Персональна драма Бурака Їлмаза та бенефіс гравців Ліги НОС: Португалія однією ногою на ЧС-2022

Персональна драма Бурака Їлмаза та бенефіс гравців Ліги НОС: Португалія однією ногою на ЧС-2022Football.

ua в усіх подробицях розповідає про поєдинок відбору до ЧС-2022.Гра "лузітан" та "яничарів" була чи не найбільш статусною у стиках до ЧС-2022 від зони УЄФА.

Так, турки повністю провалили Євро-2020, проте фінішували другими у вельми непростій групі, та й взагалі мають дуже солідний склад, що навіть у поганий день може гарантувати їм досягнення стратегічно важливого результату.

Щось подібне ми могли б написати й зараз, але Туреччина трохи не дотягнула до додаткового часу.

Португалія виглядала потужніше на протязі майже усіх 90 хвилин.

Вже на другій з них захисник Лілля Зекі Челік в останній момент не дозволив Кріштіану Роналду головою влучити у ворота.

Схему команди німецького фахівця Штефана Кунца, до речі, чемпіона Європи 1996 року, більшу частину матчу грала у компактних 5-4-1, проте високе розташування її фулбеків, Челіка й Кутлу, часом призводило до небезпечних моментів з боку господарів.

Лише на 21 хвилині Туреччина спромоглася на перший удар, та й той Дженгіз Ундер наніс з-за меж штрафного майданчика, тим самим просто розім'явши Діого Кошту.

Важливо буде сказати кілька слів про цього воротаря.

Йому 22 роки, він вихованець Порту.

Є основним стражем воріт "драконів", але дебютував за свою національну збірну лише зараз.

Що ж, юнак справді заслужив на свій шанс зіграти у великій грі, до того ж Руй Патрісіу вже не молодий, хоча й є залізобетонно основним у Ромі, а 34 роки – не критичний вік для гравців його амплуа.

Португальці взагалі зараз проходять деякий процес трансформації.

За каденції Фернанду Сантуша ми звикли до того, що "мореплавці" грають у прагматичному та дещо "бездушному" стилі, але останні роки подарували нам нову генерацію гравців, як-то Жоау Феліш, той же Бруну Фернандеш, Жоау Канселу чи Бернарду Сілву.

З таким фантастичним ростером потрібно робити акцент саме на атакувальний футбол, коуч "лузітан", таке враження, вже трохи засидівся на своєму місці, а його футболісти дещо оголили його нездатність або небажання щось змінювати та йти в ногу з прогресом власного колективу.

Але це все лірика.

Повернемося до гри.

Турки двічі показали зуби ще у першому таймі (удар головою поруч зі стійкою від Кутлу виглядав дійсно небезпечно!), але їх суперники виявилися куди холоднокровніше у завершальній фазі.

На початку зустрічі Діогу Жота промазав фактично по пустих воротах із вбивчої позиції після подачі зі штрафного, але прямо перед перервою реабілітувався, кивком голови точно поціливши у ближній кут після навісу Отавіо з правого напівфлангу.

До цього півзахисник діючого чемпіона країни елітного портвейну Спортінга забив й сам, вчасно зігравши на добиванні після удару Бернарду Сілви у стійку.

У другому таймі чемпіони Європи 2016 року продовжили повністю контролювати перебіг подій на зеленому прямокутнику, але Туреччині вистачило лише одного моменту для того, щоб повернутися у велику гру.

Як ми писали на початку цього матеріалу, клас гравців в "червоно-білих" дозволяє створювати подібні міні-цукерочки, як у випадку із взяттям воріт авторства Бурака Їлмаза.

Геометрична комбінація у кілька дотиків і ось вже ветеран місцевого футболу не лишає шансів Кошті потужним ударом.

Ба більше, "яничари" могли навіть врятувати матч, коли Даніель Зіберт назначив одинадцятиметровий удар за фол досвідченого Жозе Фонте, щосили вгатившого по нозі Енеса Унала замість ігрового знаряддя, але Їлмаз підійшов до "позначки" і…відправив м'яч над перекладиною у стилі Серхіо Рамоса проти Баварії.

Підопічні Кунца все одно намагалися йти вперед, але спрацювали заміни від Фернанду Сантуша.

Рафаель Леау зряче викотив розкішний та своєчасний по таймінгу пас у карну зону на Матеуса Нун'єса, який сильним пострілом у дальній кут заставив капітулювати голкіпера без п'яти хвилин сенсаційного чемпіона Туреччини Трабзонспору Угурджана Чакіра.

Взагалі саме хлопці з місцевого чемпіонату, а не дорогущі зірки, дозволили Португалії почимчикувати до вирішального етапу – в Отавіо 1+1, в Нун'єса гол.

У доданий до другого тайму час нарешті міг відзначатися Кріштіану, але його удар прийняла на себе поперечина.

Роналду ще довго ходив обурений на самого себе навіть після фінального свистка.

Що ж, він перфекціоніст, до чого ми вже встигли звикнути.

Поразка від Сербії у останньому турі відбіркової групи до ЧС могла коштувати нестабільним португальцям дуже дорого, але одразу після закінчення гри з турками до них дійшла неймовірна вісточка з Палермо.

Там діючі чемпіони Європи італійці з якимось неймовірним та оглушливим тріском вилетіли зі стиків, програвши Північній Македонії із рахунком 0:1 у самій кінцівці.

Тож замість розкішного протистояння діючих та попередніх володарів кубку Анрі Делоне ми побачимо битву "лузітан" проти хоробрих екс-югославців.

Цікаво, чи здатні македонці вже із відбувшим дискваліфікацію Еліфом Елмасом на ще одну сенсацію?.

Португалія – Туреччина – 3:1.

Голи: Отавіо (15), Діогу Жота (42), Матеус Нун'єс (90+3) – Їлмаз (65).

На 85 хвилині Бурак Їлмаз (Туреччина) не реалізував пенальті (вище).

Португалія: Діогу Кошта – Далот, Фонте, Данілу Перейра, Геррейро (Нуну Мендеш, 88) – Отавіо (Леау, 88), Моутінью (Нун'єс, 88), Бернарду Сілва, Бруну Фернандеш (В.

Карвалью, 80) – Роналду, Жота (Феліш, 71).

Тренер: Фернанду Сантуш.

Туреччина: Чакір – Кабак, Демірал, Союнчу – Челік (Язіджі, 80), Кокджу (Токоз, 80), Чалханоглу, Кутлу (Дурсун, 90) – Ундер, Їлмаз, Актюркоглу (Енес Унал, 66).

Тренер: Штефан Кунц.

Попередження: Жота, Моутинью – Челік, Чалханоглу, Демірал, Токьоз.