Звідки російські літаки атакують Україну: супутникові знімки аеродромів

Для здійснення авіанальотів проти України російська армія використовує практично всі придатні для цього аеродроми Білорусі, Росії та окупованого Криму. Звідти авіація РФ бомбить військові та цивільні цілі, обстрілює територію України ракетами, здійснює десантування, використовує гелікоптери.

Журналісти завдяки супутниковим знімкам з’ясували звідки саме летить російська авіація та де вона базується. Більше того, було з’ясовано скільки військових літальних апаратів зібрала навколо України російська армія.

– Загалом аеродромів з тактичною військовою авіацією біля кордонів України близько 40. До арсеналу РФ слід також додати літаки стратегічної авіації РФ, що можуть базуватися на відстані більше 5 тисяч кілометрів від цілі, – повідомили розслідувачі.

Журналісти зазначили, що їх зусилля були зосереджені на тих аеродромах, які російські військово-космічні сили (ВКС РФ) використовують найактивніше і які розташовані на територіях як Росії, так і Білорусі, а також окупованого Криму.

Так, наприклад, однією з останніх жертв ВКС РФ став Драматичний театр у Маріуполі.  Військовий експерт Інституту євроатлантичного співробітництва Ігор Козій вважає, що авіаудар міг бути завданий з більшості аеродромів, що використовує російська авіація.

– Загальний повітряний напад на Маріуполь могли здійснювати з окупованого Криму та Краснодарської і Ростовської областей Росії. Але останній раз, наскільки нам відомо, застосовувалась надпотужна бомба, а це вже стратегічна авіація, яка могла злетіти хоч з Уралу, – сказав Ігор Козій.

Стратегічна авіація – ВПС РФ може завдавати авіаударів на відстані до 5,5 тисяч кілометрів від аеродрому. Найближчий до України відомий аеродром стратегічної авіації – це авіабаза у місті Енгельс Саратовської області. Там базуються такі стратегічні бомбардувальники, як Ту-160 та Ту-95МС, які видно на супутникових знімках від 6 лютого.

Але стратегічна авіація РФ наразі застосовується не надто активно і переважно у тих областях України, де окупаційні війська вже здолали опір української протиповітряної оборони, кажуть фахівці.

Журналісти вважають, що оскільки таких територій не так багато, у більшості випадків використовується звичайна тактична авіація РФ.

– Зазвичай вона летить з суміжних до України областей Росії, Білорусі та окупованого Кримського півострова, – пишуть журналісти.

Окупований Крим став для Росії не тільки плацдармом для наступу з півдня сухопутними військами, а й зручною базою для повітряних нальотів, кажуть експерти. Саме тут розташовані щонайменше два великі військові аеродроми, які РФ активно використовує у війні проти України.

– З Криму дуже багато авіації злітає, і вони відпрацьовують по різних напрямках. Не виключено, що по Маріуполю також. З Криму є інформація і про стратегічну авіацію таку, як літаки Ту, які запускають ракети типу Х, – розповів керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.

Саме такі ракети класу Х застосовувались, наприклад, для ударів по Вінницькій, Львівський та Івано-Франківський областях.

Один із ключових для авіації РФ аеродромів в окупованому Криму розташований поблизу міста Саки. Він і до початку повномасштабного наступу був готовий до негайних бойових дій. Раніше тут була база ВМС України, але нині базується 43-й винищувальний авіаційний полк ПКС Росії, у складі якого переважно літаки Су-30СМ, Су-33 та бомбардувальники Су-24М.

На півострові є інший великий військовий аеродром – Бельбек. Він розташований на північ від Сімферополя. На ньому, судячи із супутникових знімків, як мінімум з 2005 року, тут також розташоване велика кількість військових літаків.

Водночас у Ростовській області дислокується оперативне об’єднання Росії – 4-а Червонопрапорна армія ВПС РФ, націлене на атаку за напрямом південного сходу України. Вона включає в себе винищувачі, гелікоптери, сили протиповітряної оборони, а також понад 40 бомбардувальників, більшість з яких стоїть на аеродромі “Морозовськ”. Це пов’язано з тим, що саме тут базується 559-й бомбардувальний авіаційний полк.

