Море бою: РФ грає м’язами під носом трьох країн НАТО та України

Великі десантні кораблі, ракетні катери та малий флот – протягом останніх двох тижнів Російська Федерація стягнула значні військові сили на Чорне море. Залучені кораблі Балтійського та Північного флотів Військово-морських сил РФ.

До 20 лютого навколо окупованого Криму та у прибережній зоні України росіяни проводили безпрецедентні за розмахом маневри – перекрили понад третину Чорного моря і заблокували маршрути для комерційних суден.

Україна опинилася на межі торгової блокади, що могло коштувати нам мільярди доларів. Однак чи дійсно удар по нашій економіці – справжня мета Путіна? Все набагато складніше, тож давайте розбиратися.

Знову ядерні ракети

В умовах військової ескалації навколо України в головах мільйонів людей виникає чимало запитань. Головні з них – чи буде повномасштабне вторгнення та звідки саме нападе Путін?

Про російські навчання, ядерні бомбардувальники та іскандери на території Білорусі ми писали минулого тижня. Останніми днями значно загострилася ситуація на Донбасі. А тепер ще й військові маневри.

В інтерв’ю Фактам тижня директор Українського інституту морського права та безпеки Богдан Устименко розповів, що ці навчання в Чорному морі мають одразу кілька цілей. Одна з них – нагнітання ситуації у регіоні.

– Але є й більш глобальна мета: росіяни випробовують гіперзвукову зброю в акваторії Чорного моря поблизу берегів України. Деякі з ракет, які вони використовують на цих навчаннях, можуть нести ядерну бойову частину, – пояснює експерт.

Тобто білоруський сценарій Союзної рішучості-2022 частково перегукується і з нинішнім, чорноморським.

У першому випадку Росія демонструвала ядерні кулаки Польщі та Литві, нині – Болгарії, Румунії та Туреччині. Усі ці країни – члени НАТО.

З території Білорусі ядерні бомби в Європу можуть дістатися лише за допомогою бомбардувальників, які РФ пригнала туди аж з Далекого Сходу. А ось у чорноморському регіоні з цим завданням можуть впоратися крилаті ракети Калібр – такі росіяни вже застосовували для атак на наземні об’єкти в Сирії 15 листопада 2016 року.

За оцінками експертів Вашингтонського інституту близькосхідної політики, деякі модифікації ракет Калібр можуть вражати цілі на відстані до 2,5 тис. км.

– Тобто ракета, випущена в Чорному морі, може легко вразити будь-який об’єкт глибоко на території Європи, – наголошує Богдан Устименко.

Утім, звідки відомо про ракети, якщо все, що Росія робить на цих навчаннях – таємниця для усього світу?

– Є інформація, яка відома в експертній та військовій спільноті. Насправді ядерна зброя завжди перебувала в територіальному морі України.

Радянські кораблі, які мали ядерну зброю, згодом увійшли до складу Чорноморського флоту РФ, який і базувався у Севастополі. Більше того, шостий відділ, який і відповідає за ядерну зброю, завжди був і зараз перебуває в Севастополі, – зауважує Устименко.

Та якщо по натівським країнам росіяни навряд чи почнуть стріляти (бо статтю 5 статуту НАТО ніхто не скасовував і принцип “один за всіх, та всі за одного” буде застосовано миттєво), то нанести точкових ударів по Україні кремлівські війська в принципі можуть.

Щоправда, рішення про застосування такої зброї завжди приймається на найвищому політичному рівні, бо ядерний удар має високу політичну ціну.

Та й окупований Крим – безпосередньо поблизу материкової частини Причорномор’я. Тож це все – скоріше гра на нервах, аніж реальна ядерна загроза.

То може, не нападуть?

У самій Одесі населення, як-то кажуть, на нервах. Розмови про захоплення міста або принаймні атаку з моря чутно всюди – від черги на касі в супермаркеті до ресторанів. 

Якщо порівнювати з весною 2014 року, коли відбувалася окупація Криму, почалися бойові дії на Донбасі, та й у самій Одесі крутилися сепаратистські сценарії, то сьогодні в альтруїзм Путіна і бажання захистити російськомовне населення вірять усе менше.

