«Їб*шимо! Так і напишіть». Як працює оборонна коаліція у Верховній Раді

Вперше за час державності України та українського парламентаризму Верховна Рада з 24 лютого 2022 року працює в умовах повномасштабної війни, яку розв'язала Росія проти нашої держави.

Український парламент, як і в минулі критичні для країни часи, став одним із ключових інститутів держави, продемонстрував приклад єдності, системності ухвалення рішень та їх оперативності. Від початку війни опозиційні фракції заявили про припинення внутрішньополітичної ворожнечі та згуртування парламенту в неформальну «оборонну коаліцію» задля перемоги України. Також про стосунки з «чистого аркуша» із президентом Володимиром Зеленським заявив Петро Порошенко. Він розповів, що 24 лютого зустрівся із Зеленським та обоє потисли руки.

Із початку війни український парламент провів п’ять позачергових засідань, на яких ухвалили понад 80 вкрай важливих для держави законопроєктів і постанов, більшість з яких проголосована конституційною більшістю. Останнє засідання відбулось 1 квітня, на якому перед нардепами виступила з промовою президентка Європарламенту Роберта Мецола.

Частина народних депутатів Верховної Ради поєднує роботу у парламенті та комітетах зі службою на передовій, дехто – в рядах територіальної оборони, інші нардепи волонтерять та допомагають виборцям на округах.

Однак, звісно, є серед нардепів і колаборанти та втікачі, які у критичний для країни час зрадили виборців, присягу та підіграють рашистській окупаційній владі або ж втекли за кордон. Водночас слід відзначити, що йдеться лише про поодинокі випадки, і ці прізвища можна побачити у Реєстрі ДержZрадників. Українська прокуратура вже працює над тим, аби дати правову оцінку кожному депутату, який співпрацює з ворогом.

Рух «Чесно» зробив стислий аналіз роботи Верховної Ради, яка триває після початку повномасштабної війни Росії проти України.

«Оборонна коаліція»

Відразу після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого Верховна Рада на позачерговому засіданні запровадила воєнний стан. Тоді за відповідне рішення проголосували 300 народних депутатів.

«Зараз ми перебуваємо на зв’язку з парламентами зарубіжних країн. Сьогодні нас, представників всіх фракцій і груп парламенту, не роз’єднують політичні погляди. Навпаки: нас об’єднує одне – прагнення служити державі Україні та народові України. Ми на своїй землі, з нами правда, з нами Бог. І ми переможемо! Слава Україні!», – заявив на брифінгу 24 лютого голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.

Згодом на позачерговому засіданні 15 березня Рада проголосувала за продовження дії воєнного стану до 26 квітня. На тому ж засіданні нардепи ухвалили низку законопроєктів для швидкого стимулювання економіки. За словами нардепів, засідання у сесійній залі проходять досить конструктивно. Із міркувань безпеки, зараз немає довгих обговорень у сесійній залі – якщо є підтримка, то всі голосують.

«Політичні дискусії в українському парламенті мінімізовані, вони відбуваються в такому режимі й у такий спосіб, щоби це було на користь державі. Парламентська робота на даний момент не така публічна, як раніше, коли громадяни мали можливість наживо слідкувати за роботою Верховної Ради України у сесійній залі», – зазначає перший заступник голови ВРУ Олександр Корнієнко.

В умовах воєнного стану порядок денний засідання парламенту детально не анонсується, як і точне місце та час засідання. Крім того, із сайту Верховної Ради з публічного доступу зняли частину інформації про народних депутатів, їх голосування, стенограми, порядки денні тощо. Немає також і онлайн-трансляцій із сесійної зали парламенту. Відповідні кроки, за словами керівництва Ради, вимушені в умовах війни з точки зору безпеки і є тимчасовими. Вже постфактум видно, що засідання парламенту традиційно проходять у сесійній залі, а на засіданнях присутні понад 340-350 нардепів. Керівництво Верховної Ради наголошує, що засідання у стінах парламенту – це вкрай важливо та символічно для підтримки українських воїнів та громадян, які дивляться, як працює влада. Водночас потенційне проведення засідання не у стінах Ради передбачає голосування руками, що зменшує рівень довіри до ухвалених у такий спосіб законів.

