Закон про колабораціонізм: чи покарають фігурантів Дошки ганьби?

Третього березня 2022 року, на восьмий день великої війни, Верховна Рада ухвалила законопроєкт №5144 — «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність». Це зміни до Кримінального кодексу, згідно з якими так званих колаборантів — людей, які підтримують агресію Росії, не визнають суверенітету України та висловлюються про це публічно, — можуть покарати. Їм можуть заборонити займати певні посади або навіть ув’язнити. Законопроєкт уже підтримали народні депутати, проте, за даними сайту Верховної Ради, поки що не підписав президент. «Детектор медіа» пояснює, як це працюватиме, за що тепер колаборанти зможуть потрапити до в’язниці та чи покарають тих, чию підтримку російської агресії ми вже зафіксували.   

Що це за закон?

Законопроєкт №5144 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність» зареєстрували у Верховній Раді у день повномасштабного вторгнення Росії в Україну — 24 лютого. Третього березня законопроєкт підтримали депутати, а 4 березня — скерували на підпис президенту. Закон передбачає доповнення Кримінального кодексу новою статтею 111-1 — колабораційна діяльність. Згідно з нею, колаборантами називатимуть тих громадян України, які:

0. публічно заперечують збройну агресію проти України;

1. підтримують рішення або дії держави-агресора, збройних формувань або окупаційної адміністрації держави-агресора;

2. співпрацюють з державою-агресором, збройними формуваннями тощо;

3. не визнають поширення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями.

За такі дії порушника можуть позбавити права обіймати певні посади або працювати в певній сфері на строк від десяти до п’ятнадцяти років.

Також покарання чекатиме на людей, які:

0. добровільно займають посади у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора;

1. займаються пропагандою у навчальних закладах, незалежно від типів та форм власності, щоби сприяти збройній агресії проти України;

2. передають матеріальні ресурси незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території;

3. організовують та проводять політичні заходи та інформаційну діяльність у співпраці з державою-агресором;

4. займають  посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території;

5. ;   беруть участь у незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях тощо.

Покарання за ці правопорушення варіюються: в залежності від тяжкості злочину, можна отримати заборону працювати на певних посадах, виправні роботи, штрафи, конфіскацію майна та позбавлення волі. Довічне ув’язнення, згідно з законом, можуть отримати особи, чиї рішення призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків. 

І що, людей, які підтримували Росію і справді притягнуть до відповідальності?

І так, і ні. Юристка Центру демократії та верховенства права Тетяна Авдєєва каже, що в цілому публічні люди внаслідок цих змін можуть понести відповідальність за висловлювання, в яких підтримують Росію. Однак закон не має зворотної дії у часі. «Тобто усі порушення, вчинені до набрання законом чинності і які не є продовжуваним злочином (наприклад, людина більше не займає певну посаду і не поширює пропаганди) — не можуть бути предметом кримінального провадження, — розповідає Тетяна Авдєєва. — Відкрити провадження можна буде лише після набрання законом чинності». Вона додає,  що якщо такий злочин станеться в період воєнного часу, буде досить проблематично збирати докази, а без достатньої доказової бази про відповідальність годі й говорити. «Також не думаю, що можна буде притягнути усіх пересічних людей, наприклад, викладачів у навчальних закладах. Радше ця норма все ж буде спрямована на людей на керівних посадах та публічних впливових персон», — пояснює експертка.

Тетяна Авдєєва каже, що загалом ця ідея прийнятна і навіть потрібна, проте з її втіленням через доступ до доказів може виникнути проблема. «Також питання може полягати в тому, чи є конкретне висловлювання забороненим, але це вже питання інтерпретації законодавчих положень», — додає вона. 

А як щодо проросійських медіа в Україні? Їм щось буде?

За словами юристки, якщо медіа поширювали проросійські наративи раніше, але після прийняття закону цього не робитимуть, до відповідальності їх не притягнеш. Адже правило те саме: караними є лише діяння, вчинені після набрання законом чинності. «Втім, якщо медіа продовжують поширювати наративи країни-агресора — тут вже є реальна можливість накласти на відповідальних кримінальну санкцію», — пояснює Тетяна Авдєєва.  

Вона додає, що проросійські меседжі заборонені саме в частині визнання правомірності російської агресії, а також закликів до її підтримки, співпраці з державою-окупантом або заперечення суверенітету України. «Є досить чіткий перелік діянь в інформаційному полі, які є забороненими. Мені здається, з їх інтерпретацією жодних проблем виникнути не має», — каже юристка.

«Детектор медіа» збирає докази зради та колабораціонізму публічних людей — політиків, політичних коментаторів, громадських діячів, медійників — на Дошці ганьби. Ви можете допомогти нам, якщо знаєте когось, кого ми пропустили.