Гравці, що стали культовими особистостями, виступаючи за національні команди

Гравці, що стали культовими особистостями, виступаючи за національні команди.

ua розповість про футболістів, яких запам'ятають завдяки виступам за збірні.Едуар Менді відзначив першу в історії перемогу Сенегалу на Кубку африканських націй, отримавши на цьому турнірі нагороду “Кращий воротар”, але він вважав, що інші більше заслуговують на цю нагороду.

Мохамед Абу Габаль, також відомий як Габаскі, програв серію пенальті в фіналі, але вписав своє ім'я у фольклор Кубку африканських націй після низки дуже вдалих виступів, коли він виграв дві серії пенальті для Єгипту та здобув звання гравця матчу в фіналі.

“Габаскі, чесно кажучи, найкращий воротар турніру, – сказав Менді єгипетському телеканалу MBC після фіналу.

– Я розмовляв з ним і сказав, що він на це заслуговує (виграти приз найкращому воротарю турніру).

І я був дуже вражений турніром у його виконанні”.

Габаскі був невідомим учасником Кубку африканських націй-2021.

33-річний гравець має лише сім матчів за збірну (у тому числі чотири на турнірі) і ніколи не грав у футбол за межами Єгипту.

Однак його неймовірні зусилля, особливо у матчі проти Камеруну, змусили футбольний світ все частіше згадувати його ім’я.

Єгипетський воротар не став першим і не буде останнім, хто завоював популярність і визнання завдяки видатному турніру.

Нижче ми розповіли про культових героїв, які ставали легендами протягом турніру; тих, які запам’яталися досягненнями на міжнародному, а не клубному рівні.

Олег Саленко.

Чемпіонат світу 1994-го року був яскравим і багатим на різних цікавих футболістів, але очевидним героєм того турніру став Олег Саленко.

Колишній форвард Валенсії і Рейнджерс зіграв лише вісім матчів за національну збірну росії.

На чемпіонаті світу у США він забив шість голів, як і легендарний болгарський гравець Христо Стоїчков, і виграв “Золоту бутсу” турніру.

Неймовірним досягнення Саленка стало через те, що тільки у ворота збірної Камеруну він забив цілих п’ять голів.

Цей рекорд по кількості забитих голів в одному матчі тримається і досі.

Також Саленко – поки єдиний володар “Золотої бутси”, команда якого не зуміла вийти в плей-оф і припинила свої виступи на груповій стадії.

Саїд Аль-Овайран.

В 1994-му році Саудівська Аравія була одним з новачків чемпіонатів світу.

Разом з Грецією та Нігерією, а також росією після розпаду СРСР.

Нікому невідомі гравці під керівництвом Хорхе Соларі зуміли дійти до раунду плей-оф, обігравши Марокко і Бельгію у групі F.

Перемога над бельгійцями стала не тільки несподіванкою, а і подарувала один із найяскравіших голів турніру.

Саїд Аль-Овайран відібрав м’яч на своїй половині поля, протягнув його 69 метрів, обігравши при цьому чотирьох гравців суперника.

Це був фірмовий стиль Дієго Марадони.

Пізніше в номінації ФІФА “Гол століття” цей результативний удар посів шосте місце.

Роже Мілла.

Роже Міллу частенько називають одним із першопрохідців, які почали епатажно святкувати свої голи.

Це вже зараз на всіх рівнях ми бачимо велику різноманітність у святкуванні голів.

Роже Мілла після забитих голів виконував одіозні танці біля кутового прапорця, що було нетипово для того часу.

Проте неправильно було б згадувати одного з найвеличніших африканських гравців лише через це.

На чемпіонаті світу 1990-го року він увійшов історію, як самий віковий автор забитого голу.

Йому було 38 років.

Це досягнення навіть дозволило йому увійти до символічної збірної турніру.

Через чотири роки в США, забивши у ворота збірної росії, він оновив свій же рекорд.

На той момент йому було вже 42 роки.

Це досягнення тримається і донині.

Тім Крул.

Серії пенальті часто називають лотереєю.

У 2014-му році Луї ван Гал сказав, що це дурня.

Він вирішив всім це довести в чвертьфінальному матчі Нідерландів проти Коста-Ріки.

На 120-й хвилині матчу Тім Крул замінив основного голкіпера Яспера Сілессена, вийшовши цілеспрямовано під серію пенальті.

Зараз можна захоплюватись генієм нідерландського спеціаліста, він ризикнув і вгадав.

Він пішов на цей зухвалий крок, а Тім Крул відбив два пенальті і допоміг своїй команді покрокувати далі на турнірі.

Він залишається єдиним воротарем в історії чемпіонатів світу, який вийшов під серію пенальті.

“Ми нічого не казали Ясперу перед грою, бо не хотіли, щоб він знав”, – зізнався Луї ван Гал.

“Кожен воротар має свої якості і сильні сторони.

