War story: У Бучі вбили 87 сусідів відомого українця

Президент WBC Ukraine Микола Ковальчук зустрів війну у Бучі, де проживав зі своєю багатодітною родиною.

В інтерв’ю Чемпіону Микола Ковальчук  розповів жахливі деталі про долю своїх сусідів в Бучі, підтримку нашої країни з боку Всесвітньої боксерської ради (WBC), позицію відомих українських боксерів та функціонування WBC Ukraine в період війни.

87 вбитих мешканців з маленькими дітьми

 - Пане Миколо, передбачали, що РФ здійснить напад на Україну? Якою була реакція на військове вторгнення в перші дії?

Відверто кажучи, до кінця не вірив, що  в  21-му столітті відбудеться повномасштабне і таке віроломне та безглузде вторгнення росії в Україну. Гадаю, у це не вірила абсолютна більшість українців. Коли о 4:30 ранку пролунали перші вибухи, – було зрозуміло, що я не вірив дарма.

Фото від Maksym R0zenko

Перш за все поїхав до офісу, де працюю разом з  командою юристів і WBC. З партнером прийняли рішення видати достроково усім заробітну плату та закінчити усі нагальні робочі справи.Тим часом у Києві затори заполонили місто, люди покидали свої домівки, беручи лише найнеобхідніші речі.

Я поспіхом повернувся до передмістя Києва Бучі, де проживає моя родина – четверо дітей, дружина, батьки, сестра дружини та двоє її дітей. Коли прибув, неподалік від нашої домівки російські війська вже бомбили аэродром (прим. Чемпіона - одна з найгарячіших точок в Україні, на сьогоднішній день це місто майже повністю знищене). Відчуття катастрофи лише посилювалось… Усвідомлюючи величезну небезпеку для своєї родини, прийняв рішення негайно виїжджати з міста. Батьки не хотіли залишати дім, але я наполягав, що ми маємо виїхати задля безпеки усіх членів родини. Взявши лише необхідне, ми вирушили у подорож на захід України, яка тривала 42 години. Я розумів, що мушу врятувати своїх рідних від вірної смерті будь-якою ціною. На жаль, нам бракувало місця в авто, щоб забрати двох моїх домашніх улюбленців, собак - багаторазових чемпіонів світових виставок та найкращих друзів моїх дітей. За ними допомагав доглядати мій сусід, який попри небезпеку залишився у місті. Паралельно, ми допомагали евакуювати з Києва деяких наших співробітників, у яких не було змоги вибратись  із міста самотужки.

Подолавши довгий шлях, ми зупинились у моєму рідному місті Івано-Франківськ, де я народився та виріс. Оселились усі гуртом – восьмеро дітей та шестеро дорослих. Сусіди радо допомагали усім можливим та навіть надали своє житло для ночівлі та проживання. З моменту початку війни, до нас приїжджали багато сімей з різних регіонів України: Харків, Буча, Ірпінь, Київ, Бровари та інших. Усіх з радістю зустрічав та допомагав знайти житло. Деяким допомагав дістатись кордону та влаштувати там їхнє життя.

Коли Бучу звільнили від російських окупантів, моєму куму Роману, який протягом усієї війни воює на передовій, вдалось дістатись мого будинку. Його теж не оминули російські окупанти. На вході стояли розтяжки з гранат. Будинок повністю обстріляний та розграбований. Окупанти вбили мого вірного друга, собаку, мою чемпіонку Ракату. Вони підірвали її гранатою задля розваги та спостерігали за тим, як вона помирала. Ще одного пса, Атоса, - вдалось врятувати. Він чудом вижив та зараз перебуває у дуже важкому стані під пильним наглядом лікарів. Його контузило від вибуху гранати, а через уламки, ранами вкрите усе тіло. У такому стані він знаходився кілька днів, поки військові не врятували його. Проїжджаючи вулицями Бучі, зараз можна і побачити увесь жах тих звірств, які вчиняли орки. Лише на вулиці, де я проживаю, жорстоко вбито 87 невинних жителів разом із маленькими дітками. Навколо багато трупів. Людей зв’язували та розстрілювали, після чого складали на купу, обливали бензином та спалювали тіла…

Гуманітарна допомога від WBC Cares Ukraine

 - Ваша родина залишились в Україні?

 - Ще до війни, наші великі друзі з США Чіко (амбасадор WBC) та Таїс Лопеси багаторазово запрошували усю нашу родину до себе, щоб ми були якомога далі від військових дій. Коли війна дійсно розпочалась, вони наполягали на тому, щоб ми виїхали до них, і діти, дружина та батьки були у безпеці. Ми отримали дуже багато запрошень з Лос-Анджелесу від Олександра Гвоздика,  сім’ї Анни та Івана Редкачів, друзів з Маямі, Чехії, Іспанії, Польщі, Угорщини. Моя позиція та позиція усіх членів моєї родини, без виключення, була однозначною – ми залишаємось в Україні, на своїй землі та будемо усіма силами допомагати нашій країні боротись за свою землю, допомагати армії усіма доступними нам способами: фінансово, інформаційно, волонтерством, роботою з іноземними партнерами та благодійними організаціями.

