Привид блекауту: чи відступила від України загроза енергокризи

Погана підготовка до зими.

Експерти перед початком зими били на сполох.

Вони казали, що в енергетичній галузі України під час опалювального сезону може виникнути критична ситуація.

Дехто навіть припускав, що в результаті можлива повномасштабна енергокриза з аварійними відключеннями.

Такі побоювання лунають і зараз, коли частина опалювального сезону позаду.

На думку експертів, винна у всьому влада.

Можливість кризи є наслідком її недобросовісної підготовки до зими.

Співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро МАРУНІЧ ще на початку опалювального сезону попереджав, що на українських теплоелектростанціях вугілля критично не вистачає - його в чотири рази менше, ніж повинно було бути згідно з планами.

За його словами, цілком було імовірно, що в Україні можуть початися відключення.

Якщо таке сталось би, постраждали би всі: промисловість, за винятком критичної інфраструктури (водоканали та підприємства, відключення яких може призвести до аварій), малий і середній бізнес, населення.

Загалом, ризикувала постраждати уся економіка.

Володимир ШВЄДКИЙ, CEO незалежного провайдеру енергії ETG.

UA, каже, що енергокриза, в яку занурилася Україна разом з економіками країн Євросоюзу, має два негативні наслідки.

Перше - страх, що ми не пройдемо опалювальний сезон без допомоги інших країн.

Другий наслідок - неминучий і хворобливий - економічний спад.

В результаті виробництво та експорт продукції в Україні, за прогнозами, могли би знизитись, в країні зменшився би валютний дохід.

Газ, що подорожчав, та електроенергію виробник закладає у вартість своєї кінцевої продукції.

В результаті, ми зіткнемося з високою інфляцією: подорожчає все.

На зростання цін покупець відповість зниженням попиту.

Це викличе зменшення товарообігу усередині України, перетворивши енергокризу на фінансову і споживчу.

Своєю чергою, експерт з питань енергетики Валентин ЗЕМЛЯНСЬКИЙ вважає, що енергетична криза в Україні ставить під загрозу не лише опалювальний сезон, але загрожує знищити цілі галузі промисловості.

Експерт розповів: ситуацію загострює те, що питання зі встановленням тарифів передані на місця.

Держава вийшла з цієї історії, віддавши все на відкуп місцевої влади.

Ситуація вже не критична.

Але наразі ситуація не є такою критичною, якою видавалась на початку зими.

Енергетичний експерт Віктор ЛОГАЦЬКИЙ каже, що говорити про енергокризу в Україні доки передчасно, оскільки великих і тривалих перебоїв в постачаннях споживачам електроенергії, газу, опалювання за час поточного опалювального сезону поки що не відбувалося.

Більш того, на кінець лютого компанія «Укренерго» (системний оператор магістральних електричних мереж) анонсувала перехід на ізольовану роботу енергосистеми України як планового тестового заходу у рамках переходу енергосистеми України на синхронну роботу з енергосистемою континентальної Європи ENTSO - e.

А Сергій РОДЛЕР, аналітик фінансової компанії Tele.

Trade, відмітив, що у Міненерго змінили риторику: там тепер заявляють, що вугілля в країні навіть більше, ніж треба.

Таким чином, попри те, що попереду ще частина зими, та ще березень, який теж буває досить холодним, можна сказати, що криза минула.

Експерт задається питанням: чи є в цьому заслуга уряду? Упустимо той момент, що уся ця криза спочатку виникла великою мірою через безвідповідальність чиновників.

Складається відчуття, що особливої ролі в налагодженні ситуації влада так і не зіграла.

В Європі виник дефіцит, зараз ситуація нормалізувалася, а разом з цим збільшилися і запаси сировини в Україні.

Іншими словами, коли буде розвиватися наступна криза, все піде за аналогічним сценарієм.

Енергетичні кризи виникають регулярно, просто недавня через свій масштаб обговорювалася активніше за інших.

Ми не бачимо якихось робіт по модернізації енергетичного сектора, чия інфраструктура була створена ще в радянські часи, внаслідок чого аварійні зупинки - не рідкість.

