Як війна впливає на українську економіку

Макроекономічний фронт

Війна, яку Росія розв’язала проти України, призводить не тільки до людських жертв, але має наслідком і значні втрати економіки. Через дії російської армії український ВВП уже скоротився на 16% у першому кварталі, підрахували в Міністерстві економіки. А до кінця року падіння може сягнути 40%.

Національний банк також очікує зниження динаміки ВВП у 2022 році щонайменше на третину та прогнозує інфляцію на рівні 20%. Наразі вона вже прискорилась і знаходиться на позначці у 13,7%.

Скорочення ВВП очікується за усіма складовими, зазначає регулятор. Це і зниження приватного споживання через вимушений від’їзд населення та безробіття, і скорочення інвестицій через невизначеність та високі ризики, і зниження експорту через зупинку частини підприємств, зменшення посівних площ, блокаду морських портів, проблеми з постачанням пального та добрив.

Один із найбільш песимістичних прогнозів зробив Всесвітній банк, за оцінкою якого на Україну чекають «катастрофічні гуманітарні втрати та серйозний економічний спад». Ідеться про втрату 45% річного ВВП , інфляцію на рівні 15% та «руйнівний вплив на бідність». Зокрема, моделювання ВБ показує, що частка населення з доходами нижче фактичного прожиткового мінімуму цього року може досягти 70% порівняно з 18% у 2021 році.

Такі прогнози базуються на оцінці втрат від безпосередніх руйнувань, яких завдають ракетні удари та дії російських військових на землі. Війна також погіршує економічну ситуацію в країні в цілому. За попередніми даними Мінекономіки на кінець березня, можна говорити про загальні збитки в розмірі 564 – 600 млрд доларів. До цієї суми, зокрема, входить руйнування доріг, аеропортів, залізничних шляхів, майна населення (житла, авто, продовольства), втрата потенційного ВВП та інвестицій.

В Уряді наголошують, що такі оцінки досить умовні, оскільки для точного підрахунку потрібно мати доступ до всіх територій, які наразі охоплені війною. До того ж кожен день бойових дій тільки збільшує ці втрати. Тому на початку квітня прем’єр-міністр Денис Шмигаль говорив уже про значно більшу суму збитків від російської агресії – 1 трильйон доларів.

Обліковувати втрати уряду наразі допомагають експертні організації, серед яких Київська школа економіки. Її фахівці обробляють інформацію з відкритих джерел та дані українців, надіслані через спеціальну форму. Станом на 11 квітня прямі збитки від знищення і пошкодження фізичного майна, за їх підрахунками, склали 80,4 млрд дол. За цей час було зруйновано або захоплено щонайменше 23 тис кілометрів доріг і 37 тис квадратних метрів житла, пошкоджені щонайменше 277 мостів та мостових переходів, 10 військових аеродромів, 8 аеропортів та 2 порти. Постраждали 205 лікарень, 586 шкіл та університетів, 319 дитсадків, 54 адмінбудівлі.

Корпоративні втрати

Значними є втрати підприємств, які оцінюються у 6,7 млрд дол. Зокрема, відомо, що через блокаду Маріуполя зупинені металургійний комбінат «Азовсталь» та Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча, що забезпечували 30% виробництва сталі в країні. Руйнувань внаслідок обстрілів зазнали Авдіївський коксохім, київський авіазавод «Антонов», миколаївське оборонне підприємство «Зоря Машпроект», «Сумихімпром», Кременчуцький та Одеський нафтопереробні заводи, окупантами зруйновані підприємства Coca Cola у Київській та Mondelez у Сумській областях, тощо.

За оцінкою Центру економічної стратегії (ЦЕС), внаслідок бойових дій у 9 найбільш постраждалих областях України із національних ланцюжків створення доданої вартості виведені потужності бізнесу, який відповідає приблизно за 30% ВВП України. Якщо вилучити з цього переліку частково звільнені області, то частка ВВП скоротиться до 21%. Втім, що вціліло у звільнених областях, ще потрібно з’ясувати.

Ситуація в окремих галузях виглядає так:

Металургія втратила 30-40% потужностей через тимчасову окупацію Маріуполя. Більшість підприємств у березні припинили виплавляти сталь через ризик наближення бойових дій. Серед них одні з найбільших підприємств галузі – Запоріжсталь і Арселор Міттал Кривий Ріг. Наразі вони відновили роботу, але не на повну потужність. Лише на третину завантажені підприємства з видобутку залізної руди. Їх роботу значно обмежує блокада морських портів у Чорному та Азовському морях, а значить і морського експорту.  

«Деякі підприємтсва говорять, що готові досить швидко відновити свою діяльність. Навіть від керівництва маріупольських комбінатів були такі заяви. Але вони нічого не зможуть зробити навіть за сприятливої військової ситуації, оскільки заблокований порт, заблоковані дороги, вивезти продукцію неможливо. Тому відновлення інфраструктури має бути одним із першочергових завдань», - зазначив директор економічних та соціальних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

Енергетична система постраждала внаслідок обстрілів та руйнувань ліній електропередачі, хоча цілісність і стабільність роботи не порушена. Вже під час війни Україна підключилася до єдиної європейської енергосистеми ENTSO-E. Всі підприємства генерації знаходяться під нашим контролем за винятком Запорізької АЕС, також пошкоджені кілька теплових станцій. Через руйнування Кременчуцького НПЗ Україна не може відновити власне виробництво бензину. Усе пальне наразі на 100% імпортується. 

Аграрний експорт України майже зупинений через блокаду портів російськими військовими кораблями. До війни на морські перевезення припадало близько 90% постачань українського продовольства на світові ринки. Наразі єдиним шляхом доставки є вивезення продукції потягами через західний кордон. Обсяг такого експорту становить лише 0,6 млн тонн на місяць проти довоєнних 5-6 млн тонн, зазначають в ЦЕС.

«Через агресію Росії виникає загроза продовольчої кризи, оскільки багато країн (переважно в Африці та Близькому Сході – ред.) на 50-70% залежать від постачань зерна та олії з України. Вивезти їх у необхідних обсягах можливо тільки морем», - говорить директор CMD Ukraine Ігор Гужва.

Значною проблемою для України також є забруднення с/г земель паливом, боєприпасами та мінами. За попередньою оцінкою Міністерства закордонних справ, росіяни вже замінували близько 13% території України.