Крул був кращим у цьому компоненті і мав набагато кращу статистику відбитих пенальті.

Ми про це говорили з Тімом.

Він знав імовірних пенальтистів суперника, він був підготовленим до цього.

Добре, що все спрацювало.

Але, якщо я б так не зробив, то це було б моєю помилкою”, – додав нідерландський спеціаліст.

Еннер Валенсія.

На чемпіонаті світу в Бразилії в складі збірної Еквадору виблискував Еннер Валенсія.

Той його виступ дозволив йому оформити перехід до лондонського Вест Гему.

“Молотобійці” вважали, що їм вдалося запросити до себе справжню суперзірку.

Валенсія забив усі три голи Еквадору на чемпіонаті світу.

В фіналі Євро-2016 зустрілися збірні Франції і Португалії.

Очікувалося, що головним героєм у складі португальців має стати Кріштіану Роналду, але найзірковіший гравець того матчу вже за 25 хвилин покинув поле через травму.

Після того він в найкращих традиціях Сімеоне емоційно допомагав своїй команді на краю поля.

Головною дійовою особою став гравець Свонсі, і мова зараз не про Ренату Санчеша, а про Едера, який з’явився на полі на 79-й хвилині матчу.

Нуль голів в 15 матчах за Свонсі не злякали Фернандо Сантоса, і він кинув його в бій.

В дуже потрібний момент для Португалії Едер виблиснув і приніс перемогу своїй команді.

Фабіо Гроссо.

Не особливо відомий своїми гольовими здобутками Фабіо Гроссо забив два вирішальних голи на чемпіонаті світу 2006-го року.

По-перше, лівий захисник допоміг Італії подолати в півфіналі Німеччину і забив гол на 119-й хвилині, а у фіналі забив переможний м’яч у ворота Франції в серії післяматчевих пенальті.

Ніхто не очікував, що цей гравець зуміє затьмарити таких італійських зірок, як Буффон, Пірло, Каннаваро, Дель П’єро, Тотті.

Біркір Мар Севарссон.

В цей список можна вносити абсолютно весь склад збірної Ісландії 2016-го року, проте ми вирішили виділити Біркіра Мара Севарссона.

В першому матчі ісландці зіграли внічию з майбутніми чемпіонами – португальцями.

Автогол Севарссона наприкінці матчу проти угорців також приніс нічию в другому турі, але перемога в останньому турі дозволила фінішувати в групі вище за Португалію.

В раунді плей-оф Ларс Лагербек і його підопічні нокаутували Англію, а в наступному раунді поступилися Франції, але змогли двічі забити у ворота французів.

Це був перший великий турнір у виконанні Севарссона.

Після автоголу в другому турі футболіст витримав психологічний удар і в наступних турах виглядах тільки краще.

Антонін Паненка.

В епоху мікроаналізу, коли все переглядається дуже прискіпливо, в тому числі в соціальних мережах, все одно є місце для фантазійних рішень, як, наприклад, гол Еріка Ламели у складі Тоттенгема, за який аргентинець отримав визнання і нагороду в премії Пушкаша за найкрасивіший гол року.

Проте Антонін Паненка в фіналі Євро-1976 між Чехословаччиною і Західною Німеччиною навряд чи думав про шоу блискучих нагород у Цюріху.

Він знаходився під тиском і від його рішення залежало, хто стане чемпіоном Європи у серії післяматчевих пенальті.

Пробивши сміливо, йому вдалося обдурити Зеппа Майєра.

Тепер кожен удар с пенальті по центру воріт у такому стилі називається “паненкою”.

Ангелос Харістеас.

Ангелос Харістеас – якраз той випадок, коли футболіст одномоментно видав свій найкращий сезон в кар’єрі, як в клубі, так і у збірній.

В сезоні-2003/04 Вердер зумів зробити золотий дубль – виграв чемпіонат Німеччини і Кубок Німеччини.

У складі того Вердера Харістеас забив сім голів.

Того ж 2004 року Ангелос забив три голи на Євро-2004, коли греки виграли чемпіонат Європи.

Харістеас забив єдиний гол у чвертьфінальному матчі проти Франції, а також єдиний гол в фіналі в матчі проти Португалії.

Йон Єнсен.

Тріумф Данії на Євро-1992 добре задокументований.

Підопічні Річарда Моллера Нільсена, як відомо, не подолали кваліфікацію на Євро, проте дискваліфікація Югославії надала можливість Данії взяти участь у чемпіонаті Європи.

Датські футболісти дуже швидко були вимушені від пляжного режиму перебудуватись до турнірного режиму.

Данія знімала скальпи з європейських збірних один за одним.

А Єнсен забив вирішальний гол у фіналі в матчі проти Німеччини.

Згодом Йон отримав запрошення в лондонський Арсенал.

Історія показала, що футболіст не відповідав своєю якістю лондонському клубу, але його кар’єра вже зараз визначається не виступами в Англії, а грою за збірну Данії.