Військова технологія. Вторгнення РФ в Україну показало всьому світу можливості криптовалют

Криптовалюти стали одним із ключових інструментів допомоги українській армії під час війни. У зв’язку із цим президент Зеленський підписав закон про цифрові активи. Але навіщо потрібна легальна криптовалюта Україні та всьому світу саме зараз?

За даними The Economist, станом на початок квітня 2022-го влада України зібрала близько $100 млн допомоги для армії в криптовалюті.

Від початку російського вторгнення у лютому Міністерство цифрової трансформації України відкрило вже 14 криптогаманців для прийому фінансової допомоги у різних цифрових монетах.

Крім того, як передає сryptolife.report, в Україні з’явилося багато криптопроєктів, покликаних допомогти у боротьбі проти окупантів. Більшість з них продають невзаємозамінні токени ( NFT) з артом про війну в Україні або, наприклад, Путіним і Лукашенком у вигляді щурів.

А засновник платформи Ethereum Віталік Бутерін перевів на підтримку України 1500 монет ETH, що в еквіваленті становить понад $4,6 млн за актуальним курсом.

На цьому тлі президент Зеленський підписав закон про легалізацію цифрових активів, який був готовий ще восени. Але навіщо Україні потрібна легальна криптовалюта і що відбувається з глобальним ринком цифрових активів на тлі кризи, що насувається?

Що означає легалізація для українців?

«Запускаємо легальний ринок віртуальних активів в Україні та виводимо криптосектор із тіні», — прокоментував підписання закону про цифрові активи голова Мінцифри Михайло Федоров 16 березня.

За його словами, загалом жодна інша сфера не може похвалитися «настільки потужним темпом приросту капіталу», і в Україні також спостерігається активний розвиток крипторинку.

Після підписання цього закону в Україні стали легальними іноземні та внутрішні криптобіржі; банки отримали змогу відкривати рахунки для криптокомпаній; українці можуть захистити свої заощадження у віртуальних активах; Держава гарантує судовий захист прав на віртуальні активи.

Відповідальним органом за регулювання нового криптосектора виявилася Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

До її компетенції тепер належить формування та реалізація політики у сфері віртуальних активів; визначення порядку обігу віртуальних активів; надання дозволів постачальникам послуг віртуальних активів; здійснення нагляду та фінансового моніторингу у цій сфері тощо.

Саме вибір регулятора спричинив ветування закону президентом Зеленським у жовтні 2021-го. Спочатку передбачалося створення нового органу, але Володимир Зеленський запропонував зарахувати ринок віртуальних активів до компетенції вже існуючих фінансових регуляторів.

Іншими словами, тепер українці можуть не лише користуватися цифровими активами, як і раніше, а й розраховувати на захист своїх коштів із боку держави.

Крім того, легальна криптовалюта у нашій країні подарувала можливість громадянам купувати та зберігати іноземну валюту навіть під час заборони на валютні операції під час війни. Це можна зробити за допомогою купівлі цифрових доларів на одній із криптобірж, або конвертацією гривні в будь-яку іншу фіантну валюту.

До речі, криптобіржа Binance скасувала комісію під час виведення коштів для українців.

Скільки українців користувалися криптовалютою?

За даними на кінець січня 2022-го, кожен п’ятий українець віком 18−24 років бодай раз у житті купував чи продавав криптовалюту.

Експерти компанії Gradus з’ясували, що 77% власників цифрових монет в Україні відкривають власні криптогаманці, 31,5% витрачають криптовалюту на реальні товари, а 18,9% використовують їх для відеоігор.

«Хоча найпопулярнішим методом збереження та примноження коштів серед українців залишається купівля звичайної валюти ( 32,6%), купівля криптомонет у нас у країні вже зустрічається частіше, ніж інвестиції у цінні папери. І, звичайно, нове покоління почувається набагато впевненіше у цій індустрії, оскільки вони з дитинства підключені до світового віртуального простору. Старші люди віддають перевагу старим добрим дорогоцінним металам і нерухомості», — заявила засновник і директор Gradus Research Євгенія Близнюк.

Згідно з результатами дослідження, 77% власників цифрових монет відкривають власний криптогаманець, 31,5% витрачають криптовалюту на реальні товари, а 18,9% використовують їх для відеоігор.

Раніше повідомлялося, що Україна є лідером у світі за кількістю власників криптовалюти у співвідношенні з загальним населенням країни.

За даними на жовтень 2021-го, серед українців було понад 5,5 млн. криптовласників або близько 12,73% від загального населення країни українців. На другому місці опинилася Росія з показником 17,37 млн осіб, або 11,91% населення, а на третьому — Венесуела. (2,9 млн. або 10,34%).

«З липня 2019-го по червень 2020-го Україна відправила криптовалюти на суму $8,2 млрд і отримала на суму $8 млрд… Україна — батьківщина команд, які заснували криптостартапи Bitfury, Hacken та Propy, не кажучи вже про численних криптографічних розробників», — повідомлялося у рейтингу платформи triple-a.io.

Як війна в Україні вплинула на ринок криптовалют?

Вкрай залежні від традиційних фінансових ринків, більшість цифрових монет переживали сильне падіння вартості, починаючи з кінця осені 2021-го.

Це було викликано і літньою забороною криптомайнінгу в Китаї, і коронакризою, і невтішними прогнозами Федеральної резервної системи США щодо інфляції та кредитних ставок і т.д.

У період з восьмого листопада 2021-го по 22 січня 2022-го курс біткоїну опустився більш ніж удвічі: з максимального історичного піку майже $70 тис. за одну монету до літніх мінімумів на відмітках трохи вище за $33 тис.

До середини лютого курс BTC піднявся до $45 тис., підтягнувши весь ринок. Але на день вторгнення військ РФ в Україну 24 лютого монета знову провалилася до $34 тис.

Після цього біткоїн досягав піку $44,6 тис. за монету другого березня і $48 тис. 29 березня. За останній тиждень біткоїн знову подешевшав на 11%, і станом на 15.00 понеділка 11 квітня монету можна купити за $41,2 тис.

За даними нещодавнього дослідження блокчейн-аналітичної компанії Crystal Blockchain, за останні шість місяців спостерігалося стійке зниження активності транзакцій на великих криптовалютних біржах, а після початку війни в Україні потоки впали ще більше.

Згідно зі звітом Chainalysis, щоденний обсяг торгівлі рублем різко зріс відразу після російського вторгнення в Україну, «збільшившись більш ніж на 900% і перевищивши $70 млн з 19 по 24 лютого, що є найвищим показником із травня 2021 року».

Відомо, що росіяни масово переводили свої активи в криптовалюту на тлі падіння рубля та обмежень валютних операцій у країні.

Проте деякі експерти вважають, що нестабільність традиційних фінансових ринків під час війни та глобальних політичних конфліктів може стати шансом для ринку криптовалют.

Про це свідчать плани щодо ширшого регулювання цифрових активів у ЄС та США. Раніше багато американських політиків і влада європейських країн відмовлялися розглядати криптовалюту навіть у перспективі легального фінансового інструменту.

«Криптоактиви остаточно з’явилися на фінансовій сцені, і в результаті дозрівання, що триває, дискусія про ці активи також має розвиватися. Криптоактиви складні, багатогранні, і розмови про ці активи мають це відображати», — пише доцент нью-йоркського Леман Коледж Шон Стейн Сміт.

Крім того, влада РФ також почала розглядати криптовалюту як один із можливих варіантів обходу західних санкцій. Тому країни, які раніше відмовлялися від варіанта легалізації цифрових активів, можуть змінити думку для захисту своїх інтересів на міжнародній арені.