«ХерНР» для однієї людини: дайджест російської пропаганди за 18 квітня

Росія готує референдум в Херсоні та «блукаючі міномети» на Великдень. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав головні фейки та наративи російської пропаганди за 18 квітня.

1. Як ховали кока з «Москви»
2. Російські «ратники» в українських берцях
3. «ХерНР» для однієї людини
4. «Блукаючі міномети» на Великдень
5. Харківська психлікарня і американці
6. Хроніка пропагандистської психоделії

Як ховали кока з «Москви»

У РФ і досі немає офіційно визнаних втрат на загиблому ракетному крейсері «Москва». Показали відео з шикуванням особового складу, де оголосили, що традиції «Москви» будуть збережені і надалі (щоб це не означало). Усе.

Насправді невідповідностей у цьому ролику вистачає. По-перше, найбільше він нагадує стройовий огляд, а не щось урочисто-поминальне. По-друге, він майже беззвучний, крім фінального епізоду з головнокомандувачем ВМС Євменовим. По-третє, загальний план демонструє і моряків, і їхнє керівництво в утепленій формі, а наприкінці адмірал чомусь виступає в одному кітелі. Це може свідчити про склейку відеозапису.

Як Міноборони РФ намагається сховати загальні втрати російської армії в Україні, так само воно діє в окремому випадку з «Москвою». Але сховати правду все важче.

У соцмережах з’являються все нові й нові повідомлення від російських користувачів про те, що їхні родичі «зникли безвісти» після того, як «Москва» затонула.

Зокрема, мешканець Ялти Дмитро Шкребець повідомив у мережі «Вконтакте», що його син Єгор обіймав посаду корабельного кока крейсера і був зарахований до «зниклих». А ще 12 березня батько кока закликав: «Путин не меняй курс по Украине».

Зрештою, Шкребця-старшого заблокували у «ВКонтакте». Своїх «не кинули», а швиденько списали, ніби й не було!

Російське «Агентство» знайшло ще одну публікацію про ймовірну загибель військовослужбовця внаслідок знищення флагмана ЧФ. Це пост користувачки «ВКонтакте» Уляни Тарасової, син якої Марк теж «зник безвісти на крейсері «Москва».

«Новая газета. Европа» публікує розповідь матері одного із врятованих строковиків, який був в екіпажі «Москви». Від сина вона дізналася, що на борту крейсера загинули близько 40 осіб, є зниклі безвісти, багато поранених із відірваними кінцівками.

Раніше журналісти проєкту «Схеми» від «Радіо Свобода» також знайшли пост в «Однокласниках», присвячений загибелі мічмана Івана Вахрушева. Він служив електромеханіком на «Москві» у бойовій частині № 5.

Тож правда про «Москву» потрохи точить камінь офіційного мовчання.

Російські «ратники» в українських берцях 

У минулому дайджесті ми ставили питання: «Де армади «Армат»? Те ж питання можна поставити до широко розрекламованої російською пропагандою екіпіровки «Ратник». Вигляд має ця штука дуже пафосний. У комплект «російського солдата майбутнього» (така його напівофіційна назва) входять: тепловізор, відеомодулі для стрільби з укриття, денно-нічний прицільний комплекс, кілька ножів, активні навушники, система керування, комунікатор і навіть система розпізнавання «свій-чужий».

Станом на кінець 2020 року Ростех звітував про постачання 300 тисяч (!) «ратників» у збройних силах РФ. Тобто, кожний російський вояка в Україні мав виглядати як Робокоп.  

Водночас росіяни повідомили, що вже йдуть розробки Робокопа-2: бойового екіпірування з екзоскелетом, інтерактивним шоломом, який змінює колір, залежно від обстановки. Ба більше, готується і Робокоп-3 під назвою «Сотник», який має замінити той самий «Ратник».

Насправді за 55 днів війни українці жодного «ратника» так і не побачили. Проте дізнались, як безхатченки-мародери з російської армії доношують одяг та взуття українських захисників і вихваляються перед своїми «поплічниками» нашими берцями.

Натомість, як повідомляє Головне управління розвідки Міноборони, мобілізованим росіянам видають списані бронежилети, в яких тканина майже повністю зітліла, а металеві бронепластини заржавіли. Броніки зняли з «тривалого зберігання», де ті роками пролежали в умовах високої вологості. Наразі цей «захист» фізично не здатен будь-кого реально захистити.

До речі, керівники російських підприємств «Техинком», «Армоком» та «Кираса» вже повідомили про ймовірність призупинення виробництва бронежилетів 6Б45, шоломів 6Б47, які входять до складу «Ратника». Усе через різке зростання цін на арамідні матеріали – надміцні нитки. Тому на нас чекають все ті самі невидимі «ратники» на тих самих невидимих «арматах».

