Посівна триває попри вибухи ракет

Втрати державного бюджету України через війну з росією складають близько 2 млрд грн на день, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. «Втрати інфраструктури за місяць війни попередньо склали 119 мільярдів доларів. Якщо врахувати збитки, завдані інфраструктурі, військові втрати, збільшення військових і соціальних видатків, програми підтримки, втрати економіки та підприємств, – це 565 мільярдів доларів», – сказав очільник уряду.

Окупанти змінюють стратегію

У перші дні вторгнення агресор системно завдавав ракетно-бомбових ударів по об’єктах транспортної інфраструктури. Як повідомили 4 квітня в аналітичному підрозділі Київської школи економіки (КШЕ), від початку війни 24 лютого були пошкоджені чи повністю знищені щонайменше 266 мостів та мостових переходів, 10 військових летовищ, вісім аеропортів та два порти.

Сьогодні українські аграрії повністю забезпечені насіннєвим матеріалом, ситуація з пальним поки що також більш-менш стабільна

Однак останніми днями ворог почав прицільно бити по нафтобазах та нафтопереробних заводах (НПЗ). Зокрема, окупанти повністю знищили Кременчуцький НПЗ (Полтавська область), який був одним із двох нафтопереробних підприємств України, що працює, хоч і функціонував приблизно на 16% від проєктної потужності. Підприємство переробляло близько 3 млн тонн нафти на рік.

«На жаль, інфраструктура підприємства знищена. Завод не працює», – повідомив 2 квітня Дмитро Лунін, голова Полтавської обласної військової адміністрації. Крім того, під час обстрілу Одеси вранці, 3 квітня, було серйозно пошкоджено (або й повністю зруйновано) виробничий майданчик Одеського НПЗ, який простоював з 2010 року, та три сховища паливно-мастильних матеріалів (ПММ)

Посівна триває складно, але не критично

Через війну в Україні неможливо провести посівну на 3,5 млн гектарів земель, заявив міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський. За його словами, для того, щоб спростити логістику з вивезення урожаю, держава рекомендує аграріям і фермерам сіяти насамперед ті культури, тонна яких коштує дорожче, а з гектара можна зібрати менший за розмірами збір урожаю. Йдеться насамперед про соняшник, ріпак та сою.

Ще одна серйозна проблема – величезна кількість нерозірваних боєприпасів. «Якщо через першу хвилю російської збройної агресії проти України у 2014 році очищення потребувало близько 16 тисяч квадратних кілометрів Луганської та Донецької областей, сьогодні, за попередніми оцінками, йдеться вже про 80 тисяч квадратних кілометрів території України», – повідомила пресслужба МЗС з посиланням на дані Управління ООН з координації гуманітарних питань.

Як зазначають в ООН, Україна нині є однією з найбільш замінованих країн світу. «Ще до початку російської агресії понад 1,8 мільйона людей в Україні вже вісім років жили посеред мін», – кажуть в ООН.

Попри ворожі обстріли нафтобаз, уряду вдається зберігати баланс забезпечення країни пальним, запевнив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. За його словами, вже почав налагоджуватися новий логістичний ланцюжок постачання пального з європейських країн. «Тисячі тонн бензину та дизелю вже їдуть в Україну», – наголосив він.

Також очільник уряду підкреслив, що триває активна робота з вітчизняними постачальниками. «Забрали повністю акциз з пального – з бензину та дизелю – і знизили ПДВ із 20% до 7%. Коли це рішення набуло чинності, майже на 10 гривень впала ціна на пальне на заправках. Зараз ворог розбив частину наших баз збереження пального, тому спостерігається де-не-де дефіцит, але ми бачимо баланс забезпечення країни пальним», – розповів очільник Кабміну.

Оптимізм прем’єра поділяє й міністр енергетики Герман Галущенко. «Ми останніми днями спостерігаємо обстріли наших ресурсів, зокрема, нафтобаз. Але ми розуміємо, яким чином диверсифікувати необхідні постачання. До речі, це вже відбувається. Тому ми впевнені, що забезпечимо країну необхідним ресурсом», – наголосив він.

Зрозуміло, що в умовах постійної загрози ракетних атак, окрім пошуку нових джерел постачання пального, необхідно також продумати нові способи його зберігання. Вадим Денисенко, радник міністра внутрішніх справ, вважає, що Україні необхідно, використовуючи тактику мобільних складів та нафтобаз, розосередити не лише пальне, але й запаси харчових продуктів. «Я думаю, що це буде наше ключове завдання найближчими не тижнями, а днями – максимально розосереджувати продукти харчування зі складів та розосереджувати пальне», – заявив він.

Натомість експерт паливного ринку Сергій Куюн вважає, що не менш важливо максимально спростити умови для роботи якнайбільшої кількості постачальників. «Відпустити все, що можна відпустити. Кожен бензовоз, який через кума-свата-брата знайде в Європі навіть невелика регіональна компанія або фермер, – це 2700 гектарів землі під посівну», – наголосив Сергій Куюн.

Урядовці не сумніваються, що попри агресію рф, Україна вистоїть і переможе. «Війна внесла сильні корективи у торгову статистику. Старт посівної та робота держави на відновлення логістики є основою стабілізації економіки. Ми з вами знаємо, як ми вміємо відновлюватися від будь-яких криз», – підкреслила Ю. Свириденко. «Українська економіка має розвиватися навіть в умовах воєнного часу, і для цього будуть залучені власні кошти держави та партнерські», – заявив заступник голови Офісу президента К. Тимошенко.