Крим: тривога, яка переростає у паніку

Два тижні тому у тимчасово окупованому Криму різко зросла пропозиція житла, виставленого на продаж. Інформацію про це підтверджували рієлтори захопленого Росією півострова. Тоді ж блогер Роман Рубан опублікував карту, на якій цятками позначив об’єкти нерухомості, виставлені за останні дні на продаж. Значна частина об’єктів знаходяться вздовж усього узбережжя, найпрестижніші та найдорожчі місця.

За даними української розвідки, першими почали «стартувати» працівники ФСБ та їхні родичі. Приводом для їхнього хвилювання став несподіваний провал «блискавичної» спецоперації Путіна. І чим далі, тим більше ці відчуття посилюються: російська армія загрузла на всіх напрямках. І тому російські «парашустисти» в Криму, не лише прислані силовики, а й чиновники та бізнесмени, починають почувати себе все менш комфортно.

«Найбільш далекоглядна частина росіян, які переїхали до Криму за останні вісім років, реально оцінюють перспективу того, що у Криму відновлять державний суверенітет України. Тому вони продають нерухомість і виїжджають. Ми робимо ці висновки, спираючись на моніторинг оголошень з продажу житла. Значна частина цих оголошень на продаж підпадають на нові багатоповерхівки – як правило, у тих містечках, де селили працівників каральних структур РФ – ФСБ, прокуратури, слідком тощо», – зазначає у коментарі «Главкому» голова Меджлісу Рефат Чубаров.

Один з журналістів, добре обізнаних із ситуацією у Криму: втеча з Криму – не єдине можливе пояснення активізації продажу нерухомості. Ще один привід збувати активи на півострові – значне погіршення економічної ситуації по всій Росії. Тому заможні росіяни оптимізують свої статки. А кримські активи для них не є пріоритетними.

Пряме підтвердження тривожних для Москви процесів дала й окупаційна влада. За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Росгвардія отримала наказ обмежити виїзд громадян з півострова. Рух по Кримському мосту в бік РФ нині вже утруднений, як і рух паромною переправою та авіасполучення з Росією.

«Окупаційна влада публічно каже, що блокування виїзду запроваджують, щоб запобігти проникненню українських диверсантів. Але насправді воно спрямоване на суттєве обмеження виїзду з Криму місцевих жителів. Влада намагається приглушити тенденції виходу людей з півострова», – підкреслює Рефат Чубаров.

Настрої тих, хто лишається

Голова Меджлісу визнає: нині великий страх війни притаманний усім верства населення Криму: і прихильникам Росії, і тим, хто за вісім років розчарувався в РФ, і ті, хто залишається відданим Українській державі.

«У цьому страху війни у людей є очікування. Віддані Україні очікують, що завершенням гарячої фази війни буде звільнення Криму. Багато з тих, хто зі мною зв’язуються, про це говорять. Коли на материковій Україні відбуваються інтерв’ю президента чи якихось впливових політиків, і люди вбачають у певних заявах небезпеку, вони звертаються до мене і питають, чи не залишить Україна Крим Росії», – ділиться він з «Главкомом».

Співрозмовник «Главкома» у самому окупованому Криму також стверджує: проросійськи налаштовані люди, які у 2014-му вітали Росію, тепер не у захваті від того, що творить Москва.

«У кримські лікарні доправляють дуже багато поранених. Шпиталі суворо охороняються, усе це намагаються приховати. Але ж Крим є Крим, там усі один одного знають, лікарі у себе вдома розповідають про це. Така ситуація дуже протверезила симпатиків Путіна», – констатує спірозмовник. За його словами, склалась унікальна ситуація: навіть у Севастополі – так званому «городе русских моряков» – проросійські настрої зникли.

«Загалом враження від спілкування з людьми, які нині живуть у Криму, дуже похмуре. З аеропорту Бельбек, що знаходиться у Севастополі, вилітають бомбардувальники, які обстрілюють мирні українські міста, ракети випускають з кораблів з моря – і містяни все це бачать власними очима. Раніше люди казали: «До нас війна не прийшла, спасибі за це Росії». А тепер так не скажеш, бо ось бомбардувальники, ось – воєнні кораблі, ось – трупи», – розказує кримчанин.

Рефат Чубаров також констатує: останні події, які можна реально бачити, значно переконливіші за промивання мізків пропагандистами з телевізора. За його словами, на відміну від інших територій РФ в окупованому Криму дуже помітні наслідки «спецоперації»: усі поранені і вбиті з південного фронту (з Херсонської, Миколаївської, Запорізької), переміщуються через півострів.

«У Джанкойському районі кілька шкіл переобладнали на шпиталі, потім вже поранених переміщують на територію РФ, виходячи з тяжкості поранень. На перших етапах тіла солдат відправляли до сучасного крематорію під Сімферополем у селищі Гвардійське, там постійно була черга, завозили тіла на спецтранспорті. Зараз я чую, що військове командування потроху змушене відкривати завісу, і тіла переміщують на територію РФ», – розказує Чубаров.

Нині у жителів Криму два найбільші страхи. Перший: у якийсь момент вони можуть самі опиняться під прицілом ракет. Другий: молодих чоловіків забирають до російської армії – щоб воювати з материковою Україною.

За словами джерела «Главкома» у Криму, місцевих насторожує і ситуація з біженцями, вона також змушує сумніватися у правомірності дій РФ. «Звісно, якась частина українців просто біжить від війни, шукаючи порятунку там, де її немає. Водночас певну кількість людей з України вивозять насильно: спершу привозять або у «ЛДНР», або у Крим, щоб потім переправити у Росію. Їх не випускають, утримують у школах чи інших тимчасових приміщеннях, території яких суворо охороняють. Місцеві про це знають, і не розуміють, чому мирних людей не випускають, охороняють. «Всім тепер зрозуміло: відбувається щось не те», – каже співрозмовник.