Найближчими авіабазами до Маріуполя також є російські військові аеродроми Приморсько-Ахтарськ та Єйськ.

Від Приморсько-Ахтарська до блокадного Маріуполя приблизно 125-130 км. Зазвичай тут базуються лише винищувачі Су-25, а бомбардувальників немає, однак вже у березні тут було помічено бомбардувальники Су-34.

Другий російський аеродром у Краснодарському краї розташований в Єйську, через затоку від Маріуполя. Відстань від нього до українського міста складає всього близько 60 км. Тут, за даними порталу Military Aviation, базується понад 20 літаків МіГ-29К, але на знімках з супутника такої кількості російських винищувачів не видно. Переважно тут стоять протичовневі літаки Ту-142 та близько п’яти винищувачів, серед яких є Су-33.

Військові аеродроми Білорусі

На військовому аеродромі Ліда (Білорусь), як правило, стоять сили 116-ї гвардійської штурмової бази ВПС Білорусі. Приблизно таку ситуацію видно на знімку за вересень 2020 року від Maxar для GoogleMaps: понад 20 військових літаків, частина з яких може бути схована у спеціальних підземних ангарах. Зазвичай тут стоять переважно літаки Су-25 та МіГ-29, а також Як-130.

На останньому детальному знімку супутникової системи Planet за 14 лютого 2022 року також не видно серйозних змін у кількості літаків, але поряд зі злітною смугою вже можна побачити понад 20 гелікоптерів, яких там раніше не було. Це може свідчити про початок активного перекидання військових РФ ще під час так званих “навчань”.

На останніх знімках за 17 березня зміни вже відчутніші. Кількість літаків на злітній смузі збільшилася майже вдвічі. Серед них бачимо літаки, які через яскравий блакитний колір досить легко розпізнати навіть на знімках невисокої якості. Це російські бомбардувальники Су-34.

Тільки 17 березня з аеродрому Ліди у напрямку України щонайменше дев’ять разів злітали Су-34 та ще двічі – Су-25, це підтвердили у Збройних силах України. Раніше про це повідомили білоруські активісти, які відстежують переміщення військової техніки для телеграм-каналу Біларускі Гаюн.

Щоразу використовували не всі літаки, а від 2 до 7 у групі. Це пояснюється обережною тактикою, яку обрали військові РФ після того, як отримали гідну відсіч від української ППО.

– Це тактика. Російські колони сухопутних військ також намагаються не пачками їздити, а розсереджуються після того, як їх почали бити. Групову ціль бити легше. Літають парами, або ланкою по 4-5. А після цього розлітаються у різні боки. Це тактика, вони її змінюють, – пояснив Ігор Козій.

Для прикладу він розповів, що касетна ракета може знищити всі 4 літаки, якщо вони близько, а коли вони літають по одному, то постраждає тільки один борт.

Військовий аеродром Барановичі (Білорусь)

До повномасштабного вторгнення на аеродромі Барановичі налічували близько 50 військових літаків ВПС Білорусі. Але з вересня 2021 року туди почали прибувати й російські літаки Су-30СМ та Су-34. Тоді це пояснювали навчаннями Захід-2021, які військові Білорусі та РФ здійснювали кожні 4 роки. Пізніше цей же аеродром стали використовувати для нападів і бомбардування території України.

Аеродром Лунінець (Білорусь)

На знімках Maxar для GoogleMaps видно, що у 2018 році аеродром стояв порожнім і така сама картина була і на початку 2022 року перед початком полномасштабного вторгнення. Це пояснюється тим, що у цього аеродрому статус запасного.

Усе змінилось після того, як аеродром Лунінець, як і Барановичі, вирішили використати як додатковий під час “навчань” військових. Тепер тут розташувалося щонайменше 20 літаків Су-25СМ, а також є як мінімум один бомбардувальник Су-34.

