Максимальные ставки Кремля: чем опасно признание “Л/ДНР” Россией

Увечері 21 лютого президент Росії Володимир Путін заявив про визнання псевдореспублік під назвою “Л/ДНР”.

Багато хто вважає, що це ставить хрест на дипломатичному врегулюванні конфлікту та може завершитися чимось на кшталт замороження ситуації у Грузії. Та чи насправді все так фатально?

Кінець Мінська

Перше, про що згадують після визнання Росією терористичних республік, це створення проблем для дипломатичного врегулювання конфлікту.

Політолог Ігор Рейтерович констатує, що Мінські домовленості першими потрапляють під удар.

– Зрозуміло, що Мінська вже немає. Навіть якщо теоретично уявити собі, що можна якось утримати ситуацію в тому форматі, який був, Росія все одно говоритиме про прямі переговори з так званими “ЛНР” та “ДНР”.

Потрібно спокійно це сприймати і почати переговори про якісь нові формати, сценарії повернення окупованих територій, – пояснює Рейтерович.

У своєму зверненні до народу президент Володимир Зеленський наголосив, що Україна залишається відданою дипломатичному вирішенню конфлікту. Тож найближчим часом наша держава активізує зусилля із мирного врегулювання ситуації.

– Ми хочемо миру та послідовні у своїх діях. Сьогодні МЗС направило державам-членам Ради безпеки ООН запит на основі Будапештського меморандуму з вимогами негайно провести консультації.

Я ініціював скликання засідання Ради безпеки ООН, проведення спеціального засідання ОБСЄ… Також ініційовано екстрене скликання саміту Нормандської четвірки, – сказав президент.

Та вже вранці 22 лютого глава держави заявив про розгляд можливості розірвання дипломатичних відносин з державою-агресором.

Нині важко сказати, наскільки успішними будуть спроби України зберегти дипломатичний шлях.

Під час свого виступу Путін неодноразово дав зрозуміти, що Росія не бажає йти на переговори з Києвом, та пообіцяв показати “справжню декомунізацію”.

Кандидат політичних наук Олексій Якубін вважає, що визнання псевдореспублік Москвою вводить нас у нову реальність, в якій Мінськ просто неможливо реалізувати, навіть якщо РФ не відкидає його як механізм для врегулювання конфлікту.

– Угоди ніхто не скасовував, але ситуація змінилася, що впливає на організаційні моделі Мінського процесу – Нормандський формат і ТКГ.

Мінськ у цій ситуації додатково “підвішується”. Апелювати до його виконання за нинішніх умов буде набагато складніше, – висловлює думку експерт.

Нова дипломатія та санкції

Хоча Україна і більшість союзників вірять у дипломатичні зусилля, дії Росії не залишаться без відповіді.

Франція, Велика Британія, Канада, Японія, Польща, Литва, Австрія та Сполучені Штати наполегливо заговорили про запровадження нових санкцій проти РФ.

Велика Британія вже запровадила перший пакет санкцій та засудила дії Росії.

Президент США Джо Байден підписав указ про заборону інвестицій та торгівлі з псевдореспубліками. Але навряд чи на цьому варто зупинятися, вважає політолог Олег Саакян.

– Сподіваюсь, що навздогін ще буде пакет санкцій від США. Санкції, які підписав Байден, на вигляд занадто слабкі, що надає позиції Сполучених Штатів ще більше невпевненості.

Якщо наступних кроків не буде, це стане додатковим фактором деморалізації як України, так і США, – наголосив Саакян.

Постає питання: що робити у випадку “констатації смерті” нинішніх форматів із врегулювання конфлікту на сході України?

Рейтерович вважає, що в такому випадку навіть започаткування нового діалогу з Росією щодо дипломатичного вирішення конфлікту може затягнутися на роки.

Можливо, тривалий час зусилля будуть направлені лише на взаємодію із нашими міжнародними партнерами. Наприклад, можна створити формат на кшталт Кримської платформи або ж розширити її.

– Ми маємо Кримську платформу, яка непогано стартувала. В якомусь такому форматі можна говорити про повернення усіх окупованих територій, а не лише Криму.

Логіка буде приблизно такою: ми не визнаємо факту окупації, так само, як і Захід, запроваджуємо санкції, стримуємо російські війська і постійно порушуємо питання щодо виведення військ РФ, – пояснює Рейтерович.

All-in Кремля

Таке враження, що нині Росія намагається підняти ставки. Військове керівництво України запевняє, що наразі жодних змін для нас немає.

Ми й надалі боронитимемо свою територію, просто ворог тепер не маскуватиметься під “Л/ДНР”.

– Те, що ви знали вісім років, тепер побачив увесь світ. Завдяки вашій мужності, самовідданості і професіоналізму було зламано плани ворога, який усі ці роки вів підлу війну, ховаючись за жінками і дітьми.

Обстрілював школи і житлові будинки. Викрадав і катував. Брехав і залякував. Грабував і нищив нашу землю. Вчора він показав своє справжнє обличчя, – йдеться у зверненні міністра оборони Олексія Резнікова.

На думку експертів, останні кроки Кремля – це спроба максимально підняти ставки, показати, що він нібито готовий до чогось більшого.

– Росія максимально підвищила ставки. Вона зрозуміла, що їхні неадекватні вимоги щодо створення нової системи безпеки, гарантії невступу України в НАТО не спрацювали.

Вони вирішили показати, що їм байдуже на попередні домовленості… Вони цей інструмент тиску на Захід не просто зберегли, а посилили, – наголошує Рейтерович.

Такий час для здійснення свого плану Путін обрав не просто так. На думку Якубіна, нинішні дії президента РФ вдарять по його рейтингу.

Але не настільки, щоб він не зміг його відновити до наступних виборів.

– У Путіна вирішили переформатувати модель взаємодії із Заходом… Путін вирішив, що не має наміру пливти за течією.

Вибори до Держдуми пройшли, потенційні вибори президента РФ – у 2024 році. Навіть якісь електоральні втрати за цей час можна буде відіграти, – прогнозує кандидат політичних наук.

Саакян же говорить про те, що нині ми стоїмо на роздоріжжі, і сценарії розвитку подій далеко не найкращі.

– Залишається розвилка на два сценарії, за якими може піти Росія. Перший – активізація бойових дій, “обґрунтування” яких Путін виклав у майже годинному виступі…

Другий сценарій – РФ закріплюється на нинішніх рубежах, війська вводять на окуповані території, не нарощується інтенсивність обстрілів, і Росія виходить на певний формат переговорів, в якому намагається в ультимативній формі поставити Україну перед умовним Мінськом-3, – вважає політолог.

На дипломатичному фронті Україні потрібно активізувати зусилля, щоб проти Росії запровадили найболючіші санкції та спробували знову посадити її за стіл переговорів.

Водночас ми маємо залишатися пильними та постійно спостерігати за ситуацією на сході країни. У найгіршому випадку нас чекатиме загострення гібридної війни, а от його масштаби залежатимуть від імперських амбіцій Путіна та реакції Заходу.