Український антидепресант для російських рекрутів: дайджест російської пропаганди за 2 травня

Очільник російської дипломатії шукає єврейське коріння Гітлера, а ватажку «ДНР» шлють коптери з Марій Ел. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав головні фейки та наративи російської пропаганди за 2 травня.

1.    Голову МЗС РФ мучить «єврейське питання»

2.    Кадровий голод окупантів на «звільнених» територіях

3.    НАТОвський адмірал «вражений» російськими генералами

4.    Коптери для Пушиліна летять з Марій Ел

5.    На забій по рознарядці

Голову МЗС РФ мучить «єврейське питання»

Найкращий коментар на інсинуації очільника російського МЗС Лаврова в бік Президента України Володимира Зеленського та єврейського народу дав офіційний представник уряду ФРН Штеффен Хебестрейт: «Думаю, що російська пропаганда, яку веде Лавров, не потребує додаткових коментарів».

Нагадаємо, міжнародний скандал з того як на питання італійського журналіста «Яка може бути нацифікація України, якщо її президент єврей?», Лавров відповів:  «Я можу помилятися, але Адольф Гітлер теж мав єврейську кров. Це взагалі нічого не означає. Мудрий єврейський народ каже, що найзапекліші антисеміти зазвичай євреї».

Реакція ізраїльтян, які до цього висловлювання були, скажімо так, досить пасивними у ставленні до війни в Україні, виявилася миттєвою.

Голова правління меморіального комплексу «Яд ва-Шем» Дані Даян назвав слова Лаврова «необґрунтованими, маячнею, небезпечними і такими, що заслуговують на всіляке засудження».

Глава МЗС Ізраїлю Яїр Лапід заявив, що «висловлювання Лаврова не лише непростимі та обурливі – вони також є жахливою історичною помилкою. Євреї не вбивали себе під час Голокосту. Звинувачення самих євреїв у антисемітизмі щодо євреїв – це найбільш ниций рівень расизму щодо євреїв».

І нарешті прем’єр-міністр Ізраїлю Нафталі Беннет звинуватив главу МЗС Росії у брехні, заявивши про «неприпустимість використання трагедії Голокосту в політичних цілях».

Знаєте, якщо російський «фюрер» вважає, що «мамою Рюрика була слов’янка», «українську націю вигадав австрійський Генштаб», а «Україну створив Ленін», то «єврейське коріння Гітлера» від його «Ріббентропа» Лаврова – це лише черговий пазл до загальної картини світобудови Кремля.

У цій картині «військовим об’єктом» може бути, наприклад, синагога в Умані. Росіяни спочатку розбомбили її, а потім пояснювали це якоюсь фотографією (буцімто отриманою від одного з членів єврейської громади Умані), де вони розгледіли завантаження в самоскид «майна, зброї та боєприпасів», що зберігалися в синагозі і були замасковані під будівельне сміття.

«Об’єкт іудейського культу в Умані навмисно використовується київським націоналістичним режимом у військових цілях. Щоб у разі вогневого впливу щодо нього спровокувати конфлікт і політичний тиск єврейських релігійних організацій на Росію», – стверджував тоді офіційний представник МО РФ Конашенков.

Фотографії, за його словами, були зроблені 21 березня, тобто наступного дня після того, як Володимир Зеленський розповів у виступі перед Кнесетом про те, що «у перший же день війни російські снаряди вдарили по Умані – місту, яке щороку відвідують десятки тисяч ізраїльтян». 

НАСПРАВДІ, у заяві фонду хасидів та Об’єднаної єврейської громади України наголошується, що навіть на фотографіях, яке представила російська сторона ясно видно, що місцева синагога зачинена та порожня, у ній ніхто не перебуває, а ворота на замку. На те, що транспорт та люди у військовій формі на скріншотах, зроблених з камер відеоспостереження, знаходяться за межами території синагоги, звернув увагу і проект «Перевірено. Медіа».

А у фонді імені Рабі Нахмана в Умані також заявляють, що ця синагога, друга за розміром в Україні, взагалі була зачинена з часу Рош-а-Шана (який святкувався у вересні 2021 року) і відтоді не використовувалася.

У контексті російського вирішення «єврейського питання в Україні» також можна згадати потрапляння ракет у такі «військові об’єкти» як Берковецьке кладовище у Києві, де постраждали єврейські могили, в єврейський цвинтар у Білій Церкві і в єврейське кладовище у столичному Бабиному Яру.

Після заяв Лаврова, руйнування синагог і єврейських цвинтарів вже не виглядають випадковістю чи «ексцесом виконавців». Тепер майбутній трибунал над російськими агресорами зобов’язаний дослідити ідеологічне підґрунтя цих злочинів.

Почати досліджувати можна з антисемітських випадів підлеглої Лаврова Марії Захарової ще у 2016 році. Тоді вона в ефірі російського телебачення травила анекдоти про євреїв і стверджувала, буцімто результат виборів у США залежить від єврейських грошей.

Можливо, тоді стане зрозумілим, навіщо у 2022-му російські окупанти вбивають чи доводять до смерті одних із останніх свідків гітлерівських злочинів. Таких як в’язня чотирьох концтаборів харків’янина Бориса Романченка та мешканку Маріуполя Ванду Об’єдкову, що дитиною дивом пережила Голокост. 

Кадровий голод окупантів на «звільнених» територіях

А тим часом, «русский мир» продовжує насаджувати свої порядки на тимчасово окупованих українських територіях. І чомусь символом цього «звільнення» часто-густо стає Ленін.