Військово-транспортний аеродром Сеща (Росія)

Згідно знімків з супутника, до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, цей незвичний за формою круглий аеродром у Брянській області слугував переважно для транспортних літаків ІЛ-76 та АН-124-100 (“Руслан”). Приблизно за місяць до початку вторгнення Росії в Україну на ньому почали з’являтися бомбардувальники та винищувачі.

Згідно з останніми супутниковими знімками Planet, станом на 17 березня на аеродромі Сещі стоять бомбардувальники Су-34. Їх теж можуть застосовувати проти цілей на півночі України.

Це підтверджує те, що щонайменше один такий бомбардувальник Су-34 вже збили в Чернігівській області, а один із пілотів потрапив у полон.

Які ще аеродроми використовує Росія?

Загалом журналісти нарахували приблизно 40 аеродромів на території Росії, Білорусі та окупованого Криму, які російські військові використовують для своїх цілей.

У Росії це аеродроми поряд з населеними пунктами Кримськ, Краснодар, Коренівськ, Мінеральні води, Кущевська, Ростов-на-Дону, Міллерово, Маринівка, Волгоград, Саратов, Бутирлинівка, Старий Оскол, Бєлгород, Ліпецьк, Шаталово та Калуга.

В тимчасово окупованому Криму, крім згаданих вище Сак і Бельбека, це аеродроми поблизу населених пунктів Кача, Гвардійське і Джанкой.

У Білорусі такі аеродроми розташовані біля міст Мінськ, Мозир, Гомель, Брест, Вітебськ та Бобруйськ.

І це, за даними Повітряних сил ЗСУ, ще не весь перелік, бо РФ іноді використовує навіть покинуті аеродроми або поля, наприклад, для посадки гелікоптерів. Також використовують цивільні аеродроми, що було зафіксовано Міністерством оборони РФ під час зльоту безпілотників з аеропорту Гомеля.

Станом на 18 березня Збройні сили України знищили вже 93 російські літаки. Експерти пояснюють, що навіть враховуючи загальну кількість бортів у Збройних силах РФ (за даними видання Defence Express, їх 1585 одиниць), це все одно вагомі втрати. Якщо ж врахувати, що напередодні вторгнення в Україну на її кордонах було близько 300 російських військових літаків, то знищено вже майже третину. Щоб відновити потужність своєї авіації, Росії потрібно перекидати не тільки пілотів і літаки, а й боєприпаси.

Суттєві втрати змушують Росію змінювати свою тактику в небі на обережнішу. Крім того, за даними експертів, окремі пілоти РФ уже відмовляються “гинути від української ППО”.

– У звичайний час, якщо пілоти не потрібні, їх звільняють, якщо потрібні – їх призивають та навчають. Але є але. Якщо треба мобілізовувати нових, а ніхто не хоче, що робити? Навіть діючі російські пілоти зараз відмовляються літати, бо система ППО працює і цьому треба радіти. Вони бачать, що інші пілоти не повертаються, і не хочуть летіти, – пояснив Ігор Козій.

Росія починає відчувати нестачу льотчиків.

– Зараз, за попередніми оцінками, у пілотів Росії від 50 до 80 годин нальоту на рік. Хоча, за стандартами НАТО, має бути близько 300 годин. Але це найдосвідченіші з тих, кого вони мають, і зараз вони фактично втрачають найдосвідченіших військових льотчиків, а далі вони почнуть задіювати вже інших, у яких навіть такого досвіду немає, – пояснює Олександр Мусієнко.

Найближчим часом Україна отримає від США та ЄС додаткові засоби ППО, що знову погіршить ситуацію для РФ у небі. На думку експертів, зброя, яку вже надали і нададуть Києву найближчим часом західні партнери, на жаль, не є аналогом “закритого неба”, тому Україні вкрай потрібні додаткові сучасні винищувачі.

Фото: Радіо Свобода / Схеми, Maxar, Getty Images

Джерело: Радіо Свобода / Схеми