Придністровців «обстрілюють» спамом: дайджест російської пропаганди за 26 квітня

Мешканців «Придністровської Молдавської Республіки» готують до українських «артобстрілів», голова МЗС РФ не може пробачити США «афганських» вертольотів, а уродженка Шепетівки вважає, що завдяки «Росатому» вдалось забезпечити безпеку українських АЕС.

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав головні фейки та наративи російської пропаганди за 25 квітня.

Придністровців спамлять планами «українських обстрілів»
У Росії вважають, що Румунія захопить Молдову
Гелікоптерна образа Лаврова на США
Уфимський «відмовник» проти путінських понтів
РФ відзначила річницю аварії на ЧАЕС крилатими ракетами над Запорізькою АЕС

Придністровців спамлять планами українських обстрілів

Ранок 26 квітня розпочався тим, чим завершився вечір 25-го, – загостренням ситуації у так званій «Придністровській Молдавській республіці». І якщо напередодні Міноборони і МЗС РФ не могли визначитись з «утисками російськомовних» у цій штучно створеній на уламках СРСР і ніким невизнаній республіці, то вже 26 квітня все стало на свої місця.

Лідер «ПМР» Вадим Красносільський звернувся до керівництва України: «Прошу вас розслідувати дані факти незаконного переміщення тих чи інших бойових груп та здійснення ними терористичних актів тут, на території Придністров’я».

Звичайно, негайно з’явились і фейкові спам-повідомлення, у яких нібито СБУ рекомендує мешканцям «евакуюватися до безпечніших регіонів у зв’язку з планами провести ракетний та артилерійський обстріл військових об’єктів регіону».

НАСПРАВДІ СБУ негайно відреагувала на ці «вкиди» і назвала це провокацією: «російські спецслужби взяли курс на розхитування безпекової ситуації у т.зв. Придністровській республіці. Про це свідчать не лише вибухи на території невизнаної ПМР, але й низка інформаційних повідомлень, які розповсюджують пропагандисти РФ… Закликаємо жодним чином не вірити цій маячні і розуміти, що у всіх мешканців т.зв. ПМР, та й усієї Європи загалом, є наразі одна головна загроза – РФ, яка через неадекватні дії свого керівництва готова влаштувати будь-які провокації».

У РФ вважають, що Румунія захопить Молдову

Серед багаточисельних відповідей на питання: «Кому це вигідно?» відзначилась людина, яка називає себе російським політологом – Сергій Марков. Він вважає, що румунська армія вже розміщена на території Молдови, і зараз йде зміцнення позицій та нарощування угруповання. Згодом піде низка провокацій, після чого почнеться військова атака: Румунія за підтримки НАТО та за участі армії України планує захопити Придністров’я та провести масові політичні репресії проти всіх прихильників Росії. Марков також зазначив, що Румунія розраховує на приєднання Молдови до своєї території.

НАСПРАВДІ жодних військ Румунії на території Молдови, звичайно, немає. Але НАТО настільки не дає спокою ані різноманітним «марковим», ані офіційним особам Російської Федерації, що вони його тінь бачать навіть за провокаціями, які самі і влаштовують.

Більш того, вони настільки ображені, що НАТО своїми поставками зброї до України не дозволяє їм втілити свої загарбницькі плани, що вже навіть не приховують свого роздратування.

Гелікоптерна образа Лаврова на США

Посол РФ в США Анатолій Антонов заявив: «800 мільйонів доларів – на таку цифру буде поставлено озброєння з Вашингтона Києву. Це величезна цифра, вона не сприяє пошуку дипломатичного вирішення врегулювання ситуації… Ми наголосили на неприйнятності ситуації, коли Сполучені Штати напихають Україну зброєю, і вимагаємо припинення такої практики».

Особливого роздратування у Лаврова викликали вертольоти Мі-17. На його думку, намір США передати ці літальні апарати, які свого часу брали участь у так званому «вертолітному пакеті» в рамках співпраці Москви та Вашингтона щодо Афганістану, є прямим порушенням міжнародних зобов’язань.

За словами Лаврова, це «ще один приклад брутальності американців у тому, що стосується міжнародного права, запровадження ними власних правил за принципом «як хочу, так і ворочу»… У контракті записано, що вони виключно для потреб служб безпеки Афганістану, і будь-яка передача будь-якій третій країні не допускається без згоди Росії».

Отже, коли РФ через «воєнторги» постачає зброю своїм донбаським проксі-республікам – це «братня допомога», а коли НАТО це робить офіційно визнаній у всьому світі Україні – це «порушення міжнародного права». Не переплутайте.

НАСПРАВДІ роздратування РФ цілком зрозуміле. З одного боку, провалені плани відсвяткувати через три дні «взяття Києва» у ресторанах на Хрещатику. З іншого, сама російська армія зазнає в Україні втрат важкої техніки на рівні «одна Уфа в місяць», а ресурс відновлення втрачений на довгі роки через санкції.