Ми вже писали про те, що сучасна російська молодь є головною ідеологічною проблемою для Кремля. І насаджування їй невідомої, нецікавої, застарілої і тому абсолютно чужої радянської ідеології наштовхується на глухий, поки що мовчазний, спротив.

З якого дива окупанти вирішили, що українці через стільки років декомунізації (і взагалі панування навіть не антирадянського, а просто здорового глузду) тепер мають «задрав штаны бежать за комсомолом», невідомо.

Так само, незрозуміло, якими мотивами керуються росіяни при призначенні своїх намісників на окупованих територіях.

НАСПРАВДІ, вони ліплять місцеву «владу» з того, що є під рукою. Наприклад, хто такий «заступник голови Херсонської області» Кирило Стремоусов, який виступає на російських телеканалах?

Влітку 2019 року він балотувався у народні депутати як самовисуванець у Херсонському окрузі №182 (за нього віддали 1178 голосів, або 1,74%). Вже за рік, коли Стремоусов став зіркою ковід-дисидентства і конспірології, він спробував стати Херсонським міським головою. Набрав 1017 голосів, або 1,37%.

Тобто, людину, яка не отримала, навіть, двох жалюгідних відсотків на виборах і при цьому має з 2014 року 10 судових справ за хуліганство в російських ЗМІ зараз називають «другою людиною Херсонської області». 

Інших російських призначенців вичерпно схарактеризував радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк.

НАТОвський адмірал «вражений» російськими генералами

Схоже, що кадровий голод відчувають і в ЗС окупантів. У той час, коли пропагандистська армія щосили малює «переможеньки», а вже згаданий Конашенков чомусь все частіше повідомляє про застосування ракет, замість «звільнення» територій, у світовому армійському середовищі вже давно зрозуміли, що російські війська це не те, що на параді. Навіть із літаком «Судного дня».

НАСПРАВДІ, екс-командувач об’єднаними силами НАТО в Європі адмірал Джеймс Ставрідіс назвав військових Росії «напрочуд некомпетентними».

В інтерв’ю радіостанції WABC 770 AM він зауважив, що протягом останніх двох місяців РФ втратила щонайменше 12 генералів і додав, що не бачив такої статистики за всю сучасну історію.

На думку Ставрідіса, безпрецедентна кількість втрат у командному складі – результат «вражаючої некомпетентності» російської армії.

При цьому «вбивають не тільки генералів», — уточнив Ставрідіс про російські збройні сили, наголосивши на «їх нездатності вести логістику», «поганий план бою» та «втрату свого флагмана в морі». 

Коптери для Пушиліна летять з Марій Ел

З цієї ж «переможної» історії і «звитяжна ратна праця армії «ДНР», яка через трупи російських солдат просувається до адміністративних кордонів своєї «республіки». Принаймні так повідомляють «бойові листки» з «ДНР».

НАСПРАВДІ, ми вже писали про те, як для «потужної» армії «ДНР» прокремлівські ЗМІ збирають зі всього «русского мира» по нитці на бронежилети для артполку. А тепер вже сам Денис Пушилін, людина яка називає себе «главою ДНР», дякує «звичайним людям Республіки Марій Ел» за 24 коптера, які вони йому нібито прислали. Коптери, за словами Пушиліна, «потрібні нашим бійцям для розвідки місцевості».

Залишається тільки позаздрити «звичайним людям» з Марій Ел які із середньою зарплатою по регіону $415, шлють такі подарунки колишньому «десятнику» з фінансової піраміди МММ.

Російський «воєнторг» безжальний до своїх постачальників. І це без іронії. Адже «коптери» та решта озброєння закуповуються саме за рахунок податків тих таки звичайних громадян. А в умовах все наростаючої дії санкцій цілком може бути, що такі тенденції набудуть і більш широкого пропагандистського розмаху. Адже історій про «танки для радянської армії від селян колгоспу імені Леніна» в СРСР понавигадували на цілі томи.

На забій по рознарядці

До речі, наші постійні огляди російського агітпропу виявили дуже цікаву тенденцію: він майже нічого не віщає про ентузіазм російських чоловіків вступати до армії, про масове підписання контрактів, чи хоча б поповнення лав «народного ополчення». Немає на ТБ навіть постановочних полум’яних промов на перонах вокзалів під «гармошку» з відїзжаючими на фронти «спецоперації» бійцями. 

Для чоловіків з депресивних російських регіонів антидепресанти у вигляді «захмарних зарплат та можливостей мародерства в Україні» працюють, як видно, вже погано.

НАСПРАВДІ, варто очікувати, що слідом за коптерами в Україну скоро прилетять і ті самі «звичайні люди». Але вже у наказному порядку. Адже Кремль вдався до по-справжньому радянського методу – «рознарядки». Перед кожним федеральним округом, крім, звісно, протестно-небезпечної Москви, поставили план – по 200 людей в армію щотижня.

Цікаво, що змусило Росію відновити практику рекрутської повинності (це коли окремих невдах «забирали в солдати»), скасованої ще 1874 року? 

Відповідь знає ГУР МОУ, яке й оприлюднило цю інформацію. Розвідники попереджають «звичайних російських людей», що «в Україні вже використано не менше 95% підготовлених російських БТГ і цього все одно не вистачило для досягнення «успіху».

Від себе додамо: і не вистачить. Тому краще жити у депресивному Марій Ел, ніж отримати смертельний антидепресант в Україні. А ще краще шукати причину власної депресії у політичному режимі Росії. І хоча б спробувати її подолати.