У той же час зменшення публічності роботи Верховної Ради не вплинула на ефективність та якість її роботи, майже на кожному засіданні нардепи ухвалювали близько двадцяти законопроєктів і постанов.

Більше, ніж народні депутати

Значна частина народних депутатів з різних фракцій та груп наразі поєднує роботу у Верховній Раді зі службою у війську, Теробороні, волонтерством тощо. Так, наприклад, нардеп-кіборг Роман Костенко із фракції «Голос» результативно боронить Миколаївщину від московитських окупантів.

Ще один нардеп «Голосу» Роман Лозинський також воює у лавах українського війська.

Народний депутат від фракції «ЄС», ексголова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович, який поєднує зараз роботу депутата та бійця тероборони Києва, у коментарі «Чесно» каже, що перед останнім засіданням була небезпека відмовитись від механізму консенсусу ухвалення рішень, натомість представники «Слуги народу» запропонували впровадити дистанційне голосування. Проте, за словами В’ятровича, проти виступили «ЄС», «Голос», «Батьківщина» і МФО «Розумна політика» Разумкова.

«Для проведення засідань не у сесійній залі, потрібні зміни до Регламенту Верховної Ради. Але, як на мене, краще такі зміни, ніж дистанційне голосування. Воно з юридичної точки зору, є порушенням Конституції, а з морально-політичної – це погіршення довіри з боку виборців, які будуть думати, що нардепи десь роз'їхались і ховаються. Це неправильно. Я розумію ризик живих засідань у стінах парламенту, але ми зобов'язані йти на цей ризик – це те, за що ми присягали», – наголошує В’ятрович.

У свою чергу член фракції «Слуга народу» Дмитро Гурін у коментарі Руху «Чесно» охарактеризував роботу парламентарів коротко, але чітко: «Ї*ашимо! Так і пишіть».

Інша депутатка від «Слуги народу» Ліза Ясько наголошує, що багато з нардепів, як і тисячі українців, втратили домівки та розділені з родинами, однак працюють всі, як можуть: «У моєму випадку – це міжнародний напрямок, проводимо робочі онлайн-зустрічі з іноземними депутатами. Багато депутатів взяли до рук зброю і пішли воювати, багато колег волонтерять».

Серед депутатів є й ті, хто, крім домівок, уже втратив своїх рідних на війні. Депутатка від «Голосу» Ольга Стефанишина повідомила, що 30 березня під Черніговом загинув її чоловік від снаряда окупантів.

Багато нардепів займаються активною волонтерською діяльністю – допомагають військовим, теробороні, поліції, медичним закладам та виборцям. Нардеп від «Слуги народу» Роман Грищук запустив у столиці волонтерський штаб «Солом’янські котики». Також волонтерством у Києві займаються його колеги по фракції – Ганна Пуртова, Дмитро Наталуха, Сергій Бабак, Олександр Маріковський, Андрій Герус, Артем Нагаєвський та ін.

Пошуком та доставкою різного спорядження для українських військових опікується Гео Лєрос.

«Гео Лєрос та Дмитро Разумков ходили разом із нами на евакуацію в Ірпінь, коли відкривали вперше зелений коридор. Пригадую інших своїх колег, з ким перетинався під час служби не у стінах Верховної Ради», – розповідає Володимир В'ятрович.

Крім того, у теробороні також служить екс-«слуга», а зараз член групи Разумкова нардеп-мажоритарник із Запоріжжя Роман Соха.

Серед нардепів, які між засіданнями парламенту стоять на захисті України зі зброєю в руках, і голова Верховної Ради у 2016-2019 роках Андрій Парубій.

«Крім мене в лавах територіальної оборони також служать колеги по фракції «ЄС» Андрій Парубій, Микола Величкович, Михайло Бондар, а Яна Зінкевич займається допомогою своєму медичному батальйону «Госпітальєри». Я для себе виробив такий ритм, що одну добу несу службу в теробороні, де виконую обов'язки, які ставить моє командування, а другу добу займаюсь політичними та інформаційними задачами – підготовка до сесій, запис коментарів, відео та інтерв'ю», – розповідає В'ятрович.

Що ухвалила Рада під час війни

За час війни нардепи не лише ухвалювали важливі для країни рішення, у парламенті неодноразово виступали європейські парламентарі, які у важкий для нас час, прибули з візитом підтримки в Україну.