До того ж «довгих років» в Україні у РФ немає. А голос з бункеру «підганяє». Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров напряму пов’язує «вихід на мирний договір» з Києвом із західними поставками зброї Україні.

Уфимський «відмовник» проти путінських понтів

А тим часом поки віртуальна Уфа щомісяця гине в Україні, у цілком реальній розігрується справжня трагікомедія. Призовник відмовляється йти на війну. У військкоматі він пише заяву, що проти «спецоперації» в Україні і не хоче брати у ній участь проти своїх переконань. Просить направити його на альтернативну службу.

У відповідь військовий комісар пише на нього заяву до поліції, де повідомляє, що призовник «публічно та письмово дискредитує збройні сили Росії». Але дільничний відмовляється порушувати справу, оскільки немає складу злочину.

НАСПРАВДІ справа звичайно б була порушена, якби у РФ офіційно оголосили загальну мобілізацію. Але робити цього у Кремлі не наважуються. І не через ймовірний соціальний вибух, як багато хто вважає. З цим поліцейська держава навчилася давати раду, починаючи з 2012 року – масових протестів на московський Болотній площі – і закінчуючи одиничними пікетами залишків небайдужих в наші часи. Справа, вибачте, у понтах. Підписавши указ про мобілізацію, Путін фактично визнає поразку своєї кадрової армії перед українською.

Саме звідси «приховані мобілізації» на Кавказі, примусовий рекрутинг на тимчасово окупованих територіях: від Луганська до Маріуполя, ПВК, «сирійці», оголошення на стовпах та в метро із закликом підписати контракт і відправитись у «ближнє зарубіжжя». Але попри фактичну інформаційну завісу про реальний стан справ російської армії, попри наявність цілком реального покарання за розповсюдження «фейків» про неї, молодих людей з депресивних регіонів (а з Московської і Ленінградської областей фактично ніхто не воює) вже не обдуриш. Вони не дивляться «перші канали», не читають «красные звезды» і не слухають «маяки».

РФ відзначила 36 річницю аварії на ЧАЕС крилатими ракетами над Запорізькою АЕС

І наостанок про Чорнобильську АЕС, 36-ті роковини аварії на якій були 26 квітня.

Уфимського та багатьох інших «відмовників» після крейсера «Москва» й інших випадків зі строковиками – «ихтамнетами» вже не надуриш. Від того, що строковика примушують підписати контракт, через рік служби він не стає професійним військовим. Тому висновок призовники робитимуть лише один: якщо не хочеш бути черговим портретом «Бессмертного полку», краще сидіти вдома. І з цією тенденцією не впорається ані Путін, ані уфимський воєнний комісар.

До того ж додають оптимізму і такі «рекламні» повідомлення про жінок мертвих російських солдатів.

РФ відзначила 36 річницю аварії на ЧАЕС крилатими ракетами над Запорізькою АЕС

І наостанок про Чорнобильську АЕС, 36-ті роковини аварії на якій були 26 квітня.

Єдиною згадкою цієї страшної дати у російській інфобульбашці стали слова уродженки Шепетівки (Хмельницька область), спікерки Ради Федерації Валентини Матвієнко. Вона закликала припинити розмови про неможливість імпортозаміщення в Росії і навела приклад компанії «Росатом», яка за її словами, «готова працювати і забезпечувати безпеку ядерних об’єктів навіть у найскладніших умовах». Типу її працівники допомогли персоналу АЕС у зоні «спеціальної військової операції». І в результаті «вдалося оперативно відновити енергозабезпечення ЧАЕС та систему фізичного захисту Запорізької АЕС». Це все, що згадали російські офіційні особи з цього приводу.

НАСПРАВДІ ось стисла хроніка воєнних дій навколо українських атомних станцій, які могли і, на жаль, ще можуть призвести до непоправного. Не тільки в Україні, а й у всьому світі.

24 лютого

Окупанти захопили Чорнобильську АЕС та взяли в заручники персонал. Через обстріли на станції на деякий час зникла електрика. Завдяки українським захисникам та професійним працівникам АЕС вдалося уникнути катастрофи.

4 березня

Війська Росії спочатку захопили, а потім почали вести вогонь по Запорізькій АЕС. Виникла велика пожежа, весь час підривалися боєприпаси в небезпечній близькості від ядерного об’єкту.

25 квітня

Дві крилаті ракети окупантів пролетіли на небезпечній відстані від атомної станції на малій батьківщині Матвієнко – Хмельницької АЕС. «На щастя» влучили в об’єкти інфраструктури на Рівненщині.

26 квітня

Дві крилаті ракети пролетіли на низькій висоті над Запорізькою АЕС, але потрапили на територію одного з підприємств. Хоча цілком могли збитися з курсу.