Воєнний чи військовий, бомбардування чи обстріли: якими словами писати про війну

Багатьом журналістам, які раніше не писали про війну, тепер доводиться опановувати цю тему. Про бойові дії та їхні наслідки пишуть майже всі медіа — від новинних до ділових, айтішних та лайфстайлових. Життя нас до такого не готувало: журналісти, які ще недавно цікавилися поняттями «спринт», «естімейт», «інвестиції», «менсплейнінг» та «вигоряння», тепер гуглять, чим відрізняється авіаналіт від авіаудару, а укриття — від бомбосховища. Спеціально для «Детектора медіа» Тетяна Гонченко розібралася, як правильно вживати найпоширеніші воєнні терміни. В цьому допоміг експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк.

Як узагалі називати те, що відбувається

Бойові дії, які тривали в Україні попередні вісім років, часто називали війною, але формально це була спочатку АТО (антитерористична операція), а потім ООС (операція об’єднаних сил). Тепер це вже війна. Саме так події, які почалися 24 лютого 2022 року, називають усі наші офіційні органи та міжнародна спільнота. Синонімами можуть бути «збройна агресія», «вторгнення Росії», «повномасштабне вторгнення» тощо.

Слово «збройний конфлікт» використовувати не варто. Бо цей термін заведено вживати, коли відбувається громадянська війна чи коли якийсь народ або нація бореться за незалежність та хоче від’єднатися. В нашому випадку дві суверенні держави (Росія та Україна) воюють між собою, тож ідеться не про збройний конфлікт, а саме про війну.

Також не варто вживати словосполучення «воєнна операція» або «спецоперація». Росія використовує ці назви, адже «державою, яка проводить воєнну операцію», бути не так соромно, як державою, яка розв’язала війну.

Воєнний VS військовий

Плутати ці слова — одна з найпоширеніших помилок журналістів та блогерів. Запам’ятати просто: «воєнний» — від слова «війна». Наприклад, «воєнна політика», «воєнний стан». «Військовий» — від слова «військо». Наприклад, «військовий квиток», «військовий оркестр».

Цікаво, щозлочин може бути як військовим, так і воєнним — залежить від того, про що йдеться. Коли російська сторона грубо порушує закони війни (наприклад, використовує заборонену зброю, або розстрілює людей і машини, що рухаються гуманітарними коридорами), це воєнний злочин. Якщо ж наш український військовий порушить норми нашого внутрішнього законодавства, це буде військовий злочин. За воєнні злочини росіян колись судитимуть у Гаазі. А з українцями, які вчинятимуть військові злочини, розберуться українські суди, бо це наша внутрішня справа.

Біженці VS переселенці

Люди, які покинули своє місто через війну, часто самі себе називають «біженцями» — нібито від слова «бігти». Насправді «біженці» — люди, які були змушені виїхати за межі країни. Наприклад, ті, хто через війну поїхав з України в Європу. Ті, хто (наприклад) переїхав із Харкова в Тернопіль, тобто в межах України, — це переселенці, або ж «тимчасово переміщені».

Окуповані або оточені

Окуповані території — такі, що контролюються чужими військами. Тобто якщо російські війська зайняли місто, селище або село, а наша армія відійшла (як це сталося в Херсоні або Мелітополі), тоді територія окупована.

Якщо ж населений пункт оточили з усіх сторін ворожі війська, але він лишається під контролем наших військ та нашої влади, він не окупований, а оточений. Наприклад, така ситуація зараз у Маріуполі.

Укриття або бомбосховище

Між цими поняттями є різниця. Укриття — це тимчасова схованка, у якій можна «перебути» кілька годин для захисту від авіаударів. Тобто, наприклад, підвал під будинком, дитячим садочком або школою. Також укриття будують для військових, у бомбосховищах військові не сидять.

Бомбосховище (або ж просто сховище) — герметичне і добре захищене, в ньому можна перебувати кілька діб. Таким є, наприклад, київське метро або сховища під великими чи стратегічними підприємствами. Бомбосховища призначені виключно для захисту цивільних.