На вулицях багато українських військових – це теж фактор, який додає впевненості одеситам.

– Я вперше бачу Потьомкінські сходи і морський вокзал, – розповів Фактам тижня один перехожий офіцер Збройних сил на Приморському Бульварі.

Поки хлопець милувався краєвидами, дівчина, що йшла повз, презентувала йому паперовий стаканчик з кавою: Дякую вам! Пригощайтеся!

Звісно, люди бояться великої війни і сподіваються на дипломатію.

– То може, не нападуть? Ви ж там, у Києві, більше розумієте, – питали у нашої знімальної групи випадкові одесити. 

На це запитання відповісти важко. Чого хоче Путін – знає тільки Путін.

Але сама ситуація на Чорному морі має вигляд загрозливий, хоча російське Міноборони читає стару мантру: вправляються виключно аби вміти оборонятися від вороже налаштованого НАТО. У таку версію вже мало хто вірить.

Будь-які військові маневри можуть перетворитися на наступальну операцію. Колишній військовий моряк, а нині керівник безпекових програм Центру глобалістики Стратегія ХХІ Павло Лакійчук каже, що всі армії світу завжди тренуються нападати на інших, навіть якщо їхня країна наміру такого не має.

– Провели навчання і пішли в пункт постійної дислокації до наступних навчань, чи через тиждень розпочалося бойова операція, як, наприклад, 2008 року відбулося в Грузії. Це визначають не військові, а вище державне керівництво, – констатує Павло Лакійчук.

Та й великі десантні кораблі поблизу України не просто так – російські морські десантники, що можуть здійснити висадку на берег та захопити об’єкти стратегічної інфраструктури.

Такі кораблі здатні не лише транспортувати живу силу, але й численну техніку, наприклад, доправити до Одеси танки.

Про кількість російських військових та техніки поблизу наших кордонів українці чують щодня чи не з кожної праски.

Лише для цих маневрів в Чорному морі – півтори сотні кораблів, тисяча одиниць техніки та понад 10 тис. військових, а загалом вздовж українського кордону світові розвідки нарахували вже понад 150 тис. російських військових. Але чим може відповісти Україна?

А що там у ..?

Як грім серед ясного неба одним із пляжів в Одеській області проїжджає український танк. Та те, що здивувало знімальну групу Фактів, вже не дивує місцевих жителів. Танкові підрозділи щодня вчаться обороняти берег від атаки з води.

Командир однієї з військових частин ЗСУ поблизу Одеси Віталій Гуляєв показує на карті найбільш небезпечні ділянки, куди може висадитися російський морський десант. Каже, там їх уже готові зустріти українські підрозділи. Та як танки можуть протидіяти кораблям?

– Будь-якому десантному кораблю буде дуже неприємно отримати собі або в борт, або в ту рампу, де висаджується десант, снаряд. Пара танкових пострілів відіб’ють бажання висаджуватися, – пояснює офіцер.

Знімальна група Фактів тижня отримує ексклюзивну можливість побачити на власні очі, як і чому навчаються військові.

На вулиці вже сутеніє, та в частині кожен має чим зайнятися – роботи вистачає. Як раптом вуха пронизує потужний звук сирени. Всі, як один, екіпіруються та збираються на плацу. Ця тривога навчальна, але від справжньої вона мало чим відрізняється.

Командир механізованого батальйону Олександр Шаптала проводить короткий інструктаж, віддає накази. За цей час бойові машини піхоти вже готові взяти на борт десант. Усі виїжджають до визначених позицій.

У полі розгортаються ракетні системи протиповітряної оборони Стріла-10. Вони готуються прикривати своїх з повітря – якщо раптом у небі з’являться ворожі безпілотники або гелікоптери.

Гуркіт танків неможливо ні з чим переплутати. Вони також вже у повній бойовій готовності – виїжджають у визначений район. Усе відбувається за лічені хвилини.

Та чи цього достатньо, аби відбити наступ?

