжди баланс і противаги. Ключову позицію в цьому має відігравати, я тут абсолютно згоден, це опозиція», — такі «свіжі» ідеї щодо головного закону висловив Гройсман. А думки інших експертів, крім організатора події Геннадія Друзенка, які би могли деталізувати змістовні механізми змін, у новині не додали. 

Крім згаданих політиків, ще минулого тижня помітно активізувалася партія «Удар» Віталія Кличка. Тож новий політичний сезон можна вважати відкритим. Цього тижня приводом до обговорення, якими будуть ці вибори, став саміт «Дії». Найпопулярнішою новиною звідти стала програма роздачі смартфонів пенсіонерам. А от на 5 каналі в контексті цифровізації та опитувань користувачів додатку «Дія» почали міркувати про підготовку електронних виборів. «Ну, поганий той політик, який не мріє продовжити свою владу. Це мета його існування. І навіть коли на старті кар'єри здається, що прихід ненадовго, на одну каденцію, то далі апетит розігрується і конкурентів політично хочеться зжити зі світу», — так здаля до теми підійшов ведучий Віталій Ковач у підводці до матеріалу 9 лютого. А далі висловив припущення, що влада Зеленського намагається закріпитися, запроваджуючи непрозорі правила виборів. У сюжеті йшлося, що ризики електронних виборів більші, ніж переваги. А після цього у студії поспілкувалися з колишнім членом виборчої комісії Андрієм Магерою, який хоч і казав, що за електронним виборами майбутнє, але дійшов думки, що в сучасних умовах в Україні це небезпечно. 

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews». Моніторинг проведено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».