Інформаційна ізоляція та «виховання патріотизму»: у яких умовах молодь окупованих Донецька, Луганська та Криму формує свій світогляд

«Єдине радіо, яке можна було спіймати, передавало російську брехню. Пропаганда була настільки сильною, що деякі люди, з якими ми розмовляли, вірили в неї, незважаючи на свідчення, які бачили на власні очі», — розповідає в наші дні журналіст Associated Press Мстислав Чернов про роботу в блокадному Маріуполі. Не один рік російською пропагандою годують мешканців окупованих районів Луганської і Донецької областей і Криму, починаючи зі студентів і школярів. Як це на них впливає і чи можна з цим щось зробити?

«Діти пишуть листи про вкрадене дитинство, про те, що вони вже ніколи не будуть такими, як раніше». Це фрагмент з радіоп’єси «Урокі гражданственності». Вона присвячена новому шкільному предмету — «Уроки гражданственности и духовности Донбасса», мета якого, згідно з програмою, — «сприяння духовному розвитку особистості учня, ідентифікації себе як громадянина ДНР, вихованню патріотизму».

Авторка п'єси — студентка Ангеліна з Донецька — зараз навчається у Львові. Вона розповіла, що цитати дітей про втрачене через війну дитинство ідеологи подавали на шкільній лінійці, звинувачуючи український бік. Через депресію дівчина не закінчила п’єсу, проте їй кортіло показати, що відбувається по той бік лінії фронту. «Мені було прикро від того, що не всі люди розуміли, що відбувається на непідконтрольних територіях», — сказала Ангеліна.

Ангеліна розповіла, як у школах на окупованих територіях намагаються промити мізки молодому поколінню та інтегрувати його до Росії. За її словами, багато говорили про пільги при вступі до російських університетів. Водночас учням казали, що освіта в Україні деградує. А щоб скласти іспити після 11 класу, потрібно обов'язково мати паспорт так званої «ДНР».  За словами Ангеліни, «ідеологічну роботу» виконували вчителі та «запрошені гості». Вона пригадала сепаратистськи налаштовану класну керівничку, яка поширювала серед учнів відповідну риторику. «Вчителька казала, що дуже прикро, що я не проявляю чіткої громадянської позиції. Я її, звісно, мала, але ніхто не хоче проявляти позицію, яка не відповідає ідеології окупаційного режиму. Тому що підвали — це не дуже прикольно», — розповідає Ангеліна.

Студентка прогнозує, що з плином часу все складніше буде вирішити проблеми, пов’язані з деокупацією територій, адже вже є покоління дітей, які народилися не під українським стягом і вже ходять у школу.

 «Починаючи з 2015 року у так званій “ДНР” розпочала роботу організація “Молода республіка”. Як на мене , тут проходить найжорсткіше промивання мізків школярів. Якщо ти активний учасник шкільного життя, то тебе туди можуть записати без твого відома», — поділився спогадами Даниїл, студент харківського вишу родом з Донецька.

На сайті цієї організації йдеться, що зараз її учасниками є понад 9 тисяч «активістів». На цьому ресурсі є публікації про «київський режим», трагічні пости про пам’ять «героїв ДНР» і навіть репортаж зі студентського концерту, присвяченого Року російської культури та проведеного за підтримки керівника окупаційної влади Донецька Дениса Пушиліна.

Даниїл розповідає, що участь у «Молодій республіці» впливає на твою успішність у школі. «Мій однокласник завдяки участі у подібному закінчив школу із золотою медаллю. Йому погрожували, що медалі не буде, якщо він відмовлятиметься бути учасником організації», — додав він.

Також Даниїл розповів про «Молоду гвардію — Юнармію», створену за аналогом російської дитячо-юнацької мілітарної організації «Юнармія». Тієї самої, яку Путін хоче залучити до війни проти України. За словами студента, для учасників організації є квоти при вступі. Тож для дітей із бідних сімей це приємний бонус, бо бюджетних місць у донецьких вишах обмаль.

Даниїл ще пригадав про шкільну класну годину, де учням потрібно було підготувати презентацію про «подвиги» таких персонажів, як Моторола. «Перед уроком учні надсилали презентації вчителю на схвалення, щоб зайвого не було сказано», — додав він.

Студентка-кримчанка Женя, яка навчається на журфаку в Києві, розповіла про намагання окупаційного режиму виховувати кримську молодь прихильною до Росії.  

«Я була відмінницею і мені обіцяли багато перспектив у Росії. Коли ми брали участь в олімпіадах, то казали, що в разі виграшу ми зможемо вчитися у Москві. І що нам виплатять гроші. Чи перемога — це змога вчитися в найкрутішій школі в Росії», — зазначає Женя.

Студентка згадує, що майже всі її однокласники хотіли їхати вчитися до Санкт-Петербурга чи Москви. Проте в Росії у виш вступила тільки одна дівчина. Інші залишилися у Севастополі і навчаються у так званій філії Московського університету імені Ломоносова. 

Фасад філіалу в січні 2022 року. Фото Google.Карти

У квітні 2021 року у комітеті Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики відбулися слухання «Забезпечення стабільного українського мовлення на тимчасово окуповані та прикордонні території України». Тоді голова комітету Микита Потураєв сказав: «Я не можу сказати, що ми програємо інформаційну війну за наші власні території, але за ці роки так і не змогли вибудувати систему міцного захисту».

Зокрема, тодішній віцепрем'єр — міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резников заявив, що унаслідок переходу на цифрове мовлення на прикордонних та прилеглих до зони конфлікту територіях від 30 до 40% людей залишилися без українського ефірного мовлення.

Монтаж обладнання для МХ-7. Джерело: cip.gov.ua

Варто згадати і про рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо створення мультиплексу МХ-7. Ця телемережа мала на меті і забезпечення доступом до телебачення прикордонних регіонів. Відповідне рішення ухвалене в грудні 2019 року. У січні 2022 року Концерн РРТ почав монтаж обладнання для запуску загальнонаціональної цифрової багатоканальної телемережі MX-7, проте цей процес не завершили. Зараз ці плани вочевидь під питанням через війну, як і будь-яке мовлення на окуповані до 24 лютого території.

Звичайно, контент поширюється і через соцмережі, наприклад, телеграм і тікток, проте їх теж використовує окупант. Наприклад, з початку повномасштабної війни у тіктоку не раз можна було помітити відео із проросійським підтекстом за буквально однаковим сценарієм. Але це стало ідеєю для висміювання серед молоді, тож подібні тренди йдуть на користь України в інформаційній війні.

Фото з обкладинки: Володимир Куценко / Радіо Свобода