Майже тисяча осіб та три сотні компаній. Хто покараний санкціями за війну в Україні

Аналітики центру R&D YouControl проаналізували санкційні списки країн США, Великобританії, Канади, Австралії та Японії, а також санкції Європейського союзу.

Після вторгнення російських військ на територію суверенної України 24 лютого 2022 року низка країн світу ввела персональні санкції проти фізичних осіб та компаній, причетних до воєнної агресії. Основним видом обмежувального заходу за всіма проаналізованими санкційним списками є блокування активів фізичних та юридичних осіб. Всі обмежувальні заходи на даний момент є чинними і без визначеного терміну дії.

Більш ніж 900 фізичних осіб під санкціями

Сумарно до шести проаналізованих санкційних списків потрапило трохи більше 900 фізичних осіб. Однак, варто зазначити, що деякі фізичні та юридичні особи наявні в декількох списках одночасно. А кількість фізичних та юридичних осіб під санкціями по кожному списку різна залежно від країни, яка їх наклала. Переважно, це громадяни Росії. Діючі та колишні депутати державної думи РФ, члени ради федерації РФ.

Відповідальні депутати та посадовці

До санкційних списків ЄС, Канади, Австралії та Великобританії в період з 24.02 по 11.03.2022 року потрапили понад 300 депутатів державної думи РФ, які проголосували за визнання ДНР та ЛНР. А 9 березня ЄС вніс до санкційного списку ще 146 членів ради федерації РФ, які ратифікували «Договори про дружбу, співпрацю та взаємну допомогу між російською федерацією та ДНР та між російською федерацією та ЛНР».

Персональні санкції також були накладені на Володимира Путіна та міністра закордонних справ Сергія Лаврова. Вони потрапили до всіх проаналізованих санкційних переліків, окрім списку Європейського союзу. Першими санкції на них наклали США та Великобританія 25.02, потім приєднались Канада та Австралія 28.02, а вже 1 березня санкції ввела і Японія. Прес-секретар президента рф Дмитро Пєсков та міністр оборони рф Сергій Шойгу також потрапили до проаналізованих санкційних списків, окрім переліку Великобританії.

До санкційних списків ЄС, Канади, Австралії та Великобританії включені депутати державної думи рф Черняк Олексій Юрійович та Бабашов Леонід Іванович. Перший свого часу був зареєстрований в Україні як фізична особа-підприємець, другий – на даний момент значиться учасником двох компаній, що зареєстровані в Криму – ПП «Сова – КБ» та ПП «Блік», а також є діючим фізичною особою-підприємцем.

Російські олігархи

Окрім державних чиновників рф, до санкційних переліків потрапили російські олігархи, зокрема Михайло Фрідман (з 28.02.2022 у санкційному переліку ЄС, з 14.03.2022 у санкційному переліку Австралії), Алішер Усманов (у всіх проаналізованих списках), Олексій Мордашов (з 28.02.2022 у санкційному переліку ЄС, з 14.03.2022 у санкційному переліку Австралії), Олег Дерипаска (з 06.03.2022 у санкційному переліку Канади, з 10.03.2022 у санкційному переліку Великобританії), Роман Абрамович (з 10.03.2022 у санкційних переліках Великобританії та Канади, з 14.03.2022 – Австралії, з 15.02.2022 р. – ЄС) та найближчі соратники путіна брати Аркадій та Борис Ротенберги, Юрій. Ковальчук, а також члени їхніх родин, Геннадій Тимченко (з 22.02.2022 у санкційному переліку Великобританії, з 28.02.2022 у санкційному переліку ЄС, з 08.03.2022 у санкційному переліку Японії). Також до санкційних переліків потрапив Євген Пригожин та члени його родини.

Санкції для ЛДНР, РБ

Уряд Японії розширив санкційний перелік, куди потрапили понад 50 членів уряду так званих «ЛНР» та «ДНР», а також президент Республіки Білорусь Олександр Лукашенко, його сини – Дмитро та Віктор, а також голова Чеченської Республіки Рамзан Кадиров.