«ХерНР» для однієї людини

Окупанти продовжують перебудовувати на «народно-республіканський лад» єдиний обласний центр, захоплений ними за майже два місяці «спецоперації» – Херсон. Те, що їхній «ХерНР» ніхто не ви́знає у світі, Москву не турбує. Головне – створити відповідну телекартинку для своїх глядачів. Вірніше, для всього ОДНОГО глядача.

І заради цього вигадують все, що завгодно: від підняття прапора перемоги над Вічним вогнем з коментарем: «9 травня у Херсоні відсвяткують із високо піднятою головою, Прапором Перемоги та георгіївськими стрічками!» до фейкового референдуму про створення «Херсонської народної республіки».

Механізм все такий же. Спочатку провокація: ударити по Херсону, щоб далі звинуватити у цьому сили України. Потім, наприклад, «врятування міста від неонацистів, які не можуть пробачити херсонцям перебування під окупацією» і «юридичне» оформлення референдуму щодо створення «ХерНР».

Насправді Ольга Айвазовська з Громадянської мережі ОПОРА дуже чітко розклала по полицях (політичній, юридичній і геополітичній), чому немає дискусій про референдум щодо «ХерНР», а є питання як до цього ставитись/діяти та чи варто звертати увагу.

Йдеться виключно про чергову російську пропагандистську акцію. І спрямована вона, підкреслимо, лише на одну людину, якій 9 травня треба буде принаймні хоч щось показати окрім понівеченого Маріуполя, де самопроголошений мер-колабораціоніст Костянтин Іващенко не встигне провести зачистку частини міста від завалів та тіл загиблих для забезпечення «параду перемоги» 9 травня.

«Блукаючі міномети» на Великдень

Але до 9 травня ще треба дожити. А поки, не дочекавшись навіть розмов про «пасхальне перемир’я», окупанти почали звинувачувати українські сили в його порушенні. Пропагандистські канали поширили повідомлення Міноборони РФ про те, що «з націоналістів сформовано понад 70 мобільних груп на автомобілях, які обстрілюватимуть з мінометів православні храми у Великодню ніч, щоб потім звинуватити у цьому військових Росії». Навіть області вказали: Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська та Харківська.

Насправді те саме було перед обстрілом окупантами Краматорського вокзалу. Нагадаємо, російська пропаганда, коментуючи цю трагедію, вигадала кілька варіантів пояснень, щоб звинуватити Україну. Але перший і головний звучав так: начебто це свідома провокація та свідомий обстріл, тому били по скупченню людей, щоб в чергове демонізувати Росію перед Заходом.

До того ж саме росіяни, попри тези про «захист православ’я» в Україні, руйнують православні храми та інші святині релігійних спільнот. Не чекаючи на Великдень. Міністерство культури та інформаційної політики підрахувало, що тільки станом на кінець минулого місяця війна РФ проти України завдала руйнувань щонайменше 59 культовим спорудам у щонайменше 8 областях. Інтерактивну карту зі зруйнованими та пошкодженими об’єктами можна побачити тут.  

Харківська психлікарня і американці 

Ми вже писали про купу різноманітної російської хімічної нісенітниці в Україні.

З цієї купи на особливу увагу заслуговує історія, яку на спеціальному брифінгу розповів начальник військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту збройних сил РФ Ігор Кирилов. За його словами, з 2019 по 2021 рік американські вчені з лабораторії в Мерефі (Харківська область) таємно випробували потенційно небезпечні біологічні препарати на пацієнтах обласної клінічної психіатричної лікарні №3.

Насправді, як повідомляє StopFake, інформація про всі клінічні випробування лікарських засобів, що проводяться на території України, не є секретною, її можна знайти у відкритому доступі. На базі Харківської обласної клінічної психіатричної лікарні №3 проводилися дослідження лікарських засобів проти шизофренії, хвороби Альцгеймера, депресії та біполярного розладу. Більш того, ця інформація не є секретною і в США – на урядовому державному сайті clinicaltrials.gov можна ознайомитися з усіма клінічними випробуваннями, у яких беруть участь американські фармкомпанії, зокрема з випробуваннями, проведеними на базі тієї ж лікарні №3.

«Поки не спробував, ніхто не доведе мені, що я не можу», – так казав Рендел Макмерфі, головний герой «Польоту над гніздом зозулі»,  однієї з найвідоміших книг про психіатричну лікарню. Генерал-лейтенант ЗС РФ Ігор Кирилов спробував. І не зміг.

Хроніка пропагандистської психоделії

Але спроби ще будуть. Російські пропагандони давно верзуть нісенітниці, щоразу створюючи все абсурдніші історії. Починалось все із «захисту від геноциду», а нині знаходиться на стадії «допомоги людям на Донбасі». Тобто там же, де й було 8 років тому.