Церковний календар на 18 квітня - кому моляться віряни

Яке свято 18 квітня в церковному календарі

18 квітня церква вшановує день перенесення мощей святого Іова . Що нам відомо про цей день?

Церковний календар на 18 квітня — перенесення мощей святого Іова

У понеділок, 18 квітня 2022 року, Церква вшановує день перенесення мощей святого Іова.

Народився преподобний Іов Почаївський в досить заможній родині на прізвище Залізо, яка жила в Галиччині на Покутті. Родина його свято берегла свою православну віру, а тому з самого малечку хлопчик зростав в пошані до Господа. Коли Іову було 10 років, він вступив до братії Преображенського Угорницького монастиря. Тут він настільки сильно переймався чернечим життям, що навіть здивував ченців старшого віку. Саме тому його вже в 12 років постригли в монахи та нарекли іменем Іов (на честь Іова Багатостраждального). На ниві Христовій гарно потрудився Іов. З юних років був справжнім аскетом, любим молитися та суворо поститися. Тому він був прикладом для всієї братії монастиря.

Коли Іов досяг повноліття, рукоприклали його до диякона, згодом він став пресвітером. Нові обов'язки та священичий стан ще більше надихнули молодого чоловіка до аскетичного життя. В нього був учень Досифей, який після смерті Іова написав про житіє його, де описував, що ще молодим його учитель прийняв постриг у схиму та отримав нове ім'я Іоанн (на честь Іоанна Предтечі).

Докотилася до святого князя Костянтина Острозького слава про гарячого молитвенника. Тоді звернувся князь до ігумена Угорницького монастиря, щоб той відпустив Іова до Дубенської обителі. Два десятиліття пресвятий керував найбільшою у регіоні обителлю. На власному досвіді він показував братії як потрібно вести аскетичне життя ченця. До обителі Іова сходилися православні зі всього світу, щоб почути поради.

Коли князь Костянтин Острозький помер, життя православних в регіоні сильно погіршилося. Іов поставив в Дубно замість себе ієромонаха Віталія та перейшов до Почаївського монастиря, де став його першим ігуменом. За 50 років він зумів гарно організувати братію та поставити монастир на "тверді ноги". За благочестя та аскетичне життя удостоївся він явлення Божої Матері.

Іов любив на кілька днів, а інколи навіть і тижнів залишати свою братію та перебиратися до печери, яка збереглася в Почаєві до нині. Туди сьогодні може увійти лише спритна і дуже худа людина. Там немає місця, щоб зручно лягти чи сісти. Тут Іов перебував у пості та молитві.

Коли було Іову 100 років, трагічні події під Берестечком настільки сильно уразили його душу, що почувався він дуже погано. За тиждень до своєї смерті святий пророкував наближення кончини. А в самий день смерті відслужив свою останню літургію. А після лагідно попрощався зі своєю братією та промовив: "Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене", а потім відійшов у вічність. Сталося це 10 листопада 1651 року.

Сім років і 10 місяців його тіло пролежало у землі монастирського саду в Почаєві. Розповідають, що за цей час на його могилі було чимало чудес. 1959 року тричі святий Іов Почаївський з'являвся уві сні Київському митрополиту Діонісію та говорив йому: "Повідомляю твоє Преосвященство, що Бог наказав, щоб ти відкрив мої кості". 28 серпня 1659 року гріб було відкрито в присутності чималої кількості духовенства. Мощі святого залишилися нетлінними і від них йшов приємний аромат. Багато небайжужих отримало цього дня зцілення.

Церковний календар на 18 квітня: відео