 - Як зараз працює представництво WBC Ukraine, яке ви очолили влітку минулого року?

 - За день до початку повномасштабного вторгнення ми проводили майстер-клас з підвищення кваліфікації суддів. Усі функціонери WBC були дуже стурбовані та висловлювали свою підтримку в адресу України. У перші дні війни зі мною зв’язався президент WBC Маурісіо Сулейман. Його родина була дуже схвильована, дізнавшись про війну в Україні. Вони відразу висловили тверду готовність допомагати українському народу всіма можливими способами. Всесвітня боксерська рада зробила дуже важливий крок у підтримці України та припинила санкціонування поєдинків за участі російських боксерів. Це дуже важливе рішення для організації , і ми безмежно вдячні за такий вчинок.

Чи не щодня  ми спілкувались із керівником всесвітнього благодійного проекту WBC Cares Джил Даймонд, яка підняла "на вуха" підрозділи WBC по всьому світу із закликом допомогти Україні. Усі члени великої родини WBC  висловлювали свою підтримку. Особливу та дуже цінну допомогу надають функціонери підрозділу WBC Cares у Великобританії, яку ми  цінуємо.

Разом із  віце-президентом WBC Ukraine Сергієм Ватаманюком (екс-тренер  Олександра Усика, Дениса Берінчика, Олександра Захожого та братів Байсангурових) та командою WBC Ukraine ми активізували роботу благодійного фонду WBC Cares Ukraine. 

Завдяки цьому ми маємо змогу здійснювати  подорожі в усі куточки Європи для збору гуманітарної допомоги. Раніше ми організовували благодійні акції та допомагали людям та діткам з обмеженими можливостями, але зараз вони потребують нашої допомоги як ніколи раніше. До нашої команди волонтерів долучилося чимало добровольців із різних куточків України, отож робота стала в рази продуктивнішою і спільними зусиллями ми адресно доставляємо гуманітарну допомогу до людей, які її потребують. Зокрема, дуже важливою була поставка інсуліну в центральні регіони України, де є багато дітей та дорослих, яким вкрай необхідний цей препарат. Багато інших важливих медикаментів, елементів військового та хімічного захисту, продуктів харчування та засобів гігієни було доставлено нашим захисникам на передову і це лише початок. На нас чекає велика відбудова України, то ж ми будемо старанно працювати, аби швидше допомогти нашій Батьківщині прийти до тями та повернути мир у кожну домівку.

Моя добра знайома, відома лікарка Валентина Мажбіц познайомила мене із відомим психіатром Доктором Харрісом Єнсеном із США, штат Колорадо, який практикує у сфері приватної психіатрії вже протягом 25-ти років та написав книгу "Ukraine's Optimism Is Rising! Simple Ideas For Sanity, In The Insanity Of War" – "Український оптимізм зростає! Прості ідеї для здорового глузду в божевіллі війни". Ця книга допоможе  постраждалим від воєнних подій людям, віднайти нове життя та позбутись поствоєнного синдрому, щоб продовжити жити щасливо. Його книга вийде у продаж на Amazon, а частина отриманих коштів буде спрямована на допомогу Україні. Для українців ця книга буде у безкоштовному доступі, тож багато українців самостійно зможуть пропрацювати свої психічні травми.

Що об’єднує Кличко, Усика, Ломаченко, Джошуа та Тайсона Ф’юрі

 - Як ваші друзі, зірки світового боксу, сприймають війну в Україні?

Разом з командою WBC  ми відразу розпочали активну діяльність щодо привернення уваги світових зірок боксу до військової агресії росії в Україні. Особисто писав моїм друзям  боксерам та показував ті страшні кадри про вбивства мирних мешканців, діток, зґвалтування жінок та жорстокого знищення російськими окупантами цілих міст, пологових та дитячих будинків, навчальних закладів та захоплення атомних електростанцій, що стало загрозою екологічної катастрофи для усього світу.

Багато чемпіонів світу відкрито підтримали Україну. Це і супер-зірка, чемпіон за версією WBC суперважкого дивізіону  Тайсон Ф’юрі, екс-абсолютний чемпіон світу Теофімо Лопес, екс-чемпіон світу Ентоні Джошуа, абсолютний чемпіон світу Джордж Камбосос, екс-суперник Василя Ломаченка - Орландо Салідо та багато інших. Казахський боксер Тамірлан Раімкулов підтримав Україну, та після поєдинку підняв український стяг. Колишній абсолютний чемпіон світу  в першій напівсередній вазі Теренс Кроуфорд записав відео зі словами підтримки для України. Боксерська спільнота майже одноголосно засудили фашистську політику новітнього "Гітлера" - Путіна та виступили за мир.

