Президент України вперше виступив у парламенті Японії: текст звернення

Сьогодні вперше в історії президент України Володимир Зеленський виступив в японському парламенті. Про це повідомив заступник глави Офісу президента та дипломатичний радник президента Зеленського Андрій Сибіга.

Як зауважив радник, Японія була першою країною в Азії, що запровадила негайно санкції і пліч-о-пліч з українськими народом з перших хвилин російської агресії. Дієво допомагає.

«Лідерство цієї країни важливе для оновлення світової системи безпеки, зміцнення антивоєнної коаліції, вироблення дієвих гарантій. Щоб було «завтра» і майбутнє у людства, у наступних поколінь», – зазначив Сибіга.

Текст промови

Вельмишановний пане Хосо́да,

Вельмишановна пані Санто́,

Пане премʼєр-міністре Кіші́да,

Шановні члени парламенту Японії,

Дорогий японський народе!

Для мене – президента України – велика честь вперше в історії парламенту Японії звернутись до вас.

Наші столиці розділяє відстань у 8 тисяч 193 кілометри. У середньому це 15 годин в літаку. В залежності від маршруту. Але яка відстань між нашими відчуттями свободи? Між нашими бажаннями жити? Між нашими прагненнями до миру?

24 лютого я не побачив жодної відстані. Навіть міліметру між нашими столицями. Навіть секунди між нашими відчуттями. Бо ви одразу прийшли на допомогу. І я вдячний за це.

Коли Росія зруйнувала мир для всієї України, ми одразу побачили, що у світі по-справжньому. По-справжньому проти війни. По-справжньому за свободу. По-справжньому за глобальну безпеку. По-справжньому за гармонійний розвиток кожного суспільства.

Японія стала лідером такої позиції в Азії. Ви одразу почали працювати для зупинки цієї жорстокої війни, яку розвʼязала Росія. Ви одразу почали працювати для настання миру в Україні. А отже, в Європі. І це справді важливо. Важливо для кожного на землі. Бо без миру для України жодна людина у світі не зможе впевнено дивитись у майбутнє.

Кожен із вас знає, що таке Чорнобиль. Атомна станція в Україні, на якій в 1986 році стався потужний вибух. Викид радіації. Наслідки якого були зафіксовані в різних частинах планети. 30-кілометрова зона навколо Чорнобильської станції досі закрита. Вона небезпечна.

У лісах, які заповнюють закриту зону ще тоді, під час ліквідації наслідків вибуху на станції, були захоронені тисячі тон заражених матеріалів, уламків, машин. Просто у землі.

24-го лютого саме по цій землі поїхала російська бронетехніка. Здіймаючи радіоактивний пил у повітря.

Чорнобильська станція була захоплена. Силою зброї. Уявіть, атомну станцію, на якій сталася катастрофа. Конфайнмент, який закриває зруйнований реактор. Працююче сховище ядерних відходів.

Росія перетворила і цей обʼєкт на арену війни. А цю 30-кілометрову територію, цю закриту зону, Росія використовує для підготовки нових атак проти наших сил оборони.

Після виходу російських військ з території України знадобляться роки, щоб дослідити, якої шкоди вони завдали Чорнобильській землі. Які захоронення радіоактивних матеріалів пошкодили. Та як розповсюдився планетою радіоактивний пил.

Пані та панове!

На нашій землі чотири діючі атомні станції! Це 15-ть атомних блоків. І всі вони під загрозою. Російські війська вже обстріляли з танків Запорізьку атомну станцію, найбільшу у Європі. Бойові дії пошкодили сотні промислових виробництв, і багато з них особливо небезпечні. Обстріли загрожують газо- і нафтопроводам. Вугільним шахтам.

Днями російські війська обстріляли ще й хімічне виробництво на території Сумської області України. Там стався витік аміаку.

Нас попереджають про можливі хімічні атаки, зокрема із застосуванням зарину. Як це було в Сирії.

А однією з основних тем для дискусій світових політиків стало питання про те, як реагувати, якщо Росія застосує ще й ядерну зброю.

Будь-яка впевненість будь-якої людини у світі, будь-якої країни повністю зруйнована. Наші військові героїчно захищають Україну вже 28 днів. 28 днів повномасштабного вторгнення найбільшої – за розмірами – держави у світі. Але не найбільшої за потенціалом. Не найбільшої за впливом. І найменшої – з моральної точки зору.

Росія застосувала проти мирних міст України більше тисячі ракет. Незліченну кількість авіабомб.
Російські війська зруйнували десятки наших міст.

Деякі спалені вщент.

У багатьох містах і селах, які потрапили під російську окупацію, наші люди не можуть навіть гідно поховати своїх убитих родичів, друзів, сусідів. Доводиться робити поховання у дворах розбитих будинків, поряд з дорогами, просто там, де це можливо...