Так на п’ятому з початку війни засіданні парламенту 1 квітня перед українськими депутатами виступила з промовою президентка Європарламенту Роберта Мецола.

Парламент у цей день ухвалив понад 20 важливих законопроєктів, серед них: закон про націоналізацію майна росіян та колаборантів; зміни до законодавства щодо заборони партій, які виправдовують чи заперечують збройну агресію Росії проти України; ухвалено заборону пропаганди російського неонацистського тоталітарного режиму, акту агресії проти України з боку РФ як держави-терориста, символіки, яка використовується збройними та іншими воєнними формуваннями РФ у війні проти України; дозвіл вступати до тероборони в районах ведення бойових дій, військовослужбовці та добровольці тероборони матимуть право на статус ветерана війни; встановлена грошова винагорода за добровільно передану ЗСУ придатну для застосування бойову техніку держави-агресора, літак та корабель $1 млн, танк $100 тис., бронетранспортер $50 тис. та ін.

24 березня на позачерговому засіданні Верховна Рада спростила податкове та митне законодавство, депутати посилили відповідальність за співпрацю з ворогом (у Кримінальному кодексі з'явилася нова стаття «Пособництво державі-агресору», покарання – від 10 до 12 років позбавлення волі), фіксацію пересувань українських військових, озброєнь чи західної військової допомоги в умовах воєнного стану (порушникам загрожує від 3 до 12 років ув’язнення), торгівлю гуманітарною допомогою, хакерські атаки на українську інфраструктуру.

Нардепи також ухвалили закони, що посилюють можливості тероборони і сил спеціальних операцій, визначають статус і порядок утримання військовополонених, розширюють повноваження уряду, голів громад та військових адміністрацій на час воєнного стану.

Крім того, на позачерговому засіданні парламенту 24 березня у сесійній залі були присутні та виступили зі словами підтримки і солідарності з Україною голови парламентів трьох балтійських країн-партнерів – Латвії, Литви та Естонії.

Нардеп від «Голосу», перший заступник голови комітету з питань правоохоронної діяльності Андрій Осадчук у коментарі «Чесно» наголошує на важливості таких міжнародних зустрічей у парламенті: «За перший місяць повномасштабної війни Верховна Рада провела три повноцінних пленарних засідання в приміщенні парламенту на Грушевського в Києві і навіть прийняла парламентарів з дружніх нам держав. Ми ухвалили низку рішень, які були критично необхідними для ефективної роботи держави в умовах воєнного стану. Сам факт проведення таких засідань і ухвалення відповідних рішень – це дуже чіткий сигнал, що в Україні ми захищаємо не тільки наших громадян та нашу землю – ми захищаємо конституційний лад, демократію і верховенство права».

24 березня нардепи також звернулися до міжнародних організацій і демократичних країн із закликом посилити санкції проти Росії й Білорусі, створити безпольотну зону над Україною та надати Україні бойові літаки і засоби ППО, створити міжнародний Фонд повоєнної відбудови України, наповнивши його реальними коштами, у тому числі конфіскованими у Росії.

Крім того, Верховна Рада надала додаткові повноваження головам громад, військових адміністрацій і уряду для оперативних дій під час війни, особливо на територіях, де ведуться активні бойові дії. Зокрема, у разі окупації чи оточення обласного центру повноваження обласних рад виконуватимуть військові адміністрації. Уряд зможе ухвалювати рішення з неврегульованих законом питань з одночасним внесенням відповідного законопроєкту до парламенту.

Також випускників шкіл у 2022 році звільнено від ЗНО й ДПА. Прийом до вишів відбуватиметься в порядку, який має бути невдовзі встановлений Міністерством освіти і науки.

Крім того, на засіданні 24 березня Верховна Рада ухвалила постанову про відставку Міністра агрополітики та продовольства України Романа Лещенка та призначила на цю посаду голову аграрного комітету парламенту від «Слуги народу» Миколу Сольського.

На засіданні 15 березня Верховна Рада ухвалила 16 законів, які переважно були спрямовані на посилення оборони України та організації життя країни в умовах війни.

Цього ж дня було продовжено воєнний стан ще на місяць – до 25 квітня.

Парламент розширив на час воєнного стану повноваження поліції – поліцейські зможуть залучатися до завдань тероборони, займатися військовополоненими, розмінуванням тощо.

