Поради експерта: Як переглянути свій раціон і вдумливо відбирати те, що потрапляє у продуктовий кошик

У своїй книзі "Що ми їмо. Як харчова революція змінює наші життя і світ навколо" британська журналістка, фудрайтерка, авторка семи книжок на теми від харчового шахрайства до психології їжі — Бі Вілсон дає цінні поради, як почати харчуватися правильно.

Наші предки би не повірили, що сьогодні ми смакуємо тортиками, екзотичними фруктами, червоною рибою. Але заразом не відмовляємо собі у снеках та напівфабрикатах, таким чином перетворюючи їжу на отруту. Що чекати в майбутньому, якщо зараз ми перебираємо норми цукру в кілька разів? На кому відповідальність: на кожній людині чи на виробниках фастфуду і снеків? Як в Індії діабет став хворобою дітей? Чому в Чилі заборонено ставити мультикових персонажів на пачках пластівців? Як сухарики Flint з ароматом холодцю і хрону стали привидом страв, які раніше їли українці? На ці та багато інших запитань шукайте відповіді у книзі "Що ми їмо. Як харчова революція змінює наші життя і світ навколо".

Пропонуємо ознайомитися з уривком.

Перекуски — це не завжди смаколики, якими псуєш собі апетит перед вечерею. Іноді за ними стоїть непохитна логіка економії. Для їдців з низькими доходами паковані закуски стали альтернативою якісній, але дорогій їжі. У 2011 році дослідники провели низку досліджень на тему перекусок із 33 бідними матерями — переважно афроамериканками — у Філадельфії. Половина жінок страждала на ожиріння, а п’ята частина не могла дозволити собі купувати для родини поживну і свіжу їжу. Тож усі вони годували свою малечу різноманітними снеками. Жінки давали дітям Danimals і Gogurts, Tastykakes і солодкі напої, чипси, печиво і маленькі коробки цукерок на зразок Mike чи Ikes. І річ не в тому, що вони легковажні. Навпаки, вони намагалися зменшувати порції, розсовуючи велику пачку картопляних чипсів по менших пакетиках, стежили за тим, скільки дитина їсть солодкого, а іноді, коли з’являлися гроші, купували малюкам фрукти. Але в такій скрутній ситуації закуски просто мусили зайняти місце нормальної їжі. Цінність снеків для цих родин була й економічною, й емоційною.

Закуски — відповідь на те, як узагалі можуть співіснувати голод і ожиріння. Для людей з низькими доходами перекуски — це спосіб упоратися з потребою пропустити повноцінну трапезу через нестачу грошей. Пачка картопляних чипсів коштує набагато дешевше, ніж гаряча страва в кафе. Той, хто не може собі дозволити повноцінної їжі — як-от філадельфійські матері, — перекушує частіше, ніж той, хто перебуває у продовольчій безпеці. Більшість снеків для американських дітей "багаті на калорії й бідні на поживні речовини": з високим умістом цукру та інших рафінованих вуглеводів і низьким вітамінів. У 2009‒2010 роках діти в США отримували із закусок 37% добової енергії, хоча з них надходило тільки 15‒30% життєво важливих для організму мікроелементів202.

Загалом перекуски і близько не такі поживні, як звичайна домашня їжа. Але на відміну від хліба і тваринного жиру, які раніше рятували бідняків від голоду, снеки викликають не гнів або розчарування, а вдячність і лояльність до бренду. Барвисті упаковки милують око, і якщо не заповнюють шлунка, то хоча б задовольняють смак, бо кожен шматочок ретельно просочений штучними ароматизаторами. Філадельфійські матері сприймали закуски як щось окреме від їжі. Щось, що дешевше, простіше і приємніше за їжу. Одна мати зауважила, що її син залюбки гриз би закуски цілий день, "бо він у мене не любитель їжі".

Снеки протиставляли приготовленим стравам, а тепер протиставляють усій їжі. Закуска — це все, що не їжа. Їжа — річ ситна, часто гаряча, несолодка й ідеально підходить для компанії. Закуска — переважно холодна, не надто ситна, призначена для споживання наодинці та, найімовірніше, солодка. Не дивно, що ми почали дивитися на перекуску і трапезу як на окремі речі.

Тяжке життя батьків у Філадельфії вимушує користуватися снеками не лише як їжею, а ще і як інструментом для керування емоційним станом дитини — й іноді навіть власним. Говорячи про перекуски, деякі жінки вживали слово "протриматися". Ласощі видають дитині, щоб та протрималася між прийняттями їжі й не скиглила. Або щоб підняти їй настрій і врятувати нерви матері у важких ситуаціях, як-от візит до лікаря. Або щоб заспокоїти дратівливу дитину чи винагородити слухняну. Одна мати сказала:

— Якщо доведеться тягти дитину... у департамент соцзахисту, то ми там застрягнемо на чотири години. І без цукерок, чипсів та соку тут не обійтися. Це єдине, що допоможе їй протриматися дві чи три години.

А ще їжа йде поруч із любов’ю. Для малозахищених сімей дешева закуска — єдиний спосіб скомпенсувати дитині всі відмови на її прохання. Як писала соціологиня Прія Філдінґ-­Сінґх: "Низькі доходи і злидні позбавляють батьків можливості сказати “так” проханням підлітка, хай то буде нова пара взуття чи поїздка в “Діснейленд”. А ось їжа — суттєвий виняток... На пачку Cheetos майже завжди вистачить грошей".

Одна з матерів скаржилася, що не може змусити сина сісти й нормально поїсти, а ось "проковтнути закуску — це секундна справа". Деякі тримали ласощі в замкненій шухляді: щоб діти одразу всього не з’їли і щоб самим туди не лазити. Стравою опитувані жінки називали щось із овочами і, можливо, крохмалем або рисом. Справжню їжу треба як мінімум розігрівати, навіть якщо це напівфабрикат.

Вона потребує уваги, сил, часу і грошей. Натомість закуску можна з’їсти просто "з обгортки". Готувати їжу — це нудно і виснажливо, а от снек сприймається як винагорода, що за мить приносить радість усій родині. Одна мати підсумувала ситуацію так: "Для мене різниця полягає в тому, що закуска — це те, що хоче мій син, а їжа — це те, що треба їсти, хочете ви цього чи ні".

Щоб зрозуміти, як низько впала популярність страв, треба поглянути, як високо піднялися в колективній свідомості закуски. Для філадельфійських батьків у дослідженні 2011 року головною відмінністю між снеками та їжею було те, що снеки люблять значно більше — і діти, і мами.

Судячи з ринкових звітів, головний страх для виробників снеків — це що споживачі раптом помітять, як сильно їм шкодять перекуски, і відмовляться від них. "Існує істотна загроза снекам з боку замінників на зразок фруктів", — попереджає Datamonitor у звіті 2015 року про солоні закуски в США. Ще в 1985­му Mintel писали в британському звіті, що продажі снеків можуть упасти через побоювання споживачів стосовно шкоди для здоров’я: 52% дорослих британців повідомили, що скорочують споживання жирів і цукру. Але тут же значилося, що розробка здоровіших альтернатив може врятувати виробників від негативного ставлення загалу. Хоч би хто це писав, він влучив точно в ціль. Сьогодні проблеми зі здоров’ям не заважають нашим перекускам — навпаки, занепокоєння споживачів щодо свого раціону породило цілі нові ринки в індустрії закусок.

Читайте також: 

Автор "Игры престолов" Джордж Мартин и Marvel выпустят совместную серию комиксов.