Чубаров уточнює: схема працює приблизно так: окупанти, користуючись психологічним станом людей, наляканих бомбардуванням їхніх міст везуть людей до Криму. Мовляв, там не стріляють, є де жити і що їсти. І люди пристають на цю пропозицію. «Але ж правових нюансів ніхто навмисне не роз’яснює: що цих людей будуть розглядати як іноземців, що вони підпадуть під алгоритм дій спецслужб. Можливо, будуть вчинені спроби вербовки», – веде далі голова Меджлісу.

У соцмережах трапляються підтвердження цих слів. Так, у коментарях під дописом про те, що, мовляв, жителі півострова з відкритим серцем зустрічають вимушених переселенців, а окупаційна влада забезпечує їм прихисток і комфорт, користувачі пишуть: «Тільки не розповідають усе до кінця: що прибулим оформлюють довідку переселенця і можуть розподілити у будь-яку точку РФ без права виїзду на три роки. Ніхто у Криму не залишиться, а Сибір і північ РФ позаселяють».

Головне управління розвідки Міноборони України також повідомляє, що окупанти-«визволителі» відправляють українців до економічно депресивних районів РФ. Як кінцевий пункт призначення називається навіть Сахалін – ще одна окупована Росією територія, за яку триває спір з Японією.

«Українцям «пропонують» офіційне працевлаштування через центри зайнятості. Ті, хто погоджується, отримують документи, які забороняють виїзд з російських регіонів протягом двох років», – зазначається у повідомленні.

На сьогодні підтверджено інформацію про створення російського фільтраційного табору в Докучаєвську Донецької області. Туди масово доправляють цивільне населення в якого вилучають документи. З людьми «працюють» співробітники ФСБ РФ. Їхня мета – пошук громадян, що брали участь в АТО/ООС, українських військових та правоохоронців. Далі людей переправляють до РФ, зокрема в Таганрог (Ростовська область) та Краснодарський край.

Розвідка також має беззаперечні свідчення нелюдського поводження з українцями, ненадання медичної допомоги. Відзначаються проблеми із забезпеченням харчуванням.

Що у магазинах

Свою справу роблять і санкції. В окупованому Криму, як і по всій Росії, у магазинах спорожнілі полиці та різке зростання цін. Блогерка Єлєна Вєнєра зробила репортаж з магазину низьких цін «Доброцен»: половини звичних найменувань у продажу вже немає.

Кримський блогер Вадим Екстрімов у середині березня порахував, на скільки подорожчав набір продуктів для олів'є: перед Новим роком – 730 руб, через три місяці – 900 руб. Для порівння, два роки тому інгредієнти для цього салату, за персональними підрахунками блогера, коштували йому 420 рублів. При цьому соціальні виплати в цей період майже не змінювалися.

У Феодосії вже немає гречки та цукру, пише місцева газета «Кафа». «За два тижні відчутно подорожчали свинина та картопля», – зазначає видання.

Загалом намітилась певна тенденція до закриття закладів торгівлі та надання послуг. Видання «Крим. Реалії» пише: «На набережній Ялти, де вартість оренди торгових приміщень найвища, закрилася етно-їдальня «Пузата Хата». Вона була орієнтована на українську кухню, за якою тужать кримчани. Поруч був розташований невеликий гастроном. Він теж вже закритий, орендарі вже з'їхали… На вулиці Карла Маркса, у будівлі житлового комплексу «Бригантина» закрився спеціалізований магазин «Гарпун», який займався продажем спорядження для дайвінгу та підводного полювання. Основна частка такого спорядження іноземного виробництва, для закупівлі якого потрібна валюта». Валюти ж, як відомо, з причини санкцій тепер не знайти.

Кримські татари: вся надія на Ердогана?

Від війни Росії в Україні також постраждали кримські татари, які від початку окупації були налаштовані нелояльно щодо Росії. Як розказує співрозмовник, обізнаний із ситуацією, репресії проти корінного народу тривають, вироки у політично мотивованих справах продовжують виносити, а от уваги до цих репресій тепер практично немає. «Якщо раніше Україна була союзником, надією на обміни, то тепер їй не до цього. Раніше консульство в Ростові дуже допомагало, у тому числі і фінансово, адвокатами, які захищали кримських татар і українських активістів у Криму, то тепер цієї допомоги немає. Я не знаю, чи є допомога родинам політв’язнів, яку виплачувала Україна», – констатує він.

Якщо раніше про затримання у Криму та про вироки писали українські ЗМІ і навіть частина російських незалежних ЗМІ, то тепер українським журналістам не до того, а в РФ більшу частину незалежних ЗМІ закрито. Росія навіть заборонила провідні соцмережі.

У кримських пабліках дедалі частіше можна зустріти фразу «Вся надія на Ердогана!»

«У Туреччині проживає велика кримськотатарська діаспора. Туреччина завжди надавала потужну підтримку для кримських татар: і фінансову, і дипломатичну», – коментує співрозмовник «Главкома». Він також нагадує, що саме завдяки президенту Туреччини кримсько-татарські ув’язнені Ільмі Умеров та Ахтем Чийгоз, заступники голови Меджлісу були звільнені: у результаті перемовин Ердогана з Путіним, за участю Німеччини.

«За великим рахунком самі кримські татари сприймають Туреччину як єдину надію, як захисника мусульман. Ердогану теж цікаво зацікавити у собі кримських татар, особливо – напередодні виборів (у 2023 році – «Главком»)», – додає він. Проте для росіян, які опинились в Криму, і така перспектива не приваблива. Це ще один привід для хвилювання і пакування валіз.

Наталія Сокирчук, «Главком»