Металурги РФ хочуть спрямувати в Азію 4 млн т сталевого експорту після втрати ринку ЄС

Асоціація «Руська сталь», до якої входять найбільші компанії чорної металургії РФ, оцінила обсяг експорту сталевої продукції, яку російським компаніям після втрати європейського ринку доведеться перенаправити на азіатський напрямок, в 4 млн тон на рік. Такі дані містяться в листі президента асоціації та власника «Сєвєрсталі» Олексія Мордашова на адресу першого віце-прем'єра РФ Андрія Білоусова, повідомляє Silk Bridge із посиланням на російські ЗМІ.

Після вторгнення Росії в Україну Євросоюз схвалив цілу низку санкцій, серед яких і часткова заборона на імпорт металопродукції з РФ. Під неї підпадає більшість готової продукції на суму близько 3 млрд євро на рік, окрім сталевих слябів та залізної руди. За даними європейської металургійної асоціації Eurofer, ЄС у 2021 році імпортував із Росії 3,74 млн т готової сталевої продукції. З них 2,86 млн. т припало на плоский прокат, переважно виробництва «Сєвєрсталі».

Наразі російські компанії шукають нові ринки збуту своєї продукції в Азії, в тому числі у Китаї. І просять сприяння російського уряду, в основному із організацією логістики та її здешевленням.

За розрахунками «Російської сталі», при переорієнтації на Схід відстань доставки вантажів збільшиться більш ніж утричі – з 2300 до 7900 км. Це призведе до додаткових витрат компаній у 17 млрд рублів на рік, зазначається у листі Мордашова Білоусову. Зміни в логістиці вимагатимуть додаткових витрат на фрахт: його вартість у морські порти Туреччини вже зросла більш ніж у 2,5 рази, у морські порти Китаю – у чотири рази.

За словами представника «Сєвєрсталі», компанія вирішує технічні питання із перенаправлення обсягів, що раніше постачалися в ЕС, на альтернативні ринки, в тому числі Азію. Частка продажів до Європи у виручці «Сєвєрсталі» у 2021 році склала 31%. Якихось істотних обсягів в Азію не продавалося.

У виручці ММК Європа становила 7%, Азія - 4%, у виручці "Металоінвесту" - 29,3% і 8,5% відповідно. Дочірня компанія Evraz «Распадська» отримувала від продажів до Європи 11%, в Азіатсько-Тихоокеанський регіон – 32%. У «Мечела» Європа давала 13% виручки видобувного сегменту, Китай - 38%, інші азіатські країни - 18%. У виручці металургійного сегмента компанії частка Європи була 18%, Азії – 2%.

За оцінкою керівника управління аналітики з ринків цінних паперів Альфа-банку Бориса Красноженова, перенаправлення плоского прокату не стане проблемою для російських виробників. Він вважає, що азіатський ринок «переварить» такий обсяг, а компанії мають можливість постачати частину продукції до Північної Африки та на Близький Схід, але вони мають змінювати логістику та надавати знижки новим покупцям.

В той же час, за оцінкою аналітиків інвесткомпанії «Атон», китайський напрямок постачання не дасть російським виробникам істотних економічних вигод – на імпорт в Китаї припадає лише 25% споживання. Та все ж перспективи збільшення постачання російської залізної руди в Азію краще, ніж сталевої продукції, додають в «Атоні».

Китай ввозить понад 1,1 млрд. т руди на рік і легко може прийняти нові поставки з Росії. Вугілля, яке йшло на Європу, також буде легко перекинути в Азію, оскільки російські «Мечел» та «Распадська» вже є там постачальниками, доповнив аналітиків «Атона» Красноженов.

Основні складнощі пов'язані з експортною логістикою: дефіцитом порожнього залізничного парку та великотоннажного флоту, зростанням ставок фрахту морських суден, зазначив представник «Металоінвесту» в коментарі росЗМІ.

Частина російських компаній прагне змінити вектор і активно розвиває співпрацю з китайськими партнерами - у зв'язку з цим на експортно-імпортні перевезення за маршрутом Росія - Китай кількість заявок зросла і зараз практично вдвічі перевищує можливості інфраструктури, повідомила 30 березня «дочка» РЖД – «РЖД Логістика».

Компанія «зробить все можливе, щоб забезпечити перевезення максимального обсягу вантажу вітчизняних виробників», сказав представник РЖД. У 2021 році у східному напрямку по мережі РЖД на експорт було відправлено 5,5 млн т чорних металів (на 16% менше, ніж у 2020 році) та 4,5 млн т залізної руди (мінус 2%). БАМ та Транссиб працюють на межі своїх можливостей, зазначив він. Для розширення експортних можливостей РЖД ведуть переговори з «Китайськими залізницями» щодо додаткової передачі вантажних поїздів, додав співрозмовник.