Тисячі людей вбиті, серед них 121 дитина.

Близько 9 мільйонів українців змушені були полишити свої домівки, рідні місця, рятуючись від російських військ. Наші північні території, східні, південні – порожніють, бо люди тікають від смертельної загрози.

Росія навіть заблокувала море для нас. Звичайні торговельні шляхи.

Показуючи деяким іншим – потенційним – агресорам світу, як тиснути на вільні народи, блокуючи мореплавство.

Пані та панове!

Сьогодні саме Україна, держави-партнери і наша антивоєнна коаліція можуть дати гарантії, що світова безпека не буде зруйнована остаточно.

Що у світі існуватиме опора для свободи народів. Для вільного життя людей та збереження різноманітності в суспільствах. Для захищеності кордонів. Для впевненості у тому, що у нас, у наших дітей та онуків ще буде мир.

Ви бачите, що міжнародні інституції не спрацювали. Навіть ООН і Рада безпеки... Що вони можуть? Вони потребують реформування. Вони потребують інʼєкції чесності. Щоб стати дієвими. Щоб дійсно вирішувати і дійсно впливати, а не лише обговорювати.

Через війну Росії проти України світ дестабілізований. Світ – на порозі багатьох нових криз. І хто зараз впевнений, яким буде завтра? Турбулентність на світових ринках несе проблеми для усіх країн, які залежать від імпорту сировини.

Екологічні та продовольчі виклики – безпредецентні.

А головне, зараз вирішується, чи переконаються усі агресори на планеті – явні та потенційні, що за розвʼязану ними війну буде таке потужне покарання, що їм і починати не варто. Що їм не варто руйнувати мир.

Це абсолютно логічно і правильно, що відповідальні держави обʼєднуються заради захисту миру.

Я вдячний вашій державі за принципову позицію у такий історичний момент. За реальну допомогу Україні.

Ви стали першими в Азії, хто почав дійсно сильно тиснути на Росію для відновлення миру. Хто підтримав санкції проти Росії. І я закликаю вас продовжувати це робити.

Закликаю обʼєднувати зусилля держав Азії – ваших партнерів, щоб стабілізувати ситуацію.

Щоб Росія шукала мир. І зупинила цунамі свого жорстокого вторгнення в Україну. Потрібне ебмарго на торгівлю з Росією. Потрібно забирати компанії з російського ринку, щоб гроші не йшли на російську армію.

Потрібно ще більше допомагати нашій державі, нашим захисникам, які зупиняють російські війська.

Потрібно вже зараз починати думати про відбудову України. Про повернення життя у зруйновані Росією міста і на спустошені нею території.

Люди повинні повернутись туди, де вони жили. Де вони виросли. Де вони відчувають, що це – їхній дім. Їхня мала батьківщина. Я впевнений, ви розумієте це відчуття. Цю потребу. Потребу повернення на свою землю.

Ми маємо напрацювати нові гарантії безпеки. Щоб можна було діяти превентивно і сильно кожного разу, коли виникає загроза для миру.

Чи можна зробити це на базі існуючих міжнародних структур? Після такої війни – точно ні.

Потрібно створювати нові інструменти. Нові гарантії. Які працюватимуть превентивно і сильно – проти агресії. Які справді допоможуть.

Лідерство Японії може стати незамінним у їхній розробці. Для України, для світу. Я пропоную вам це. Щоб світ міг знову відчувати впевненість. У тому, яким буде завтрашній день. Що він буде стабільним і мирним. Для нас і для майбутніх поколінь.

Пані та панове!

Японський народе!

Разом з вами ми здатні зробити багато. Навіть ще більше, ніж можемо уявити. Я знаю, яка у вас блискуча історія розвитку. Як ви умієте будувати і захищати гармонію. Керуватись принципами і цінувати життя. Захищати навколишнє середовище. Коріння цього – у вашій культурі. Яку українці по-справжньому люблять. Я говорю це не голослівно. Це насправді так.

Ще у 2019-му році, буквально через півроку, як я став президентом, моя дружина Олена взяла участь у проєкті для дітей з особливостями зору.

В проєкті по створенню аудіокнижок. І озвучила саме японські казки. Українською мовою. Бо вони зрозумілі для нас.

І це була лише крапля у величезному морі нашої уваги, української уваги, до вашого надбання. У цінностях ми з вами схожі – попри шалену відстань між нашими країнами. Відстань, якої, насправді, не існує. Бо в нас однакове тепло у серцях.

Завдяки спільним зусиллям, завдяки ще більшому тиску на Росію – ми прийдемо до миру.

І зможемо відбудувати нашу країну. Реформувати міжнародні інституції.

Впевнений, що Японія буде з нами тоді – так само, як і зараз. У нашій антивоєнній коаліції. У цей вирішальний час.

Дякую!

Арігато́ газа́ймас!

Слава Україні!

Слава Японії!