Замість цього чиновники фокусуються лише на запасах палива, тоді як підвищення ефективності його використання або диверсифікація джерел особливо не зачіпаються.

Зараз працюють усі 15 енергоблоків «Енергоатому», а це натякає на той факт, що проблеми з генерацією електроенергії все-таки залишаються та якісь інші джерела функціонують не так, як належить.

При цьому, в лютому на техобслуговування будуть закриті два блоки, а у березні чотири.

Олексій БЛІНОВ, начальник аналітичного відділу Альфа-Банку, теж вважає, що найгірше - позаду.

«З урахуванням приросту запасів вугілля (на 200 тис.

тон більше, ніж у кінці минулого січня) і оголошених наявних запасів палива на АЕС (до 2 років роботи) енергетична стабільність виглядає куди краще, ніж буквально місяць тому», - каже експерт.

Тарифні проблеми.

Проблема не лише у фізичній нестачі палива на теплоелектростанціях (ТЕС) та теплоелектроцентралях (ТЕЦ), а й у тому, що одночасно були підняті ціни на газ, тепло та електроенергію.

Це відбулося після істотного зростання ціни на газ в грудні минулого року.

Одночасно майже у два рази був підвищений і тариф на перші 100 кіловат-годин споживаної населенням електроенергії.

До того ж, тариф по електроенергії встановлений тільки до 31 березня, що означає подальше його підвищення вже у квітні.

Це все несе в собі загрозу перерости в «тарифний Майдан».

Щоб цього не допустити, український уряд вирішив встановити тимчасову граничну ціну на газ для побутових споживачів на рівні 6,99 грн за куб.

Але ця міра проблему не вирішує.

По-перше, ціна буде діяти лише до 1 квітня.

По-друге, цей тариф тільки на два відсотки нижче ціни, яку в січні встановив «Нафтогаз».

Тому рішення принесе тільки незначне і тимчасове послаблення для населення.

Логацький каже, що тарифна диспропорція та недосконалість функціонування енергетичних ринків в країні дозволяють говорити про наявність передкризової ситуації.

Тарифна диспропорція полягає в різниці тарифів для побутових споживачів та інших категорій споживачів на електроенергію та газ.

Тарифи для побутових споживачів нижче в 3-5 рази.

Про можливість кризи кажуть зростаючі багатомільярдні борги по усьому ланцюжку руху енергоносіїв; відсутність достатніх запасів вугілля на теплових електростанціях, коли блоки ТЕС працюють на запасах вугілля, що поповнюються практично «з коліс»; швидке виснаження запасів природного газу в підземних сховищах; необхідність включати в роботу усі наявні в країні 15 атомних енергоблоків, при цьому використовуючи багато з них набагато нижче їх номінальної потужності, але зовсім не залишаючи резервних блоків АЕС.

Як не допускати енергокриз?.

Логацький каже: вірогідність того, що енергосистема України пройде поточний опалювальний сезон без значних збоїв, досить висока.

Проте, якщо не усунути або хоча б не зменшити вказані диспропорції, боргову проблему і недосконалість функціонування енергоринку, наступний опалювальний сезон в Україні буде пройти набагато важче за поточний.

Своєю чергою, С.

Родлер вважає: аби не допускати криз, потрібно розвивати власну поновлювану енергетику: біоетанол, геотермальні елктростанції та інші напрями.

Імпортне устаткування досить дороге, тому можна субсидувати вітчизняних виробників, при цьому збиткові вугільні шахти, з яких поступає лише 10% усього вугілля для електроенергії, необхідно закривати.

Швєдкий бачить вихід у нарощуванні використання поновлюваних джерел енергії.

Але, на його думку, відмовлятися від усіх наявних у нас альтернатив - газу, вугілля та атомної енергії - не варто.

Така політика дасть нам енергетичну самодостатність і почуття безпеки.

Адже немає ніяких гарантій, що це - остання енергокриза у світі.

Наприклад, Німеччина має намір використати імпортне вугілля до 2038 р.

Тому наші плани по «зеленому» переходу повинні упевнено спиратися на дві «ноги»: поновлювані джерела енергії та потужності у вигляді природного газу та вугілля.

Вікторія Хаджирадєва.

ua в Telegram.