В цілому до проаналізованих списків, потрапило близько 50 громадян Республіки Білорусь. Крім зазначених вище у списку співвласники білоруських компаній Bremino Group, Synesis Group та компанії SOKHRA, Олександр Зайцев, Олексій Олексін та Микола Воробей, а також понад 30 білоруських юридичних осіб.

Журналісти та телеведучі

До проаналізованих санкційних списків також потрапили журналісти та телеведучі. Зокрема телеведучий на російському каналі «Росія 1» Володимир Соловйов (ЄС, Канада, Австралія та Японія); головна редакторка телеканалу RT Маргарита Сімоньян (ЄС, Канада); керівник пропагандистського інформаційного агентства NewFront Костянтин Книрік (США, ЄС, Канада), який зареєстрований в Україні як фізична особа-підприємець, а також є учасником та керівником ТОВ «ПІАР АГЕНТСТВО «Т.М.»; генеральний директор «Першого каналу» росії Костянтин Ернст (Канада), а також білоруські журналісти Ігор Тур та Людмила Гладкая (Канада).

Також 24 березня Канада внесла до свого санкційного переліку 4 громадян України: народного депутата України 8-9 скликань Козака Тараса Романовича, який вже занесений в санкційні переліки США та України та є учасником та бенефіціаром понад 20-ти українських компаній, зокрема телеканалів «112», «ZIK» та NewsOne; народного депутата України 9 скликання Олега Волошина; екс-народного депутата України 4-6 скликань Володимира Сівковича, який зокрема є учасником ГО «Інститут «Суспільство» та екс-народного депутата України 5-7 скликань Володимира Олійника.

Компанії під санкціями

Загальна кількість юридичні особів у санкційних списках – понад 300

До проаналізованих санкційних переліків потрапили російські банки, зокрема «Росія», «Промсвязьбанк», «Генбанк», «Індустріальний ощадний банк», «Новікомбанк», «ВТБ банк», що є акціонером однойменного українського банку АТ «ВТБ Банк» та корпорація «ВЕБ.РФ». Також США додали до санкційного переліку значну кількість компаній, пов’язаних із переліченими вище банками, так зокрема до списку доданий український АТ «Промінвестбанк».

Основним видом обмежувального заходу по всім проаналізованим санкційним спискам є замороження активів юридичних осіб. Однак, санкції США також носять і секторальні обмеження по декількох десятках юридичних осіб. Наприклад, АТ «Сбєрбанк Росії», яке є акціонером українського АТ «Міжнародний резервний банк» (попередня назва АТ «Сбербанк»), заборонили відкриття та ведення кореспондентського рахунку або розрахункового наскрізного рахунку.

Також 24.02.2022 року США розширило санкції щодо ПАТ «Газпром». Окрім заморожування активів компанії, додалась заборона на операції, надання фінансування та інші операції із заборгованістю із терміном погашення більше 14 днів або новим власним капіталом, якщо така заборгованість або новий власний капітал оформлені 22.03.2022 р. та після вказаної дати. ПАТ «Газпром» зокрема є учасником українських компаній ТОВ «Газпром Збут Україна» та ТОВ «Міжнародний консорціум з управління та розвитку ГТС України». Під санкції Великобританії, Канади та Австралії потрапив і голова правління ПАТ «Газпром» Олексій Міллєр.

Окрім компаній банківського сектору, уряд Канади 10.03.2022 р. додав до санкційного переліку близько 30 російських компаній, що працюють у сферах машинобудування, зокрема виробництво літальних апаратів, а також міністерство оборони та службу зовнішньої розвідки рф.

Євросоюз 15.03.2022 року запровадив санкції проти близько 90 російських компаній, що включають заборону будь-яких економічних зв’язків із 10 великими компаніями оборонного комплексу рф, а також – нафтогазових компаній, але текст дозволяє купувати нафту та газ за великої необхідності. Обмеження щодо інших компаній у переліку стосується заборони прямих або непрямих продажів, постачання, передачі або експорту товарів і технологій подвійного використання.

Як перевірити санкції та зв'язок українського бізнесу з окупантами

В YouControl відслідковувати присутність фізичних і юридичних осіб в санкційних списках можна автоматично. Варто лише зайти на картку компанії або ввести ПІБ особи в модулі «Перевірка фізосіб» і система підсвітить ці дані як ризиковий фактор.