Шевченко: Це один з найважчих періодів в історії України, але ми прагнемо до свободи та хочемо захистити свої домівки

Шевченко: Це один з найважчих періодів в історії України, але ми прагнемо до свободи та хочемо захистити свої домівки.

Легендарний український футболіст та екс-тренер національної збірної розповів про ситуацію в країні в інтерв'ю для телеканалу Sky Sports.

Андрій Шевченко, напевно, є найвідомішим українським спортсменом.

Він є найуспішнішим та найтитулованішим українським футболістом, але також протягом п’яти років очолював національну збірну.

На Євро-2020 збірна України на чолі з 45-річним спеціалістом дійшла до чвертьфіналу.

В інтерв’ю для Sky Sports Шевченко розповів про те, чому його рідні та решта українців не залишили свої домівки, чому продовжують чинити опір російській агресії та борються за свою свободу, а також закликав увесь світ допомагати українському народу.

"По-перше, хочу подякувати моєму народу, армії, президенту Володимиру Зеленському, які роблять усе, щоб захистити країну від російської агресії.

Я так пишаюсь тим, що є українцем.

Це дуже важкий епізод в історії моєї країни, мого народу, моєї родини.

Мої мати та сестра зараз знаходяться в Києві, а там відбуваються жахливі речі.

Люди гинуть, діти гинуть, на наші домівки направляють ракети.

Ми повинні зупинити цю війну, ми повинні знайти спосіб, як зупинити цю війну.

Я намагаюся щогодини, кожні 20 хвилин розмовляти з родиною.

Відбувається багато бойових дій, Харків знаходиться під ракетними ударами, Київ – під ударами, у багатьох українських містах ситуація схожа.

Мої мама та сестра, як і більшість українців, відмовляються їхати, вони залишаються вдома, щоб боротися за нашу свободу, за нашу душу.

Ми єдиний народ, і зараз ми є єдиною країною.

Зараз усі допомагають один одному: сім'ї діляться їжею з солдатами, допомагають армії.

Це один з найважчих періодів в історії країни, але люди дійсно згуртовані, тому що ми прагнемо до свободи та хочемо захистити свої домівки.

Єдність між нашими громадянами, у нас є сильний лідер в особі нашого президента, який робить багато чудових справ.

Він об'єднав людей.

Хочу подякувати усьому світу, який підтримує Україну, хочу подякувати Великій Британії за неймовірну підтримку, хочу подякувати кожному, хто підтримує Україну в цей дуже важкий час для нашого народу.

Чи переконував я родину переїхати? Так, намагався, багато разів.

Я говорив з ними про це, але вони завжди відмовлялися.

Вони хочуть залишатися вдома.

Ось яким є український дух!.

У розмовах з матір'ю я кажу, що хочу повернутися і бути з ними.

Але тут і зараз я відчуваю обов’язок розповідати про те, що відбувається, про справжню трагедію, з якою зіткнулися громадяни України.

Мої думки спрямовані на те, щоб донести до людей розуміння ситуації, показати людську сторону тих подій, з якими ми зіштовхнулися.

Я розмовляв з фондом, щоб зібрати гроші і допомогти українському суспільству.

У нас багато біженців, нам потрібна гуманітарна допомога.

Нам потрібна медична допомога, їжа.

Мені здається, я можу багато зробити звідси, і я це зроблю.

Я намагаюся пояснювати, наскільки жахливі-жахливі речі відбуваються, навіть кадри по телебаченню можуть допомогти уявити те, що насправді відбувається.

Тисячі і тисячі дітей спускаються у підземні сховища у пошуках захисту.

Цілі дитячі лікарні спускаються у сховища, лікарі працюють звідти.

Ми постійно знаходимося під ракетними ударами.

Це справжня трагедія.

Нам потрібна гуманітарна підтримка.

Усі країни ЄС дуже допомагають українським біженцям, але все ще багато людей втрачають свої домівки.

Нам потрібна медична допомога, прості речі, потрібно надати можливість людям прийняти душ.

Надати людям можливість мати свій дім і залишатись там.

Я дуже пишаюсь тим, як Україні аплодували у парламенті Британії.