Бомбардування та артобстріл

Щоб розібратися в цих поняттях, спочатку треба усвідомити: обстрілювати можуть із неба або з поверхні (із землі або з моря). З неба можуть обстрілювати ракетами, з бортового озброєння літаків та гелікоптерів, або скидати бомби. Із землі стріляє артилерія (на морі — з кораблів). Тобто якщо обстріляли не з повітря та використали артилерію (будь-якого виду), це артилерійський обстріл.

Часто ЗМІ пишуть про обстріли градами. Це установка залпового вогню. Грубо кажучи, це вантажівка, з платформи якої випускають снаряди. Якщо ракети можна запустити на далеку відстань (до 5500 кілометрів), то град дістає до об’єктів максимум 20 кілометрів від себе. Тому гради зазвичай розгортають поруч із лінією фронту або з державним кордоном і обстрілюють із них території поблизу.

Якщо літаки використовують бомби, це бомбардування, якщо ракети — це ракетно-авіаційний удар.

Із землі можуть стріляти мінометами, гаубицями, гарматами, танками або реактивною системою залпового вогню — це все «вогневий наліт». Якщо цей наліт масштабний, коректно вжити «вогневий удар».

Якщо сумніваєтеся, як правильно написати і що саме відбулося, звіряйте з офіційними даними. Якщо перевірити неможливо (наприклад, передаєте слова мирних жителів і не можете встановити, про яку конкретно ситуацію та адресу йдеться), краще вживати неконкретні вислови: «обстріляли», «щось вибухнуло», «прилетіло», «зруйнували».

Зі словами «у будинок влучив снаряд» треба бути обережними, бо «снаряд» — це боєприпас, який застосовує артилерія (тобто коли «прилітає» із землі). Ракета або бомба, яку кинули з літака, — це вже не снаряд.

Авіаційний удар та авіаційний наліт

Літаки можуть прилітати з різними цілями: обстріляти, кинути бомбу, сфотографувати місцевість, розкидати листівки або розпилити хімічні речовини. Тому не кожен авіаналіт є авіаударом. Коли літаки прилетіли на територію з будь-якою метою, — це авіаналіт. Коли вони застосували боєприпаси, тобто, наприклад, скинули бомбу, — це вже авіаудар.

«На передовій»

Часто вважають, що «передова» — це там, де стріляють. Насправді це не зовсім так.

«Передова — це батальйони першого ешелону. Вони можуть як брати участь у боях, так і не брати. Наприклад, передова може бути на ділянці державного кордону, який ніхто не атакує, але який треба захищати. Водночас там, де йде безпосереднє зіткнення з противником та бій, також передова, — пояснює Віктор Кевлюк. — Тобто фактично передова — це передній край наших військ, за яким може бути (а може й не бути) противник».

Збройні сили й тероборона

Часто журналісти протиставляють армію та сили територіальної оборони (саме так їх правильно називати, а не просто «територіальна оборона»). А під час інтерв’ю можуть спитати: «А ви служите в теробороні чи у збройних силах?» Це питання некоректне, бо Сили територіальної оборони входять до складу ЗСУ. Тобто людина, яка служить у теробороні, автоматично є військовослужбовцем ЗСУ. Але не навпаки: військовослужбовець збройних сил зовсім не обов’язково є тероборонівцем.

У силах тероборони є добровольчі підрозділи та професійні військовослужбовці. Добровольцям видають зброю та форму, але вони не укладають контракту зі збройними силами. Також контракт не укладають ті, кого мобілізували.

Якщо в місті відносно спокійно, тероборонівці охороняють органи державної влади, несуть службу на блокпостах, охороняють стратегічні об’єкти та ловлять диверсантів. Якщо ж на місто нападає ворог, вони беруть безпосередню участь у бойових діях. Зазвичай їх не направляють в інші області. Але тут можуть бути винятки.