– Ми покращуємо свої підрозділи, нам надали озброєння НАТО, були відправлені наші військовослужбовці для навчання на NLAW, Stinger M-141, – розповідає Шаптала.

У цьому батальйоні новітнє обладнання вже є. Та чи буде воно ефективним проти російської техніки?

Наскільки ефективно з новою зброєю Україна зможе протистояти російській атаці, ексклюзивно Фактам тижня розповів Метью Шмідт, який викладає стратегічне планування та поглиблену теорію військових конфліктів американським військовим.

– Надання Україні переносних систем протиповітряної оборони Стінгер, можливо, вже поставило на паузу плани російського генерального штабу, – вважає експерт.

Стінгерипродемонстрували ефективність проти радянських повітряних атак в Афганістані. Це відомий факт.

– Менш відомо, що у 2008 році ще радянські Буки українського виробництва допомагали грузинам зупиняти російські літаки. В України Буків також вдосталь. Порівняно з Грузією тоді, в України зараз усе набагато краще. Сьогодні українські збройні сили на 22-му місці за потужністю в світі, росіяни – другі. Але не це важливо, – наголошує експерт.

Експерт зауважує: головне, що українці можуть змінити рахунок на свою користь у цій військово-політичній грі. Річ у тім, що Захід неправильно дивиться на Путіна.

– Так, він автократ і диктатор, але все одно залежить від свого олігархічного оточення, якому точно не сподобаються економічні удари. А ще Кремлю точно не сподобаються мішки з тілами, які повертатимуться з України, бо ж синьо-жовта армія має чималий бойовий досвід Донбасу. Тобто кримського захоплення без пострілів уже не вийде, – зазначає Метью Шмідт.

Тепер Росії доведеться воювати відкрито, а не “зеленими чоловічками”. Та й, на відміну від 2014 року, тепер у країні є обраний президент та ефективне військове керівництво. 

– Це вже не буде просто прогулянкою. Все буде дуже серйозно. Якщо говорити про морську десантну операцію, то чисельність великих десантних кораблів разом з північним і балтійським флотом – це висадка двох бригад морської піхоти, або морської піхоти і берегової оборони.

Крім того, у них є значна частина малих десантних засобів, які з Каспійської флотилії перекинуті Росгвардії. Ще й батальйон на цих плавзасобах, який може бути висаджений як локальний тактичний десант в Азовському морі або працювати разом з основним десантом, – зауважує Павло Лакійчук.

Десантну атаку українська армія відбити точно зможе. 

Не слід забувати і про арсенал безпілотників, який за останні роки Україна значно наростила.

Байрактаритурецького виробництва постійно патрулюють небо над Чорним морем. Про постачання додаткового розвідувального обладнання неодноразово говорили і Сполучені Штати, і Британія.

Хоча ніхто не називає системи, які Лондон та Вашингтон постачають Києву, тут, на Одещині, військові кажуть, що бачать кожен крок противника. Бачать усе – від корабля до найменшого човна. 

За ситуацією в морі, як на воді, так і з повітря, стежать також прикордонні підрозділи.

– Поки порушень ми не бачимо, але все може змінитися будь-якої миті, до чого ми також готові, – розповів Фактам тижня офіцер ДПСУ. 

Ахіллесова п’ята 

От чого нашим збройним силам точно не вистачає, то це ракетного арсеналу. В разі потреби протидіяти російським ракетним обстрілам українським армійцям буде вкрай важко.

– Якщо говорити про ракетні стрільби, то Чорноморський флот РФ насичений носіями крилатих ракет, які можуть застосовуватися як на морі, так і на суші. Це потужна зброя, але не дуже точна, не завжди вражає у ціль, – каже Павло Лакійчук.

Та не зброєю єдиною. Всі експерти, з якими довелося поспілкуватися, сходяться на думці, що потенційна війна точно не може оцінюватися традиційними методами.

Звісно, Росія має потужніший військовий потенціал, але значні людські та фінансові втрати, які вона понесе через масштабну військову агресію проти України, точно підірвуть її як державу зсередини.

Фото: Максиміліан Ільченко