Але цього недостатньо, кожна країна може зробити більше.

Ми маємо знайти спосіб зупинити це, якщо потрібно більше санкцій, то ми маємо знайти спосіб, як накласти ці санкції.

Те, з чим ми зіткнулися зараз, ця агресія, скоро інші країни можуть зустрітися з нею.

Україна знаходиться в центрі Європи.

Хто буде наступним? Світ має замислитися над цим.

Чому люди хочуть залишатися і боротися? Саме такими ми є, це українська гордість.

Люди хочуть саме цього – боротися за нашу свободу.

Таким є характер українців, ми хочемо бути частиною Європи, частиною цієї родини.

Це наша земля – вона нам належить.

Мої батьки народилися там, мої дідусі і бабусі.

Віталій Кличко, мер Києва і колишній боксер, знаходиться на лінії фронту.

Ми розмовляємо кожного дня, він повідомляє мені про ситуацію.

Усі спортсмени, ми об'єдналися.

Ми спілкуємося, ділимося інформацією, намагаємося допомагати країні.

Деякі з них залишаються в Україні і знаходяться на передовій, ми намагаємося допомогти країні тими речами, яких вона наразі потребує.

Багато людей роблять багато телефонних дзвінків до добродійних установ, щоб збирати гроші на допомогу.

Футбол для мене більше не існує.

Я не думаю про нього.

Це зараз не головне.

Я нічого не дивлюсь, ніякого спорту, нічого.

Коли я прокидаюсь, спрямовую усю свою увагу на те, як я можу допомогти країні, що я можу зробити.

Я почав телефонувати батькам, друзям, отримувати останні новини про те, що відбувається в Україні.

Зараз це є моїм полем, на цьому зосереджені мої думки.

Хочу звернутися до світу, до Великої Британії.

Будь ласка, переказуйте кошти.

Нам потрібні медичні засоби, нам потрібна їжа.

Нам потрібна будь-яка допомога.

Будь ласка, допомагайте нам – робіть пожертви!.

Для кожного українця важливо відчувати підтримку усього світу.

Вона нам дійсно потрібна, нам потрібно, щоб люди не переставали це обговорювати.

Усі люди в Україні чують вас.

Для нас дуже важливо чути вашу підтримку.

Так, британський уряд робить багато, але ми можемо просити більшого.

Велика Британія робить для нас багато – ми дуже вдячні.

Спорт має величезну силу для того, аби змінювати світ.

Саме це він і робить – неймовірно бачити, як Евертон підтримує Миколенка, а Манчестер Сіті – Зінченка.

Зараз я навіть не можу сконцентруватись.

Я не можу дивитись футбол.

Я зараз точно не можу коментувати ситуацію в Челсі.

Я хочу говорити про свою країну і про те, що там зараз відбувається.

Яка ситуація з футболістами в Україні? Вона нестерпна.

Гравці Динамо та Шахтаря об'єдналися і якийсь час, декілька ночей, провели разом на тренувальній базі київського Динамо.

Інші гравці спробували залишити країну.

Думаю, більшість легіонерів перетнула кордон Польщі і повертається до своїх країн.

Санкції ФІФА та УЄФА щодо Росії? Вони абсолютно правильні.

Це чудова реакція з боку таких організацій, як ФІФА та УЄФА, вони зробили правильне рішення.

Не думаю, що це занадто жорстке рішення.

Коли ти атакуєш іншу країну, коли відправляєш солдатів та стріляєш ракетами – це не конфлікт, а справжня війна.

Поки війна продовжується, на мою думку, правильно, що російські спортсмени не мають брати участі у будь-яких спортивних змаганнях.

Я просто просив росіян виходити на площі та закликати до припинення війни.

Я не знаю, як вирішити цю проблему.

Обидві сторони мають щось вирішити, увесь світ.

Напад потрібно зупинити.

Ми маємо знайти дипломатичний шлях, якомога швидше.

Українцям потрібна медична допомога.

Медичне обладнання.

Там існує гуманітарна катастрофа, вона відбувається саме зараз, у нас не залишається часу".

Sky Sports, переклад: Сергій Сакара.