"Тільки горобець кублиться, бо не знає віри християнської"

Знесені на Благовіщення яйця не можна підкладати під квочку— Всяка робота заборонена. Всякі справи на землі припиняються. Роблять тільки вкрай по життю необхідне, — розповідала 2021-го про Благовіщення учасникам фольклорної експедиції тоді 46-річна Тетяна Мироненко з села Бокове Подільського району на Одещині.Благовіщення Пресвятої Богородиці та Приснодіви Марії християни східного обряду відзначають 7 квітня. За євангельськими переказами, цього дня архангел Гавриїл сповістив Діві Марії благу й радісну вість: "Дух Святий злине на тебе, і всевишнього сила обгорне тебе. Через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!"Благовіщення в християнстві — одне з великих дванадесятих свят, третє після Великодня й Різдва. На відміну від них, цей день має не веселий, а суворий характер.На Поліссі й сьогодні суворо уникають усіх робіт на полях цього дня. Вірять, що на Благовіщення Бог прикладає голову до землі й зігріває її теплим й благодатним диханням. У давнину вважали, що земля відпочиває і спить від осіннього свята Воздвиження — 27 вересня, до Благовіщення. Чіпати, будити її — великий гріх.— Навіть пташечка не в'є гніздо в цей день, бо великий празник, — переконувала фольклористів тоді 57-річна Любов Бабіченко із сусіднього села Ясенове. — Один тільки горобець кублиться, бо не знає віри християнської.За народною легендою, колись зозуля звила собі на Благовіщення кубло. За це Бог її покарав й вона дотепер підкидає свої яйця в чужі гнізда.Доброю прикметою вважається побачити цього дня на власному подвір'ї голуба. Голуб символізує Святого Духа. Вірять, що цей птах — символ божого благословення для господарства й усіх домочадців.В Україні вірили, що на Благовіщення треба випускати на волю всіх пташок. У Києві ще на початку минулого століття існував звичай: біля фонтана Самсон на Контрактовій площі випускали в небо на волю сотні птахів. Напередодні їх спеціально купували у птахоловів. Справу вважали богоугодною.На Підляшші донедавна існував звичай годувати лелек, що поверталися на батьківщину з теплих країв. Для цього жінки випікали печиво у вигляді бусликів, а діти підкидали їх високо до неба. На Поліссі готували печиво у вигляді буслової лапи, називали гальопи. Малеча бігала з ним, підвішували до дерев. При цьому треба було голосно кричати "Бусле, бусле! На тобі гальопу, а нам дай жита копу!"Досі українці вірять, якщо лелека загніздився на хаті, то ні блискавка, ні пожежа їй не загрожує. У сім'ї в такому домі пануватиме спокій і злагода.Звернення до птахів із проханнями гарного врожаю і статків пов'язано з віруваннями, що птахи близькі до Бога. Мають можливість передати йому людські молитви.Водночас, знесені курми яйця на Благовіщення вважали не хорошими. Такі не підкладали під квочку, щоб не вилупилася каліка.— Це таке ж велике свято, як і Великдень. Моя баба колись говорила, що навіть мо й більше. І на Благовіщення не мучать грішників на тому світі, — розповідала Любов Бабіченко із села Ясенове. — Я сама бачила як сонце вранці скаче отак над горизонтом і всіма кольорами переливається. Старі люди кажуть, то воно так грає-виграє, бо теж з нами радіє благій вісті, що Спаситель народиться.Дослідники старовини вважають, що церковне свято Благовіщення в народних звичаях українців ввібрало багато ритуалів, обрядових дій і вірувань, пов'язаних із дохристиянським Великоднем. Колись його відзначали на весняне рівнодення — 20–21 березня."Який день на Благовіщення, такий і на Паску", — говорять у Ясеновому. І ще намагаються передбачити погоду на весь рік. Якщо цього дня вітер, туман чи іній, то рік буде врожайний. Якщо дощ — до великої кількості грибів, гроза — на тепле літо й врожай горіхів, сонце — буде спекотне літо й гарна пшениця.За народними переказами, цього дня Бог благословляє всі рослини, все починає цвісти й рости. Існувала прикмета, якщо на Благовіщення дівчина знаходила квітку первоцвіту дорогою до криниці, це віщувало їй вдале заміжжя найближчим часом.На Харківщині дівчата, які хотіли бути красиві та привабливі, рано-вранці наливали в миску холодну воду, кидали туди проліски та вмивалися. На Поділлі знайдені на Благовіщення проліски рвали й ховали за пазуху. Це приносило щастя, підтримувало силу та красу. На Великдень клали ці квітки під ікони — до благополуччя.На Київщині й у Каневі існував звичай топтати ряст. Молодь збиралася великим гуртом, йшла в ліс й шукала галявину з первоцвітом. Юнаки й дівчата ставали колом, притоптували зі всієї сили ногами й співали:Топчу, топчу ряст, ряст!Бог здоров'я дасть, дасть!Іще буду топтати,Щоб на той рік діждати!Вірили, що такими діями можна забезпечити здоров'я на весь рік. Від цього звичаю пішли приказки "вже йому рясту не топтати" — казали про безнадійно хворого, "вже виліз на ряст" — про хворого, що одужує.У давнину люди вірили, що на Благовіщення межа між світом людей і потойбіччям зникала, активізувалися надприродні сили — добрі та злі. Діяли маги й чарівники.Казали, що виходять на поверхню тварини, які зимують у землі. Особливо небезпечними стають гадюки. Тому заборонялося заносити в хату гілля, мотузки, будь-що подібне до форми змії. Намагалися убезпечити себе й худобу від укусів.Благовіщення вважали часом скарбів. Ніби опівночі над місцем закопаного скарбу з'являється блакитне полум'я. Такі коштовності та гроші — небезпечні для людини. Їх закладали попередні господарі не від добра, "на чиюсь голову". Той, хто їх викопає, може померти. А то й звести зі світу свій рід.Благовісник блискавками відкриває землю для сіяння8 квітня українці називали святом Благовісника, вшановували архангела Гавриїла. Кликали ще володарем грому. У молитвах до нього просили захисту від пожеж.Вважали, що Благовісник блискавками відкриває землю для сіяння. Застерігали під час сівби не лаятися. Бо прибіжить чорт, почне ходити слідом і сіяти будяки.Принесені з церкви частинки благовіщенської проскурки хазяїн закопував на чотирьох кутах поля, щоб дощові хмари ниву не обходили стороною та град не побив.День тижня, на який припадав Благовісник, протягом року вважали надзвичайно сприятливим для всіх справ. Цього дня сіяли й збирали врожай, відправлялися в дорогу й на базар, продавали й купували худобу. Нині говорять, що наступний день після Благовіщення сприятливий для придбання автомобіля."Газету по-українськи" можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"