«Дефолт неминучий». Чому росіянам не страшно

У тому, що на Росію чекає дефолт, у світі мало хто сумнівається, включно із самою Росією. Втім, сам дефолт особливих проблем зараз державі-агресорці не принесе – він, за великим рахунком, лише похідна від уже діючих світових економічних санкцій.

Але якщо брати довгострокову перспективу, то, звичайно, Росії ставатиме гірше. Наслідки дефолту вдарять по двох головних галузях російської економіки – нафтогазовому сектору та військовій промисловості. Якщо говорити про людей, дефолт відчують на собі топ-менеджери підприємств, працівники IT-сектору, жителі кількох великих російських міст, які звикли до хорошого життя. Простим же росіянам, особливо у глибинці, зміни навряд чи будуть помітні: вони жили погано і без дефолту, так само й продовжать. Тільки затягнуть паски ще тугіше.

Вперше про можливий дефолт у Росії заговорили ще 16 березня, коли прийшов час розплачуватись за зовнішніми зобов'язаннями на суму $117 млн. Але оскільки валютні резерви були заморожені, Міністерство фінансів РФ припустило, що розрахунки проводитимуться у рублях.

Подібна дивна пропозиція кредиторами не була прийнята – російські облігації вони купували за тверду валюту, а не за «дерев'яні». Провідні міжнародні рейтингові агенції – Fitch Ratings, Standard&Poors та Moody's знизили кредитний рейтинг Росії до рівнів «дефолт більш ніж ймовірний» та «дефолт неминучий».

4 квітня Росія вже не просто припустила, але й спробувала (прийшов конкретний термін виплат) заплатити рублями за номіновані у доларах облігації. Спроба була відхилена і Москві надали 30-денний пільговий термін для виплати тіла кредиту та відсотків. Враховуючи, що шансів на виплату боргу у твердій валюті у РФ немає, дефолт уряд може оголосити вранці 5 травня.

Які держави вже пережили дефолт та в чому особливості нинішнього російського, розповідає «Главком».

Що таке кредитний рейтинг

Ті, хто стикався з банківськими кредитами, знають, що існує так звана «кредитна історія»: людину, яка хоче позичити грошей, перевіряють на предмет доходів, наявності ліквідного майна у заставі, чи акуратно вона сплачує рахунки тощо. Якщо кредитна історія погана – гроші можуть і не дати, бо є ризик, що не поверне.

Кредитний рейтинг – це як кредитна історія. Цим фінансовим показником вимірюється ступінь надійності облігацій, що випускаються тією чи іншою компанією, корпорацією чи державою. В останньому випадку це називається «суверенний кредитний рейтинг».

У тому, що держава бере у борг, немає нічого поганого, це сформована світова практика. Навіть якщо країна дуже багата, їй все одно потрібні додаткові оборотні кошти, щоби стати, умовно кажучи, ще багатшою. Випускаються державні облігації, їх купують (як приватні та юридичні особи, так і інші держави), настає час – облігації погашаються. Позичальник використав кредит та отримав прибуток, кредитор повернув гроші з відсотками. Усім добре.

Буквально нещодавно державні облігації Росії оцінювалися досить високо. Країна-агресор – сировинний придаток, нафти та газу у неї – як бруду, ціни на енергоносії високі. Тобто суверенний кредитний рейтинг Росії був досить надійним. Але зараз він опустився до мінімального рівня, близького до дефолту. Це сигнал для всього світу: «Увага, купувати облігації у такої країни небезпечно, ризикуєте залишитися ні з чим».

Що таке дефолт

Дефолт (англ. default) – «невиконання зобов'язань», це, власне, відмова від погашення боргу. Дефолт може оголошуватися як компаніями чи приватними особами (у нас у такому разі прийнято оперувати терміном «банкрутство»), так і державами. У цьому випадку процес пишномовно називається «суверенний дефолт», але суть та сама – невиконання позичальником своїх зобов'язань.

Будь-яка держава, де з якихось причин стався дефолт, намагається вирішити ситуацію шляхом переговорів. Зазвичай сторони приходять до якоїсь угоди і кредитори сподіваються, що їм рано чи пізно заплатять.

Нормальна країна не поводитиметься як безродний Іван, який напозичав грошей, а потім сказав «хлопці, борги я не поверну, йдіть лісом». Один раз вчиниш так – потім взагалі ніхто ніколи у борг не дасть. Є у світовій історії прецедент, коли держава живе відокремлено від решти світу, але випадок із Північною Кореєю – це виняток із правил.

Боргові зобов'язання у разі дефолту нікуди не зникають. Слід зазначити, що у Росії перший дефолт на державному рівні стався ще у 1918 році, коли Ленін відмовився платити за боргами Російської імперії. Але потім радянська влада схаменулась і почала їх виплачувати (інакше, швидше за все, не було б ні індустріалізації, ні ленд-лізу). Останні виплати, до речі, завершилися аж у середині 90-х, платила РФ як наступниця Радянського Союзу.

В яких країнах були дефолти

Суверенні дефолти у класичному розумінні терміна (якщо не брати до уваги більшовицьку Росію, коли такої термінології ще не було), протягом останніх ста років оголошували лише чотири рази.