«Наприклад, Київську область звільнили, дуже добре просувається наступ, війська пішли вперед, а територіальна оборона Чернігова зазнала втрат і їм не вистачає людей, щоб виконати свої завдання в Чернігові. В такому випадку бійці київської тероборони на певний час можуть бути залучені, щоб допомогти сусідам. Але, наприклад у Маріуполь київську тероборону відправляти не повинні», — пояснює експерт.

Солдат, військовий, офіцер

Офіцер — це людина, яка має відповідне військове звання та служить за контрактом (майор, капітан, підполковник тощо). Солдат — найменше військове звання, тому називати всіх підряд військових «солдатами» не слід. Якщо не знаєте статусу людини, краще писати «військовий», «військовослужбовець», «боєць» — це загальна назва для всіх людей, які служать у Збройних силах.

Але слово «солдат» можна використовувати в ширшому значенні — як синонім до «захисник». Наприклад, «ми всі солдати своєї Батьківщини».

Колона техніки або колона військових

Часто у зведеннях звучить: «розгромили колону техніки». Йдеться про військових або техніку, яка просувається вперед та має специфічну форму розташування машин або підрозділів.

Наприклад, якщо танки їхали, щоб зайняти певні позиції, — це «колона». Якщо вони приготувалися воювати, це вже не колона, а просто «знищена техніка».

Крупний калібр

«Почув вибух і зрозумів, що це крупний калібр», — може сказати очевидець. Йдеться про розмір снаряду. Що більший калібр, то гучніше стріляє зброя, то глибша буде вирва і більше руйнувань. Тобто крупний калібр — найнебезпечніший. Наприклад, установка град або гаубиця — це середній калібр.

Шпигуни, розвідники, диверсанти та колабораціоністи

Якщо військовий у формі свого війська виконує завдання в тилу ворога, щоб дізнатися якусь інформацію, — це розвідник. Коли його зловлять, він буде військовополоненим. Якщо ж він перевдягнувся в цивільного, сховав зброю та замаскувався під місцевого, — це вже шпигун. Коли його впіймають, він піде під суд.

Якщо ж він щось знищує або допомагає знищити в тилу — наприклад, підриває споруди, виводить із ладу електромережі, тоді він диверсант.

Якщо місцева людина фотографує позиції військ, це ворожий розвідник. Якщо малює мітки на будинках, — це вже диверсія, бо цими мітками позначають будівлі, які хоче зруйнувати ворог.

Не плутати з колабораціоністами: це ті люди, які погодилися співпрацювати з окупантом. Наприклад, міські голови окупованих міст, рятувальники або поліцейські, які перейшли на сторону ворога, або просто громадяни, які пішли працювати в окупаційну адміністрацію.

Що значить «перейшли в наступ», «тримають оборону», «закріпилися на позиціях»

Ці вислови часто використовують у журналістських матеріалах, цитуючи зведення або військових людей, але не всі розуміють, про що конкретно йдеться.

«Тримають оборону» значить захищають певну позицію чи об’єкт. На цей об’єкт нападають, а вони відстрілюються або іншим способом намагаються протидіяти захопленню об’єкту, рубежа чи позиції.

«Закріпилися на позиціях» значить, що військові зайняли певну ділянку та роблять усе, щоб її утримати: риють окопи, ставлять загородження, щось руйнують, заважаючи руху противника, мінують поля.

«Перейшли в наступ» — значить, що військові рушили вперед та намагаються захопити ворожі позиції.

Комбатант

Цим словом називають усіх, хто зі зброєю в руках бере участь у війні. Крім військових, це можуть бути партизани та ополчення, тобто цивільні люди, які самоорганізувалися, щоб зі зброєю дати відсіч окупантам. Але під термін «комбатант» не підпадають медики, капелани і журналісти. Вони можуть носити воєнну форму, мати при собі зброю і використовувати її для самозахисту, але бойових дій не ведуть і комбатантами не називаються.

Тим, хто хоче ще глибше розібратися у воєнній термінології, Віктор Кевлюк радить прочитати Словник військових термінів та скорочень. Скачати його можна тут.