НБУ закрив лазівку для купівлі валюти через Binance та Revolut

Національний банк з 21 квітня ввів нові обмеження на міжнародні транзакції, які торкнулися операцій з криптовалютами. Оголошення опубліковане на офіційному сайті державного регулятора.

НБУ заборонив проводити транскордонні операції quasi cash (квазікеш) з гривневими рахунками. До quasi cash відносять покупку віртуальних активів, зокрема криптовалют, поповнення електронних гаманців, брокерських чи форекс-рахунків, оплата дорожніх чеків. Водночас фізичні особи можуть здійснювати з рахунків у національній валюті міжнародні Р2Р-перекази з лімітом 100 тисяч гривень на місяць.

Зараз регулятор дозволяє фізичним особам купувати активи, які належать до «квазікеш» або які можна конвертувати у фіатні гроші, за наявну в них іноземну валюту на суму, еквівалентну 100 тисячам гривень на місяць, такий же ліміт діє на транскордонні P2P перекази. Такі перекази можна робити лише з використанням рахунків, відкритих в іноземній валюті.

Пресслужба Нацбанку наголосила, що обмеження необхідні для покращення ситуації на валютному ринку та послаблення тиску на українські резерви. За оцінками відомства, з кінця березня купівля банками валюти для міжнародних розрахунків негативно впливає на валютний ринок. Минулого місяця банківські організації відправили через міжнародні платіжні системи $1,7 мільярда, а з початку квітня – $0,9 мільярда.

Відомо, що з першого дня війни НБУ заборонив продаж валюти. Популярний спосіб покупки доларів через онлайн-банкінг виявився заблокованим, але українські користувачі виявили легальну можливість конвертувати гривню у валюту, використовуючи функціонал фінтех-додатку Revolut та платіжних систем PayPal та Wise. Саме через війну сервіси в березні повноцінно запрацювали для українців.

Через Revolut та Wise користувачі могли поповнювати віртуальний валютний рахунок за допомогою будь-якої гривневої картки, використовуючи GooglePay та ApplePay. PayPal дозволяв конвертувати гривню у валюту та перевести її іншому користувачеві платіжної системи. Далі гроші можна було залишити поза банківською системою України (на рахунках Revolut, Wise, PayPal), або перевести на валютний рахунок в українському банку.

Схема купівлі та виведення валюти існувала і з криптовалютами. Користувачі купували за гривню на криптобіржах USDT, далі продавали її за долар та виводили на валютний банківський рахунок. Як розповідав Forbes засновник української криптобіржі Kuna Михайло Чобанян, обсяг торгів із USDT з початку війни виріс удвічі.

Генеральний менеджер Binance в Україні Кирило Хомяков також повідомляв, що через війну багато людей почали «бігти» з гривні в криптовалюту з огляду на суттєвий стрибок курсу.

Великі обсяги торгів з USDT Хомяков ще пояснює тим, що криптовалюти активно використовуються для перерахування пожертвувань Україні.

Схоже, «можливість» вийшла з-під контролю. Тільки за березень фізособи вивели з країни за кордон 1,7 мільярда доларів, а за два з половиною тижні квітня – 900 мільйонів доларів. Скільки прийшлося саме на «квазікеш» операції, точно сказати не можна. Крім них, у цю суму входить зняття готівки та розрахунки українців, які виїхали за кордоном. За інформацією засновника Мonobank Олега Гороховського, основні гроші припадають саме на розрахунки.

Нагадаємо, Національний банк 24 лютого призупинив роботу валютного ринку України, окрім продажу валюти, та зафіксував курс на рівні офіційного на той день – 29,2549 грн за долар.

15 квітня більшість банків відновили продаж готівкової валюти після дозволу Національного банку, встановивши її курс на максимально дозволеному рівні – офіційний курс плюс 10%.