Победили нацизм, победим и рашизм – Дробович о переосмыслении 8 и 9 мая

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну суспільство активно змінює свою радянську спадщину, позбавляючись назв вулиць та пам’ятників, що пов’язані з Росією чи СРСР.

Про процес переосмислення цієї спадщини в Україні розповів директор Інституту національної пам’яті Антон Дробович в ефірі національного телемарафону.

Святкування 8 та 9 травня

– Росія багато зробила, щоб цю дату (9 травня, – Ред.) приватизувати, щоб зробити цю дату токсичною. Це “побєдобєсіє”, яке Росія розвела навколо 9 травня. Якщо колись в цьому святі був тільки героїчний контекст – про славу, перемогу – то РФ додала до цього культу війни, культу піднесення над іншими людьми. І все більше людей від цього дня відходять. Тому Україна останні вісім років намагається від цього відходити, – сказав Антон Дробович.

Він нагадав, що в Україні вибудовується традиція відзначати 8 травня День пам’яті та примирення, коли ж 9 травня залишається Днем перемоги над нацизмом.

– Зараз, коли Росія сама втілює імперський нацизм, тільки не німецький, а російський нацизм, від цієї дати відходять, –  сказав директор ІНП.

На його думку, цьогоріч в Україні не будуть внесені зміни щодо перенесення дати перемоги над нацизмом, хоч і були зареєстровані відповідні ініціативи.

– Я вважаю, що коректно в цьому році відзначати 8 і 9 травня під гаслами, що перемогли нацизм – переможемо і рашизм. Це буде чесно, ми згадаємо наших захисників від нацизму, наших дідів, які гоняли нацистів. І будемо черпати в них натхнення, щоб перемогти вже нацистів з іншого боку, російських нацистів – рашистів, – сказав Дмитро Арестович.

Дерусифікація

Директор Інституту нацпам’яті прокоментував, що в містах проходить масове перейменування вулиць, які хоч якось були пов’язані з Росією.

– Це дуже складний процес, бо він дуже емоційний. Мери міст на півдні та на сході України кажуть, що доходить до абсурду, коли вони аналізують і виходить, що дві третини назв вулиць в містах пов’язані з Росією, Білоруссю, колишнім Радянським Союзом і лише одна третина максимум пов’язані з Україною. Тому багато хто думає, як цей символічний простір перетворити на близький для людей, – сказав Антон Дробович.

Він додав, що в низці міст є перегини, коли перейменовують вулиці з іменами росіян, які були дисидентами в радянські часи та боролись з тоталітаризмом, або ж діячами, які напряму пов’язані з українською культурою та мають ще бути прийняті культурою та суспільством.

Директор ІНП також прокоментував демонтаж пам’ятника Дружби народів у Києві.

– Яка дружба народів? З оцими які бомблять і вбивають наших немовлят? З оцими мародерами які гвалтують наших дівчат? Ніякої дружби народів. Люди відчувають фальш цієї радянської ідеології, – сказав Антон Дробович.

Він застережив, що не слід емоційно підходити до цього процесу, щоб самим не перетворитись на більшовиків: не руйнувати всі пам’ятники, а переносити в музеї, в тематичні парки. Ці об’єкти будуть місцями пам’яті, де можна бути показувати дітям та онукам, що радянські часи були страшною епохою.