Депутати гарантували освітянам право на збереження робочого місця і заробітної плати, а учням та студентам – на здобуття освіти, де це можливо і в тих формах, які можливі під час війни.

Крім того, Рада дозволила уряду і місцевій владі гнучко використовувати кошти державного бюджету, перш за все – на потреби оборони. Парламент збільшив на 67 млрд грн видатки на закупівлю і модернізацію озброєнь.

Засідання Ради 3 березня було менш насиченим. Депутати в той день зокрема проголосували за примусове вилучення в Україні майна РФ та її резидентів, а також ухвалили законопроєкт про мародерство та колаборантів.

Крім участі в пленарних засіданнях, нардепи продовжують активно працювати в комітетах, де напрацьовують проєкти для пленарних засідань.

«Тут в нагоді став досвід минулих років. Як вчили китайські мудреці, у всьому найгіршому є завжди щось позитивне. Пандемія коронавірусу за два роки навчила нас всіх бездоганно працювати в онлайн-режимі. Більше того, ми в регламенті Верховної Ради» давно прирівняли онлайн-засідання комітетів до звичайного. Тому зараз, коли країна в стані війни, коли депутатам з питань безпеки дійсно не варто кожного разу збиратися разом на комітет, нам геть не потрібно витрачати час і шукати рішення аби переналаштовувати роботу комітетів. Все працює добре», – розповідає Андрій Осадчук.

За його словами, як приклад, для розуміння поточної ситуації, минулого тижня перед останнім пленарним засіданням Верховної Ради комітет з питань правоохоронної діяльності загалом засідав понад чотири години протягом одного дня.

«Це не рахуючи численних дзвінків і письмових погоджень по телефону і електронній пошті позицій між різними членами комітету… Так, не всі завжди присутні, так, не всі активно беруть участь у роботі, тому очевидно є причини, але переконлива більшість членів нашого комітету завжди на місці», – каже Осадчук.

Частина нардепів різних фракцій перебуває з робочими візитами у країнах Європи, США та Канаді, переважно – це депутатки, яких неформально називають «дипломатичним жіночим батальйоном».

Ще одна делегація українських парламентарів перебуває в Канаді. Зокрема голова комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе, депутатка від «ЄС» Марія Іонова разом із колегами із фракції «Слуга народу» Євгенією Кравчук, Лесею Забуранною та Анастасією Радіною зустрілися з прем'єр-міністром Джастіном Трюдо та віцепрем’єр-міністеркою фінансів Христею Фріланд.

Особлива увага зустрічі була приділена гуманітарним питанням, фіксації воєнних злочинів і злочинів росіян проти людяності в Україні.

Натомість нардеп від «Голосу» Ярослав Юрчишин у коментарі «Чесно» зазначив, що з кожним наступним засіданням парламенту під час воєнного часу якість законів знижується. «Як і важливість їх для перемоги чи відбудови країни після перемоги. Наприклад, 1 квітня було прийнято законопроект 7176, який дає змогу уряду в ручному режимі змінювати склад наглядових рад державних підприємств. Тим самим нівелюючи здобутки корпоративної реформи управління держмайном. Законопроєкт був чітко спрямований проти міжнародних членів наглядових рад, які не дозволяють повертати старі схеми на державні підприємства. При чому тут потреби воєнного стану (крім назви законопроекту) – невідомо. А от те, що ним можуть скористатися коломойські та інші паразити на держпідприємствах – однозначно. Звісно, були прийняті і важливі законопроєкти: спрощення митних процедур для гуманітарних вантажів, вдосконалення соціального захисту для родин військових, початок процедури законної ліквідації проросійських партій чи заборона символіки яку використовує Росія. Та, на жаль, пропорція питань не пов'язаних з війною, а більше зі шкірними інтересами – зростає».

Розпад ОПЗЖ

Як і після перемоги Революції Гідності, коли із фракції «Партії регіонів» вийшла частина нардепів, так і зараз фракцію ОПЗЖ, яка нараховувала 43 нардепи, вже покинули дев’ять обранців. На засіданні 24 березня про вихід оголосили: Валерій Гнатенко, Ігор Кісільов, Олександр Лукашев, Володимир Мороз та Наталія Приходько. А ще раніше на засіданні 15 березня: Ігор Абрамович, Тетяна Плачкова, Вадим Столар та Олександр Фельдман.