У 1994 році несподіване знецінення національної валюти спровокувало економічну кризу у Мексиці – перед цим відбувався значний приплив іноземного капіталу, але після серії політичних вбивств інвестори також різко залишили країну. Ситуацію було стабілізовано протягом року, після того як США, МВФ, Банк міжнародних розрахунків та Банк Канади схвалили план позик та гарантій на $50 млрд.

У 1998 році стався дефолт у Росії – його спровокували криза у Південно-Східній Азії та різке зниження світових цін на енергоносії. Курс рубля впав майже вчетверо, країна поринула у глибоку депресію, збільшилося соціальне розшарування. Москві надав допомогу МВФ у розмірі $22,6 млрд, було проведено реструктуризацію – державні короткострокові облігації мінялись на довгострокові. Але остаточно ситуація виправилася тільки через рік після зростання споживання енергоносіїв у Китаї.

В Аргентині наприкінці 90-х рецесія призвела до втечі із країни іноземного капіталу. У 2001 році населення почало знімати свої заощадження з рахунків та купувати долари, уряд заморозив усі поточні рахунки, населення вийшло на площі. Тоді держава ввела вільний обмін державних облігацій, але незабаром оголосила себе неплатоспроможною. Багато підприємств закрилися, рівень безробіття сягнув 25%, уряд замінив 75% знецінених облігацій іншими, які коштували лише третину первісної ціни.

У 2003 році дефолт оголосив Уругвай, це стало прямим наслідком кризи в Аргентині, адже більшість економіки Уругваю контролюється аргентинськими фінансовими групами.

Особливості нового російського дефолту

Якщо зазначені вище дефолти були викликані причинами економічного характеру (не дуже розумна грошова політика, створення фінансових бульбашок, ставка на сировинні ресурси тощо), і держави намагалися якнайшвидше вирішити проблему, то особливості ймовірного російського дефолту 2022 року в тому, що країна спровокувала його штучно. І вирішувати проблему не збирається.

«Росія прямо каже: вона не має наміру сплачувати свої зовнішні борги. І при цьому стверджує, що світова спільнота сама винна – мовляв, запровадили санкції, заморозили валютні рахунки. Але ж хто винен, що вони самі довели себе до санкцій, налаштували проти себе весь цивілізований світ?» – ставить риторичне питання президент Центру ринкових реформ, ексміністр економіки Володимир Лановий у коментарі «Главкому».

На думку президента Центру антикризових досліджень Ярослава Жаліла, Росія діє зараз як типовий гопник, який позичив у знайомих гроші, а у рахунок боргу пропонує їм, наприклад, насіння.

«Країн, які стикалися з дефолтом, чимало, але жодна з них не була ізгоєм як Росія. Усі вони виходили з дефолту, отримували допомогу МВФ, інших міжнародних структур», – наголошує експерт.

Коли настане дефолт

Зараз загальний державний зовнішній борг Росії становить $58,52 млрд (з них $39 млрд – заборгованість з облігаційних позик). Що цікаво, рік тому загальний борг становив $56,63 млрд – тобто заборгованість зросла, попри сприятливу для росіян кон'юнктуру цін на енергоносії.

Існує певний графік погашення боргу, і тому говорити про те, що дефолт у Росії точно настане саме 5 травня – передчасно. Для цього треба, щоби його або особисто оголосив Путін, або процес буде пролонгованим – там облігації не погасили, там щось не заплатили і так далі. Це значить, що дефолт визначатиметься з настанням термінів масованих виплат, коли буде помітно, що Росія перестала платити. І її кредитний рейтинг відповідно ще більше знижуватиметься.

Тобто дефолт фактично настане, але не буде оголошений – у цьому не буде особливого сенсу.

Наслідки нового дефолту для Росії

Як вважає Ярослав Жаліло, найгірший для Росії сценарій – коли у рахунок неповернених боргів почнуть заарештовувати її активи.

«А так усе погане для них уже сталося. Обвал рубля, падіння фондового ринку, зниження капіталізації підприємств, інфляція, невиплати зарплат, безробіття. Усе як було 1998 року. От оголосять ще офіційно дефолт, і що? Зараз уже й так ніхто позичати Росії не збирається. Вона під санкціями і її перспективи як дієздатної держави, є примарними», – каже експерт.

Володимир Лановий зазначає, що в умовах дефолту пріоритетом Росії залишаться оборонний комплекс та сировинний сектор, а витрати на соціальні програми будуть суттєво скорочені. Населенню Росії доведеться тугіше затягнути паски.

«Китаю, коли той готувався до Олімпіади-2008 не вистачало коштів, щоб вчасно звести всі об'єкти, партія сказала зменшити середню зарплатню в країні з 700 до 600 юанів. Отже, і росіяни спочатку переходитимуть на хліб-воду, але потім дійде і до воєнного комплексу – не буде коштів та можливостей купити необхідні деталі, мікросхеми, обладнання. Те ж саме із сировинним сектором. Щось зламалося, а вже не полагодиш», – пояснює ексміністр.

Втім, підтверджує Ярослав Жаліло, для пересічного росіянина сам собою дефолт абсолютно байдужий: «Так, у Росії є міста, де люди звикли жити добре. Але більшість жили, живуть і житимуть погано. Вони нічого іншого і не бачили».

Андрій Кузьмін, «Главком»