Це не про перемогу, а про боротьбу на всіх фронтах: Ігор Галушка виграв золото Ігор нескорених і закликав врятувати Маріуполь

25-річний ветеран АТО зі Львова здобув золото на Іграх нескорених у Гаазі. А на п’єдестал для вручення нагороди вийшов з прапором України та закликом зберегти Маріуполь – Save Mariupol.

Як розповідає сам Ігор, так він намагався показати усьому світу, що насправді відбувається в Україні, як Росія знищує Маріуполь та як місто героїчно боронять його побратими з Азову. Нині чоловік повернувся у рідне місто.

– Наша мета не тільки спортивні результати. Для нас важливо розказати і донести світу, що насправді відбувається в Україні, яка це війна. Було багато різних зустрічей з посадовими особами в неформальному спілкуванні. Сподіваюсь, вдалось закласти хоч якусь маленьку цеглину у нашу спільну перемогу, – каже Ігор.

За його словами, збірну України у Нідерландах зустрічали оплесками. Відчувалась неймовірна підтримка усіх учасників змагань. Ігор став найкращим у веслуванні на тренажерах. До цього готувався кілька років. З вересня 2014-го і до квітня 2017-гочоловік воював у складі полку Азов. Він брав участь в боях за Мар’їнку, Широкине, Водяне, Лебединське та ін.

– Мені було 18 років. Мої друзі зі Львова були в батальйоні Азов і я вирішив саме до них поїхати. Це було моє внутрішнє відчуття: коли я був вдома, то думками був десь на сході України. І коли я опинився там, відчув, що мені тут комфортно, що це місце, де я маю бути, – пригадує Ігор.

10 квітня 2017 року під Мар’їкою на Донеччині Ігор Галушка отримав наскрізне кульове поранення в голову, допомагаючи побратимові.

– Поранення спочатку отримав мій побратим, я намагався йому допомогти. Ми пробували евакуюватися і тоді мені прострілили голову, – розповідає ветеран війни.

Куля зачепила ліву півкулю мозку і ту ділянку, що відповідає за мовлення. Ігор не міг ані говорити, ані ворушити рукою і ногою. Половина тіла у нього була паралізована. Лікарі не давали жодних шансів. Та велике бажання Ігоря жити – перемогло. Попереду було тривале лікування та реабілітація. Боєць вчився знову ходити, писати та говорити.

– Це було жахливо і нестерпно. Елементарні рухи не вдавалися. Це було дуже емоційно важко. Я обирав якесь слово і цілий день його повторював, намагався його сказати. А перед тим мені мама написала алфавіт на листочку і я пробував вимовляти букви. Але не всі букви виходили, по дві буквочки на день і щось та й виходило. Та зараз друзі сміються, що в мене рот не закривається, – з усмішкою каже чоловік.

Порятунком для нього став спорт. Коли після операції чоловік видужував у лікарні Мечникова у Дніпрі, по телебаченню побачив сюжет про Ігри нескорених і вирішив: він має там бути. Тому ціль була чітка – як найшвидше стати на ноги і розпочати тренування. До своєї мети чоловік йшов кілька років та він й подумати не міг, що на перешкоді стане повномасштабне вторгнення Росії в Україну.

– Від початку повномасштабної війни в мене було тренувань, як і в більшості збірної. Дехто з нас пішов служити, дехто волонтерити. Я теж думав відмовитися від змагань. Та мене переконали, що потрібно боротися на всіх фронтах. Тому медаль не була в пріоритеті, хотілося розповісти про Маріуполь, про те, що там відбувається. І з’явилася ідея написати на прапорі слова Save Mariupol, – каже Ігор.

Він зазначив, що дехто з побратимів загинули під час захисту Маріуполя, інші – продовжують оборону міста. Та ніхто складати зброю не збирається.

Нагадаємо, Ігри Нескорених – це міжнародні спортивні змагання, у яких борються за перемогу у кількох дисциплінах військовослужбовці, що отримали поранення у зоні бойових дій. У випадку України – це ветерани російсько-української війни.

Фото: Ігор Галушка