Крім того, на тому ж засіданні Верховна Рада проголосувала за позбавлення мандата нардепа Іллі Киви, це рішення підтримало 336 парламентарів. Після цього голосування виникло логічне питання: чому мандатів також не позбавили інших членів ОПЗЖ, щодо яких відкриті провадження, зокрема про державну зраду – кума путіна Віктора Медведчука та Тараса Козака.

Тут парламентарі наголошують, що парламент у своїх діях керується перш за все законними процедурами, а не емоціями. Заяву про складання мандату Ілля Кива подав за власним бажанням. Інші ж нардепи ОПЗЖ вийшли лише з лав фракції, відтак депутатські мандати у них залишаються, вони будуть і далі працювати як позафракційні нардепи, якщо щодо них не буде відповідних проваджень та рішень суду.

Водночас, якщо нардепи ОПЗЖ продовжать виходити з фракції у Раді до критичної межі – 17 депутатів у ІХ скликанні ВРУ кількісний склад найменшої фракції «Голос», – то ОПЗЖ втратить повноваження фракції, а отже, не матиме права формувати порядок денний засідань, брати участь у погоджувальній раді та мати право на обов’язкові виступи з трибуни.

Найбільша кількість відсутніх нардепів у Верховній Раді, за словами самих депутатів, у фракції ОПЗЖ, вони також і не завжди голосують за законопроєкти порядку денного.

28 березня співголова партії «Опозиційна платформа – За життя» Вадим Рабінович оголосив про призупинення дії партії, що було повідомлено у заяві на сайті (але вона вже недоступна).

«Ми завжди говорили про мир. Партія будувалася як партія миру. Чинність партії припинено! Війна змінює все. Світ до 24 лютого і після ㅡ це два різні світи. Сьогодні ми зобов'язані забути про рейтинги та будь-які партійні інтереси. Сьогодні важливий лише мир. Усі вузькопартійні інтереси необхідно забути! Усі суперечки припинити!», ㅡ заявив Рабінович.

Сам Рабінович, за його словами, 3 лютого полетів до Ізраїлю «на офіційне запрошення парламенту Ізраїлю на зустріч із парламентарями». А після хвороби й операції він «не повністю працездатний».

«З першого дня воєнних дій – у контакті із посольством України! Роблю все, що можу! Думаю, що посол України краще може розповісти щодо моїх дій у цій ситуації!, ㅡ йдеться в заяві. – Не маючи змоги бути сьогодні в Україні, я намагаюся бути корисним там, де зараз знаходжусь!»

Раніше рух «Чесно» писав, що з початку 2022 року і саме перед початком військового вторгнення Росії нардепи від ОПЗЖ, зокрема Нестор Шуфрич, Олександр Колтунович та Юрій Бойко, постійно наполягали у своїх виступах у стінах парламенту, що Україна має негайно виконати Мінські угоди та проголосувати за необхідні законопроєкти про вибори на окупованих територіях, амністію осіб, економічну блокаду та відновлення економічних відносин і розпочати діалог із прямих перемовин з ОРДЛО.

Нагадаємо, 18 березня РНБО прийняла рішення про «призупинення» діяльності 11 політичних партій, серед яких і ОПЗЖ. Але ще до цього рішення Ради безпеки у різних регіонах України фракції ОПЗЖ заявляли про саморозпуск.

Оскільки профільне законодавство не передбачає можливості «призупинення» діяльності партій, таке рішення РНБО трактувати як ініціювання процедури ліквідації вказаних політичних сил зі списку РНБО.

Однак для повноцінної заборони проросійських партій ще необхідне відповідне рішення Верховної Ради. Рух «Чесно» вже підрахував, що майже 4 тисячі депутатів місцевих рад можуть втратити мандати і діяльність низки рад може бути заблокованою.

Вибірковий моніторинг діяльності місцевих рад від 24 лютого 2022 року показує, що засідання депутатського корпусу відбувалися не скрізь, а якщо й відбувалися, то нечасто. Зважаючи на це, відкликання значної кількості депутатів у найближчій перспективі не буде критичною проблемою. Основні рішення можуть прийматися головами громад та виконавчими комітетами.

Олександр Саліженко, парламентський аналітик Руху «Чесно»