Окрему увагу необхідно приділити позиції наших українських боксерів. Найактивнішу позицію займають наші всесвітньо відомі чемпіони брати Віталій та Володимир Клички. Віталій (“вічний” чемпіон WBC), як очільник столиці, відразу дав зрозуміти, що Київ готовий боротися до останньої краплини крові та спільними зусиллями з Президентом України Володимиром Зеленським і нашими відважними захисниками забезпечує оборону нашого улюбленого квітучого Києва. Його брат Володимир, який майже 10 років поспіль домінував у надважкому дивізіоні, став пліч-о-пліч із братом та щодня звертається до світу, інформуючи про жорстоку війну в Україні, її жахливі смертоносні наслідки та необхідність надання державами – світовими лідерами збройної та військової допомоги у війні з російським агресором.

Олександр Усик та його дружина  у своїх соцмережах звертались з відео повідомленнями зі словами вдячності українським військовим та до російського народу із закликами схаменутись та зупинити війну. У перші дні війни Олександр  вступив до лав Київської територіальної оборони. Дружина Усика повідомила, що їхній  будинок окуповано російськими загарбниками. Після довгих роздумів Олександром було прийнято рішення, не дивлячись на війну, погодитись на матч-реванш із Ентоні Джошуа. Таким чиномОлександр зможе ще раз нагадати усьому світу про Україну та частину гонорару пожертвувати на допомогу українській армії та відбудові України.

Ще один наш супер-чемпіон Василь Ломаченко також вступив до лав територіальної оборони рідного міста, що на Одещині. Він навіть відмовився від втілення своєї заповітної мрії всього життя – поєдинку за титул абсолютного чемпіона світу з Джорджем Камбососом.

Багато наших славетних боксерів, серед яких екс-чемпіони світу, такі  як Андрій Котельник, Сергій Дзінзірук, В’ячеслав Сенченко, Денис Берінчик, Максим Бурсак, Ігор Шевадзуцький та багато інших вступили до лав територіальної оборони та ЗСУ.

Екс-чемпіон світу серед юніорів, володар титулу WBC Youth, відомий український тренер Юрій Цибенко займається допомогою армії у місті Києві, а його вихованець, перспективний боксер Юрій Вишняков  теж вступив до лав Київської територіальної оборони.

Не можна забувати про війну на інформаційному фронті, яку активно ведуть українські боксери.  Тарас Шелестюк та Олександр Захожий після проведення своїх яскравих поєдинків звернулись із закликом до світової спільноти про підтримку України та висловлюють свою патріотичну  позицію у своїх соцмережах, організовують збір коштів  та аукціони на підтримку ЗСУ і збирають гуманітарну допомогу. Екс-чемпіон WBC Олександр Гвоздик та всесвітньо відомий український боксер Сергій Дерев’янченко неодноразово звертались до світу зі словами засудження війни та підтримки українського народу у боротьбі за свою землю. Колишній спаринг партнер Володимира Кличка Сергій Радченко організував притулок для вимушено переселених людей з гарячих точок України.

Його нещодавно облаштований боксерський зал зараз є прихистком для десятків людей, а щоденні безкоштовні тренування з боксу підбадьорюють дітей та дорослих.

Активну громадянську позицію займає локальна організація – Національна ліга професіонального боксу України. Президент організації, легендарний тренер та батько професіонального боксу в Україні Михайло Зав’ялов постійно дає інтерв’ю та коментарі для світових та національних ЗМІ із засудженням російської агресії та закликами підтримки України. Його заступниця екс-чемпіонка світу серед жінок Аліна Шатернікова активно долучається до надання гуманітарної допомоги населенню та армії. 

Є і жахливі наслідки війни, які торкнулись боксерської спільноти в Україні... Багато молодих перспективних боксерів, які вступили до лав української армії загинули, захищаючи нашу країну. Трагічним також є випадок вбивства українського тренера, боксера, майстра спорту Олексія Джунківського. Він також активно захищав нашу країну та був учасником територіальної оборони. Рашисти вбили його прямо у боксерському залі в Ірпені, що у передмісті Києва.

Ця війна змусила дуже багатьох українців переглянути свої життєві цінності, принципи та погляди, зрозуміти – хто друг, а хто ворог.

Україна показала, що її сини є справжніми воїнами з гарячим серцем та козацьким духом не лише у ринзі, а і у захисті своєї рідної землі, бо у них тече кров справжніх козаків, які були одними з найкращих воїнів світу у історії. Переконаний, що незабаром ми переможемо, будемо розвивати і надалі український бокс та представництво WBC у нашому регіоні.

 Слава Україні!!!

 Героям Слава!!!

Максим Розенко, Чемпіон