Найпотужніший неядерний запас: що таке вакуумна бомба і чому вона заборонена

Що таке вакуумна бомба? Який механізм її дії і чому вона заборонена Женевською конвенцією? Факти ICTV проаналізували публікації зарубіжних ЗМІ на цю тему.

Як відомо, 28 лютого 2022 року російські загарбники атакували українське місто Охтирка Сумської області. Була підірвана розташована тут нафтова база, що свідчить про те, що ворог має на меті методично знищувати об’єкти критичної інфраструктури України.

Вибух був такої потужності, що у багатьох фахівців відразу ж виникла підозра, що на Охтирку була скинута так звана вакуумна бомба, заборонена Женевською конвенцією і наявна на озброєнні Російської Федерації.

На сьогодні ці підозри не підтверджені. Але й повністю не спростовані.

Отже, що ж це за потенційна загроза для України – вакуумна бомба?

Принцип дії

За твердженням експертів, називати бомбу вакуумною або термобаричною некоректно. Назву вакуумна бомба можна розцінювати як газетний штамп.

Правильне позначення вакуумної бомби звучить так: боєприпаси об’ємного вибуху (БОВ), або об’ємно-детонуючі боєприпаси (ОДБ).

БОВ вибухає в два етапи. Спочатку відбувається вибух малої потужності, що розпилює хмару горючої речовини. Потім ця хмара запалюється і моментально згорає. Різкий перепад тиску створює ударну хвилю величезної руйнівної сили.

– Озброєння такого типу в значній мірі завдають і психологічного впливу на противника: потужний вибух покликаний вселяти панічний страх, – відзначають експерти інформаційного агентства ВВС.

За їхніми словами, це дійсно великий боєприпас – довжиною дев’ять метрів і масою 9 800 кг. Навіть найбільші бойові літаки нести таку бомбу не пристосовані. Вона перевозиться на транспортному літаку MC-130, скидається через вантажний люк, наводиться на ціль за допомогою GPS і детонує в повітрі незадовго до зіткнення із землею.

Скидається БОВ разом із вантажним піддоном (як для стандартних контейнерів), після чого на ньому розкривається парашут, так що бомба із нього зісковзує. Для стабілізації, а також корегування напрямку польоту снаряда служать чотири плавники.

Головним вражаючим фактором є найпотужніша ударна хвиля, що поширюється в радіусі більше кілометра від місця вибуху. Потужність удару еквівалентна вибуху приблизно 8 тонн тротилу. Тонкий алюмінієвий корпус спеціально розроблений для максимального збільшення радіуса вибухової хвилі.

Вартість кожної бомби, як повідомляється, становить $16 млн.

– Це протибункерна зброя – вона призначена для руйнування підземних об’єктів і тунелів, – пояснюють експерти.

Сполученими Штатами БОВ спочатку розроблялася для застосування під час іракської війни: її перші випробування провели 2003 року, але в бойових умовах снаряд досі не застосовували.

Росія також має потужні неядерні авіабомби. Найвідоміша із них отримала прізвисько “тато всіх бомб”, її випробували 11 вересня 2007 року. Згідно із роликом, бомба була скинута на парашуті з бомбардувальника Ту-160 і успішно вибухнула.

Німецьке видання Deutsche Welle проаналізувало показаний відеоролик і дійшло висновку, що окремі епізоди репортажу погано стикуються між собою, а, отже, не можуть служити підтвердженням тексту, що йде за кадром. Вони лише доводять глядачеві, що випробування мали місце, проте не демонструють їх.

Водночас не заперечуються можливості Росії щодо створення боєприпасів більш потужних, ніж БОВ.

У НАТО проведені Росією випробування ніяк не прокоментували. Британська газета The Daily Telegraph назвала випробування жестом войовничої непокори на адресу Заходу.

The Guardian припустила, що випробування є ще однією відповіддю на плани адміністрації Буша з розміщення елементів американської системи ПРО в Центральній Європі, а також зазначила, що вони припали на період зростання напруженості у відносинах між Росією і Заходом.

Але тоді Росія боягузливо не посміла перейти від погроз до дії.

Чому БОВ заборонені

БОВ заборонені до застосування Женевською конвенцією, оскільки суперечать двом основним принципам ведення збройних конфліктів.

Принцип пропорційності, який забороняє воюючим сторонам будь-яку дію, яка, будучи дозволеною in abstracto, виявилася б недозволеною in concreto, зважаючи на свою надмірність, тобто з огляду на те, що вона не принесла б реальної стратегічної вигоди стороні, що її вчинила.

Принцип гуманності, який іноді називають законом найменшого зла. Це означає, серед іншого, “що краще взяти в полон, ніж поранити, і краще поранити, ніж вбити, що завдані поранення повинні бути найменш тяжкими… і болючими, а умови полону повинні бути прийнятними, наскільки це можливо”.

Джерело: ВВС